Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

Международный неврологический журнал №3 (97), 2018

Вернуться к номеру

Ретроспективний аналіз результатів лікування за системою інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації

Авторы: Козявкін В.І., Качмар О.О., Лисович В.І.
Міжнародна клініка відновного лікування, м. Трускавець, Україн

Рубрики: Неврология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Одним із порівняно нових методів реабілітації пацієнтів із дитячим церебральним паралічем (ДЦП) є система інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації (СІНР), відома також за іменем її автора як метод Козявкіна. Різносторонні лікувальні впливи цього методу, що взаємно доповнюють та посилюють один одного, спрямовані на досягнення основної мети реабілітації — покращання якості життя пацієнтів. Метою дослідження була оцінка змін показників розвитку дітей із церебральними паралічами під час застосування СІНР на основі ретроспективного аналізу медичної документації. Матеріали та методи. Аналіз проводився в групі пацієнтів, які проходили реабілітацію в Міжнародній клініці відновного лікування протягом 2014–2016 років. У цій групі було 4309 пацієнтів, які загалом пройшли 12 785 курсів лікування. Порівнювалися записи в електронній карті пацієнта, введені до та після двотижневого курсу реабілітації. Проведення цього аналізу було можливим завдяки оригінальному програмному забезпеченню, розробленому спеціально для інформаційної підтримки системи інтенсивної нейрореабілітації. Аналізувалися дані м’язового тонусу, обсягу активних та пасивних рухів, великі моторні функції, тонка моторика та ряд інших параметрів відповідно до діагностичного алгоритму. Результати. Зниження м’язового тонусу відмічалося у 93 % пацієнтів зі спастичними формами ДЦП. Підвищення обсягу пасивних рухів відмічалося у 92 % випадків, а підвищення обсягу активних рухів — у 84 %. Зміни великих моторних функцій обчислювалися відповідно до тяжкості рухових порушень пацієнтів за класифікацією великих моторних функцій GMFCS. Покращання контролю голови відмічалося у 27 % пацієнтів IV та V рівнів за GMFCS, покращання повзання — у 16 % пацієнтів III рівня GMFCS, покращання сидіння та сідання — у 49 % пацієнтів II та III рівнів, а розвиток стояння та вставання — у 68 % серед пацієнтів I та II рівнів за GMFCS. Покращання тонкої моторики кисті було відмічене в 32 % пацієнтів, покращання психоемоційного стану було зареєстровано в 7938 випадках (83 %), покращання вегетативного стану — у 2163 випадках (23 %), а вдосконалення мови відмічалося в 969 пацієнтів (10 %). Висновки. Дослідження описує зміни моторних та психічних функцій у дітей із ДЦП під час проведення двотижневого курсу лікування за системою інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації. Ці дані є підґрунтям для здійснення подальших досліджень системи реабілітації, насамперед рандомізованих контрольованих досліджень.

Актуальность. Одним из сравнительно новых методов реабилитации пациентов с детским церебральным параличом (ДЦП) является система интенсивной нейрофизиологической реабилитации (СИНР), известная также по имени ее автора как метод Козявкина. Разностороннее лечебное влияние компонентов этого метода, которые взаимно дополняют и усиливают действие друг друга, направлено на достижение основной цели реабилитации — улучшение качества жизни пациентов. Целью исследования была оценка изменений показателей развития детей с церебральными параличами в процессе применения СИНР на основании ретроспективного анализа медицинской документации. Материалы и методы. Анализ проводился в группе пациентов, которые проходили реабилитацию в Международной клинике восстановительного лечения на протяжении 2014–2016 года. В этой группе было 4309 пациентов, которые прошли 12 785 курсов лечения. Сравнивались записи в электронной карте пациента, введенные до и после двухнедельного курса реабилитации. Проведение этого анализа было возможным благодаря оригинальному программному обеспечению, разработанному специально для информационной поддержки системы интенсивной нейрореабилитации. Анализировались данные мышечного тонуса, объема активных и пассивных движений, больших моторных функций, тонкой моторики, а также другие параметры соответственно диагностическому алгоритму. Результаты. Снижение мышечного тонуса отмечалось у 93 % пациентов со спастическими формами ДЦП. Повышение объема пассивных движений отмечалось в 92 % случаев, а повышение объема активных движений — в 84 %. Изменения больших моторных функций высчитывались соответственно степени тяжести пациентов по классификации больших моторных функций GMFCS. Улучшение контроля головы отмечалось у 27 % пациентов IV и V уровня по GMFCS, улучшение ползания — у 16 % пациентов III уровня GMFCS, улучшение функции сидения — у 49 % пациентов II и III уровней, а развитие функции стояния — у 68 % пациентов I и II уровней по GMFCS. Улучшение тонкой моторики кисти было отмечено у 32 % пациентов, улучшение психоэмоционального состояния было зарегистрировано в 7938 случаях (83 %), улучшение вегетативных функций — в 2163 случаях (23 %), а усовершенствование речи отмечалось у 969 пациентов (10 %). Выводы. Исследование описывает изменение моторных и психических функций у детей с ДЦП в процессе проведения двухнедельного курса лечения по системе интенсивной нейрофизиологической реабилитации. Эти данные могут служить основой для осуществления дальнейших исследований системы реабилитации, прежде всего рандомизированных контролированных исследований.

