Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

International journal of endocrinology Том 14, №7, 2018

Back to issue

Effects of vitamin D on pregnancy, fetal development and children’s health in the postnatal period

Authors: Паєнок О.С.(1), Маслянко В.А.(2), Паньків І.В.(2)
1 - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
2 - ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

Categories: Endocrinology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Значне поширення і негативні наслідки недостатності і дефіциту вітаміну D становлять проблему для широкого кола фахівців у всьому світі. Вагітні та жінки репродуктивного віку, діти і підлітки належать до груп ризику стосовно виникнення дефіциту вітаміну D, що підтверджується результатами багатьох епідеміологічних досліджень. Вітамін D відіграє важливу роль у забезпеченні системи «мати — плацента — плід», включаючи імплантацію, формування плаценти, ембріогенез, інтра- і постнатальний періоди. Аналіз літератури свідчить про негативний вплив низьких рівнів 25(ОН)D на перебіг та наслідки вагітності, розвиток плода та здоров’я новонароджених. Дефіцит вітаміну D поєднується з такими станами, як плацентарна недостатність, невиношування вагітності, прееклампсія, гестаційний цукровий діабет, синдром затримки росту плода, низька маса тіла при народженні, підвищений ризик автоімунних захворювань. Потенційні механізми, які лежать в основі таких взаємозв’язків, містять метаболічні, імуномодулюючі та протизапальні ефекти вітаміну D. Окремий інтерес становлять епігенетичні модифікації і, як наслідок, фетальне програмування, асоційоване з рівнем 25(ОН)D. На сьогодні в літературі активно обговорюються питання профілактики недостатності вітаміну D серед жінок різних етнічних груп, дози й оптимальні терміни початку терапії у вагітних, тривалість застосування і вплив на вагітність і пологи. Корекція недостатності вітаміну D сприяє поліпшенню результатів вагітності та збереженню здоров’я дітей. У той же час результати досліджень залишаються суперечливими і не дозволяють однозначно оцінити ефективні дози і безпеку вітаміну D. Необхідні подальші рандомізовані клінічні дослідження з метою вивчення терапевтичного потенціалу вітаміну D і створення чітких рекомендацій стосовно ліквідації його дефіциту у вагітних і жінок у період лактації.

Значительная распространенность и негативные последствия недостаточности и дефицита витамина D представляют проблему для широкого круга специалистов во всем мире. Беременные и кормящие женщины, дети и подростки относятся к группам риска по возникновению дефицита витамина D, что подтверждается результатами многих эпидемиологических исследований. Витамин D играет важную роль в обеспечении системы «мать — плацента — плод», включая имплантацию, формирование плаценты, эмбриогенез, интра- и постнатальный периоды. Анализ литературы свидетельствует о негативном влиянии низких уровней 25(ОН)D на течение и исходы беременности, развитие плода и здоровье новорожденных. Дефицит витамина D ассоциирован с такими состояниями, как плацентарная недостаточность, невынашивание беременности, преэклампсия, гестационный сахарный диабет, синдром задержки роста плода, низкая масса тела при рождении, повышенный риск аутоиммунных заболеваний. Потенциальные механизмы, лежащие в основе данных взаимосвязей, включают метаболические, иммуномодулирующие и противовоспалительные эффекты витамина D. Особый интерес представляют эпигенетические модификации и, как следствие, фетальное программирование, ассоциированное с уровнем 25(ОН)D. В настоящее время в литературе активно обсуждаются вопросы профилактики недостаточности витамина D среди женщин разных этнических групп, дозы и оптимальные сроки начала терапии у беременных, длительность применения и влияние на беременность и роды. Коррекция недостаточности витамина D способствует улучшению исходов беременности и сохранению здоровья детей. В то же время результаты исследований остаются противоречивыми и не позволяют однозначно судить об эффективных дозах и безопасности витамина D. Необходимы дальнейшие рандомизированные клинические исследования с целью изучения терапевтического потенциала витамина D и создания четких рекомендаций относительно ликвидации его дефицита у беременных и женщин в период лактации.

