Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International journal of endocrinology Том 14, №1, 2018

Back to issue

Polycystic ovary syndrome in every day practice

Authors: Урбанович А.М.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Categories: Endocrinology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) — системна патологія, при якій порушуються всі ланки ендокринної системи, а не лише функція яєчників. СПКЯ трапляється у жінок будь-якого віку, розпочинаючи від пубертатного періоду і до менопаузи, із залученням у процес майже всіх органів і систем організму. СПКЯ виявляють у 6–19 % жінок репродуктивного віку. На СПКЯ припадає більш ніж половина всіх випадків ендокринного безпліддя (50–75 %) і близько 20–22 % причин безплідного шлюбу взагалі. Основними клінічними ознаками СПКЯ є гіперандрогенія, менструальна й/або овуляторна дисфункція та полікістозна морфологія яєчників. У жінок, яким виставлений цей діагноз, значно вищий ризик розвитку серцево-судинних захворювань, цукрового діабету, злоякісних новоутворень малого тазу, мастопатії та раку молочної залози. У патогенезі синдрому велике значення мають гландулярна й екстрагландулярна гіперандрогенія, інсулінорезистентність, гіпофізарна дисфункція, генетичні порушення та порушення продукції гормонів жирової тканини. Основна мета діагностики СПКЯ — визначення ступеня тяжкості клінічних проявів, джерела та патогенезу гіперпродукції андрогенів, впливу на репродуктивну функцію, оцінка метаболічних і кардіоваскулярних ризиків. Диференційна діагностика скерована на виключення захворювань щитоподібної залози, гіперпролактинемії та некласичної вродженої дисфункції кори надниркових залоз. На сьогодні все більше уваги приділяється комплексному підходу до лікування порушень, що виникають у пацієнток з СПКЯ, з урахуванням їх віку, репродуктивних планів і стану гормонального фону. Важливим є не тільки відновлення фертильності та досягнення косметичних ефектів, але й профілактика пізніх метаболічних порушень.

Синдром поликистозных яичников (СПКЯ) — системная патология, при которой нарушаются все звенья эндокринной системы, а не только функция яичников. СПКЯ встречается у женщин любого возраста, начиная от пубертатного периода и до менопаузы, с вовлечением в процесс многих органов и систем организма. СПКЯ обнаруживают у 6–19 % женщин репродуктивного возраста. На СПКЯ приходится более половины всех случаев эндокринного бесплодия (50–75 %) и около 20–22 % причин бесплодного брака вообще. Основными клиническими признаками СПКЯ являются гиперандрогения, менструальная и/или овуляторная дисфункция и поликистозная морфология яичников. У женщин, которым выставлен этот диагноз, значительно более высокий риск развития сердечно-сосудистых заболеваний, сахарного диабета, злокачественных новообразований малого таза, мастопатии и рака молочной железы. В патогенезе синдрома большое значение имеют гландулярная и экстрагландулярна гиперандрогения, инсулинорезистентность, гипофизарная дисфункция, генетические нарушения и нарушения продукции гормонов жировой ткани. Основная цель диагностики СПКЯ — определение степени тяжести клинических проявлений, источников и патогенеза гиперпродукции андрогенов, влияния на репродуктивную функцию, оценка метаболических и кардиоваскулярных рисков. Дифференциальная диагностика направлена на исключение заболеваний щитовидной железы, гиперпролактинемии и неклассической врожденной дисфункции коры надпочечников. На сегодняшний день все больше внимания уделяется комплексному подходу к лечению нарушений, возникающих у пациенток с СПКЯ, с учетом их возраста, репродуктивных планов и состояния гормонального фона. Важно не только восстановление фертильности и достижение косметических эффектов, но и профилактика поздних метаболических нарушений.

