Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"News of medicine and pharmacy" 5(237) 2008

Back to issue

Застосування гелю Венітан форте у лікуванні та профілактиці варикозної хвороби вен нижніх кінцівок у вагітних та породіль

Authors: І.Б. ВЕНЦКІВСЬКА, Л.А. ЖАБІЦЬКА, К.О. ВЕНЦКІВСЬКИЙ, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, Пологовий будинок № 7 м. Києва

Categories: Obstetrics and gynecology

Sections: Clinical researches

print version

Вступ

Згідно з даними сучасної літератури, варикозна хвороба в різних її проявах зустрічається у 25–41 % вагітних, у більшості з них це захворювання виникає під час вагітності. При цьому в жінок переважно уражаються вени нижніх кінцівок (варикозна хвороба вен нижніх кінцівок — ВХВНК) [2, 6, 9].

Варикозна хвороба розвивається внаслідок патологічних змін венозної стінки, недостатності клапанного апарату та порушення гемодинаміки вен. Виникнення варикозних змін вен також пов'язують зі спадковими порушеннями еластичності венозної стінки на фоні венозної гіпертензії [2]. Висока частота ВХВНК у вагітних та породіль обумовлена впливом багатьох факторів, до яких зараховують: збільшення об'єму циркулюючої крові та хвилинного об'єму серця, підвищення венозного тиску, гормональні зміни. Певну роль відіграють трансформації структури венозної стінки, при яких збільшується її проникність та знижується тонус м'язового шару судин, а також зміни у згортальній системі крові, що характеризуються прогресуючою гіперкоагуляцією та зниженням фібринолітичної активності крові. Крім того, одним із головних факторів виникнення ВХВНК сьогодні вважається венозний стаз, що розвивається внаслідок підвищення внутрішньочеревного тиску та збільшення кровообігу органів малого тазу [2, 5].

ВХВНК характеризується прогресуючим перебігом та може ускладнюватися тромбофлебітом поверхневих та глибоких вен. Крім того, ВХВНК часто ускладнює перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду. Так, за даними різних авторів, у пацієнток із ВХВНК достатньо високою є частота гестозів, фетоплацентарної недостатності, дистресу плода, передчасного відшарування нормально розташованої плаценти, кровотеч у III й ранньому післяпологовому періодах та післяпологового ендометриту, підвищується ризик розвитку тромбоемболій [7, 10, 11].

Усе вищезазначене обумовлює необхідність подальшого вивчення проблеми ВХВНК та розробки і впровадження в акушерсько-гінекологічну практику нових високоефективних засобів профілактики та лікування даної патології у вагітних і породіль.

Лікування пацієнток із ВХВНК комплексне та передбачає використання консервативних, фізіотерапевтичних та оперативних методів. Терапевтичні заходи при ВХВНК у першу чергу спрямовані на підвищення тонусу стінки венозних судин, покращання лімфатичного дренажу, корекцію порушень реологічних властивостей крові, пригнічення адгезії та активацію лейкоцитів із блокадою медіаторів запалення [1, 3].

Слід зазначити, що незалежно від ступеня ураження та етапу лікування проводять терапію з використанням препаратів місцевої дії [1].

При виборі засобу місцевої терапії ВХВНК у вагітних та породіль перевагу слід надавати сучасним ефективним та безпечним препаратам. До таких засобів ангіопротекторної дії для місцевого застосування зараховують препарати, що містять у своєму складі екстракт насіння кінського каштана. Основна діюча речовина екстракту — есцин, що справляє значний протизапальний, антиексудативний вплив. Має капіляро- та венопротекторну, антиоксидантну дію, знижує активність лізосомальних ферментів, що підвищена при хронічній венозній недостатності [1, 4].

З огляду на основні патогенетичні аспекти розвитку ВХВНК необхідним є включення до складу лікарського засобу гепарину, що, як відомо, має антикоагулянтний, фібринолітичний, антиексудативний ефекти та помірну протизапальну дію.

Важливе значення для препарату місцевого застосування має його основа, що повинна забезпечувати швидку резорбцію, а також глибоке проникнення в тканини. Це може бути реалізовано при використанні гідрофільного гелю. Крім того, основа повинна справляти репаративний та протекторний вплив на шкірні покриви, що є необхідним при трофічних розладах, які часто мають місце при ВХВНК [1].

Одним із препаратів, що відповідає вищезазначеним вимогам, є гель Венітан форте виробництва фармацевтичної компанії «Лек». У склад 1 г препарату входять 10 мг β-есцину та 100 МО гепарину натрію. Удосконалена гелева основа включає такі компоненти, як декспантенол (аналог вітаміну В5), що має пом'якшувальну дію, прискорює епіталізацію тканин, та алантоїн, що справляє протизапальний вплив та підвищує адсорбцію гепарину через шкіру [1].

Даний препарат не має обмежень при застосуванні під час вагітності та грудного вигодовування.

Метою нашого дослідження було вивчення ефективності та безпечності застосування препарату Венітан форте в комплексному лікуванні варикозної хвороби вен нижніх кінцівок у жінок під час вагітності та в післяпологовому періоді.

Матеріали та методи дослідження

Усього в рамках дослідження нами обстежені 60 вагітних, які були розділені на клінічні групи. У першу групу увійшли 30 вагітних із ВХВНК у стадії компенсації, яким у стандартну схему лікування даної патології як засіб для місцевого застосування було включено препарат Венітан форте. Другу (контрольну) групу склали 30 вагітних без будь-яких проявів ВХВНК.

Гель Венітан форте наносився тонким шаром на уражені ділянки та навколо них 3–4 рази на добу до нормалізації клінічних та лабораторних показників (не менше 2 тижнів).