A high prevalence of vitamin D insufficiency and deficiency and its negative consequences for health is identified as the area of primary concern for scientists and clinicians worldwide. Observational studies confirm that pregnant and lactating women, children and adolescents represent the high risk groups for developing vitamin D deficiency. Current evidence highlights a crucial role of vitamin D in maintaining the fetal life-support system and fetus development, including implantation, placental formation, intra- and postpartum periods. Hypovitaminosis D during pregnancy is associated with a higher incidence of placental insufficiency, spontaneous abortions and preterm birth, preeclampsia, gestational diabetes, impaired fetal and childhood growth, increased risk of autoimmune diseases. Potential mechanisms for the observed associations contain metabolic, immunomodulatory and antiinflammatory effects of vitamin D. Epigenetic modifications in vitamin D-associated genes and fetal programming are of particular interest. The concept of preventing vitamin D deficiency is actively discussed, including supplementation in different ethnic groups, required doses, time of initiation and therapy duration, influence on gestation and childbirth. An adequate supply of vitamin D during pregnancy improves the maternal and fetal outcomes, short- and long-term health of children. Still, current data on relationship between maternal vitamin D status and pregnancy outcomes remains controversial. The large observational and interventional randomized control trials are required to create evidence-based guidelines for the supplementation of vitamin D in pregnant and lactating women.


Keywords

дефіцит/недостатність вітаміну D; прееклампсія; гестаційний цукровий діабет; плацентарна недостатність; епігенетика; фетальне програмування

дефицит/недостаточность витамина D; преэклампсия; гестационный сахарный диабет; плацентарная недостаточность; эпигенетика; фетальное программирование

vitamin D deficiency/insufficiency; preeclampsia; gestational diabetes mellitus; placental insufficiency; epigenetics; fetal programming


