Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

Діагностика спинномозкової травми

У більшості випадків діагностувати травму спинного мозку можна вже по попереднім обставинам. Наприклад, якщо було зареєстроване падіння з висоти або автомобільна катастрофа, тулуб постраждалого об’єктивно деформований, а також нижні або й верхні кінцівки паралізовано, можна припустити наявність саме спинномозкової травми.

Для визначення локалізації і ступеня пошкодження призначають:

● рентгенографію хребта (спондилографія) для визначення місця пошкодження, проникнення в тіло спинного мозку уламків хребців,
● магнітно-резонансну томографію або комп'ютерну (це дозволяє виявити осередки крововиливу),
● люмбальну пункцію для аналізу спинномозкової рідини і лікворного тиску,
● мієлографію,
● неврологічні тести,
● лабораторні аналізи крові і ліквору.

Також показовими є неспецифічні симптоми, які можуть вказати на місце пошкодження спинного мозку.

Лікування травм спинного мозку в гострий період завжди проводиться в стаціонарі нейрохірургічного відділення. Основні лікувальні заходи спрямовані на підтримання життєвих функцій: відновлення і підтримання дихання і роботи серця. Перший час хворого супроводжує нейрохірург, потім - невролог.

Медикаментозне лікування спрямоване на усунення набряку мозку, поліпшення кровопостачання тканин спинного мозку, посилення енергетичного метаболізму, провокування нейронів до кращого проведення нервових імпульсів, підвищення резистентності до гіпоксії. У деяких випадках може знадобитися оперативне лікування травми спинного мозку. Також важливо проводити профілактику ускладнень: трофічних виразок і пролежнів, застійної пневмонії, атрофії м'язів, деформації опорно-рухового апарату.

Після зняття гострого стану і коли мине спінальний шок, починається етап реабілітації. Первинний відновлювальний період повинен проходити в спеціалізованому неврологічному центрі реабілітації після травм, в режимі стаціонару. Залежно від ступеня травми можливе або повне відновлення, або інвалідизація (особливо в разі повного розриву спинного мозку). Під час реабілітації хворий продовжує отримувати медикаментозне лікування, однак акцент зміщується в бік ЛФК та фізіотерапевтичних процедур.



Similar articles