Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International neurological journal №4 (98), 2018

Back to issue

Comparative efficacy of hormone pulse therapy in relapsing and secondary progressive multiple sclerosis with different prognosis. Message 1. Тhe efficacy of hormone pulse therapy during onset and at the relapse phase in relapsing and secondary progressive multiple sclerosis with different nature of prognosis

Authors: Волошина Н.П., Негреба Т.В., Василовский В.В., Песоцкая К.О., Ткачева Т.Н., Черненко М.Е.
ГУ «Институт неврологии, психиатрии и наркологии НАМН Украины», г. Харьков, Украина

Categories: Neurology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Проведено дослідження ефективності пульс-терапії глюкокортикоїдами (ГКT) в дебюті та на рецидивуючому етапі (РЕ) у 98 хворих з розсіяним склерозом (РС): 28 осіб (24 жінки і 4 чоловіки) з невизначеним прогнозом при рецидивуючому перебігу (РП) — 1-ша група; 30 осіб (21 жінка і 9 чоловіків) з невизначеним прогнозом при вторинно-прогредієнтному перебігу (ВПП) — 2-га група; 40 осіб (36 жінок і 4 чоловіки) з несприятливим прогнозом при ВПП — 3-тя група. Проводився облік наступних клінічних показників: вік, тривалість захворювання, вік дебюту, тяжкість дебютів, тривалість ремісії після дебюту, тривалість рецидивуючого етапу, тяжкість і число рецидивів на РЕ, середня частота рецидивів і тривалість ремісій на РЕ, ступінь інвалідизації за шкалою EDSS. Проведено 287 курсів ГКТ-терапії: при невизначеному прогнозі РП — 98 (у дебютах — 9, на РЕ — 89); при невизначеному прогнозі ВПП — 99 (у дебютах — 3, на РЕ — 96); при несприятливому прогнозі ВПП — 90 (у дебютах — 8, на РЕ — 82). Клініко-діагностичні критерії ефективності лікування в усіх групах хворих включали динаміку регресу неврологічної симптоматики під впливом першого курсу ГКТ-терапії на етапі дебютів; порівняльну оцінку тривалості ремісії після дебюту при прийомі і без прийому ГКТ; середню частоту рецидивів на РЕ під впливом повторних курсів ГКТ-терапії; тривалість ремісій після 1-го курсу гормональної терапії; тривалість РЕ залежно від тривалості ремісій після першого курсу ГКТ-терапії. У групі хворих з невизначеним прогнозом РП додатково враховувалися: тривалість ремісій перед останнім курсом ГКТ; швидкість прогресування на РЕ; динаміка балів за шкалою інвалідизації EDSS після 1-го і перед останнім курсами ГКТ-терапії. Проведене дослідження показало, що в процесі лікування клінічні показники, що характеризують перебіг дебютів і РЕ, зазнають складної системної реорганізації залежно від типу перебігу та характеру прогнозу. Найбільш ефективною гормональна терапія виявилася при невизначеному прогнозі РП. Для цієї групи хворих було виділено дві категорії ефективності лікування: висока (у 17 осіб) і помірна (в 11 осіб). Критерієм ефективності лікування служила позитивна динаміка більшості клінічних показників. Вона проявлялася швидким і повноцінним регресом неврологічної симптоматики в дебютах, збільшенням тривалості ремісії після дебюту, зменшенням частоти і тяжкості рецидивів на РЕ, збільшенням числа хворих з величиною середньої частоти рецидивів < 1,0, збереженням мінімального неврологічного дефіциту, низькою швидкістю прогресування, нерізкою негативною динамікою балів за шкалою інвалідизації EDSS. У результаті зазначеної реорганізації збільшувалась тривалість РЕ і відбувалося запобігання безпосередньої загрози трансформації РП у ВПП.

