Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"News of medicine and pharmacy" №4 (648), 2018

Back to issue

Епідеміологічні особливості хвороб органів травлення в дітей та підлітків в Україні

Authors: Скирда І.Ю., Петішко О.П., Завгородня Н.Ю.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Specialist manual

print version

Вступ

Здоров’я нації визначається насамперед станом здоров’я її дітей. Дані численних досліджень показують, що джерело виникнення відмінностей у здоров’ї дорослих треба шукати в їх дитинстві. Здоров’я дітей є інтегральним показником загального благополуччя суспільства, а також тонким індикатором усіх соціальних та екологічних негараздів [1–3].
Останнім часом ситуація зі здоров’ям дітей наблизилась до критичної: на тлі зменшення чисельності дитячого населення залишаються високими рівні захворюваності і поширеності хвороб [4]. Цьому сприяє зростання інтенсивності впливу на здоров’я дітей і підлітків факторів екологічного та медико-соціального ризику, погіршення структури харчування, зниження ефективності проведення профілактичних заходів. Зокрема, доведеним є те, що частота нових випадків і поширеність хвороб органів травлення (ХОТ) у дітей кореляційно залежать від застосування в сільському господарстві пестицидів [5].
Хронічні захворювання системи травлення в дітей — це серйозна світова проблема [1, 6]. Наприклад, хронічний гастрит супроводжується низкою послідовних змін, що нерідко призводять до формування раку шлунка, також існує висока ймовірність трансформа–ції хронічного гастродуоденіту у виразкову хворобу. Різниця показників поширеності ХОТ серед дітей віком 0–14 років та підлітків 15–17 років у розрізі регіонів України є статично вірогідною і свідчить про тенденцію до підвищення [7]. Показано, що в структурі захворювань ХОТ у дітей провідне місце належить функціональним розладам, у підлітків — гастродуоденальній патології. Крім того, у віковій структурі до 3 років переважають хлопчики, серед дітей і підлітків віком 4–10 років ХОТ відмічаються з однаковою частотою серед представників обох статей, у віці 11–18 років питома вага дівчат переважає над юнаками [8]. 
Останніми роками спостерігають зміну структури ХОТ: превалювання патології верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, нівелювання гендерних відмінностей в частоті жовчнокам’яної хвороби, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки і розширення вікових меж формування [9, 10]. 
Зниження даних офіційної статистики щодо захворюваності і поширеності основних показників здоров’я дітей різного віку за 2014, 2015 роки суперечать вибірковим науковим дослідженням, в яких встановлені в 1,5–2 рази вищі рівні захворюваності та поширеності хвороб у школярів [4]. 
За даними досліджень, проведених у крупному промисловому місті Сибіру, рівень захворюваності на ХОТ у групі дітей 1990-х років народження (у хлопчиків) в 1,7 раза вищий, ніж в однолітків 1980-х і 2000-х років народження. Це відбулося через зростання захворюваності на гастрит і дуоденіт та хвороби печінки. У хлопчиків 1990-х років гастрити і дуоденіти реєструються в 2 рази частіше, ніж у 2000-х роках, і в 1,8 раза частіше, ніж у 1980-х роках у хлопчиків. Хвороби печінки в хлопчиків 2000-х років реєструються в 2,7 раза частіше, ніж у 1980-х роках, у дівчаток 1990-х років — в 1,3 раза частіше, ніж у 2000-х роках [11]. 
Захворюваність на хвороби печінки в Республіці Білорусь значно менша від світових показників, а дані офіційної статистики щодо хвороб печінки істотно занижені, що пов’язано з недообліком початкових ранніх форм дифузних захворювань печінки [12].
Отже, питання ранньої діагностики, лікування та профілактики ХОТ у дітей останніми роками вийшли за рамки власне педіатрії та становлять собою складну і велику медико-соціальну проблему. 
Тому метою нашого дослідження було проведення аналізу поширеності та захворюваності на хвороби органів травлення серед дитячого населення України протягом 4 останніх років (2013–2016 рр.).

Матеріали та методи

Аналіз проводили за офіційними звітними даними, що подаються до Центру медичної статистики МОЗ України у 25 регіонах. Для оцінки епідеміологічної картини використовували прий–няті показники: поширеність, тобто кількість усього зареєстрованих хворих (абсолютна та в перерахунку на 1000 дитячого населення), захворюваність, тобто число тих, хто захворів уперше, за рік [13]. Це дослідження проводилось за даними звернень у лікувально-профілактичні установи України за 4-річний період — із 2013 по 2016 р. Для виявлення характеру змін щодо визначення загальної тенденції використовувався темп приросту/зниження. Для його обчислення за вихідну величину були прий–няті показники за кожен із попередніх років, а інші розраховувалися в процентному відношенні до неї. Результати оброблені із застосуванням пакета програм Statistica, версія 6.0, програм статистичного аналізу Microsoft Excel, версія 7.0.

