Невринома слухового нерва
Разделы: Школа Аксимед
Версия для печати
Невринома (інші назви — шваннома, шванногліома, периневральна лімфобластома, лемобластома, неврилемома) — це доброякісна пухлина, що розвивається з нервових клітин і, відповідно, зростає на нерві. Невринома слухового нерва зазвичай розвивається на вестибулярній гілці слухового нерва, рідше — на завитковій.
На частку захворювання припадає 11–12 % від усіх випадків внутрішньочерепних пухлин. Найчастіше розвивається у віці 30–50 років й уражає переважно жінок. Невринома слухового нерва в дітей до статевого дозрівання не зустрічається, або такі випадки виняткові.
Точних даних про причини, що провокують розвиток пухлини, немає, проте відомо, що невринома — це ознака такого спадкового захворювання, як нейрофіброматоз. Ця хвороба виражається у формуванні доброякісних пухлин з оболонок нервів, а тому може розвинутися в абсолютно будь-якій частині тіла. Якщо ген, що несе це захворювання, присутній в обох батьків, то спадкова обтяженість за нейрофіброматозом становить 50 %.
Зазвичай скарги на порушення слуху або координації рухів з'являються у хворого лише після досягнення пухлиною досить великих розмірів. Випадково невриному можна виявити при МРТ головного мозку, призначеній для діагностики будь-якого іншого захворювання. За допомогою рентгенографії шванноми визначити неможливо, тільки якщо пухлина торкнулася і кісткової структури. Для цілеспрямованої діагностики невриноми призначають аудіограму, МРТ або комп'ютерну томографію (зареєструє новоутворення від 1,5 см), УЗД вуха, слуховий тест на реакцію стовбура мозку, електроністагмографію, біопсію пухлини.