Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

Журнал «Медицина неотложных состояний» №4(91), 2018

Вернуться к номеру

Глутоксим как модулятор окислительно-восстановительного состояния глутатиона у септических пациентов с энцефалопатией

Авторы: Кобеляцкий Ю.Ю.(1), Мальцева Л.А.(1), Мосенцев Н.Ф.(2), Лисничая В.Н.(2)
(1) — ГУ «Днепропетровская медицинская академия», г. Днепр, Украина
(2) — КУ «Днепропетровская областная клиническая больница им. И.И. Мечникова», г. Днепр, Украина

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. На даний час сепсис визначається як життєво небезпечна органна дисфункція, що викликана дисрегульованою відповіддю хазяїна на інфекцію (Sepsis-3). Одним із потенційно можливих шляхів для управління дисрегульованою відповіддю хазяїна на інфекцію є модуляція окислювально-відновного стану глутатіону з використанням препарату глутоксим. У нашій країні глутоксим зареєстрований як препарат для імунологічної корекції. Відновлений глутатіон (GSH) вважається одним із найважливіших нейтралізаторів активних форм кисню, а його співвідношення з окисленим глутатіоном (GSSG) можна використовувати як маркер окислювального стресу. Мета дослідження — оцінка клінічних ефектів, отриманих при використанні глутоксиму як модулятора окислювально-відновного статусу глутатіону, та його здатності поліпшувати якість життя у пацієнтів із сепсисом і септичною енцефалопатією. Матеріали та методи. Проспективне рандомізоване когортне дослідження було проведено у 30 пацієнтів з сепсисом і септичним шоком, які отримували глутоксим 60 мг/доба (група 2 — глутоксим), і 30 осіб, які не отримували глутоксим (група 1 — контроль). Оцінені концентрація лактату в плазмі, кліренс лактату, насичення центральної венозної крові киснем (ScvO2), показники дисфункції органів за SOFA. Для виявлення ознак септичної енцефалопатії та оцінки якості життя використовувались шкали Confusion Assessment Method for the Intensive Care Unit (CAM-ICU), Cognitive Failure Questionnaire (CFQ), Rancho Los Amigos Scale (RLAS). Постсептичний синдром (PSS) був проаналізований як стан, що спостерігається у пацієнтів, які вижили після сепсису, і характеризується фізичними та психологічними порушеннями. Результати. Рівень смертності у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ) у групах спостереження не досягав рівня вірогідності (у групі глутоксиму — 20 % проти 30 % у контролі; p > 0,05). У групі 2 доля пацієнтів із стійкою дисфункцією органів на 5-й день була значно менша (SOFA — 1,66 ± 0,39 проти 2,33 ± 0,79 у групі 1; р = 0,043). Кліренс лактату був знач­но вищий у групі 2 (0,632 ± 0,093 ммоль/л/день проти 0,350 ± 0,064 ммоль/л/день у групі 1; р = 0,018). Кінетика лактату, що являє собою баланс між утворенням лактату і його елімінацією, у поєднанні з ScvO2 використовувалася як показник ресусцитації (83,6 ± 4,7 % проти 70,6 ± 3,1 % в обох групах; р = 0,028). Когнітивні порушення були виявлені у 16 пацієнтів у групі 2 проти 19 в групі 1 (р = 0,043). Симптоми PSS спостерігалися значно рідше в групі глутоксиму, такі як безсоння, порушення сну (16 проти 19; р = 0,093), поєднана біль у м’язах та суглобах (13 проти 18; р = 0,016), стійка дисфункція органів (5 проти 11; p = 0,024), зниження самооцінки (9 проти 15; p = 0,021), депресія (10 проти 16; р = 0,015). Отже, в період відновлення у близько 50 % пацієнтів, які вижили після сепсису, спостерігалися короткочасні або тривалі когнітивні та фізіологічні порушення, що в сукупності називаються постсептичним синдромом. Порушення можуть включати фізичні, психологічні, розумові проблеми та зниження якості життя, пов’язані зі здоров’ям, у септичних пацієнтів. Висновки. Призначення глутоксиму як додаткової терапії у пацієнтів з сепсисом не впливало на смертність у ВІТ. Ґрунтуючись на результатах цього дослідження, використання глутоксиму може бути запропоновано як додаткова терапія у септичних пацієнтів з енцефалопатією для зниження ризику розвитку постсептичного синдрому.