Polycystic ovary syndrome (PCOS) is a systemic pathology in which not only the function of the ovaries are violated but of all parts of the endocrine system. PCOS occurs in women of any age, from puberty to menopause, with the involvement of almost all organs and systems of the body. PCOS is identified in 6–19 % of women of reproductive age. More than half of all cases of endocrine infertility (50–75 %) and nearly 20–22 % of the causes of infertile marriage generally occur at PCOS. Hyperandrogenism, menstrual and/or ovulatory dysfunction and polycystic ovarian morphology are the main clinical signs of PCOS. Women with this diagnosis have a significantly higher risk of developing cardiovascular diseases, diabetes mellitus, malignant neoplasms of the small pelvis, mastopathy and breast cancer. Glandular and extraglandular hyperandrogenism, insulin resistance, pituitary dysfunction, genetic violations and disorders in the production of adipose tissue hormones have a significant role in the pathogenesis of the syndrome. The main objective of diagnosis is to determine the severity of clinical manifestations, the source and pathogenesis of overproduction of androgens, influence on the reproductive function, assessment of metabolic and cardiovascular risks. Differential diagnosis is aimed at the exclusion of thyroid diseases, hyperprolactinemia and non-classic congenital adrenal dysfunction. Today, more and more attention is paid to the integrated approach to the treatment of disorders occurring in patients with PCOS, taking into account their age, reproductive plans and the state of the endocrine profile. It is important not only to restore fertility and achieve cosmetic effects, but also to prevent late metabolic disorders.


Keywords

синдром полікістозних яєчників; патогенез; фенотипи; діагностика; лікування; огляд

синдром поликистозных яичников; патогенез; фенотипы; диагностика; лечение; обзор

polycystic ovary syndrome; pathogenesis; phenotypes; diagnosis; treatment; review


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Endokrynologia kliniczna / Milewicz A. — Wroclaw, 2017. — 1224 p.
2. Теория и практика эндокринной гинекологии / Под ред. З.М. Дубоссарской. — Д.: Лира, 2010. — 459 с.
3. Bachelot A. Polycystic ovarian syndrome: clinical and biological diagnosis // Ann. Biol. Clin. (Paris). — 2016. — Vol. 74(6). — P. 661-667. — DOI: 10.1684/abc.2016.1184.
4. Dunaif A. Insulin resistance and the polycystic ovary syndrome: mechanism and implications for pathogenesis // Endocr. Rev. — 1997. — Vol. 18(6). — P. 774-800.
5. Урбанович А.М. Гормони жирової тканини та їх клінічне значення // Ендокринологія. — 2013. — № 1. — С. 69-72.
6. Татарчук Т.Ф., Педаченко Н.Ю., Капшук І.М. Стан жирової тканини при синдромі полікістозних яєчників // Здоровье женщины. — 2013. — № 10(86). — С. 35-38.
7. Урбанович А.М. Роль лептину в патогенезі захворювань, які супроводжуються інсулінорезистентністю // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. — 2010. — № 1. — С. 57-63.
8. Mankovsky B. The Content of Blood Leptin and Activity of Systemic Inflammatory Response in Patients with Type 2 Diabetes Mellitus depending on Weight and Length of the Process / B. Mankovsky, A. Urbanovych // International Journal of Physio–logy and Pathophysiology. — 2015. — Vol. 6(3). — P. 213-219.
9. Franks S. Development of polycystic ovary syndrome: involvement of genetic and environmental factors / S. Franks, M.I. McCarthy, K. Hardy // Int. J. Androl. The Content of Blood Leptin and Activity of Systemic Inflammatory. — 2006. — Vol. 29(1). — P. 278-285.
10. Selected CNR1 polymorphisms and hyperandrogenism as well as fat mass and fat distribution in women with polycystic ovary syndrome / Jędrzejuk D., Laczmański L., Kuliczkowska J. // Gynecol. Endocrinol. — 2014. — Vol. 5. — P. 1-4.
11. Amsterdam ESHRE/ASRM-Sponsored 3rd PCOS Consensus Workshop Group. Consensus on women’s healthaspects of polycystic ovary syndrome (PCOS) // Hum. Reprod. — 2012. — Vol. 27. — P. 14-24.
12. Stein I.F. Amenorrhea associated with bilateral polycystic ovaries / I.F. Stein, M.L. Leventhal // Am. J. Obster. Gynecol. — 1935. — Vol. 29. — P. 181-191.
13. Zawadski J.K. Diagnostic criteria for polycystic ovary syndrome: towards a rational approach / J.K. Zawadski, A. Dunaif, J.R. Givens // Polycystic Ovary Syndrome. — Boston: Blackwell Scientific Publications, 1992. — P. 377-384. 
14. Revised 2003 consensus on diagnostic criteria and long-term health risks related to Polycystic Ovary Syndrome (PCOS) // Hum. Reprod. — 2004. — Vol. 19. — P. 41-47.
15. Consensus on women’s health aspects of polycystic ovary syndrome (PCOS): the Amsterdam ESHRE/ASRM-sponsored 3rd PCOS Consensus Workshop Group // Fertility and Sterility. — 2012. — Vol. 97, № 1. — P. 28-38.
16. Національний консенсус щодо ведення пацієнток із гіперандрогенією. — 2016.
17. World Health Organization.Global Database on Body Mass Index. BMI classification. Available from: http://apps.who.int/bmi/index.jsp?introPage=intro.html.
18. Bode D. Hirsutism in Women // Am. Fam. Physician. — 2012. — Vol. 85. — P. 373-380.
19. Сonway G. The polycystic ovary syndrome: a position statement from the European Society of Endocrinology / G. Сonway, D. Dewailly, E. Diamanti-Kandarakis // Eur. J. Endocrinol. — 2014. — Vol. 171. — P. 1-29.
20. Levy J.C., Matthews D.R., Hermans M.P. Correct homeostasis model assessment (HOMA) evaluation uses the compu–ter program / J.C. Levy, D.R. Matthews, M.P. Hermans // Diabetes Care. — 1998. — Vol. 21, № 12. — Р. 2191-2192.
21. World Health Organization. Medical eligibility criteria for contraceptive use, 5th ed (2015). Available from: http://apps.who.int/iris/bitstre am/10665/181468/1/9789241549158_eng.pdf?ua=1.
22. Урбанович А.М. Вплив лікування метформіном на вміст деяких гормонів жирової тканини та медіаторів генералізованого неспецифічного запалення в пацієнтів з уперше виявленим цукровим діабетом 2-го типу // Міжнародний ендокринологічний журнал. — 2015. — № 4(68). — С. 34-38.
23. Legro R.S. Diagnosis and treatment of polycustic ovary syndrome; an Endocrine Society clinical practice guideline / R.S. Legro, S.A. Arslanian, D.A. Ehrman // Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism. — 2013. — Vol. 98. — P. 4565-4592.
24. Gambineri A. Treatment with flutamide, metformin, and their combination added to a hypocaloric diet in overweight-obese women with polycystic ovary syndrome: a randomized, 12-month, placebo-controlled study / A. Gambineri, L. Patton, A. Vaccina // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2006. — Vol. 91(10). — P. 3970-3980.
25. Thessaloniki ESRE/ASRM-Sponsored PCOS Consensus Workshop Group. Consensus on infertility treatment related to polycystic ovary syndrome // Human Reproduction. — 2008. — Vol. 23. — P. 462-477.