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Пигарова Е.А., Рожинская Л.Я., Белая Ж.Е. и др. Клинические рекомендации Российской ассоциации эндокринологов по диагностике, лечению и профилактике дефицита витамина D у взрослых // Проблемы эндокринологии. — 2016. — Т. 62(4). — С. 60-84. doi: 10.14341/probl201662460-84.
2. Saraf R., Morton S.M.B., Camargo C.A., Grant C.C. Global summary of maternal and newborn vitamin D status — a systematic review // Matern. Child Nutr. — 2016. — Vol. 12. — P. 647-668. doi: 10.1111 / mcn.12210.
3. Татарчук Т.Ф., Булавенко О.В., Капшук І.М., Тарнопольська В.О. Недостатність вітаміну D в ґенезі порушень репродуктивного здоров’я // Український медичний часопис. — 2015. — № 5(109). — C. 56-60. 
4. Bikle D.D. Vitamin D metabolism, mechanism of action, and clinical applications // Chem. Biol. — 2014. — Vol. 21(3). — P. 319-329. doi: 10.1016/j.chembiol.2013.12.016.
5. Еремкина А.К., Мокрышева Н.Г., Пигарова Е.А., Мирная С.С. Витамин D: влияние на течение и исходы беременности, развитие плода и здоровье детей в постнатальном периоде // Терапевтический архив. — 2018. — № 10. — С. 115-127.
6. Wimalawansa S.J. Vitamin D; What clinicians would like to know // Sri Lanka J. Diabetes Endocrinol. Metab. — 2012. — Vol. 1(2). — P. 73-80. doi: 10.4038/sjdem.v2i2.4776
7. Palermo N.E., Holick M.F. Vitamin D, bone health, and other health benefits in pediatric patients // J. Pediatr. Rehabil. Med. — 2014. — Vol. 7. — P. 179-192. doi: 10.3233/PRM-140287.
8. Hollis B.W., Wagner C.L. Vitamin D supplementation during pregnancy: Improvements in birth outcomes and complications through direct genomic alteration // Mol. Cell. Endocrinol. — 2017. — Vol. 453. — P. 113-130. doi: 10.1016/j.mce.2017.01.039.
9. Karras S., Paschou S.A., Kandaraki E. et al. Hypovitaminosis D in pregnancy in the Mediterranean region: a systematic review // Eur. J. Clin. Nutr. — 2016. — Vol. 70 (9). — P. 979-986. doi: 10.1038/ejcn.2016.12.
10. Møller U.K., Streym S., Mosekilde L. et al. Changes in calcitropic hormones, bone markers and insulin-like growth factor I (IGF-I) during pregnancy and postpartum: a controlled cohort study // Osteoporos. Int. — 2013. — Vol. 24. — P. 1307-1320. doi: 10.1007/s00198-012-2062-2.
11. Zhong Y., Armbrecht H.J., Christakos S. Calcitonin, a regulator of the 25-hydroxyvitamin D3 1alpha-hydroxylase gene // J. Biol. Chem. — 2009. — Vol. 284. — P. 11059-11069. doi: 10.1074/jbc.M806561200.
12. Hollis B.W., Wagner C.L. Vitamin D and pregnancy: skeletal effects, nonskeletal effects, and birth outcomes // Calcif. Tissue Int. — 2013. — Vol. 92. — P. 128-139. doi: 10.1007/s00223-012-9607-4.
13. Wuertz C., Gilbert P., Baier W., Kunz C. Cross-sectional study of factors that influence the 25-hydroxyvitamin D status in pregnant women and in cord blood in Germany // Br. J. Nutr. — 2013. — Vol. 110. — P. 1895-1902. doi: 10.1017/S0007114513001438.
14. Reichetzeder C., Dwi Putra S.E., Li J., Hocher B. Developmental Origins of Disease — Crisis Precipitates Change // Cell. Physiol. Biochem. — 2016. — Vol. 39. — P. 919-938. doi: 10.1159/000447801.
15. Fetahu I.S., Höbaus J., Kállay E. Vitamin D and the epigenome // Front. Physiol. — 2014. — Vol. 5. doi: 10.3389/fphys.2014.0.
16. Barker D.J., Eriksson J.G., Forsen T., Osmond C. Fetal origins of adult disease: strength of effects and biological basis // Int. J. Epidemiol. — 2002. — Vol. 31(6). — P. 1235-1239.
17. Maka N., Makrakis J., Parkington H.C. et al. Vitamin D deficiency during pregnancy and lactation stimulates nephroge–nesis in rat offspring // Pediatr. Nephrol. — 2008. — Vol. 23(1). — P. 55-61. doi: 10.1007/s00467-007-0641-9.
18. Junge K.M., Bauer T., Geissler S. et al. Increased vitamin D levels at birth and in early infancy increase offspring allergy risk-evidence for involvement of epigenetic mechanisms // J. Allergy Clin. Immunol. — 2015. — Vol. 137. — P. 610-613. doi: 10.1016/j.jaci.2015.06.040.
