Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" №2(89), 2018

Back to issue

Hyperthermic syndrome: etiology, pathogenesis, diagnosis and intensive care

Authors: Бондар М.В., Пилипенко М.М., Овсієнко Т.В., Невмержицький І.М.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Specialist manual

print version


Summary

В лекції наведені етіологія, патогенез, патофізіологія, клініка та лікування основних гіпертермічних синдромів. Серед гіпертермічних синдромів на догоспітальному етапі найчастіше виникають стан помірної тяжкості — теплове виснаження (температура ядра тіла < 39–40 °С) та найтяжча форма — тепловий інсульт (тепловий удар — температура ядра тіла > 40 °С). У стаціонарі нерідко зустрічається медикаментозно індукована гіпертермія, і найбільш важливими для анестезіолога її формами є: злоякісна гіпертермія, нейролептичний злоякісний синдром та серотоніновий синдром. Первинне пошкодження тканин у разі розвитку теплового удару зумовлюється прямим пошкодженням клітин організму температурою тіла вище 42 °С. За такої температури порушується функція мітохондрій з розвитком внутрішньоклітинного енергодефіциту. Це, в свою чергу, призводить до порушення ферментативних реакцій, передусім тих, що відповідають за підтримку внутрішньоклітинного електролітного гомеостазу, і, як результат, порушуються внутрішньоклітинний іонний гомеостаз, мембранний потенціал і функція клітин. Цей цитотоксичний ефект надмірно підвищеної температури поширюється практично на всі органи і тканини, виникає поліорганна дисфункція. Такі прояви надмірної гіпертермії, як дегідратація, метаболічний ацидоз, гіпоксія, посилюють гіпертермічні пошкодження тканин, може розвиватися поліорганна недостатність. Основними компенсаторно-захисними функціями організму при надмірній гіпертермії є підвищення потовиділення, вазодилатація судин шкіри і підвищення серцевого викиду, проте при тепловому інсульті настає їх декомпенсація. При цьому прогресують порушення гемодинаміки, наростає напруження симпатоадреналової системи, яка тимчасово забезпечує перфузію життєво важливих органів. Для попередження розвитку незворотних змін слід вчасно надати першу допомогу — припинити дію чинника, що викликає надмірну гіпертермію. Лікування включає застосування фізичних методів охолодження, регідратацію та підтримку життєво важливих функцій організму, тобто інтенсивну терапію.

В лекции представлены этиология, патогенез, патофизиология, клиника и лечение основных гипертермических синдромов. Среди гипертермических синдромов на догоспитальном этапе чаще всего возникают состояние средней тяжести — тепловое истощение (температура ядра тела < 39–40 °С) и тяжелая форма — тепловой инсульт (тепловой удар — температура ядра тела > 40 °С). В стационаре нередко встречается медикаментозно индуцированная гипертермия, и наиболее важными для анестезиолога ее формами являются: злокачественная гипертермия, злокачественный нейролептический синдром и серотониновый синдром. Первичное повреждение тканей при развитии теплового удара обусловлено прямым повреждением клеток организма температурой тела выше 42 °С. При такой температуре нарушается функция митохондрий с развитием внутриклеточного энергодефицита. Это, в свою очередь, приводит к нарушению ферментативных реакций, в первую очередь тех, которые отвечают за поддержку внутриклеточного электролитного гомеостаза, и, как результат, нарушаются внутриклеточный ионный гомеостаз, мембранный потенциал и функция клеток. Этот цитотоксический эффект чрезмерно повышенной температуры распространяется практически на все органы и ткани, возникает полиорганная дисфункция. Такие проявления чрезмерной гипертермии, как дегидратация, метаболический ацидоз, гипоксия, усиливают гипертермические повреждения тканей, может развиваться полиорганная недостаточность. Основными компенсаторно-защитными функциями организма при чрезмерной гипертермии являются повышение потоотделения, вазодилатация сосудов кожи и повышение сердечного выброса, однако при тепловом инсульте наступает их декомпенсация. При этом прогрессируют нарушения гемодинамики, нарастает напряжение симпатоадреналовой системы, которая временно обеспечивает перфузию жизненно важных органов. Для предупреждения развития необратимых изменений следует вовремя оказать первую помощь — прекратить действие фактора, который вызывает чрезмерную гипертермию. Лечение включает применение физических методов охлаждения, регидратацию и поддержание жизненно важных функций организма, то есть интенсивную терапию.

