Нові книги
Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
день перший день другий
UkraineNeuroGlobal
UkraineCardioGlobal
Сучасні тренди діагностики і лікування в стоматології
Актуальні інфекційні захворювання день перший день другий
Травма та її наслідки
UkraineOncoGlobal
Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий
UkrainePediatricGlobal
Національна школа терапевтів України
день перший ЗАЛА СИНЯ
день перший ЗАЛА БОРДО
день другий ЗАЛА СИНЯ <
день другий ЗАЛА БОРДО
Жінка та війна: формули виживання
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Міжнародний ендокринологічний журнал Том 14, №4, 2018
Повернутися до номеру
Клінічні особливості полінейропатії у хворих на первинний гіпотиреоз
Автори: Білоус І.І.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
Рубрики: Ендокринологія
Розділи: Медичні форуми
Версія для друку
Первинний гіпотиреоз є поширеним ендокринним захворюванням, клінічна картина якого неспецифічна та поліморфна і не завжди залежить від тяжкості перебігу гіпотиреозу. Досить добре вивчено механізми впливу тиреоїдних гормонів на формування нервової системи. Їх нестача призводить до змін в організації центральної нервової системи, зниження енергетичного забезпечення нейронів, зміни синтезу деяких специфічних білків нервової системи, що зумовлює розвиток кретинізму у дітей. Приховувати первинний гіпотиреоз можуть тунельні нейропатії, полінейропатія й атактичний синдром.
Мета дослідження: виявити клінічні особливості полінейропатій у пацієнтів із субклінічним і клінічно вираженим гіпотиреозом на фоні автоімунного тиреоїдиту (АІТ) та післяопераційного гіпотиреозу.
Матеріали та методи. Клініко-неврологічні та електрофізіологічні. Для підтвердження діагнозу полінейропатії застосовувано стимуляційну електронейроміографію нервів нижніх і верхніх кінцівок. Обстежено 56 хворих на гіпотиреоз внаслідок АІТ і 20 хворих на післяопераційний гіпотиреоз. Контрольну групу становили 20 практично здорових осіб. 58 (76,3 %) пацієнтів перебували на замісній терапії препаратами L-тироксину, у 18 (23,7 %) осіб був субклінічний гіпотиреоз.
Результати. Найчастішим синдромом ураження периферичної нервової системи у хворих на первинний гіпотиреоз є полінейропатія, що була виявлена у 66 (86,8 %) обстежуваних хворих. Полінейропатія мала легкий характер у 32 (48,5 %) випадках, помірний — у 34 (51,5 %); вираженої полінейропатії не виявлено, що узгоджується з літературними даними. Клінічна картина містила скарги на неінтенсивний і середньої інтенсивності біль та парестезії в дистальних відділах кінцівок, гіпестезію за типом «рукавичок та шкарпеток». Рухові розлади представлені зниженням сухожилкових і періостальних рефлексів та тільки у 7 (10,6 %) — зниженням сили в кистях до чотирьох балів. Виражених парезів та паралічів, а також м’язових гіпотрофій не спостерігалось. Вегетативні розлади також були виражені незначно та проявлялись в основному сухістю шкіри та стоп, негрубим акрогіпергідрозом та акроціанозом. Всі вказані симптоми були більш виражені у верхніх кінцівках. Слід відзначити відсутність кореляції між вираженістю порушень та віком хворого. В групі хворих на гіпотиреоз на тлі АІТ полінейропатія була практично облігатним синдромом і виникла у 52 (92,8 %) випадках. У хворих на післяопераційний гіпотиреоз полінейропатія спостерігалась рідше — 15 (75 %) випадків. Крім того, полінейропатія на тлі АІТ відзначалась більш вираженим характером. Характер полінейропатії не залежав від ступеня вираженості дисфункції щитоподібної залози. У хворих на субклінічний гіпотиреоз полінейропатія виявлена в 16 (88,9 %) випадках, у пацієнтів із клінічним гіпотиреозом — у 53 (91,4 %) випадках.
Висновки. Особливістю клінічної картини полінейропатії у хворих на первинний гіпотиреоз був переважно її сенситивний характер, легкі та помірні прояви, більш виражені в руках. На виникнення даного синдрому впливала власне причина гіпофункції щитоподібної залози: у хворих із гіпотиреозом на тлі автоімунного тиреоїдиту полінейропатія виникала частіше та була більш вираженою. У хворих із різним ступенем тяжкості гіпотиреозу частота та вираженість полінейропатії були практично однакові.