19. Suderman M., Stene L.C., Bohlin J. et al. 25-Hydroxyvitamin D in pregnancy and genome wide cord blood DNA methylation in two pregnancy cohorts (MoBa and ALSPAC) // J. Steroid. Biochem. Mol. Biol. — 2016. — Vol. 159. — P. 102-109. doi: 10.1016/j.jsbmb.2016.03.005.
20. Hossein-Nezhad A., Spira A., Holick M.F. Influence of vitamin D status and vitamin D3 supplementation on genome wide expression of white blood cells: a randomized double-blind clinical trial // PLoS One. — 2013. — Vol. 8(3). — e58725. doi: 10.1371/journal.pone.0058725.
21. Zhou Y., Zhao L.J., Xu X. et al. DNA methylation levels of CYP2R1 and CYP24A1 predict vitamin D response variation // J. Steroid Biochem. Mol. Biol. — 2014. — Vol. 144. — P. 207-214. doi: 10.1016/j.jsbmb.2013.10.004.
22. Vinkhuyzen A., Eyles D., Burne T. еt al. Prevalence and predictors of vitamin D deficiency based on maternal mid-gestation and neonatal cord bloods: the Generation R Study // J. Steroid Biochem Mol Biol. — 2015. doi: 10.1016/j.jsbmb.2015.09.018.
23. Haggarty P., Campbell D., Knox S. et al. Vitamin D in pregnancy at high latitude in Scotland // Br. J. Nutr. — 2013. — Vol. 109. — P. 898-905. doi: 10.1017/S0007114512002255.
24. Mcgrath J., Eyles D., Pedersen C. et al. Neonatal vitamin D status and risk of schizophrenia: a population-based case-control study // Arch. Gen. Psychiatry. — 2010. — Vol. 67. — P. 889-894. doi: 10.1001/archgenpsychiatry.2010.110.
25. Day F., Forouhi N., Ong K., Perry J. Season of birth is associated with birth weight, pubertal timing, adult body size and educational attainment: a UK Biobank study // Heliyon. — 2015. — Vol. 1. — e00031. doi: 10.1016/j.heliyon.2015.e00031.
26. Wagner C.L., Greer F.R., American Academy of Pediatrics Section on B, American Academy of Pediatrics Committee on N. Prevention of rickets and vitamin D deficiency in infants, children, and adolescents // Pediatrics. — 2008. — Vol. 122(5). — P. 1142-1152. doi: 10.1542/peds.2008-1862.
27. Gernand A.D., Bodnar L.M., Klebanoff M.A. et al. Maternal serum 25-hydroxyvitamin D and placental vascular patho–logy in a multicenter US cohort // Am. J. Clin. Nutr. — 2013. — Vol. 98(2). — P. 383-388.
28. Murthi P., Yong H.E., Ngyuen T.P. et al. Role of the Placental Vitamin D Receptor in Modulating Feto-Placental Growth in Fetal Growth Restriction and Preeclampsia-Affected Pregnancies // Front. Physiol. — 2016. — Vol. 7. — P. 43. doi: 10.3389/fphys.2016.00043.
29. Liu N.Q., Kaplan A.T., Lagishetty V. et al. Vitamin D and the regulation of placental inflammation // J. Immunol. — 2011. — Vol. 186(10). — P. 5968-5974. doi: 10.4049/jimmunol.1003332.
30. Пигарова Е.А., Плещева А.В., Дзеранова Л.К. Влияние витамина D на иммунную систему // Иммунология. — 2015. — T. 1. — C. 62-66.
31. Grayson R., Hawison M. Vitamin D and human pregnancy // Fetal Maternal Med. Rev. — 2011. — Vol. 22(1). — P. 67-90. doi: 10.1017/S0965539511000039.
32. Christesen H.T., Falkenberg T., Lamont R.F., Jorgensen J.S. The impact of vitamin D on pregnancy: a systematic review // Acta Obstet. Gynecol. Scand. — 2012. — Vol. 91(12). — P. 1357-1367. doi: 10.1111/aogs.12006.
33. Ghulmiyyah L., Sibai В. Maternal mortality from preeclampsia/eclampsia // Semin. Perinatol. — 2012. — Vol. 36(1). — P. 56-59. doi: 10.1053/j.semperi.2011.09.011.
34. Mulligan M.L., Felton S.K., Riek A.E., Bernal-Mizrachi C. Implications of vitamin D deficiency in pregnancy and lactation // Am. J. Obstet. Gynecol. — 2010. — Vol. 202(5). — P. 429 e1-9. doi: 10.1016/j.ajog.2009.09.002.
35. Mirzakhani H., Litonjua A.A., McElrath T.F. et al. Early pregnancy vitamin D status and risk of preeclampsia // J. Clin. Invest. — 2016. — Vol. 126(12). — P. 4702-4715. doi: 10.1172/JCI89031.
