Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

Журнал «Медицина неотложных состояний» №6(93), 2018

Вернуться к номеру

Сучасні рекомендації з профілактики й лікування післяопераційного делірію у відділеннях інтенсивної терапії

Авторы: Площенко Ю.О., Клигуненко О.М.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Розвиток післяопераційного делірію на сьогодні можна вважати однією з невирішених проблем сучасної хірургії й анестезіології, особливо в пацієнтів похилого віку. Раніше цією проблемою нехтували, зараз же за кордоном з’являється все більше робіт, у яких визнається важливість цієї теми в повсякденній практиці. Післяопераційний делірій — складний багатокомпонентний синдром, що викликається поєднанням безлічі додаткових і пускових чинників, а його розвиток не є результатом неадекватної роботи лікаря-анестезіолога. Одне з найбільш повних керівництв, присвячених цьому питанню, було опубліковано в журналі European Journal of Anaesthesiology в 2017 році. European Society of Anaesthesiology evidence-basedand consensus-based guideline on postoperative delirium був складений групою експертів, включаючи анестезіологів, хірургів, геріатрів і психіатрів. Метою керівництва було надання заснованих на доказах рекомендацій з профілактики й передопераційної ідентифікації пацієнтів з ризиками розвитку й лікування післяопераційного делірію.
У даному керівництві розглядаються особливості післяопераційного делірію в пацієнтів усіх вікових груп, як у дорослих, так і в дітей. Ми звернули увагу на це керівництво й поставили за мету надати його аналіз і розглянути можливості впровадження в повсякденну практику лікаря-анестезіолога в сучасних реаліях нашої країни, зосередившись тільки на рекомендаціях для дорослих пацієнтів і не розглядаючи педіатричні особливості.

Развитие послеоперационного делирия на сегодняшний день можно считать одной из нерешенных проблем современной хирургии и анестезиологии, особенно у пациентов пожилого возраста. Ранее этой проблемой пренебрегали, сейчас же за рубежом появляется все больше работ, в которых признается важность этой темы в повседневной практике. Послеоперационный делирий — сложный многокомпонентный синдром, вызываемый сочетанием множества дополнительных и пусковых факторов, а его развитие не является результатом неадекватной работы врача-анестезиолога. Одно из самых полных руководств, посвященных этому вопросу, было опубликовано в журнале European Journal of Anaesthesiology в 2017 году. European Society of Anaesthesiology evidence-based and consensus-based guideline on postoperative delirium был составлен группой экспертов, включая анестезиологов, хирургов, гериатров и психиатров. Целью руководства было предоставление основанных на доказательствах рекомендаций по профилактике и предоперационной идентификации пациентов с рисками развития и лечения послеоперационного делирия. В данном руководстве рассматриваются особенности послеоперационного делирия у пациентов всех возрастных групп, как у взрослых, так и у детей. Мы обратили свое внимание на это руководство и поставили целью представить его анализ и рассмотреть возможности внедрения в повседневную практику врача-анестезиолога в современных реалиях нашей страны, сосредоточившись только на рекомендациях для взрослых пациентов и не рассматривая педиатрические особенности.

The development of postoperative delirium to date can be considered one of the unresolved problems of modern surgery and anesthesiology, especially in the elderly. Despite the fact that earlier this problem was neglected, at the moment there is an increasing number of works in foreign literature recognizing the importance of this topic in everyday practice. Postoperative delirium is a complex multicomponent syndrome that is caused by a combination of many additional and triggering factors, and its development is not the result of inadequate work of an anesthetist. One of the most comprehensive guidelines on this issue was published in the European Journal of Anaesthesiology in 2017. European Society of Anaesthesiology evidence-based and consensus-based guideline on postoperative delirium was compiled by a group of experts, including anesthetists, surgeons, geriatricians and psychiatrists. The aim of these guidelines was to provide evidence-based recommendations for the prevention and pre-operative identification of patients with developmental risk and post-operative delirium management. In these guidelines, we consider the features of postoperative delirium in patients of all age groups, both in adults and children.


Ключевые слова

післяопераційний делірій; відділення інтенсивної терапії; профілактика; лікування

послеоперационный делирий; отделение интенсивной терапии; профилактика; лечение

postoperative delirium; intensive care unit; prevention; treatment


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Bell R.H. Jr, Drach G.W., Rosenthal R.A. Proposed competencies in geriatric patient care for use in assessment for initial and continued board certification of surgical specialists // J. Am. Coll. Surg. — 2011. — 213. — 683-690.