Background. The Intensive Neurophysiological Rehabilitation System (INRS), also known by the name of its founder as the Kozyavkin method, is a relatively new approach to rehabilitation of children with cerebral palsy (CP). Diverse treatment components of this method that complement and potentiate each other are aimed at achieving the major goal of rehabilitation — to improve the quality of life of the patients. This study assessed changes of the key developmental parameters in children with CP during the INRS treatment course by analyzing medical records retrospectively. Materials and methods. 4,309 patients that had received rehabilitation in the International Clinic of Rehabilitation during 2014–2016 were included in the analysis. The analyzed group underwent a total of 12,785 rehabilitation courses. Medical records were compared before and after a two-week course. This was possible due to the software developed specifically for informational support in INRS. The muscle tone, active and passive range of motion, gross motor function, fine motor skills and several other parameters were evaluated. Results. Muscle tone decreased in 93 % of patients with spastic forms of CP. Passive range of motion increased in 92 % and active range of motion — in 84 % of cases. Changes in the gross motor function were measured with regard to the severity of motor impairment according to the Gross Motor Function Classification System (GMFCS). Head control improved in 27 % of patients with GMFCS IV–V, crawling — in 16 % with GMFCS III, sitting and sitting up — in 49 % with GMFCS II–III, standing and standing up — in 68 % with GMFCS I–II. Fine motor function improved in 32 % of patients, emotional state — in 7,938 patients (83 %), functions of the autonomic nervous system — in 2,163 patients (23 %) and language skills — in 969 patients (10 %). Conclusions. The study describes changes of the motor and mental functions in children with CP after a two-week INRS course. Our results provide the basis for further investigation of the INRS, particularly, in randomized controlled trials.


