





Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
день перший день другий
UkraineNeuroGlobal
UkraineCardioGlobal
Сучасні тренди діагностики і лікування в стоматології
Актуальні інфекційні захворювання день перший день другий
Травма та її наслідки
UkraineOncoGlobal
Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий
UkrainePediatricGlobal
Національна школа терапевтів України
день перший ЗАЛА СИНЯ
день перший ЗАЛА БОРДО
день другий ЗАЛА СИНЯ <
день другий ЗАЛА БОРДО
Жінка та війна: формули виживання
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Міжнародний ендокринологічний журнал Том 14, №4, 2018
Повернутися до номеру
Корекція ліпідного спектра крові та метаболічні порушення у хворих на цукровий діабет 2-го типу з ішемічною хворобою серця
Автори: Піддубна А.А., Вівсянник В.В., Сажин Н.І., Вишневська Л.Т., Бойко Л.Д.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
Рубрики: Ендокринологія
Розділи: Медичні форуми
Версія для друку
Мета дослідження — оцінка ефективності аторвастатину в лікуванні порушень ліпідного обміну у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу з ішемічною хворобою серця (ІХС).
Матеріали та методи. Обстежені 44 хворі на ЦД 2-го типу із стабільною стенокардією напруження ІІ–ІІІ функціонального класу (ФК), поєднаною з гіперхолестеринемією. Вік хворих, які отримували аторвастатин, становив 55,9 ± 7,9 року, тривалість захворювання — 8,9 ± 6,9 року. З метою контролю отримано дані про стан досліджуваних показників у 18 практично здорових людей. Вік хворих на ЦД 2-го типу та контрольної групи практично не відрізнявся (р > 0,05). Діагноз «дисліпідемія» ґрунтувався на визначенні ліпідного спектра крові до початку дослідження та через 4 тижні дотримання гіполіпідемічної дієти. Через 4 тижні стандартної гіполіпідемічної дієтотерапії пацієнти були розподілені на дві групи: основна група — 22 пацієнти з ЦД 2-го типу, стабільною стенокардією напруження ІІ–ІІІ ФК та дисліпідемією, які отримували на тлі базисної терапії аторвастатин у добовій дозі 20 мг; друга група — 20 хворих із ЦД 2-го типу, стабільною стенокардією напруження ІІ–ІІІ ФК та дисліпідемією, яким призначалася базисна терапія й які не отримували гіполіпідемічної терапії протягом усього терміну дослідження. Період спостереження в обох групах становив 8 тижнів. Обстеження хворих здійснювалося до початку та після закінчення дослідження.
Результати. Встановлено, що у хворих на ЦД 2-го типу зі стабільною стенокардією напруження ІІ–ІІІ ФК спостерігалось значне підвищення концентрації ТГ (3,24 ± 0,21 ммоль/л і 3,19 ± 0,34 ммоль/л; р < 0,001), концентрації ХС та ЛПНЩ (4,56 ± 0,22 ммоль/л і 4,52 ± 0,34 ммоль/л; р < 0,001); зменшення вмісту ХС та ЛПНЩ (0,41 ± 0,02 ммоль/л і 0,43 ± 0,03 ммоль/л; р < 0,001).
Висновки. Використання аторвастатину в дозі 20 мг на добу протягом восьми тижнів у хворих на ЦД 2-го типу, ІХС та порушеннями ліпідного обміну сприяє зниженню рівня загального ХС на 18,8 %, ХС ЛПНЩ на 34,1 %, що дозволяє досягти цільових рівнів ХС ЛПНЩ у 57 % пацієнтів.