Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Газета «Новости медицины и фармации» №4 (648), 2018

Вернуться к номеру

Серцево-судинні та респіраторні патології у практиці сімейного лікаря: досягаємо цілей, рятуємо життя


Резюме

21 березня 2018 р. в м. Києві компанія Sandoz провела Всеукраїнську конференцію-вебінар «Серцево-судинні та респіраторні патології у практиці сімейного лікаря: досягаємо цілей, рятуємо життя».
Науковий телеміст, який проходив між Києвом та Івано-Франківськом, транслювався на 23 обласних центри України. До участі в заході були запрошені лікарі різних спеціальностей: терапевти, сімейні лікарі, кардіологи, пульмонологи та отоларингологи. Усього в заході взяли участь понад 1200 осіб.

Медичний директор компанії Sandoz в Україні О.А. Кухар повідомила, що компанія Sandoz є світовим лідером у галузі генеричних лікарських засобів і біосимілярів. Основна ціль компанії полягає у відкритті нових шляхів для покращення якості і продовження тривалості життя людей. Компанія допомагає суспільству задовольняти зростаючі потреби охорони здоров’я, впроваджуючи інноваційні підходи з метою забезпечення доступу до високоякісних препаратів для людей у всьому світі. О.А. Кухар нагадала про ініціативу компанії SARI (Sandoz Antimicrobial Resistance Initiative), що сприяє стримуванню антибіотикорезистентності в Україні. Принципи раціональної антибіотикотерапії полягають у призначенні антибіотика згідно з сучасними протоколами лікування, використанні антибіотиків тільки при бактеріальній інфекції, призначенні антибіотиків своєчасно і з правильною тривалістю та з урахуванням локальної резистентності.
   
