Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

Журнал «Медицина неотложных состояний» №4(91), 2018

Вернуться к номеру

Поддержание нормотермии при интенсивной терапии тяжелой черепно-мозговой травмы

Авторы: Царев А.В.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Мета даного дослідження — вивчення ефективності контрольованої нормотермії в комплексі інтенсивної терапії у пацієнтів з черепно-мозковою травмою (ЧМТ), ускладненою розвитком гіпертермії центрального генезу, рефрактерною до фармакологічної терапії, та оцінка її впливу на фактори, що опосередковано визначають реологічні властивості крові. Матеріали та методи. У дослідження було включено 80 пацієнтів віком від 20 до 64 років (середній вік 41,05 ± 2,90 року), які перебували на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії з діагнозом «тяжка черепно-мозкова травма», з розвитком стійкої гіпертермії > 38,3 °С, що була рефрактерною до фармакологічної терапії антипіретиками. Пацієнти були розділені на 2 групи: I (n = 40) — з проведенням контрольованої нормотермії з цільовим значенням температури тіла 37 °С за допомогою гіпотерма Blanketrol II; II група (n = 40) — пацієнти з гіпертермією > 38,3 °С обстежувалися ретроспективно, лікування гіпертермії проводилося шляхом обкладення тіла пакетами з льодом в проекціях проходження магістральних судин. Результати. Було виявлено вірогідне збільшення рівня фібриногену на етапі розвитку гіпертермії в I групі пацієнтів з 2,92 ± 0,64 до 5,24 ± 1,37 г/л (Р = 0,00001), у II групі — з 2,99 ± 0,67 до 5,32 ± 2,06 г/л (Р = 0,00006) порівняно з вихідним рівнем. У пацієнтів I групи при проведенні контрольованої нормотермії виявлено зниження рівня фібриногену, який на етапі 48 годин вірогідно не відрізнявся від початкового рівня (Р = 0,47). Навпаки, у пацієнтів II групи на всіх етапах відзначалося підвищення рівня фібриногену, та на етапі 48 годин збільшення даного показника порівняно з вихідним рівнем носило вірогідний характер (Р = 0,00015). Відмінності за рівнем фібриногену на етапі 48 годин спостереження між групами пацієнтів також були вірогідними (p < 0,05). Висновки. Контрольована нормотермія нормалізує рівень фібриногену до вихідних значень, що опосередковано може свідчити про поліпшення реологічних властивостей крові і, відповідно, системної мікроциркуляції при тяжкій ЧМТ.

Цель данного исследования — изучение эффективности контролируемой нормотермии в комплексе интенсивной терапии у пациентов с черепно-мозговой травмой (ЧМТ), осложненной развитием гипертермии центрального генеза, рефрактерной к фармакологической терапии, и оценка ее влияния на факторы, опосредованно определяющие реологические свойства крови. Материалы и методы. В исследование было включено 80 пациентов в возрасте от 20 до 64 лет (средний возраст 41,05 ± 2,90 года), находившихся на лечении в отделении интенсивной терапии с диагнозом «тяжелая черепно-мозговая травма», с развитием стойкой гипертермии > 38,3 °С, рефрактерной к фармакологической терапии антипиретиками. Пациенты были разделены на 2 группы: I (n = 40) — с проведением контролируемой нормотермии с целевым значением температуры тела 37 °С при помощи гипотерма Blanketrol II; II группа (n = 40) — пациенты с гипертермией > 38,3 °С изучались ретроспективно, лечение гипертермии у них включало обкладывание тела пакетами со льдом в проекциях прохождения магистральных сосудов. Результаты. Было выявлено достоверное увеличение уровня фибриногена на этапе развития гипертермии в I группе пациентов с 2,92 ± 0,64 до 5,24 ± 1,37 г/л (Р = 0,00001), во II группе — с 2,99 ± 0,67 до 5,32 ± 2,06 г/л (Р = 0,00006) по сравнению с исходным уровнем. У пациентов I группы при проведении контролируемой нормо­термии выявлено снижение уровня фибриногена, который на этапе 48 часов достоверно не отличался от исходного уровня (Р = 0,47). Напротив, у пациентов II группы на всех этапах отмечалось повышение уровня фибриногена, и на этапе 48 часов увеличение данного показателя по сравнению с исходным уровнем носило достоверный характер (Р = 0,00015). Различия по уровню фибриногена на этапе 48 часов наблюдения между группами пациентов также были достоверными (p < 0,05). Выводы. Контролируемая нормотермия нормализует уровень фибриногена до исходных значений, что опосредованно может свидетельствовать об улучшении реологических свойств крови и, соответственно, системной микроциркуляции при тяжелой ЧМТ.