Результати лікування оцінювалися за клінічними та лабораторними показниками. Зокрема, усім пацієнткам, крім стандартного клініко-лабораторного обстеження, проводили огляд та пальпацію варикозно розширених глибоких та магістральних підшкірних вен нижніх кінцівок із подальшою оцінкою стану венозної системи нижніх кінцівок за шкалою CEAP (Clinical signs, Etiologic classification, Anatomic distribution, Pathophysiologic Dysfunction, 1984), а також ультразвукове дослідження венозної системи нижніх кінцівок, ультразвукове дослідження плода, органів малого тазу, допплерометрію матково-плацентарного та фетоплацентарного кровообігу, а з 30 тижнів вагітності — КТГ плода. Дослідження гемостазу включало визначення кількості тромбоцитів, гематокриту, часу згортання крові за Лі — Уайтом, протромбінового індексу, тромбінового часу, активованого часткового тромбопластинового часу, активованого часу рекальцифікації, фібриногену, етанолового тесту, β-нафтолового тесту, фібринолітичної активності крові, толерантності плазми до гепарину, антитромбіну ІІІ.

Контрольне обстеження проводилось на 7, 14, 21-й день від початку лікування.

Результати дослідження та їх обговорення

Як свідчать результати дослідження, лікування варикозної хвороби вен нижніх кінцівок у жінок під час вагітності та в післяпологовому періоді шляхом включення у стандартну схему лікування як засобу для місцевого застосування гелю Венітан форте призводить до значного зменшення клінічної симптоматики даної патології. Нами відзначено, що у 26 (86 %) пролікованих жінок значно покращилося загальне самопочуття, зменшилися болі, набряки, відчуття важкості в нижніх кінцівках, суттєво зменшилися в діаметрі варикозно розширені вени та вузли. При цьому, за результатами лабораторних досліджень, зокрема визначення показників системи гемостазу, та ультразвукового дослідження венозної системи нижніх кінцівок, у жодному випадку не виявлено ознак прогресування варикозної хвороби.

Дослідження показали, що гель Венітан форте добре переноситься хворими, зручний у використанні. Не було виявлено жодних побічних ефектів при застосуванні даного препарату.

На підставі власних досліджень та даних літератури можна зробити висновок, що гель Венітан форте є ефективним та безпечним засобом для місцевого застосування при профілактиці та лікуванні ВХВНК у вагітних та породіль.

Завдяки синергічній дії всіх чотирьох складових застосування гелю Венітан форте у комплексній терапії ВХВНК у вагітних та породіль має декілька важливих переваг. За рахунок венотонізуючої дії гель Венітан форте відновлює нормальну циркуляцію крові у венозних судинах та попереджує подальше прогресування варикозної хвороби. Антиагрегантний та антикоагулянтний ефекти препарату обумовлюють його ефективність у профілактиці тромбозів. Протизапальна, протинабрякова, капіляропротекторна властивості, здатність зменшувати проникність судин сприяють швидкій нормалізації клінічної симптоматики.

У зв'язку із впливом на різні ланки патогенезу варикозної хвороби препарат має широкий спектр показань: поверхневі тромбози, тромбофлебіти, флебіти після внутрішньовенних ін'єкцій, післятромбозний синдром, варикозне розширення вен нижніх кінцівок, трофічні виразки гомілки. Важливим є те, що очікуваний клінічний ефект гелю настає достатньо швидко і зберігається протягом тривалого часу. До того ж препарат не має подразнюючої дії на шкіру та слизові оболонки. Треба підкреслити, що препарат не має обмежень для застосування під час вагітності та лактації.


Bibliography

1. Гель венитан форте — и он у ваших ног // Аптека. — 2006. — № 19. — С. 5-6.

2. Каплун И.Б., Каюков А.В., Решетов З.С. Варикозная болезнь нижних конечностей и геморрой при беременности // Амбулаторная хирургия. — 2006. — № 3 (23). — С. 72-73.

3. Кириенко А.И., Григорян Р.А., Богачев В.Ю. Фармакотерапия хронической венозной недостаточности нижних конечностей // Флебология. — 2000. — Т. 2., № 4. — С. 28-32.

4. Куцик Р.В., Зузук Б.М., Дьячок В.В. Каштан конский (аналитический обзор) / Ивано-Франковская государственная медицинская академия, АО «Галычфарм» (Львов). — 2002.

5. Мурашко А.В. Заболевания вен и беременность // Гинекология. — 2005. — Т. 11, № 7. — С. 32-35.

6. Омарова Х.М. Варикозное расширение вен нижних конечностей у беременных // Клиническая медицина. — 2007. — № 7. — С. 74-76.

7. Сенчук А.Я., Венцковский Б.М. Тромбоэмболические осложнения в акушерстве и гинекологии. — К.: Маком, 2003. — 360 с.

8. Сюсюка В.Г. Стан регіональної гемодинаміки як показник механізмів адаптації серцево-судинної системи у вагітних з варикозною хворобою // Вісник наукових досліджень. — 2005. — № 4. — С. 99-100.

9. Шехтман М.М. Болезни вен // Руководство по экстрагенитальной патологии. — М.: Триада, 2005. — С. 156-169.

10. Hull R.D., Pineo G.F. Long term outpatient prophylaxis for venous thromboembolism // Seminars Thrombosis and Hemostasis. — 1999. — Vol. 25, Suppl. 3. — P. 91-95.

11. Kakkar A.K., Williamson R.C.N. // Seminars Thrombosis and Hemostasis. — 1999. — Vol. 25, № 2. — P. 239-243.


Back to issue