Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Міжнародний ендокринологічний журнал Том 14, №4, 2018

Повернутися до номеру

Невротичні розлади у жінок клімактеричного віку

Автори: Нікоряк Р.А.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

Рубрики: Ендокринологія

Розділи: Медичні форуми

Версія для друку

Психічні та емоційні порушення діагностуються у третини жінок, які перебувають у пременопаузальному періоді. Найчастіше поява стресу на тлі вегетативних або ендокринних розладів провокує формування психічних розладів. Психічні захворювання можуть набувати в клімактеричному періоді різних форм — від нерізко виражених невротичних станів до психозів із тяжким перебігом. Жінки в клімактеричному періоді часто реагують на соматичні патологічні явища й психічні травми абсолютно інакше, ніж у молодому віці. Звичайні подразники викликають не адекватні, а частіше парадоксальні й ультрапарадоксальні реакції.
Виражені невротичні реакції та психотичні стани частіше трапляються у неврастенічних і психопатичних осіб, які й раніше відрізнялися дратівливістю, нервовістю, легкою збудливістю й іпохондрією. Фізіологічне старіння викликає у багатьох жінок лабільність настрою, схильність до депресії, тривожно-боязке занепокоєння, очікування настання хвороб і страждань. Важливими чинниками в розвитку психоемоційних порушень у жінок під час клімаксу є психотравми, стреси, різні соціальні фактори (сімейне становище, матеріальна забезпеченість, наявність роботи, стосунки з дітьми, чоловіком, друзями), самоповага, життєва задоволеність, якість сексуальних відносин, психічні порушення в анамнезі. Що стосується соціальних факторів, то вони можуть або сприяти адаптації жінки у перехідний життєвий період, або ускладнювати її.
Метою роботи стало дослідження психічного здоров’я вимушених трудових мігрантів жіночої статі віком від 45 до 58 років, які перебувають у клімактеричному періоді.
Результати. Серед 42 досліджуваних осіб у 35 (83 %) за допомогою госпітальної шкали HADS виявлено психічні порушення, а саме: у 21 (60 %) особи — субтривожні стани, при яких відзначалася загальна слабкість, швидка втомлюваність при фізичному й розумовому навантаженні та тривожні думки, що виникають внаслідок цього, стосовно продовження подальшої роботи; у 9 (26 %) осіб встановлено клінічні прояви тривоги й субклінічні ознаки депресії, які зазвичай супроводжувалися розладом сну, руховим неспокоєм, втратою апетиту, часто відзначався поганий настрій і боязко-нерішуча поведінка; у 5 (14 %) жінок відзначено клінічні прояви тривоги та депресії з переважанням тривожно-боязкого стану, пригніченого настрою, підвищеної втомлюваності, погіршення пам’яті, ослаблення розумової діяльності й у той же час опірністю до проведення лікування («на це немає часу»), хоча у подальшому в процесі психотерапевтичного впливу погоджувалися на психофармакотерапію.
Висновки. Вимушена трудова міграція для багатьох людей є стресогенним чинником, а у період клімаксу на тлі неспецифічного ендокринного психосиндрому, для якого характерні такі симптоми, як зміна потягів, викривлення інстинктів, емоційні порушення, його дія значно посилюється.


Повернутися до номеру