Науковим модератором події виступив д.м.н., професор, заслужений лікар України, президент Асоціації лікарів Поділля, завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова Ю.М. Мостовой.
Він наголосив, що в події візьмуть участь провідні українські фахівці в галузі кардіології та нефрології, які висвітлять проблематику та наслідки серцево-судинних захворювань, а також експерти в галузі пульмонології та отоларингології, які актуалізують принципи раціонального використання антибіотиків, ознайомлять із сучасними методами діагностики та лікування найпоширеніших інфекційних захворювань дихальних шляхів. Професор підкреслив, що кардіологія та респіраторна патологія становлять значну частку у клініці внутрішніх хвороб. 25 % дорослого населення України страждають від підвищеного артеріального тиску (АТ), це 13 млн чоловік. Щорічно виявляють 40 тис. осіб з артеріальною гіпертензією (АГ). Підвищений АТ — донор інфарктів та інсультів, тому лікуванню треба приділяти особливу увагу. Дуже важливий крок, який зроблено у нашій країні, — прийняття програми реімбурсації, у яку ввійшли необхідні препарати для лікування артеріальної гіпертензії. Респіраторна патологія також є дуже частою в практиці лікаря, тому важливо зробити правильний крок у виборі препаратів, ґрунтуючись на знаннях та державних угодах.
З доповіддю «Комбінована антигіпертензивна терапія: критерії вибору препарату» виступила д.м.н. Л.А. Міщенко (ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України»). Численні дослідження демонструють, що зниження артеріального тиску запобігає розвитку серцево-судинних ускладнень. Монотерапія ефективна не більше ніж у 30 % пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Професор навела результати досліджень, у яких порівнюється комбінація препаратів та монотерапія в лікуванні АГ. Вони свідчать про те, що стартова фіксована комбінація проявляє високу ефективність лікування, це реальний засіб покращення прихильності до лікування, а ранній контроль АТ — кращий прогноз для пацієнтів. Комбінація двох препаратів у 5 разів ефективніше знижує АТ порівняно зі збільшенням дози одного засобу. Комбінація інгібітору АПФ з антагоністом кальцію більш ефективна в зниженні серцево-судинного ризику, ніж бета-блокатор з діуретиком (дослідження ASCOT). Антигіпертензивна ефективність фіксованої комбінації амлодипін/раміприл була доведена в дослідженні ATAR, в якому взяли участь 222 пацієнти. За результатами дослід–ження, застосування комбінованої терапії амлодипін/раміприл є значно більш ефективним для досягнення цільових рівнів АТ у пацієнтів з есенціальною гіпертензією порівняно з монотерапією амлодипіном. У дослідженні ACCOMPLISH порівнювалася комбінація інгібітору АПФ з амлодипіном або гідрохлортіазидом, було відзначено зниження серцево-судинних подій та смертності на 20 % у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями при застосуванні інгібітору АПФ з амлодипіном.
З доповіддю «Диференціальна тактика ренопротекції залежно від рівня швидкості клубочкової фільтрації» виступив заві–дувач кафедри нефрології та нирково-замісної терапії НМАПО ім. П.Л. Шупика, д.м.н., професор Д.Д. Іванов.
Згідно з рекомендаціями KDOQI 2012, прогноз хронічної хвороби нирок (ХХН) визначається за рівнем швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ). Поділ ХХН на стадії залежно від ШКФ дозволяє при захворюваннях нирок оцінювати ризик розвитку ниркової недостатності й серцево-судинних ускладнень, планувати нефро- і кардіопротективну стратегію і своєчасно вирішувати питання про початок замісної ниркової терапії. ХХН — це наявність змін в аналізах сечі, крові або зниження ШКФ менше 60 мл/хв/1,73 м2, що зберігається протягом 3 і більше місяців. При поєднанні діабету і ХХН говорять про діабетичну хворобу нирок; гіпертонічної хвороби та ХХН — гіпертензивну хворобу нирок; атеросклерозу та ХХН — про ішемічну хворобу нирок.
Доповідач повідомив, що для більшості пацієнтів із ХХН знадобиться використання двох або більше протигіпертензивних препаратів для досягнення цільового тиску. Використання ІАПФ допомагає знизити рівні альбуміну в сечі та сприяє зупинці розвитку ХХН, серцево-судинних захворювань у пацієнтів із гіпертензією та ХХН, тому в клінічних рекомендаціях ці препарати рекомендовані пацієнтам із гіпертензією або ХХН. Раміприл, ефективність якого доведена багатьма клінічними дослідженнями, призначений для лікування діабетичної нефропатії з наявністю мікроальбумінурії і макропротеїнурії та недіабетичної нефропатії, про яку свідчить макро–протеїнурія ≥ 3 г/добу.
На сьогодні ренопротекція — це основний метод, що дозволяє сповільнити втрату функції нирок, підтримати АТ на нормальному або близькому до нього рівні й забезпечити зниження смертності в пацієнтів, які страждають від ХХН.
Препаратами вибору при хронічній хворобі нирок є: ІАПФ, ПІР/БРА, вазодилатуючі β-блокатори (небіволол) і α/β-блокатори (карведилол), селективні кальцієві блокатори (лерканідипін), діуретики. БРА/ІАПФ призначаються незалежно від наявності підвищеного артеріального тиску. Використання ІАПФ допомагає знизити рівні альбуміну в сечі та може допомогти зупинити розвиток ХХН. При зменшенні видільної функції нирок на тлі зниження функціонального ниркового резерву актуальне призначення петльових діуретиків. Високоефективним петльовим діуретиком з унікальним вибором дозування є торасемід.
Із доповіддю «Сучасна терапія гострого риносинуситу, чи потрібно хвилюватися» виступив д.м.н., професор, завідувач кафедри оториноларингології та офтальмології з курсом хірургії голови й шиї Івано-Франківського національного медичного університету В.І. Попович.
Доповідач акцентував увагу на тому, що раніше запалення синусів пов’язували переважно з інфекцією (вірусною чи бактеріальною), але з отриманням нової інформації про етіопатогенез гострого риносинуситу (ГР) стало очевидним, що в основі патологічного процесу при цьому захворюванні лежить не тільки і не стільки інфекція. Тому останніми роками існує загальне погодження, що ГР може бути визнаний як запалення слизової оболонки носа та приносових пазух. Визначальною залишається роль вірусної інфекції в етіопатогенезі лише гострого вірусного риносинуситу (ГВР), а бактеріальної — гострого бактеріального риносинуситу (ГБР). Таким чином, «запалення» та «інфекція» з сучасних позицій не є тотожними поняттями, і термін «запалення» охоплює як інфекційні, так і неінфекційні механізми.
Професор загострив увагу на адекватній і своєчасній діагностиці риносинуситу. У діагностиці ГВР важливим є те, що тривалість захворювання не перевищує 3–4 дні. Характерні помірний головний біль, закладеність носа, серозно-слизова ринорея, кашель (переважно в денний час), гіперемія задньої стінки глотки, підвищена температура тіла. Типовим є легкий чи середнього ступеня тяжкості перебіг захворювання. Оцінка тяжкості перебігу за ВАШ зазвичай не перевищує 4–5 балів. Важливими ознаками ГБР є: погіршення стану після 5-ї доби захворювання, особливо після попереднього поліпшення, та збереження симптомів протягом ≥ 10 днів після виникнення.
Діагноз ГБР встановлюють за наявності щонайменше 3 із нижченаведених симптомів/ознак: виділення з порожнини носа (переважно з одного боку) і водночас наявність слизових чи гнійних виділень у носовій порожнині (при риноскопії); значний локальний біль (переважно однобічний); гарячка (> 38 °C); двофазність захворювання (поява погіршення після першої, більш легкої фази захворювання).
Антибактеріальну терапію слід проводити з урахуванням нижченаведених рекомендацій: диференцiальну діагностику між вірусною та бактеріальною етіологією процесу слід здійснювати на підставі клінічних даних; мікробіологічне дослідження в рутинних випадках ГБР не є необхідним; вибір антибіотика проводять емпірично, з урахуванням найбільш вірогідного збудника та його чутливості до антибактеріальних препаратів.
Згідно з вітчизняними та міжнародними рекомендаціями, препаратами вибору при ГБР є захищені β-лактамні антибіотики, зокрема амоксицилін, якщо це не суперечить поточним рекомендаціям регіонального рівня щодо найчастіших збудників.
Важливими кроками в боротьбі з антибіотикорезистентністю є:
► уніфікація поглядів на захворю–вання;
►  розуміння сучасної концепції етіопатогенезу ГРС, зокрема бактеріального;
►  адекватні діагностика й лікування з доведеною ефективністю відповідно до діагнозу;
►  визначення строгих показань до анти–бактеріальної терапії;
►  правильний вибір антибіотика згідно з національними рекоменда–ціями.
   