Результати та обговорення

За даними офіційної статистики, у структурі хвороб у 2016 році гастроентерологічна патологія серед дітей (0–17 років) становила 7,6 % від загальної кількості хвороб та займає 2-ге місце, що дозволяє віднести її до однієї з найбільш поширених груп (табл. 1). Слід відмітити, що в структурі поширеності за класами хвороб серед підлітків віком 15–17 років питома вага хвороб органів травлення в 1,2 раз вища від загальної і становила 8,9 %, а якщо включити в цю групу неясні болі в животі, то ця цифра зросте до 15 %. Також установлено, що поширеність ХОТ серед дівчат за показником на 10 тис. населення (2075,4) в 1,2 раза вища, ніж серед юнаків (1770,9).
Дещо інша картина з вперше зареєстрованими випадками в підлітків (15–17 років): у структурі загальної захворюваності ХОТ становлять 4,6 %, зай–маючи 4-те місце після хвороб органів дихання, шкіри та травм, отруєння.
Найвищий рівень поширеності гастроентерологічних хвороб, зареєстрований у дітей 0–17 років, у 2016 році був у м. Києві (194,82), Полтавській (211,68), Чернігівській (165,94) та Рівненській (168,87) областях, а найнижчий — у Запорізькій (59,37), Луганській (61,14) та Одеській (65,64) областях (табл. 2).
Майже аналогічна картина і з показником захворюваності на хвороби органів травлення у дітей віком 0–14 років, найвищий рівень якого на 1000 дітей визначено в Івано-Франківській (84,12), Рівненській (80,26) та Чернівецькій (74,19) областях, а найнижчий — в Одеській (29,05), Запорізькій (31,55), Донецькій (31,68), Херсонській (31,81) та Луганській (32,83) областях.
Поширеність та захворюваність на хвороби органів травлення за останні шість років мають тенденцію до зниження (темпи зменшення цих показників становили –22,1 та –14,6 % відповідно), незважаючи на протилежну світову тенденцію зростання частоти гастроентерологіч1. Жилка К.І. Державна політика України в охороні здоров’я дітей в сучасних умовах реформування / К.І. Жилка, Н.П. Кризина // Сучасні медичні технології. — 2013. — № 2. — С. 138-139. 
2. Ольхова І.В. Аналіз захворюваності на хвороби органів травлення у дітей на регіональному рівні / І.В. Ольхова, В.В. Трохимчук // Соціальна фармація в Україні: стан, проблеми та перспективи: Мат-ли всеукр. наук.-практ. інтернет-конференції за участю міжнародних спеціалістів, 3 квітня 2013 р. — Х.: Вид-во НФаУ, 2013. — С. 177.
3. Щербаков П.Л. Детская гастроэнтерология — настоящее и будущее / П.Л. Щербаков, Ю.Ф. Лобанов // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. — 2011. — № 1. — С. 3-8.
4. Моісеєнко Р.О. Аналіз стану захворюваності та поширеності захворювань у дітей в Україні за період 2011–2015 роки / Р.О. Моісеєнко, О.О. Дудіна, Н.Г. Гойда // Современная педиатрия. — 2017. — № 2(82). — С. 17-27. 
5. Хамитова Р.Я. Эпидемиологический анализ заболеваемости органов пищеварения населения Республики Татарстан / Р.Я. Хамитова // Успехи современного естество–знания. — 2015. — № 4. — С. 85-89.
6. Щербак В.А. Организация лечебно-профилактической помощи детям с болезнями органов пищеварения в Забайкальском крае / В.А. Щербак // Российский вестник перинатологии и педиатрии. — 2014. — № 3. — С. 99-103.
7. Шекера О.Г. Поширеність серед дітей хвороб органів травлення та виразкової хвороби дванадцятипалої кишки — актуальна проблема сімейної медицини / О.Г. Шекера, Д.В. Мельник // Семейная медицина. — 2017. — № 1(69). — С. 16-20.
8. Лазарева Л.А. Анализ заболеваемости детей и подростков болезнями органов пищеварения / Л.А. Лазарева, Е.В. Гордеева // Международный научно-исследовательский журнал. — 2017. — № 1(55), часть 1. — С. 133-135.
9. Беляева Ю.Н. Болезни органов пищеварения как медико-социальная проблема / Ю.Н. Беляева // Бюллетень медицинских Интернет-конференций. — 2013. — Т. 3, № 3. — С. 566-568.