Изучена эффективность пульс-терапии глюкокортикоидами (ГКТ) в дебютах и на рецидивирующем этапе (РЭ) у 98 больных с рассеянным склерозом (РС): 28 человек (24 женщины и 4 мужчины) с неопределенным прогнозом при рецидивирующем течении (РТ) — 1-я группа; 30 человек (21 женщина и 9 мужчин) с неопределенным прогнозом при вторично-прогредиентном течении (ВПТ) — 2-я группа; 40 человек (36 женщин и 4 мужчины) с неблагоприятным прогнозом при ВПТ — 3-я группа. Проводился учет следующих клинических показателей: возраст, длительность заболевания, возраст дебюта, тяжесть дебютов, длительность ремиссии после дебюта, длительность рецидивирующего этапа, тяжесть и число рецидивов на РЭ, средняя частота рецидивов и длительность ремиссий на РЭ, степень инвалидизации по шкале EDSS. Проведено 287 курсов ГКТ-терапии: при неопределенном прогнозе РТ — 98 (в дебютах — 9, на РЭ — 89); при неопределенном прогнозе ВПТ — 99 (в дебютах — 3, на РЭ — 96); при неблагоприятном прогнозе ВПТ — 90 (в дебютах — 8, на РЭ — 82). Клинико-диагностические критерии эффективности лечения во всех группах больных включали динамику регресса неврологической симптоматики под влиянием первого курса ГКТ-терапии на этапе дебютов; сравнительную оценку длительности ремиссии после дебюта при приеме и без приема ГКТ; среднюю частоту рецидивов на РЭ под влиянием повторных курсов ГКТ-терапии; длительность ремиссий после 1-го курса гормональной терапии; продолжительность РЭ в зависимости от длительности ремиссий после первого курса ГКТ-терапии. В группе больных с неопределенным прогнозом РТ дополнительно учитывались: длительность ремиссий перед последним курсом ГКТ; скорость прогрессирования на РЭ; динамика баллов по шкале инвалидизации EDSS после 1-го и перед последним курсами ГКТ-терапии. Проведенное исследование показало, что в процессе лечения клинические показатели, характеризующие течение дебютов и РЭ, претерпевают сложную системную реорганизацию в зависимости от типа течения и характера прогноза. Наиболее эффективной гормональная терапия оказалась при неопределенном прогнозе РТ. Для этой группы больных было выделено две категории эффективности лечения: высокая (у 17 человек) и умеренная (у 11 человек). Критерием эффективности лечения служила положительная динамика большинства клинических показателей. Она проявлялась быстрым и полноценным регрессом неврологической симптоматики в дебютах, увеличением продолжительности ремиссии после дебюта, уменьшением частоты и тяжести рецидивов на РЭ, увеличением числа больных с величиной средней частоты рецидивов < 1,0, сохранением минимального неврологического дефицита, низкой скоростью прогрессирования, нерезкой отрицательной динамикой баллов по шкале инвалидизации EDSS. В результате указанной реорганизации увеличивалась длительность РЭ и предотвращалась непосредственная угроза трансформации РТ в ВПТ.

We have studied the efficacy of pulse therapy with glucocorticoids (GCT) during onset and at the relapse phase in 98 patients with multiple sclerosis (MS): 28 of them (24 women and 4 men) with uncertain prognosis in relapsing course (RC) — group 1; 30 individuals (21 women and 9 men) with uncertain prognosis in secondary progressive course (SPC) — group 2, and 40 patients (36 women and 4 men) with unfavo-rable prognosis in SPC — group 3. We have recorded the following clinical indicators: the patient’s age, the duration of disease, the age of onset, the severity of onsets, the duration of remission after onset, the duration of relapse phase, the severity and total number of relapses in relapse phase, the average incidence of relapses and duration of remissions in relapse phase, and the degree of disability according to the Expanded Disability Status Scale (EDSS). We have conducted 287 sessions of GCT: with uncertain prognosis for RC — 98 (onsets — 9, relapse phase — 89), with uncertain prognosis for SPC — 99 (onsets — 3, relapse phase — 96), with unfavorable prognosis for SPC — 90 (onsets — 8, relapse phase — 82). We have defined the clinical and diagnostic criteria to evaluate treatment effectiveness, they were as follows: the dynamics of regression of neurological symptoms under the influence of the first course of GCT at the stage of onset; the comparative evaluation of remission duration after the onset with and without administration of GCT; the mean incidence of relapses during the repeated courses of GCT at relapse phase; the duration of relapse phase depending on the remission duration after the first course of GCT. In the group of patients with uncertain prognosis for RC, we have additionally taken into consideration the duration of remissions after the last course of GCT; the rate of progression at relapse phase and also the dynamics of disability score according to the EDSS after the first and before the last course of GCT. The study showed that during treatment, the clinical indicators characte-rizing the course of onsets and relapse phase undergo a complex systemic reorganization, depending on the type of course and the nature of the prognosis. Hormone therapy was most effective with uncertain prognosis in RC. There were identified two categories of treatment efficacy in this group: high (17 patients) and moderate (11 patients). We have determined the positive dynamics of most clinical indicators as the criteria for treatment effectiveness. They manifested by a rapid and complete regression of neurological symptoms in onsets, increase of remission duration after the onset, decrease in the incidence and severity of relapses in relapse phase, increase in the number of patients with average incidence of relapses
< 1.0, persistent minimal neurological deficit, low rate of progression, inconsistent negative dynamics of scores on the EDSS scale. As a result of this reorganization, the duration of relapse phase was extended, and the immediate risk of RC transformation into SPC was prevented.


