Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Kidneys" Том 7, №3, 2018

Back to issue

Analysis of the factors of survival to renal replacement therapy in patients with chronic kidney disease

Authors: Курята О.В.(1), Фролова Є.О.(1), Ященко Т.Д.(2)
(1) — ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна
(2) — КЗ «Обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова», м. Дніпро, Україна

Categories: Nephrology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Актуальність. Відношення між хронічною хворобою нирок (ХХН) і кардіоваскулярними захворюваннями (КВЗ) є важливими та комплексними і характеризуються наявністю численних несприятливих чинників порівняно з хворими з самостійними КВЗ. Мета дослідження: оцінити частоту факторів кардіоваскулярного ризику серцево-судинних ускладнень, нефрологічних факторів ризику та їх комбінацію у пацієнтів з ХХН IV–V ст., які дожили до етапу замісної ниркової терапії. Матеріали та методи. Ретроспективно проаналізовано медичну документацію (упродовж 2 років) 42 хворих (чоловіків — 12 (28,6 %), жінок — 30 (71,4 %)) на ХХН IV–V стадії, які на час проведення аналізу медичної документації не отримували замісну ниркову терапію. Усім хворим розраховували індекс маси тіла (ІМТ), визначали артеріальний тиск (АТ), частоту серцевих скорочень (ЧСС), оцінювали показники загального та біохімічного аналізу крові та сечі, визначали рівень залишкового діурезу. У всіх хворих обчислено швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) за формулою CKD-EPI. Статистична обробка матеріалів дослідження — пакет програм Statistica v.6.1 (Statsoft Inc., США). Результати. Середній вік пацієнтів становив 47,6 ± 11,6 року. Отримані дані засвідчили, що хворі на ХХН, які дожили до замісної ниркової терапії, мали добовий діурез понад 500 мл, ЧСС менше 90 уд/хв, рівень систолічного АТ у таких пацієнтів підтримувався медикаментозно на рівні менше 160 мм рт.ст., також характерною ознакою був рівень загального холестерину (ЗХС) крові ≥ 4,5 ммоль/л та ІМТ понад 25 кг/м2. Нами був виявлений прямий кореляційний зв’язок між рівнем ШКФ та рівнем ЗХС крові (r = 0,32, р = 0,04); між ШКФ та рівнем гемоглобіну крові (r = 0,39, р = 0,01) і прямий кореляційний зв’язок між ШКФ і кількістю залишкової сечі у обстежених хворих (r = 0,32, р = 0,04). Висновки. Найбільш вагомими чинниками доживання хворого на ХХН до замісної ниркової терапії є молодий вік (до 40 років), наявність залишкової сечі (добовий діурез понад 500 мл/добу), відсутність цукрового діабету. Велику роль відіграє контроль систолічного АТ < 160 мм рт.ст. та анемії.

Актуальность. Взаимосвязи между хронической болезнью почек (ХБП) и кардиоваскулярными заболеваниями (КВЗ) являются важными и комплексными, характеризуются наличием многочисленных неблагоприятных факторов по сравнению с больными с самостоятельными КВЗ. Цель исследования: оценить частоту факторов кардиоваскулярного риска сердечно-сосудистых осложнений, нефрологических факторов риска и их комбинацию у пациентов с ХБП IV–V ст., которые дожили до этапа заместительной почечной терапии. Материалы и методы. Ретроспективно проанализирована медицинская документация (в течение 2 лет) 42 пациентов (мужчин — 12 (28,6 %), женщин — 30 (71,4 %)) с ХБП IV–V стадией, которые на время проведения анализа медицинской документации не получали заместительную почечную терапию. Всем больным рассчитывали индекс массы тела (ИМТ), определяли артериальное давление (АД), частоту сердечных сокращений (ЧСС), оценивали показатели общего и биохимического анализа крови, мочи, определяли уровень остаточного диуреза. У всех больных вычислялась скорость клубочковой фильтрации (СКФ) по формуле CKD-EPI. Статистическая обработка материалов исследования — пакет программ Statistica v.6.1 (Statsoft Inc., США). Результаты. Средний возраст пациентов составил 47,6 ± 11,6 года. Полученные данные показали, что больные ХБП, которые дожили до заместительной почечной терапии, имели суточный диурез более 500 мл, ЧСС менее 90 уд/мин, уровень САД у таких пациентов поддерживался медикаментозно на уровне менее 160 мм рт.ст., также характерным признаком был уровень общего холестерина (ОХС) крови ≥ 4,5 ммоль/л и ИМТ более 25 кг/м2. Нами была обнаружена прямая корреляционная связь между уровнем СКФ и уровнем ОХС крови (r = 0,32, р = 0,04); между СКФ и уровнем гемоглобина крови (r = 0,39, р = 0,01) и прямая корреляционная связь между СКФ и количеством остаточной мочи у обследованных больных (r = 0,32, р = 0,04). Выводы. Наиболее значимыми факторами дожития больного ХБП до заместительной почечной терапии являются молодой возраст (до 40 лет), наличие остаточной мочи (суточный диурез более 500 мл/сут), отсутствие сахарного диабета. Большую роль играет контроль систолического АД < 160 мм рт.ст. и анемии.