Актуальность. На данный момент сепсис определяется как угрожающая жизни органная дисфункция, вызванная дисрегулированным ответом хозяина на инфекцию (Sepsis-3). Одним из потенциально возможных путей для управления дисрегулированным ответом хозяина на инфекцию является модуляция окислительно-восстановительного состояния глутатиона с использованием препарата глутоксим. В нашей стране глутоксим зарегистрирован как препарат для иммунологической коррекции. Восстановленный глутатион (GSH) считается одним из наиболее важных нейтрализаторов активных форм кислорода, а его соотношение с окисленным глутатионом (GSSG) можно использовать в качестве маркера оксидативного стресса. Цель исследования — оценка клинических эффектов, полученных при использовании глутоксима как модулятора окислительно-восстановительного статуса глутатиона, и его способности улучшать качество жизни у пациентов с сепсисом и септической энцефалопатией. Материалы и методы. Проспективное рандомизированное когортное исследование было проведено у 30 пациентов с сепсисом и септическим шоком, которые получали глутоксим 60 мг/день (группа 2 — глутоксим), и 30 человек, которые не получали глутоксим (группа 1 — контроль). Оценены концентрация лактата в плазме, клиренс лактата, насыщение центральной венозной крови кислородом (ScvO2), показатели дисфункции органов по SOFA. Для выявления признаков септической энцефалопатии и оценки качества жизни использовались шкалы Confusion Assessment Method for the Intensive Care Unit (CAM-ICU), Cognitive Failure Questionnaire (CFQ), Rancho Los Amigos Scale (RLAS). Был проанализирован постсептический синдром (PSS) как состояние, которое наблюдается у пациентов, выживших после сепсиса, и характеризующееся физическими и психологическими нарушениями. Результаты. Различие в уровне смертности в отделении интенсивной терапии (ОИТ) в группах наблюдения не достигало уровня достоверности (группа глутоксима — 20 % против 30 % в контрольной группе; p > 0,05). В группе 2 доля пациентов со стойкой дисфункцией органов на 5-й день была значительно меньше (SOFA — 1,66 ± 0,39 против 2,33 ± 0,79 в группе 1; p = 0,043). Клиренс лактата был значительно выше в группе 2 (0,632 ± 0,093 ммоль/л/день против 0,35 ± 0,064 ммоль/л/день в группе 1; p = 0,018). Кинетика лактата, представляющая собой баланс между образованием лактата и его элиминированием, в сочетании с ScvO2 использовалась как показатель ресусцитации (83,6 ± 4,7 % против 70,6 ± 3,1 % в обеих группах; p = 0,028). Когнитивные нарушения были выявлены у 16 пациентов в группе 2 против 19 в группе 1 (p = 0,043). Симптомы PSS наблюдались значительно реже в группе глутоксима, такие как бессонница, нарушение сна (16 против 19; p = 0,093), сопряженные мышечные и суставные боли (13 против 18; p = 0,016), стойкая дисфункция органов (5 против 11; p = 0,024), снижение самооценки (9 против 15; p = 0,021), депрессия (10 против 16; p = 0,015). Следовательно, в период восстановления у около 50 % выживших пациентов после сепсиса наблюдаются краткосрочные или длительные когнитивные и физиологические нарушения, которые в совокупности называются постсептическим синдромом. Нарушения могут включать физические, психологические и умственные проблемы и снижение качества жизни, связанные со здоровьем, у септических пациентов. Выводы. Назначение глутоксима в качестве дополнительной терапии у пациентов с сепсисом не влияло на смертность в ОИТ. Основываясь на результатах этого ­исследования, использование глутоксима может быть предложено в качестве дополнительной терапии у септических пациентов с энцефалопатией для снижения риска развития пост­септического синдрома.