10. Госпітальна педіатрія. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань органів травлення у дітей. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах: Навчально-методичний електрон–ний посібник / Г.О. Леженко, Ю.Г. Резніченко, В.М. Компанієць та ін. — Запоріжжя: ЗДМУ, 2015. — 206 с.
11. Семенова Н.В. Болезни органов пищеварения у детей дошкольного возраста в крупном промышленном городе Сибири / Н.В. Семенова, Е.В. Щерба, Л.В. Демакова // Научное обозрение. Медицинские науки. — 2014. — № 2. — С. 132.
12. Здоровье населения и окружающая среда Минского района в 2016 году: Информационно-аналитический бюллетень / Р.Э. Ивановская, В.И. Долгопол, Я.А. Карулина и др. — Боровляны, 2017. — 114 с.
13. Рудень В.В. Методика вивчення захворюваності населення. Обчислення та оцінка показників захворюваності: Методична розробка самостійної роботи до практичного заняття з навчальної дисципліни «Соціальна медицина та організація охорони здоров’я» / В.В. Рудень, Т.Г. Гутор, І.В. Гупало. — Львів: ОД КСМ, 2012. — 38 с. них порушень у дітей (рис. 2). 
Тому, оцінюючи загальну та первинну захворюваність дітей 0–17 років, сього–дні особливу увагу слід звертати на якісне обстеження дітей для своєчасного активного виявлення хвороб органів травлення лікарями різного фаху, насамперед первинної ланки.
У структурі всіх зареєстрованих гастроентерологічних хвороб (поширеність), як і в попередні роки, перше місце належить гастриту і дуоденіту (16,21 %), друге — холециститу, холангіту (6,34 %) та функціональним розладам шлунка (6,35 %), третє — хворобам підшлункової залози (2,33 %). Інші хвороби органів травлення реєструються рідше (рис. 3, табл. 3). 
У структурі хвороб органів травлення, що зареєстровані вперше в житті (захворюваність) серед дітей та підлітків, перше місце у 2016 році поділили функціональні розлади шлунка та гастрит і дуоденіт (12,97 та 11,89 % відповідно), друге місце належить таким нозологічним одиницям, як холецистит, холангіт (2,54 %). Інші гастроентерологічні захворювання реєструються в межах менше одного відсотка (рис. 4, табл. 3). 
Зміна динамічного ряду поширеності та захворюваності на хвороби органів травлення має тенденцію до зниження: темп зниження поширеності становив –14,5 %, захворюваності — –8,1 %.
Аналізуючи статистичні дані за окремими нозологічними одиницями за останні 4 роки, установили, що темп приросту поширеності хвороби Крона серед дітей та підлітків, що є загрозливою за своїми ускладненнями в дорослому віці, становив 100 %. Крім того, збільшилась кількість дітей із целіакією — на 42,9 %, синдромом подразненого кишечника — на 27,1 %, гастроезофагеальним рефлюксом — на 17,3 %, жовчнокам’яною хворобою — на 12,0 %. Водночас значно зменшилась кількість хворих на хронічний гепатит — темп зниження поширеності становив –42,1 %, що, можливо, пов’язано з перерозподілом цих пацієнтів до групи з вірусними гепатитами. Також знизилась поширеність таких гастроентерологічних захворювань, як холецистит і холангіт — на 25,3 %, гастрит та дуоденіт — на 23,5 %, виразкова хвороба — на 22,2 %, хвороби підшлункової залози — на 11,3 % (рис. 5).
Щодо захворюваності серед дітей та підлітків за останні 4 роки, то спостерігається збільшення вперше виявлених випадків гастроезофагеального рефлюксу — на 19,2 % та синдрому подразненого кишечника — на 18,4 %. У той же час захворюваність на целіакію, хворобу Крона та неспецифічний виразковий коліт залишилася незмінною. Разом із цим є нозології хвороб органів травлення, що мають негативну 4-річну динаміку. Це насамперед стосується хронічного гепатиту, для якого темп зниження становив –66,7 %. Також зменшився рівень захворюваності на жовчнокам’яну хворобу — на 28,6 %, холецистит і холангіт — на 27,6 %, гастрит та дуоденіт — на 17,8 %, виразкову хворобу — на 16,7 %, хвороби підшлункової залози — на 6,5 % (рис. 6).