Background. The relationship between chronic kidney disease (CKD) and cardiovascular diseases is important and is characterized by the presence of numerous adverse factors compared with patients with cardiovascular disease alone. The purpose of the study is to evaluate the incidence of risk factors for cardiovascular complications, nephrological risk factors and their combination in patients with CKD stage IV–V, who survived to the stage of renal replacement therapy. Materials and methods. Retrospectively, we have analyzed medical records (for 2 years) of 42 patients (12 (28.6 %) men, 30 (71.4 %) women) with CKD stage IV–V, who by the time of medical records analysis did not receive renal replacement therapy. All patients underwent the following measurements: body mass index, blood pressure, heart rate, complete blood count and biochemical blood test, the level of residual diuresis. To determine glomerular filtration rate (GFR), we used Chronic Kidney Disease Epidemiology Collaboration equation. Statistical processing of research materials was performed by means of Statistica v. 6.1 software package (Statsoft Inc., USA). Results. The mean age of patients was 47.6 ± 11.6 years. The study showed that patients with CKD, who survived to renal replacement therapy, had daily diuresis more than 500 ml, heart rate less than 90 bpm. Systolic blood pressure in such patients was maintained with drugs at the level of not less than 160 mmHg. The level of total cholesterol more than 4.5 mmol/l and body mass index more than 25 kg/m2 were also characteristic features. We found a direct correlation between GFR and total cholesterol (r = 0.32, p = 0.04), GFR and hemoglobin (r = 0.39, p = 0.01) and a direct correlation between GFR and the amount of residual urine (r = 0.32, p = 0.04). Conclusions. The most significant factors of survival of a patient with CKD before renal replacement therapy are: young age (under 40 years), presence of residual urine (daily diuresis more than 500 ml/day), absence of diabetes mellitus. The control of anemia and systolic blood pressure < 160 mmHg are of particular importance.


Keywords

хронічна хвороба нирок; кардіоваскулярні захворювання; фактори ризику; замісна ниркова терапія

хроническая болезнь почек; кардиоваскулярные заболевания; факторы риска; заместительная почечная терапия

chronic kidney disease; cardiovascular diseases; risk factors; renal replacement therapy