2. AGREE CollaborationDevelopment and validation of an international appraisal instrument for assessing the quality of clinical practice guidelines: the AGREE project // Qual. Saf. Healthcare. — 2003. — 12. — 18-23.

3. Brouwers M.C., Kho M.E., Browman G.P. et al. Development of the AGREE II, Part 1: Performance, usefulness and areas for improvement // CMAJ. — 2010. — 182. — 1045-1052.

4. Brouwers M.C., Kho M.E., Browman G.P. et al. Development of the AGREE II, Part 2: Assessment of validity of items and tools to support application // CMAJ. — 2010. — 182. — E472-E478.

5. European Union, EurostatYour key to European statistics. 2015. — http://ec.europa.eu/eurostat/data/databasehttp://ec.europa.eu/eurostat/data/database [Accessed 15 March 2015].

6. Pearse R.M., Moreno R.P., Bauer P. et al. Mortality after surgery in Europe: a 7 day cohort study // Lancet. — 2012. — 380. — 1059-1065.

7. Smulter N., Lingehall H.C., Gustafson Y. et al. Delirium after cardiac surgery: incidence and risk factors // Interact. Cardiovasc. Thorac. Surg. — 2013. — 17. — 790-796.

8. Dasgupta M., Dumbrell A.C. Preoperative risk assessment for delirium after noncardiac surgery: a systematic review // J. Am. Geriatr. Soc. — 2006. — 54. — 1578-1589.

9. Dyer C.B., Ashton C.M., Teasdale T.A. Postoperative delirium. A review of 80 primary data-collection studies // Arch. Intern. Med. — 1995. — 155. — 461-465.

10. Bruce A.J., Ritchie C.W., Blizard R. et al. The incidence of delirium associated with orthopedic surgery: a meta-analytic review // Int. Psychogeriatr. — 2007. — 19. — 197-214.

11. Abelha F.J., Luнs C., Veiga D. et al. Outcome and quality of life in patients with postoperative delirium during an ICU stay following major surgery // Crit. Care. — 2013. — 17. — R257.

12. Gottesman R.F., Grega M.A, Bailey M.M. et al. Delirium after coronary artery bypass graft surgery and late mortality // Ann. Neurol. — 2010. — 67. — 338-344.

13. Fineberg S.J., Nandyala S.V., Marquez-Lara A. et al. Incidence and risk factors for postoperative delirium after lumbar spine surgery // Spine (Phila Pa 1976). — 2013. — 38. — 1790-1796; Robinson T.N., Raeburn C.D., Tran Z.V. et al. Postoperative delirium in the elderly: risk factors and outcomes // Ann. Surg. — 2009. — 249. — 173-178.

14. Norkiene I., Ringaitiene D., Misiuriene I. et al. Incidence and precipitating factors of delirium after coronary artery bypass grafting // Scand. Cardiovasc. J. — 2007. — 41. — 180-185.

15. Edelstein D.M., Aharonoff G.B., Karp A. et al. Effect of postoperative delirium on outcome after hip fracture // Clin. Orthop. Relat. Res. — 2004. — 422. — 195-200.

16. Francis J., Martin D., Kapoor W.N. A prospective study of delirium in hospitalized elderly // JAMA. — 1990. — 263. — 1097-1101.

17. Krzych L.J., Wybraniec M.T., Krupka-Matuszczyk I. et al. Detailed insight into the impact of postoperative neuropsychiatric complications on mortality in a cohort of cardiac surgery subjects: a 23,000-patient-year analysis // J. Cardiothorac. Vasc. Anesth. — 2014. — 28. — 448-457.

18. Sasajima Y., Sasajima T., Azuma N. et al. Factors related to postoperative delirium in patients with lower limb ischaemia: a prospective cohort study // Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg. — 2012. — 44. — 411-415.

19. Inouye S.K., Charpentier P.A. Precipitating factors for delirium in hospitalized elderly persons. Predictive model and interrelationship with baseline vulnerability // JAMA. — 1996. — 275. — 852-857.

20. Bellelli G., Mazzola P., Morandi A. et al. Duration of postoperative delirium is an independent predictor of 6-month mortality in older adults after hip fracture // J. Am. Geriatr. Soc. — 2014. — 62. — 1335-1340.

21. Heymann A., Radtke F., Schiemann A. et al. Delayed treatment of delirium increases mortality rate in intensive care unit patients // J. Int. Med. Res. — 2010. — 38. — 1584-1595.