Similar articles

Результати аналізу факторів серцево-судинного ризику у жінок із метаболічним синдромом на тлі полікістозу яєчників
Authors: Корнацька А.Г. - ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України»; Мітченко О.І., Романов В.Ю., Сопко О.В. - ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», м. Київ
"Medical and social problems of family" 2 (том 18) 2013
Date: 2013.07.24
Categories: Obstetrics and gynecology, Cardiology, Endocrinology
Sections: Clinical researches
The state of carbohydrate metabolism in patients with polycystic ovary syndrome
Authors: Архипкіна Т.Л., Любимова Л.П., Місюра К.В., Караченцев Ю.І.
ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України», м. Харків, Україна

International journal of endocrinology Том 13, №6, 2017
Date: 2017.11.13
Categories: Endocrinology
Sections: Clinical researches
Treatment of patients with sterility associated with metabolic syndrome
Authors: Коритко О.О.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

International journal of endocrinology Том 13, №6, 2017
Date: 2017.11.13
Categories: Endocrinology
Sections: Specialist manual
Value of latent intracellular infection in the formation of autoimmune thyroiditis in women with polycystic ovary syndrome
Authors: Архипкіна Т.Л.(1), Бондаренко В.О.(1, 2), Гончарова О.А.(2), Любимова Л.П.(1)
(1) — ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського Національної академії медичних наук України», м. Харків, Україна
(2) — Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

International journal of endocrinology Том 14, №1, 2018
Date: 2018.05.04
Categories: Endocrinology
Sections: Clinical researches

Back to issue