Тривожність, розлади сну та складнощі у спілкуванні
Разделы: Школа Аксимед
Версия для печати
Окрім яскравої панічної атаки, невроз має кілька серйозних проявів, що суттєво ускладнюють життя людини у всіх сферах: фізичній, психологічній та соціальній.
Тривожність
Це психологічний стан, коли людина постійно перебуває в очікуванні якогось нещастя або біди, вона напружена і затиснута. Тривожність проявляється в трьох формах:
● емоційна тривога — постійні думки про травмуючу ситуацію, драматичні фантазії на цю тему, очікування біди;
● фізична тривога — виражається напруженням м'язів, м'язовими спазмами, особливо в ділянці шиї (плечі підтягуються вгору, а голова, навпаки, ховається в плечі), відчуттям стиснення або своєрідного накручування в грудній клітці;
● моторна тривога — посмикування рук і ніг, неможливість всидіти на місці, потреба кудись бігти і щось робити, щоб відволіктися від тривоги.
Розлади сну
Постійне нервове напруження завжди викликає порушення сну. Через збудженість нервової системи і нав'язливі думки людина не може довго заснути, за ніч може багаторазово прокидатися від найменшого шуму або навіть без явних причин, сновидіння часто тривожні або кошмарні, а сон не дає полегшення. У результаті хворий протягом дня відчуває постійну сонливість, але ввечері знову зазнає труднощів із засинанням.
Зворотною, але дуже рідкісною ситуацією може бути надмірна кількість сну, коли організм оберігає людину від психотравмуючої ситуації шляхом виключення її з реальності. До речі, цей же механізм викликає непритомність в момент сильного стресу: таким чином мозок намагається зберегти життєздатність людини, якій загрожує надмірне і навіть нестерпне нервово-емоційне напруження.
Проблеми в спілкуванні
Невроз дуже часто супроводжується тривожністю, неуважністю, апатією і зниженням самооцінки, а все це може викликати проблеми в спілкуванні з оточуючими. Хворий на невроз:
● губиться і тушується, коли до нього звертаються, іноді аж до глософобії (страх публічних виступів);
● можлива навіть нервова німота, коли хворому є що сказати, але він не може вимовити ні слова;
● мовлення стає плутаним, з'являється заїкання;
● підвищується потовиділення, обличчя червоніє, чутне тремтіння в голосі.
Проте такий прояв неврозу зустрічається не дуже часто, а соціальна сторона життя хворого страждає більше через його дратівливий і пригнічений стан, неадекватно образливу реакцію на слова і дії оточуючих, підвищену агресивність або, навпаки, прагнення усамітнитися й обірвати соціальні контакти.