Background. Sepsis is defined now as a life-threatening organ dysfunction caused by dysregulated host response to infection (Sepsis-3). One of the potential pathway for managing dysregulated host response to infection is modulation of glutathione redox state by means of glutoxim. In our country, glutoxim registered as a drug for immunological correction. Reduced glutathione is considered to be one of the most important scavenger of reactive oxygen species and its ratio with oxidized glutathione may be used as a marker of oxidative stress. The aim of this study was to evaluate the ability of glutoxim as a modulator of glutathione redox state to induce the good clinical effects and improve the quality of life in septic patients with encephalopathy. Materials and methods. A prospective, randomized cohort study was conducted in 30 patients with sepsis and septic shock, who received glutoxim 60 mg/day (group 2), and 30 persons, who did not (group 1 — control). The plasma concentration of lactate, clearance of lactate, saturation of central venous blood (ScvO2), the signs of organ dysfunction were evaluated using Sequential Organ Failure Assessment (SOFA). To detect the signs of septic encephalopathy and to evaluate the quality of life, we used: Confusion Assessment Method for the Intensive Care Unit, Cognitive Failure Questionnaire and Rancho Los Amigos Scale. Post-sepsis syndrome was analyzed as a condition that affects sepsis survivors with physical and psychological effects. Results. Mortality in the intensive care units was almost similar (in the glutoxim group — 20 vs 30 % in control group; p > 0.05). Proportion of patients with persistent organ dysfunction by day 5 was significantly smaller in group 2 (SOFA — 1.66 ± 0.39 vs 2.33 ± 0.79 in group 1; p = 0.043). Clearance of lactate was significantly higher in group 2 (0.632 ± 0.093 mmol/l/day vs 0.35 ± 0.064 mmol/l/day in group 1; p = 0.018). Lactate kinetics (a balance between lactate production and elimination) combined with ScvO2 was used as a resuscitation parameter (83.6 ± 4.7 % vs 70.6 ± 3.1 % in both groups; p = 0.028). Cognitive impairments was identified in 16 patients in group 2 vs 19 in group 1; p = 0.043. Symptoms of post-sepsis syndrome, such as insomnia, sleep disorders (16 vs 19; p = 0.093), concomitant muscle and joint pains (13 vs 18; p = 0.016), persistent organ dysfunction (5 vs 11; p = 0.024), low self-esteem (9 vs 15; p = 0.021), depression (10 vs 16, p = 0.015), were much less frequent in the glutoxim group. Consequently, about 50 % of sepsis survivors experience either short- or long-term cognitive and physical problems during their recovery period, which are collectively termed as post-sepsis syndrome. The difficulties may include physical, psychological and mental issues and reduced health-related quality of life in septic patients. Conclusions. Based on the results of this study, the use of glutoxim may be suggested as adjunctive therapy in septic patients with encephalopathy to reduce increased risk of post-sepsis syndrome.