Background. The objective was to study the effectiveness of controlled normothermia in the intensive care of patients with severe traumatic brain injury (TBI) complicated by central hyperthermia refractory to pharmacological therapy, to evaluate its influence on the factors that indirectly determine the rheological properties of the blood. Materials and methods. Eighty patients were divided into 2 groups. Group I (n = 40) — individuals with hyperthermia > 38.3 to 39.5 °C refractory to pharmacological therapy with antipyretics; controlled normothermia was achieved by means of Blanketrol II. With the development of hyperthermia > 39.5 °C, the induction of cooling was primarily carried out by the fastest infusion of 4% Ringer’s lactate solution in a dose of 20–23 ml/kg of body weight through the central vein, followed by maintenance of controlled normothermia with Blanketrol II. Controlled normothermia was performed with a target temperature of the body correspon­ding to 37 °C. Group II (n = 40) — patients with hyperthermia > 38.3 °C without using technology of controlled normothermia, they were retrospectively examined, hyperthermia was suppressed in them by pharmacological antipyretic therapy, ice packs in the projections of the main vessels. Patients of both groups were mechanically ventilated. Results. Despite development of severe hyperthermia in both groups of patients, there was no significant increase in leukocyte count at all stages of the study, which was indicative of the central origin of hyperthermia syndrome in patients with severe TBI. There was a significant increase in fibrinogen content from 2.92 ± 0.64 g/l to 5.24 ± 1.37 g/l (P = 0.00001) at the stage of hyperthermia in group I and from 2.99 ± 0.67 g/l to 5.32 ± 2.06 g/l (P = 0.00006) in group II of patients compared with baseline. In patients of group I, under controlled normothermia, a decrease in the level of fibrinogen was revealed, which did not differ significantly from the baseline at the stage of 48 hours (P = 0.47). In contrast, patients in group II showed an increase in fibrinogen content, and by 48 hours, an increase in this index compared to the baseline was significant (P = 0.00015). Differences in the level of fibrinogen at the stage of 48 hours of observation between groups of patients were also significant (p < 0.05). Conclusions. Controlled normothermia normalizes the level of fibrinogen to the initial values, which indirectly may indicate improvement of rheological properties of the blood and, accordingly, syste­mic microcirculation in severe TBI.


Ключевые слова

черепно-мозкова травма; гіпертермія; контрольована нормотермія; інтенсивна терапія

черепно-мозговая травма; гипертермия; контролируемая нормотермия; интенсивная терапия

traumatic brain injury; hyperthermia; controlled normothermia; intensive care


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

Список литературы
1. Stocchetti N., Rossi S., Zanier E.R. et al. Pyrexia in head-injured patients admitted to intensive care // Intensive Care Med. — 2002. — Vol. 28, № 11. — P. 1555-1562. — doi: 10.1007/s00134-002-1513-1.
2. Todd M.M., Hindman B.J., Clarke W.R. Perioperative fever and outcome in surgical patients with aneurysmal subarachnoid haemorrhage // Neurosurgery. — 2009. — Vol. 64, № 5. — P. 897-908. — doi: 10.1227/01.NEU.0000341903.11527.2F.
3. Reith J., Jorgensen H.S., Pedersen P.M. et al. Body tempera–ture in acute stroke: relation to stroke severity, infarct size, mortali–ty, and outcome // Lancet. — 1996. — Vol. 347. — P. 422-425.
4. Fernandez A., Schmidt J.M., Claassen J. et al. Fever after subarachnoid hemorrhage: risk factors and impact on outcome // Neurology. — 2007. — Vol. 68, № 13. — P. 1013-1019. 
5. Lee B.H., Inui D., Suh G.Y. et al. Association of body temperature and antipyretic treatments with mortality of critically ill patients with and without sepsis: multi-centered prospective observational study // Crit. Care. — 2012. — Vol. 16, № 1. — R33. — doi: 10.1186/cc11211. 
6. Царев А.В. Контролируемая нормотермия у пациентов в критическом состоянии с травматическим повреждением головного мозга // Медицина неотложных состояний. — 2017. — № 3. — С. 66-149. — doi: 10.22141/2224-0586.3.82.2017.102326.
7. Muranaka Y., Kunimoto F., Takita J. Impaired blood rheo–logy in critical ill patients an intensive care unit // The Journal of International Medical Research. — 2006. — Vol. 34. — P. 419-427.
8. Baskurt O.K., Meiselman H.J. Blood rheology and hemodynamics // Seminars in Thrombosis and Hemostasis. — 2003. — Vol. 29. — P. 435-450.

Похожие статьи

Целевой температурный менеджмент в клинической практике интенсивной терапии критических состояний
Авторы: Царев А.В. — Кафедра анестезиологии и интенсивной терапии ГУ «Днепропетровская медицинская академия» МЗ Украины
Журнал «Медицина неотложных состояний» 7 (62) 2014
Дата: 2015.02.24
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Справочник специалиста
Пирексия и антипиретическая терапия у больных при критических состояниях
Авторы: Мальцева Л.А.(1), Мосенцев Н.Ф.(2), Лисничая В.Н.(2), Козаченко И.В.(2)
(1) — ГУ «Днепропетровская медицинская академия», г. Днепр, Украина
(2) — КУ «Днепропетровская областная клиническая больница им. И.И. Мечникова», г. Днепр, Украина

Журнал «Медицина неотложных состояний» №4(91), 2018
Дата: 2018.08.09
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Справочник специалиста

Вернуться к номеру