Висновки

1. Хвороби органів травлення посідають 2-ге місце в структурі поширеності та 4-те місце в структурі захворюваності за класами хвороб серед дітей та підлітків.
2. Статевий розподіл дозволив виявити переважання дівчат серед хворих на хвороби органів травлення.
3. Установлені регіональні аспекти поширеності та захворюваності на гастроентерологічні захворювання в дітей та підлітків: найвищий рівень поширеності зареєстрований у м. Києві, Полтавській, Чернігівській та Рівненській областях, а найнижчий — у Запорізькій, Луганській та Одеській областях; найвищі значення захворюваності спостерігали в Івано-Франківській, Рівненській та Чернівецькій, а найнижчі — в Одеській, Запорізькій, Луганській, Донецькій та Херсонській областях.
4. Зміна динамічного ряду поширеності та захворюваності на хвороби органів травлення має тенденцію до зниження.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті. 

Bibliography

1. Жилка К.І. Державна політика України в охороні здоров’я дітей в сучасних умовах реформування / К.І. Жилка, Н.П. Кризина // Сучасні медичні технології. — 2013. — № 2. — С. 138-139. 
2. Ольхова І.В. Аналіз захворюваності на хвороби органів травлення у дітей на регіональному рівні / І.В. Ольхова, В.В. Трохимчук // Соціальна фармація в Україні: стан, проблеми та перспективи: Мат-ли всеукр. наук.-практ. інтернет-конференції за участю міжнародних спеціалістів, 3 квітня 2013 р. — Х.: Вид-во НФаУ, 2013. — С. 177.
3. Щербаков П.Л. Детская гастроэнтерология — настоящее и будущее / П.Л. Щербаков, Ю.Ф. Лобанов // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. — 2011. — № 1. — С. 3-8.
4. Моісеєнко Р.О. Аналіз стану захворюваності та поширеності захворювань у дітей в Україні за період 2011–2015 роки / Р.О. Моісеєнко, О.О. Дудіна, Н.Г. Гойда // Современная педиатрия. — 2017. — № 2(82). — С. 17-27. 
5. Хамитова Р.Я. Эпидемиологический анализ заболеваемости органов пищеварения населения Республики Татарстан / Р.Я. Хамитова // Успехи современного естество–знания. — 2015. — № 4. — С. 85-89.
6. Щербак В.А. Организация лечебно-профилактической помощи детям с болезнями органов пищеварения в Забайкальском крае / В.А. Щербак // Российский вестник перинатологии и педиатрии. — 2014. — № 3. — С. 99-103.
7. Шекера О.Г. Поширеність серед дітей хвороб органів травлення та виразкової хвороби дванадцятипалої кишки — актуальна проблема сімейної медицини / О.Г. Шекера, Д.В. Мельник // Семейная медицина. — 2017. — № 1(69). — С. 16-20.
8. Лазарева Л.А. Анализ заболеваемости детей и подростков болезнями органов пищеварения / Л.А. Лазарева, Е.В. Гордеева // Международный научно-исследовательский журнал. — 2017. — № 1(55), часть 1. — С. 133-135.
9. Беляева Ю.Н. Болезни органов пищеварения как медико-социальная проблема / Ю.Н. Беляева // Бюллетень медицинских Интернет-конференций. — 2013. — Т. 3, № 3. — С. 566-568.
10. Госпітальна педіатрія. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань органів травлення у дітей. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах: Навчально-методичний електрон–ний посібник / Г.О. Леженко, Ю.Г. Резніченко, В.М. Компанієць та ін. — Запоріжжя: ЗДМУ, 2015. — 206 с.
11. Семенова Н.В. Болезни органов пищеварения у детей дошкольного возраста в крупном промышленном городе Сибири / Н.В. Семенова, Е.В. Щерба, Л.В. Демакова // Научное обозрение. Медицинские науки. — 2014. — № 2. — С. 132.
12. Здоровье населения и окружающая среда Минского района в 2016 году: Информационно-аналитический бюллетень / Р.Э. Ивановская, В.И. Долгопол, Я.А. Карулина и др. — Боровляны, 2017. — 114 с.
13. Рудень В.В. Методика вивчення захворюваності населення. Обчислення та оцінка показників захворюваності: Методична розробка самостійної роботи до практичного заняття з навчальної дисципліни «Соціальна медицина та організація охорони здоров’я» / В.В. Рудень, Т.Г. Гутор, І.В. Гупало. — Львів: ОД КСМ, 2012. — 38 с. 

Back to issue