Keywords

розсіяний склероз; тип перебігу; прогноз; глюкокортикоїдна пульс-терапія; ефективність лікування

рассеянный склероз; тип течения; прогноз; глюкокортикоидная пульс-терапия; эффективность лечения

multiple sclerosis; course of the disease; prognosis; pulse therapy with glucocorticoids; treatment efficacy


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Завалишин И.А. Рассеянный склероз. Избранные вопросы теории и практики [Текст] / И.А. Завалишин, В.И. Головкин. — М.: Детская книга, 2000. — 640 с. 
2. Рассеянный склероз: клинические аспекты и спорные вопросы [Текст]: пер. с англ. / Под ред. А. Томпсона, К. Полмана, Р. Холфельда. — СПб.: Политехника, 2001. — 422 с.
3. Frohman E.M. Multiple sclerosis--the plaque and its pathogenesis [Теxt] / E.M. Frohman, M.K. Racke, C.S. Raine // N. Engl. J. Med. — 2006. — № 354(9). — Р. 942-55. 
4. Жученко Т.Д. Лечение рассеянного склероза: обзор [Текст] / Т.Д. Жученко, И.А. Завалишин // Неврологический журнал. — 1996. — № 1. — С. 37-43.
5. Гусев Е.И. Рассеянный склероз [Текст] / Е.И. Гусев, Т.Л. Демина, А.И. Бойко. — М.: Нефть-газ, 1997. — 464 с.
6. Левин О.С. Иммунотерапия рассеянного склероза [Текст] / О.С. Левин // Российский медицинский журнал. — 2001. — № 6. — С. 48-52.
7. Miller R.H. Regulation of oligodendrocyte development in the vertebrate CNS [Теxt] / R.H. Miller // Prog. Neurobiol. — 2002 Aug. — № 67(6). — Р. 451-67.
8. Гусев Е.И. Рассеянный склероз и другие демиелинизирующие заболевания [Текст] / Е.И. Гусев, И.А. Завалишин, А.Н. Бойко. — М.: Миклош, 2004. — 540 с.
9. Гусев Е.И. Рассеянный склероз: от изучения иммунопатогенеза к новым методам лечения [Текст] / Е.И. Гусев, А.Н. Бойко. — М.: Губернская медицина, 2001. — 128 с.
10. Lassman H. Heterogeneity of multiple sclerosis pathogenesis:implications for diagnosis and therapy [Теxt] / H. Lassman, W. Bruс, C. Lucchinetti // Trends. Mol. Med. — 2001. — № 7. — Р. 151-121.
11. Compston A.C. The pathogenesis and basis for treatment in multiple sclerosis [Теxt] / A.C. Compston // Lin. Neurol. Neurosurg. — 2004. — № 106. — 246.
12. Alam S.M. Newman Methylprednisolone in multiple sclerosis [Теxt] / S.M. Alam, T.M. Kyriakides, P.K. Lawdwn // J. Neurol. — 2008. — № 56. — Р. 1219-1220. 
13. Hughes R.A. Immunotherapy for multiple sclerosis [Теxt] / R.A. Hughes // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 1994. — № 57(1). — Р. 3-6.
14. Fowle C. Bladder dysfunction in multple sclerosis: causes and treatment [Теxt] / C. Fowle // MS Forum: the International MS Journal. — 1995. — № 1(3). — Р. 99-107. 
15. Негреба Т.В. Сравнительная клиническая характеристика дебютов и этапов рецидивирования при рецидивирующем и вторично-прогредиентном течении рассеянного склероза [Текст] / Т.В. Негреба // Український вісник психоневрології. — 2004. — Т. 12, вып. 1(38). — С. 66-69.
16. Негреба Т.В. Течение и прогноз современных форм рассеянного склероза [Текст] / Т.В. Негреба // Український вісник психоневрології. — 2006. — Т. 14, вып. 1(46). — С. 44-46.
17. Марков Д.А. Рассеянный склероз [Текст] / Д.А. Марков, А.Л. Леонович. — М.: Медицина, 1976. — 296 с.
 

Similar articles

Efficiency of Mitoxantrone in Patients with Progressive Forms of Multiple Sclerosis
Authors: Vasylovskyi V.V., Voloshyna N.P., Nehreba T.V., Chernenko M.Ye. - State Institution «Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kharkiv, Ukraine
International neurological journal 7 (77) 2015
Date: 2016.02.08
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches
Клиническая характеристика гендерных различий при разных типах течения рассеянного склероза Сообщение 2
Authors: Василовский В.В., Волошина Н.П., Негреба Т.В., Левченко И.Л., Ткачева Т.Н. - ГУ «Институт неврологии, психиатрии и наркологии НАМН Украины», г. Харьков
International neurological journal 1 (63) 2014
Date: 2014.04.09
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches
Клиническая характеристика гендерных различий при разных типах течения рассеянного склероза Сообщение 1
Authors: Василовский В.В., Волошина Н.П., Негреба Т.В., Левченко И.Л., Терещенко Л.П., Ткачева Т.Н. - ГУ «Институт неврологии, психиатрии и наркологии НАМН Украины», г. Харьков
International neurological journal 6 (60) 2013
Date: 2013.10.29
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches

Back to issue