The lecture presents etiology, pathogenesis, pathophysiology, clinical picture and treatment of main hyperthermic syndromes. At the prehospital stage, heat exhaustion (body temperature < 39–40 °С) and heat stroke (body temperature > 40 °С) occur most often among hyperthermic syndromes. The most important forms of hospital-acquired hyperthermia for the anesthesiologist are: malignant hyperthermia, malignant neuroleptic syndrome and serotonin syndrome. Primary tissue damage in heat stroke occurs due to direct damage to body cells, with body temperature above 42 °C. At this temperature, the functions of mitochondria are impaired, with the development of intracellular energy deficiency. This leads to the malfunction of enzymatic reactions, primarily those responsible for supporting intracellular electrolyte homeostasis and, as a result, intracellular ion homeostasis, membrane potential and cell functions are disturbed. This cytotoxic effect of excessively high temperature extends to almost all organs and tissues that lead to multiple organ dysfunction. Such manifestations of hyperthermia as dehydration, metabolic acidosis, hypoxia increase hyperthermic tissue may result in multiple organ failure. The main adaptive functions of the body in excessive hyperthermia are increased sweating, vasodilation of the skin vessels and increased cardiac output, but in a heat stroke, they are decompensated. At the same time, hemodynamic disorders progress, with an increase in the activity of the sympathoadrenal system, which temporarily ensures the perfusion of vital organs. To prevent the development of irreversible changes, first aid must be provided in time — the action of factor that causes excessive hyperthermia should be stopped. Treatment includes the use of physical methods of cooling, rehydration and maintenance of vital functions, corresponding to the principles of intensive care.


Keywords

гіпертермія; гіпертермічні синдроми; критичний термальний максимум; теплове виснаження; класичний тепловий інсульт у результаті зовнішнього перегріву організму; тепловий удар; тепловий інсульт у результаті фізичного навантаження; злоякісна гіпертермія; нейролептичний злоякісний синдром; серотоніновий синдром

гипертермия; гипертермические синдромы; критический термальный максимум; тепловое истощение; классический тепловой инсульт в результате внешнего перегрева организма; тепловой удар; тепловой инсульт в результате физической загрузки; злокачественная гипертермия; нейролептический злокачественный синдром; серотониновый синдром

hyperthermia; hyperthermia syndromes; critical thermal maximum; thermal exhaustion; classical heat stroke as a result of external body overheating; heat stroke; thermal stroke as a result of physical loading; malignant hyperthermia; neuroleptic malignant syndrome; serotonin syndrome


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Бондар М.В. Клінічна фізіологія терморегуляції // Анестезіологія та інтенсивна терапія / Під ред. проф. І.П. Шлапака. — К.: Ніка Прінт, 2013. — С. 224-227.
2. Morch S.S., Andersen J.D.H., Bestle M.H. Heat Stroke: A Medical Emergency Appearing in New Regions // Case Rep. Crit. Care. — 2017. — № 2017. — Р. 6219236.
3. Leon L.R., Bouchama A. Heat stroke // Compr. Physiol. — 2015. — № 5(2). — Р. 611-47.
4. Glazer J.L. Heat stroke // BMJ Best Practice. — 2016. — bestpractice.bmj.com.
5. Gaudio F.G., Grissom C.K. Cooling Methods in Heat Stroke // J. Emerg. Med. — 2016. — № 50(4). — Р. 607-16.
6. Helman R.S. Heat Stroke Treatment & Management. Medsca–pe, 2017. — https://emedicine.medscape.com/article/166320-treatment.
7. Бишовець С.М. Злоякісна гіпертермія // Анестезіологія та інтенсивна терапія / Під ред. проф. І.П. Шлапака. — К.: Ніка Прінт, 2013. — С. 234-236.
8. Bhanushali N.J., Tuite P.J. The evaluation and management of patients with neuroleptic malignant syndrome // Neurol. Clin. North. Am. — 2004. — Vol. 22. — P. 389-411.
9. Boyer E.H., Shannon M. The serotonin syndrome // N. Engl. J. Med. — 2005. — Vol. 352. — P. 1112-1120.

Back to issue