Ключевые слова

церебральний параліч; лікування; ретроспективне дослідження

церебральный паралич; лечение; ретроспективное исследование

cerebral palsy; treatment; retrospective study


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Rosenbaum P., Paneth N., Leviton А., Goldstein M., Bax M., Damiano D., Dan B., Jacobsson B. A report: the definition and classification of cerebral palsy // Dev. Med. Child Neurol. — 2007 Feb. — 109. — Р. 8-14.
2. Surveillance of Cerebral Palsy in Europe. Surveillance of Cerebral Palsy in Europe, «Prevalence and characteristics of children with cerebral palsy in Europe» // Dev. Med. and Child Neur. — 2002 Sep. — 44(9). — Р. 633-40.
3. Батышева Т.Т. Детский церебральный паралич — современные представления о проблеме (обзор литературы) / Т.Т. Батышева, О.В. Быкова, А.В. Виноградов // Русский медицинский журнал. — 2012. — Т. 20, № 8. — C. 401-405.
4. Butler C., Darrah J. Effects of neurodevelopmental treatment (NDT) for cerebral palsy: an AACPDM evidence report // Dev. Med. and Child Neur. — 2001. — 43(11). — Р. 778-790.
5. Vojta V. The basic elements of treatment according to Vojta. Management of the motor disorders of children with cerebral palsy, 1984. — 75.
6. Reddihough D.S. et al. Efficacy of programmes based on conductive education for young children with cerebral palsy // Dev. Med. and Child Neur. — 1998. — 40(11). — Р. 763-770.
7. Семенова К.А., Воронов А.А., Титаренко Н.Ю. Метод динамической проприоцептивной коррекции в восстановительном лечении больных детским церебральным параличом // Детская и подростковая реабилитация. — 2004. — № 2. — С. 45-48.
8. Huang H.H., Fetters L., Hale J., McBride A. Bound for success: a systematic review of constraint-induced movement therapy in children with cerebral palsy supports improved arm and hand use // Phys. Ther. — 2009 Nov. — 89(11). — Р. 1126-41. Epub 2009 Sep 3.
9. Scianni A., Butler J.M., Ada L., Teixeira-Salmela L.F. Muscle strengthening is not effective in children and adolescents with cerebral palsy: a systematic review // Aust. J. Physiother. — 2009. — 55(2). — Р. 81-7.
10. Tedroff K., Granath F., Forssberg H., Haglund-Akerlind Y. Long-term effects of botulinum toxin A in children with cerebral palsy // Dev. Med. Child Neurol. — 2009 Feb. — 51(2). — Р. 120-7.
11. Мартинюк В.Ю. Дитячий церебральний параліч // Соцiальна педiатрiя та реабiлiтологiя. — 2012. — 1. — Р. 18-23.
12. Евтушенко С.К. Этиология и патогенез церебрального паралича у детей (новый взгляд на старую проблему) (лекция) // Международный неврологический журнал. — 2014. — 3 (65).
13. Лильин Е.Т., Иваницкая И.Н. Современные представления об этиологии детского церебрального паралича // Российский педиатрический журнал. — 2002. — 3. — С. 35-40.
14. van Lieshout P., Candundo H., Martino R., Shin S., Barakat-Haddad C. Onset factors in cerebral palsy: A systematic review // Neurotoxicology. — 2017 Jul. — 61. — Р. 47-53.
15. Спосіб багатокомпонентного лікування хворих на дитячий церебральний параліч за методом В.І. Козявкіна. База патентів України. Режим доступу: http://uapatents.com/5-119048-sposib-bagatokomponentnogo-likuvannya-khvorikh-na-dityachijj-cerebralnijj-paralich-za-metodom-vi-kozyavkina.html
16. Спосіб інтенсивної нейрореабілітації хворих на дитячий церебральний параліч за методом В. Козявкіна. База патентів України. Режим доступу: http://uapatents.com/3-66711-sposib-intensivno-nejjroreabilitaci-khvorikh-na-dityachijj-cerebralnijj-paralich-za-metodom-v-kozyavkina.html
17. Козявкін В.І., Бабадагли М.О., Лунь Г.П., Качмар О.О., Гордієвич С.М., Лисович В.І., Волошин Б.Д. Метод Козявкіна — система інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації. Посібник реабілітолога / За ред Козявкіна В.І. — Львів: Дизайн-студія «Папуга», 2011. — 240 с. ІSBN: 978-966-8041-64-8.
18. Козявкін В.І., Качмар О.О. Інформаційні технології в стандартизації та організації медичної реабілітації // Український журнал телемедицини та медичної інформатики. — 2008. — Т. 6, Вип. 2. — С. 211-213.
19. Качмар О.О. Система класифікації великих моторних функцій у дітей iз церебральним паралічем // Міжнародний неврологічний журнал. — 2008. — 1(17). — С. 90-93.
20. Yablon S.A., Brin M.F., VanDenburgh A.M., Zhou J., Garabedian-Ruffalo S.M., Abu-Shakra S., Beddingfield F.C. Dose response with onabotulinumtoxin A for post-stroke spasti-city: A pooled data analysis // Mov. Disord. — 2011. —26. — Р. 209-215.
21. Козявкін В.І., Качмар О.О., Волошин Т.Б., Гордієвич М.С. Компоненти м’язового тонусу та методика кількісного вимірювання спастики // Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. —2015. —3(1). — С. 72-76.
22. Козявкін В., Владимиров О., Волошин Т., Качмар О., Гордієвич М., Гурбич О. Кількісні методи оцінки різних компонентів м’язового тонусу // Соціальна педіатрія та реабілітація. — 2013. —8. — С. 34-37.
23. Kachmar O., Voloshyn T., Hordiyevych M. Changes in Muscle Spasticity in Patients With Cerebral Palsy After Spinal Manipulation: Case Series // Journal of chiropractic medicine. — 2016. — 15(4). — Р. 299-304.
24. Gajdosik R.L., Bohannon R.W. Clinical Measurement of Range of Motion: Review of Goniometry Emphasizing Reliability and Validity // Physical. Therapy. — 1987. — Vol. 67, Is. 12. — Р. 1867-1872.
25. Козявкин В.И., Волошин Т.Б., Гордиевич М.С., Качмар О.А. Изменения моторных функций у пациентов с церебральным параличом при применении системы интенсивной нейрофизиологической реабилитации // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. —2012. —112(7). — С. 14-17.
26. Качмар О., Козявкін В., Волошин Т., Вітик Х., Калинович Н. Система класифікації функції руки в дітей із церебральним паралічем: українська версія // Журнал неврології ім. Маньковського. — 2016. — 2(4). — С. 31-35.
27. Brandão M., Mancini M., Ferre C., Figueiredo P., Oliveira R., Gonçalves S. et al. Does Dosage Matter? A Pilot Study of Hand-Arm Bimanual Intensive Training (HABIT) Dose and Dosing Schedule in Children with Unilateral Cerebral Palsy // Physical & Occupational Therapy in Pediatrics. — 2017. —38(3). — Р. 227-242.
28. Міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я. Режим доступу: http://moz.gov.ua/uploads/1/5210-preklad_mkf_dorosla_v_docx.pdf

Похожие статьи

Авторы: КАЧМАР О.О., КОЗЯВКІН В.І., ГОРДІЄВИЧ М.С., Міжнародна клініка відновного лікування, м. Трускавець
Международный неврологический журнал 5 (35) 2010
Дата: 2010.10.11
Рубрики: Неврология
Методи оцінки функції руки при неврологічній патології. Огляд літератури
Авторы: Козявкін В.І., Качмар О.О., Гасюк М.Б., Матюшенко О.А., Кушнір А.Д.
Міжнародна клініка відновного лікування, м. Трускавець, Україна

Международный неврологический журнал №1 (95), 2018
Дата: 2018.04.19
Рубрики: Неврология
Разделы: Клинические исследования
Лікування спастичних форм дитячого церебрального паралічу в дітей на етапах оперативного втручання
Авторы: Кабацій М.С., Гошко В.Ю., Секер Т.М., Мельник М.В., Мороз Д.М., Дулевич І.А. - ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Україна
Журнал «Травма» Том 17, №3, 2016
Дата: 2016.09.05
Рубрики: Травматология и ортопедия
Разделы: Справочник специалиста

Вернуться к номеру