Ключевые слова

глутоксим; глутатіон; сепсис; септична енцефалопатія, постсептичний синдром

глутоксим; глутатион; сепсис; септическая энцефалопатия; постсептический синдром

glutoxim; glutathione; sepsis; septic encephalopathy; post-sepsis syndrome


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Prescott H.C. Enhancing Recovery from Sepsis / H.C. Prescott, D.C. Angus // JAMA. — 2018. — № 319(1). — P. 62-75.
2. Ehlenbach W.J. Sepsis Survivors Admitted to Skilled Nur–sing Facilities: Cognitive Impairment, Activities of Daily Li–ving Dependence, and Survival / W.J. Ehlenbach, A. Gilmore-Bykovskyi, M.D. Repplinger, R.P. Westergaard // Crit. Care Med. — 2018. — № 46(1). — P. 37-44.
3. Putra B.E. The Mortality of Emergency Department Sepsis Score as a Predictor of 1-Month Mortality among Adult Patients with Sepsis: Weighing the Evidence / B.E. Putra, L. Tiah // ISRN Emergency Medicine. — 2013. — № 6. — ID 896802. 
4. Shapiro N. Mortality in Emergency Department Sepsis (MEDS) score predicts 1-year mortality / N. Shapiro, M.D. Howell, D. Talmor, M. Donnino // Critical Care Med. — 2007. — № 35(1). — P. 192-198.
5. Prescott H.C. Postsepsis Morbidity / H.C. Prescott, D.C. Angus // JAMA. — 2018. — № 319(1). — P. 91.
6. Singer M. The Third International Consensus Definitions for Sepsis and Septic Shock (Sepsis-3) / M. Singer, C.S. Deutschman, C.W. Seymour, M. Shankar-Hari et al. // JAMA. — 2016. — № 315(8). — P. 801-810. — DOI: 10.1001.
7. Rhodes A. Surviving Sepsis Campaign: International Guidelines for Management of Sepsis and Septic Shock: 2016 / A. Rhodes, L.E. Evans, W. Alhazzani, M.M. Levy et al. // Intensive Care Med. — 2017. — № 43(3). — P. 304-377. — DOI: 10.1007/s00134-017-4683-6.
8. Zitka O. Redox status expressed as GSH:GSSG ratio as a marker for oxidative stress in pediatric tumor patients / O. Zitka, S. Skalickova, J. Gumulec, M. Masarik et al. // Oncol. Lett. — 2012. — № 4(6). — P. 1247-1253. 
9. Chin D.C. A Low Glutathione Redox State Couples with a Decreased Ascorbate Redox Ratio to Accelerate Flowering in Oncidium Orchid / Chin D.C., Hsieh C.C., Lin H.Y., Yeh K.W. // Plant and Cell Physiol. — 2016. — № 57(2). — P. 423-436.
10. Garcia J. Regulation of mitochondrial glutathione redox status and protein glutathionylation by respiratory substrates / J. Garcia, D. Han, H. Sancheti, L.P. Yap et al. // J. Biol. Chem. — 2010. — № 285(51). — P. 39646-39654. — DOI: 10.1074/jbc.M110.164160.
11. Sanchez-Duarte E. Nicorandil improves post-fatigue tension in slow skeletal muscle fibers by modulating glutathione redox state / E. Sanchez-Duarte, X. Trujillo, C. Cortes-Rojo, A. Saavedra-Molina et al. // Journal of Bioenergetics and Biomembranes. — 2017. — № 49(2). — P. 159-170. — DOI: 10.1007/s10863-016-9692-6.
12. Сепсис-асоційована енцефалопатія / Мальцева Л.О., Кобеляцький Ю.Ю., Мосенцев М.Ф., Панін А.М., Карась Р.К., Ліснича В.М., Черненко В.Г.; під ред. Л.О. Мальцевої. — Дніпропетровськ: ТОВ «ЛізуновПрес», 2012. — 246 с. — ISBN 978-966-2575-18-7.
13. Goucalves-Pereira J. Dose modulation: A new concept of antibiotic therapy in the critically ill patients? / J. Goucalves-Pereira, J.A. Paiva // J. Crit. Care. — 2013. — № 28(4). — P. 341-346. — DOI: 10.1016/j.jcrc.2012.11.018.
14. Gando S. Is SIRS dead? The new definition of sepsis / S. Gando // Journal of Intensive Care. — 2016. — № 4. — 48. 
15. Zhon X. Lactate and stepwise lactate kinetics can be used to guide resuscitation / X. Zhou, L. Dawei, S. Longxiang // Critical. Care. — 2017. — № 21. — P. 267.
16. Numata G. Usefulness of central venous saturation as a predictor of thiamine deficiency in critically ill patients: a case report / G. Numata, S. Kodera, H. Kiriyama, A. Nakayama et al. // J. of Intensive Care. — 2017. — № 5. — P. 61. — DOI: 10.1186/s40560-017-0255-7.
17. Hernandez G. Fourth Surviving Sepsis Campaign's hemodynamic recommendations: a step-forward or a return to chaos? / G. Hernandez, J. Teboul // Crit. Care. — 2017. — № 21. — P. 133. 
18. Helmy T.A. Prognostic value of venous to arterial carbon dioxide difference during early resuscitation in critically ill patients with septic shock / T.A. Helmy, E.M. El-Reweny, F.G. Ghazy // IJCCM. — 2017. — № 21(9). — P. 589-593.
19. Bruck E. The impact of sepsis, delirium, and psychological distress of self-rated cognitive function in ICU survivors — a prospective cohort study / E. Bruck, A. Schandl, M. Bottai, P. Sackey // J. Intensive Care. — 2018. — № 6. — 2. 
20. Минцер О.П. Параметрическая и непараметрические критерии различия / О.П. Минцер // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. — 2000. — № 1(10). — С. 69-75.
21. Минцер О.П. Непараметрические критерии различия для двух совокупностей / О.П. Минцер // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. — 2000. — № 2(11). — С. 68-75.

Похожие статьи

Сепсис: традиции и инновации в терминологии, патогенезе, диагностике, интенсивной терапии — ради спасения и сохранения жизни больного
Авторы: Мальцева Л.А., Мосенцев Н.Ф., Лисничая В.Н., Базиленко Д.В., Мищенко Е.А.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина

Журнал «Медицина неотложных состояний» 3 (82) 2017
Дата: 2017.06.15
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Справочник специалиста
Рекомендации Движения за выживаемость при сепсисе: эволюция ранней целенаправленной терапии
Авторы: Курсов С.В., Никонов В.В.
Харьковская медицинская академия последипломного образования, г. Харьков, Украина

Журнал «Медицина неотложных состояний» №4(91), 2018
Дата: 2018.08.08
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Справочник специалиста
Лактат натрия — выбор для инфузионных растворов с резервной щелочностью
Авторы: Соколов А.С., Коршунов А.В., Рустамова В.С., Чернов А.Л.
Харьковская медицинская академия последипломного образования, г. Харьков, Украина

Журнал «Медицина неотложных состояний» 2 (81) 2017
Дата: 2017.05.15
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Справочник специалиста
Антиоксидантная система респираторного тракта. Внутриклеточная антиоксидантная защита  в респираторном тракте (часть 3)
Авторы: Абатуров А.Е.(1), Волосовец А.П.(2), Борисова Т.П.(1)
(1) — ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины», г. Днепр, Украина
(2) — Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, г. Киев, Украина

Журнал «Здоровье ребенка» 7 (75) 2016
Дата: 2017.01.10
Рубрики: Педиатрия/Неонатология
Разделы: Справочник специалиста

Вернуться к номеру