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Chronic kidney disease as a global public health problem: approaches and initiatives — a position statement from Kidney Disease Improving Global Outcomes / A.S. Levey, R. Atkins, J. Coresh et al. // Kidney Int. — 2007. — 72. — Р. 247-59. — doi: 10.1038/sj.ki.5002343. 
2. Курята О.В. Ліпідний обмін і кардіоваскулярний ризик у хворих на хронічну хворобу нирок: монографія / О.В. Курята, Є.О. Фролова. — Дніпропетровськ: Герда, 2013. — 112 с.
3. Couser W.G. The contribution of chronic kidney desease to the global burden of major noncommunicable disease / W.G. Couser, G. Remuzzi, S. Mendis, M. Tonelli // Kidney Int. — 2011. — 80(12). — Р. 1258-70. — doi: 10.1038/ki.2011.368.
4. Ene-Iordache B. Chronic kidney disease and cardiovascular risk in six regions of the world (ISN-KDDC): a cross-sectional study / B. Ene-Iordache // The Lancet Global Health. — 2016. — V. 4, № 5. — P. e307-e319. — doi: 10.1016/S2214-109X(16)00071-1. 
5. Мельник А.А. Кардиоренальный синдром: диагностика, лечение / А.А. Мельник // Почки. — 2017. — Т. 6, № 1. — С. 10-22. — doi: 10.22141/2307-1257.6.1.2017.93777. 
6. Визир В.А. Кардиоренальный синдром / В.А. Визир, А.Е. Березин // Артериальная гипертензия. — 2011. — № 2(16). — С. 100-109.
7. Ronco C. Cardiorenal syndrome in Critical Care / C. Ronco, R. Bellomo, P.A. McCullough // Contr. Nephrol. — 
2010. — 165.
8. Колесник М.О. Кардіоваскулярні ускладнення у хворих на хронічну хворобу нирок / М.О. Колесник, І.І. Лапчинська, В.К. Тащук [та ін.] — К.: Поліграф плюс, 2010. — 224 с.
9. Jala D.I. Uric acid as a target of therapy in CKD / D.I. Jala, M. Chronhol, W. Chen, G. Targher // Am. J. Kidney Dis. — 2013. — № 61(1). — P. 134-146. — doi: 10.1053/j.ajkd.2012.07.021.
10. Наказ МОЗ України від 11 травня 2011 року № 280/44 «Про затвердження стандарту та уніфікованих клінічних протоколів надання медичної допомоги зі спеціальності «нефрологія». — Режим доступу: http://moz.gov.ua. 
11. Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) 2012: Clinical Practice Guideline for the Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease // Kidney Int. — 2013. — V. 3. — Р. 1-150.
12. Мельник А.А. Метаболический синдром и риск хронической болезни почек / А.А. Мельник // Почки. — 2017. — Т. 6, № 2. — С. 11-21. — doi: 10.22141/2307-1257.6.2.2017.102785.
13. Мельник А.А. Нарушение липидного обмена и его коррекция при хронической болезни почек / А.А. Мельник // Почки. — 2016. — № 2(16). — С. 85-95.
14. Vazini N.D. Lipid disorders and their relevance to outcomes in chronic kidney disease / N.D. Vazini, K. Norris // Blood Purif. — 2011. — № 31(1–3). — P. 433-446.
15. Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) Anemia Work Group. KDIGO Clinical Practice Guideline for Anemia in Chronic Kidney Disease // Kidney Int. — 2012. — Suppl. 2. — P. 279-335.
16. Курята А.В. Морфофункциональное состояние мио–карда и его изменение под влиянием коррекции анемии средствами, стимулирующими эритропоэз у пациентов на программном гемодиализе / А.В. Курята, Е.А. Фролова // Український журнал нефрології та діалізу. — 2011. — № 4(32). — С. 39-48. 
17. Скалій Н.М. Медикаментозна корекція діабетичної нефропатії на стадії гіперфільтрації / Н.М. Скалій // Нирки. — 2016. — № 1(15). — С. 71-73.

Similar articles

Особливості мінерального обміну та функції паращитоподібних залоз при хронічній хворобі нирок
Authors: Мартинюк Л.П., Мартинюк Л.П., Ружицька О.О., Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, кафедра внутрішньої медицини № 3
"Pain. Joints. Spine." 2 (06) 2012
Date: 2013.01.21
Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Uric Acid and its Role in the Progression of Chronic Kidney Disease: Do We Know Enough?
Authors: Savytska L.M. - Municipal Institution of Kyiv Regional Council «Kyiv Regional Hospital № 2», Kyiv, Ukraine
"Kidneys" 1 (15) 2016
Date: 2016.03.10
Categories: Nephrology
Sections: Specialist manual
Сечова кислота і її роль у прогресуванні ХХН: чи достатньо ми знаємо?
Authors: Савицька Л.М. - Комунальний заклад Київської обласної ради «Київська обласна лікарня № 2», м. Київ, Україна
"News of medicine and pharmacy" 5 (574) 2016
Date: 2016.06.14
Categories: Nephrology
Sections: Specialist manual
Renin-angiotensin-aldosterone system blockers as the main pathogenetic approach of drug nephroprotection
Authors: Філіпець Н.Д.(1), Іванов Д.Д.(2), Гоженко А.І.(3)
(1) — Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
(2) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(3) — Державне підприємство «Український науково-дослідний інститут медицини транспорту МОЗ України», м. Одеса, Україна

"Kidneys" Том 8, №1, 2019
Date: 2019.03.06
Categories: Nephrology
Sections: Specialist manual

Back to issue