Із доповіддю «Етіотропна терапія негоспітальних пневмонй» виступив завідувач кафедри фтизіатрії та пульмонології з курсом професійних хвороб Івано-Франківського національного медичного університету д.м.н., професор М.М. Островський.
Інфекції дихальних шляхів (ІДШ) є однією з головних причин захворювань та звернення до лікаря пацієнтів у всьому світі. ІДШ спричиняють значну захворюваність та смертність.
Незважаючи на низку досягнень та успіхів у вивченні причин виникнення та лікуванні хворих на негоспітальну пневмонію (НП), і на сьогодні запалення легень залишається поширеною та соціально значущою нозологією, актуальною для різних вікових груп населення. 
Ефективному лікуванню загрожує:
 несвоєчасна діагностика;
 неправильний вибір етіотропного лікування;
 виникнення резистентності основ–них збудників до загальноприйнятих –антибіотиків.
Препаратами вибору при етіотропній антибактеріальній терапії НП І–ІІІ груп згідно з наказом МОЗ України № 128 від 19.03.2007 є групи амінопеніцилінів, макролідів, цефалоспоринів та фтор–хінолонів.
Дотримання протоколів лікування зменшує ризик розвитку антибіотикорезистентності та підвищує ефективність лікування, як наслідок — покращується якість життя пацієнта.
 
Інформація для спеціалістів
у сфері охорони здоров’я
1-03-АИГ-МЕД-0418
Підготувала Тетяна Брандіс

Про компанію Sandoz

Компанія Sandoz є світовим лідером у галузі генеричних лікарських засобів і біосимілярів. Наша місія як підрозділу групи компаній Novartis полягає у відкритті нових шляхів для покращення якості і продовження тривалості життя людей. Ми допомагаємо суспільству задовольняти зростаючі потреби охорони здоров’я, впроваджуючи інноваційні підходи з метою забезпечення доступу до високо–якісних препаратів для людей у всьому світі. Портфель компанії Sandoz, що містить понад 1000 молекул та охоплює всі основні терапевтичні галузі, забезпечив обсяги продажів на рівні 10,1 млрд дол. у 2017 році. У 2017 році ми забезпечили лікарськими засобами понад 500 мільйонів пацієнтів, при цьому ми прагнемо задовольнити потреби одного мільярда. Головний офіс компанії Sandoz розташований в м. Хольцкірхен, поблизу Мюнхена, Німеччина. 


Вернуться к номеру