Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

Журнал «Медицина неотложных состояний» №6(93), 2018

Вернуться к номеру

Оцінка стану водних секторів і центральної гемодинаміки при рестриктивному протоколі періопераційної інфузійної терапії в пацієнтів із невідкладною лапаротомією

Авторы: O.V. Kravets, O.M. Klygunenko
State Institution “Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine”, Dnipro, Ukraine

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Із метою оцінки ефективності рестриктивного протоколу періопераційної інфузійної терапії в пацієнтів із невідкладною лапаротомією нами було обстежено 30 хворих. Ступінь операційно-анестезіологічного ризику за шкалою ASA відповідав IIЕ, хірургічного ризику за шкалою POSSUM — 1–5 % і збігався з середнім хірургічним ризиком. Усім хворим проведена передопераційна підготовка упродовж 2 годин в умовах відділення інтенсивної терапії в обсязі 1733 ± 340 мл при розрахунковому добовому інфузійному навантаженні 40–60 мл/кг/добу. Хворі були обстежені клінічно, інструментально й лабораторно. У дослідженні доведено, що гостра хірургічна патологія в пацієнтів із середнім хірургічним ризиком супроводжується початковим збереженням нормального загального об’єму рідини при формуванні дефіциту об’єму плазми та розвитком гіповолемії, внутрішньоклітинної дегідратації та інтерстиціального набряку. Це формує відносну гіпердинамію за рахунок збільшення загального периферичного опору судин і частоти серцевих скорочень. Застосування рестриктивної стратегії періопераційної інфузійної терапії дозволяє відновити фізіологічні об’єми водних секторів організму і сформувати нормодинамічний тип кровообігу з 3-ї доби післяопераційного періоду.

С целью оценки эффективности рестриктивного протокола периоперационной инфузионной терапии у пациентов с неотложной лапаротомией нами было обследовано 30 больных. Степень операционно-анестезиологического риска по шкале ASA соответствовала IIЕ, хирургического риска по шкале POSSUM — 1–5 % и совпадала со средним хирургическим риском. Всем больным проведена предоперационная подготовка на протяжении 2 часов в условиях отделения интенсивной терапии в объеме 1733 ± 340 мл, при расчетной суточной инфузионной нагрузке 40–60 мл/кг/сут. Больные были обследованы клинически, инструментально и лабораторно. В исследовании доказано, что острая хирургическая патология у пациентов со средним хирургическим риском сопровождается исходным сохранением нормального общего объема жидкости на фоне дефицита объема плазмы с развитием гиповолемии, внутриклеточной дегидратации и интерстициального отека. Это формирует относительную гипердинамию за счет увеличения общего периферического сопротивления и частоты сердечных сокращений. Применение рестриктивной стратегии периоперационной инфузионной терапии позволяет восстановить физиологические объемы водных секторов организма и сформировать нормодинамический тип кровообращения с 3-х суток послеоперационного периода.

Background. Abdominal acute surgical pathology is an acute condition requiring emergency surgical intervention. The lack of objective instrumental-laboratory data on the patient’s condition, the uncertainty in exact extent of surgical interventions, the difficulty of conducting a prognostic assessment are the factors that increase the risk of postoperative complications with high mortality rate (30–80 %). The purpose of the study was to evaluate the effectiveness of the restrictive protocol of perioperative infusion therapy in patients undergoing emergency laparotomy. Materials and methods. Having agreed with the local Ethics Committee and obtained the informed consents, 30 patients, who needed emergency laparotomy, were examined. Preoperative treatment was performed in the intensive care unit according to the Standards of professional protocols (the Ministry of Health of Ukraine, 2008): perioperative fluid management, prevention of thrombosis and wound infections. Hypovolemia was treated by infusion of balanced crystalloid solutions. The hypovolemia severity was determined by using the test of tissue hydrophilia by Shelestiuk and corresponded to the degree II. Infusion volume was 40–60 ml/kg/day. Thus, 25 % of the calculated amount of volume deficit were infused during the first hour of treatment. In the absence of hemodynamic effects of infusion volume, we administered the vasopressors (norepinephrine, phenylephrine) in accordance with general practices. The next 25 % were infused during two hours of treatment (including intraoperative period). Full restoration of volume deficit (last 50 %) was carried out by the end of the first day of treatment. After fluid volume was restored to the full and normovolemia (postoperatively) was achieved, infusion therapy was performed in accordance with general practices. We studied the clinical parameters of systemic hemodynamic, central and peripheral hemodynamic parameters and water sectors of the body. Scoring scales ASA and POSSUM were used for stratification of surgical risk. Control points were before surgery, days 1, 3, 5–7, 10–14, 28–30 after surgery. Results. The results of the study proved that acute surgical pathology in patients with moderate surgical risk is accompanied by the maintenance of a normal total volume of fluid with a significant redistribution of the water sectors of the body, such as plasma deficit with the development of hypovolemia, intracellular dehydration, the initial increase in the volume of the interstitial space. The change in water sectors is combined with the development of relative hyperdynamia due to an increase in the total peripheral resistance and heart rate. Conclusions. Acute surgical pathology in patients with moderate surgical risk is accompanied by the maintenance of a normal total volume of fluid with a significant redistribution of the water sectors of the body, particularly deficit of plasma with the development of hypovolemia, formation of intracellular dehydration, the initial increase in the volume of the interstitial space. The use of a restrictive strategy of infusion therapy in patients with moderate surgical risk allows restore the physiological volumes of the water sectors of the body and form a normodynamic type of circulation from the 3rd day of postoperative period.