22. Pisani M.A., Kong S.Y., Kasl S.V. et al. Days of delirium are associated with 1-year mortality in an older intensive care unit population // Am. J. Respir. Crit. Care Med. — 2009. — 180. — 1092-1097.

23. Saczynski J.S., Marcantonio E.R., Quach L. et al. Cognitive trajectories after postoperative delirium // N. Engl. J. Med. — 2012. — 367. — 30-39.

24. Pandharipande P.P., Girard T.D., Jackson J.C. et al. Long-term cognitive impairment after critical illness // N. Engl. J. Med. — 2013. — 369. — 1306-1316.

25. Neufeld K.J., Leoutsakos J.M., Oh E. et al. Long-term outcomes of older adults with and without delirium immediately after recovery from general anesthesia for surgery // Am. J. Geriatr. Psychiatry. — 2015. — 23. — 1067-1074.

26. Kazmierski J., Kowman M., Banach M., et al. Incidence and predictors of delirium after cardiac surgery: results from The IPDACS Study // J. Psychosom. Res. — 2010. — 69. — 179-185.

27. Pandharipande P.P., Girard T.D., Jackson J.C. et al. Long-term cognitive impairment after critical illness // N. Engl. J. Med. — 2013. — 369. — 1306-1316.

28. Bellelli G., Mazzola P., Morandi A. et al. Duration of postoperative delirium is an independent predictor of 6-month mortality in older adults after hip fracture // J. Am. Geriatr. Soc. — 2014. — 62. — 1335-1340.

29. Heymann A., Radtke F., Schiemann A. et al. Delayed treatment of delirium increases mortality rate in intensive care unit patients // J. Int. Med. Res. — 2010. — 38. — 1584-1595.

30. Pisani M.A., Kong S.Y., Kasl S.V. et al. Days of delirium are associated with 1-year mortality in an older intensive care unit population // Am. J. Respir. Crit. Care Med. — 2009. — 180. — 1092-1097.

31. Saczynski J.S., Marcantonio E.R., Quach L. et al. Cognitive trajectories after postoperative delirium // N. Engl. J. Med. — 2012. — 367. — 30-39.

32. Lassen K., Soop M., Nygren J. et al. Consensus review of optimal perioperative care in colorectal surgery: Enhanced Recovery After Surgery (ERAS) Group recommendations // Arch. Surg. — 2009. — 144. — 961-969.

33. Spies C.D., Dubisz N., Neumann T. et al. Therapy of alcohol withdrawal syndrome in intensive care unit patients following trauma: results of a prospective, randomized trial // Crit. Care Med. — 1996. — 24. — 414-422.

34. Spies C.D., Otter H.E., Huske B. et al. Alcohol withdrawal severity is decreased by symptom-orientated adjusted bolus therapy in the ICU // Intensive Care Med. — 2003. — 29. — 2230-2238.

35. Barr J., Fraser G.L., Puntillo K. et al. Clinical practice guidelines for the management of pain, agitation, and delirium in adult patients in the intensive care unit // Crit. Care Med. — 2013. — 41. — 263-306.

36. Ji F., Li Z., Young N. et al. Perioperative dexmedetomidine improves mortality in patients undergoing coronary artery bypass surgery // J. Cardiothorac. Vasc. Anesth. — 2014. —  28. — 267-273.

37. Park J.B., Bang S.H., Chee H.K. et al. Efficacy and safety of dexmedetomidine for postoperative delirium in adult cardiac surgery on cardiopulmonary bypass // Korean J. Thorac. Cardiovasc. Surg. — 2014. — 47. — 249-254.

38. Rubino A.S., Onorati F., Caroleo S. et al. Impact of clonidine administration on delirium and related respiratory weaning after surgical correction of acute type-A aortic dissection: results of a pilot study // Interact.Cardiovasc. Thorac. Surg. — 2010. — 10. — 58-62.

39. Young J., Murthy L., Westby M. et al. Diagnosis, prevention, and management of delirium: summary of NICE guidance // BMJ. — 2010. — 341. — Р. с3704.

40. Kalisvaart K.J., de Jonghe J.F., Bogaards M.J. et al. Haloperidol prophylaxis for elderly hip-surgery patients at risk for delirium: a randomized placebocontrolled study // J. Am. Geriatr. Soc. — 2005. — 53. — 1658-1666.