Ключевые слова

водні сектори; центральна гемодинаміка; рестриктивний режим; періопераційна інфузійна терапія; ургентна лапаротомія

водные сектора; центральная гемодинамика; рестриктивный режим; периоперационная инфузионная терапия; ургентная лапаротомия

water sectors; central hemodynamics; restrictive protocol; perioperative infusion therapy; emergency laparotomy


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Mythen M.G., Swart M., Acheson N., Crawford R., Jones K., Kuper M. et al. Perioperative fluid management: Consensus statement from the enhanced recovery partnership // Perioperative Medicine. — 2012. — 1. — 2. [PUBMED: 24764518]
2. Rahbari N.N., Zimmermann J.B., Schmidt T., Koch M., Weigand M.A., Weitz J. Meta-analysis of standard, restrictive and supplemental fluid administration in colorectal surgery // British Journal of Surgery. — 2009. — 96(4). — P. 331-41. [PUBMED: 19283742]
3. Nisanevich V., Felsenstein I., Almogy G., Weissman C., Einav S., Matot I. Effect of intraoperative fluid management on outcome after intraabdominal surgery // Anesthesiology. — 2005. — 103(1). — P. 25-32.
4. Hartog C., Reinhart K. CONTRA: Hydroxyethyl starch solutions are unsafe in critically ill patients // Intensive Care Med. — 2009. — 35(8). — P. 1337-42. doi: 10.1007/s00134-009-1521-5. 27.
5. Mythen M., Vercueil A. Fluid balance // Vox Sang. — 2004. — 87 Suppl. — P. 77-81.
6. Sark Y., Vincent J.L., Reinhart K., Groeneveld J., Michalopoulos A., Sprung C.L., Artigas A., Ranieri V.M. Sepsis Occurrence in Acutely Ill Patients Investigators: High tidal volume and positive fluid balance are associated with worse outcome in acute lung injury // Chest. — 2005. — 128. — P. 3098-3108.

Похожие статьи

Small — volume resuscitation gekoton preparation for treatment of traumatic shock
Авторы: Kobelatsky Y.Y., Tsarev А.V., Mashin A.M., Iovenko I.A., Muravskaya L.I. - Department of Anaesthesiology and Intensive Care Medicine of Dnepropetrovsk State Medical Academy; Dnepropetrovsk Regional Hospital named I.I. Mechnikov
Журнал «Медицина неотложных состояний» 2 (65) 2015
Дата: 2015.06.08
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Клинические исследования
Сonservative approach efficacy in closed injuries of parenchymal abdominal cavity organs in children
Авторы: I.P. Zhurilo, S.V. Mishakov, V.N. Grona, P.A. Lepikhov, S.V. Moskalenko, N.L. Kushch Pediatric Surgery Clinic (Head of the clinic. – M.D., prof. I.P. Zhurilo), M. Gorkiy Donetsk National Medical University (Rector – corresponding member of Academy of Medical Science of Ukraine, prof. Y.V. Dumansky).
Журнал «Здоровье ребенка» 4 (47) 2013
Дата: 2013.07.17
Рубрики: Педиатрия/Неонатология
Разделы: Справочник специалиста
Коррекция гемодинамики в периоперационном периоде (аналитический обзор)
Авторы: Лизогуб К.И., Лизогуб Н.В., Курсов С.В. - ГУ «Институт патологии позвоночника и суставов им. проф. М.И. Ситенко НАМН Украины», г. Харьков, Украина; Харьковская медицинская академия последипломного образования, г. Харьков, Украина
Журнал «Медицина неотложных состояний» 6 (77) 2016
Дата: 2016.11.22
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Справочник специалиста

Вернуться к номеру