41. Kaneko T., Cai J., Ishikura T. et al. Prophylactic consecutive administration of haloperidol can reduce the occurrence of postoperative delirium in gastrointestinal surgery // Yonago Acta Medica. — 1999. — 42. — 179-184.

42. Wang W., Li H.L., Wang D.X. et al. Haloperidol prophylaxis decreases delirium incidence in elderly patients after noncardiac surgery: a randomized controlled trial // Crit. Care Med. — 2012. — 40. — 731-739.

43. Ellard L., Katznelson R., Wasowicz M. et al. Type of anesthesia and postoperative delirium after vascular surgery // J. Cardiothorac. Vasc. Anesth. — 2014. — 28. — 458-461.

44. Liu J.L., Wang X.L., Gong M.W. et al. Comparative outcomes of peripheral nerve blocks versus general anesthesia for hip fractures in geriatric Chinese patients // Patient Prefer. Adherence. — 2014. — 8. — 651-659.

45. Bryson G.L., Wyand A. Evidence-based clinical update: general anesthesia and the risk of delirium and postoperative cognitive dysfunction // Can. J. Anaesth. — 2006. — 53. — 669-677.

46. Luger T.J., Kammerlander C., Gosch M. et al. Neuroaxial versus general anaesthesia in geriatric patients for hip fracture surgery: does it matter? // Osteoporos Int. — 2010. — 21. — S555-S572.

47. Luger T.J., Kammerlander C., Luger M.F. et al. Mode of anesthesia, mortality and outcome in geriatric patients // Z. Gerontol. Geriatr. — 2014. — 47. — 110-124.

48. Mason S.E., Noel-Storr A., Ritchie C.W. The impact of general and regional anesthesia on the incidence of postoperative cognitive dysfunction and postoperative delirium: a systematic review with meta-analysis // J. Alzheimers Dis. — 2010. — 22. — 67-79.

49. Zhang H., Lu Y., Liu M. et al. Strategies for prevention of postoperative delirium: a systematic review and meta-analysis of randomized trials // Crit. Care. — 2013. — 17. — R47.

50. Bettelli G. Preoperative evaluation in geriatric surgery: comorbidity, functional status and pharmacological history // Minerva Anestesiol. — 2011. — 77. — 637-646.

51. Gallardo-Prieto L.M., Nellen-Hummel H., Hamui-Sutton A. et al. Perioperative evaluation in elderly patients // Cir. Cir. — 2006. — 74. — 59-68.

52. Brouquet A., Cudennec T., Benoist S. et al. Impaired mobility, ASA status and administration of tramadol are risk factors for postoperative delirium in patients aged 75 years or more after major abdominal surgery // Ann. Surg. — 2010. — 251. — 759-765.

53. Davies E.A., O’Mahony M.S. Adverse drug reactions in special populations — the elderly // Br. J. Clin. Pharmacol. — 2015. — 80. — 796-807.

54. Clegg A., Young J.B. Which medications to avoid in people at risk of delirium: a systematic review // Age Ageing. — 2011. — 40. — 23-29.

55. Abraha I., Trotta F., Rimland J.M. et al. Efficacy of nonpharmacological interventions to prevent and treat delirium in older patients: a systematic overview. The SENATOR project ONTOP series // PLoS One. — 2015. — 10. — P. e0123090.

56. Hshieh T.T., Yue J., Oh E. et al. Effectiveness of multicomponent nonpharmacological delirium interventions: a meta-analysis // JAMA Intern. Med. — 2015. — 175. — 512–520.

57. Martinez F., Tobar C., Hill N. Preventing delirium: should nonpharmacological, multicomponent interventions be used? A systematic review and meta-analysis of the literature // Age Ageing. — 2015. — 44. — 196-204.

Похожие статьи

Післяопераційний делірій у пацієнтів похилого віку
Авторы: Павлов О.О., Луцик С.О.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

Журнал «Медицина неотложных состояний» 7 (78) 2016
Дата: 2016.12.21
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Справочник специалиста
Терапія післяопераційного делірію
Авторы: Павлов О.О., Луцик С.А.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

Журнал «Медицина неотложных состояний» 8 (79) 2016
Дата: 2017.01.27
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Клинические исследования
Актуальність вивчення проблеми післяопераційного делірію в пацієнтів похилого віку
Авторы: Павлов О.О., Луцик С.А. - Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна
Журнал «Медицина неотложных состояний» 5 (76) 2016
Дата: 2016.09.12
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Клинические исследования

Вернуться к номеру