36. Wagner C.L., McNeil R., Hamilton S.A. et al. A randomized trial of vitamin D supplementation in 2 community health center networks in South Carolina // Am. J. Obstet. Gynecol. — 2013. — Vol. 208137. — Р. 1-13. doi: 10.1016/j.ajog.2012.10.888.
37. Li N., Wu H.M., Hang F. et al. Women with recurrent spontaneous abortion have decreased 25(OH) vitamin D and VDR at the fetal-maternal interface // Brazil J. Med. Biol. Res. — 2017. — Vol. 50(11). — P. 6527. doi: 10.1590/1414-431X20176527.
38. Vijayendra C.A., Hemalatha R., Seshacharyulu M. et al. Vitamin D deficiency in pregnant women impairs regulatory T cell function // J. Steroid Biochem. Mol. Biol. — 2014. — Vol. 147. — P. 48-55. doi: 10.1016/j.jsbmb.2014.11.020.
39. Taheri M., Baheiraei A., Foroushani A.R. et al. Treatment of vitamin D deficiency is an effective method in the elimination of asymptomatic bacterial vaginosis: A placebo-controlled randomized clinical trial // Indian J. Med. Res. — 2015. — Vol. 141(6). — P. 799-806. doi: 10.4103/0971-5916.160707.
40. Hollis B.W., Johnson D., Hulsey T.C. et al. Vitamin D supplementation during pregnancy: double-blind, randomized clinical trial of safety and effectiveness // J. Bone Miner. Res. — 2011. — Vol. 26(10). — P. 2341-2357. doi: 10.1002/jbmr.463.
41. Burris H.H., Camargo C.A. Vitamin D and gestational diabetes mellitus // Curr. Diab. Rep. — 2014. — Vol. 14(1). — P. 451. doi: 10.1007/s11892-013-0451-3.
42. Soheilykhah S., Mojibian M., Rashidi M. et al. Maternal vitamin D status in gestational diabetes mellitus // Nutr. Clin. Pract. — 2010. — Vol. 25(5). — P. 524-527. doi: 10.1177/0884533610379851.
43. Pittas A.G., Lau J., Hu F.B. et al. The role of vitamin D and calcium in type 2 diabetes. A systematic review and meta-analysis // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2007. — Vol. 92. — P. 2017-2029. doi: 10.1210/jc.2007-0298.
44. Wei S.Q., Qi H.P., Luo Z.C., Fraser W.D. Maternal vitamin D status and adverse pregnancy outcomes: a systematic review and meta-analysis // J. Matern. Fetal. Neonatal. Med. — 2013. — Vol. 26(9). — P. 889-899. doi: 10.3109/14767058.2013.765849.
45. Nobles C.J., Markenson G., Chasan-Taber L. Early pregnancy vitamin D status and risk for adverse maternal and infant outcomes in a biethnic cohort: the Behaviors Affecting Baby and You (B.A.B.Y.) Study // Br. J. Nutr. — 2015. — Vol. 215. — P. 2116-2128. doi: 10.1017/S0007114515003980.
46. Zhou J., Su L., Liu M. et al. Associations between 25-hydroxyvitamin D levels and pregnancy outcomes: a prospective observational study in southern China // Eur. J. Clin. Nutr. — 2014. — Vol. 68. — P. 925-930. doi: 10.1038/ejcn.2014.99.
47. Bärebring L., Schoenmakers I., Glantz A. et al. Vitamin D Status during Pregnancy in a Multi-Ethnic Population-Representative Swedish Cohort // Nutrients. — 2016. — Vol. 8. doi: 10.3390/nu8100655.
48. Soheilykhah S., Mojibian M., Moghadam M.J., Shojaod–diny-Ardekani A. The effect of different doses of vitamin D supplementation on insulin resistance during pregnancy // Gynecol. Endocrinol. — 2013. — Vol. 29(4). — P. 396-399. doi: 10.3109/09513590.2012.752456.
49. Yap C., Cheung N.W., Gunton J.E. et al. Vitamin D supplementation and the effects on glucose metabolism during pregnancy: a randomized controlled trial // Diabetes Care. — 2014. — Vol. 37(7). — P. 1837-1844. doi: 10.2337/dc14-0155.
50. Akbari M., Mosazadeh M., Lankarani K.B. et al. The Effects of Vitamin D Supplementation on Glucose Metabolism and Lipid Profiles in Patients with Gestational Diabetes: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials // Horm. Metab. Res. — 2017. — Vol. 49(9). — P. 647-653. doi: 10.1055/s-0043-115225.
51. Curtis E.M., Moon R.J., Dennison E.M., Harvey N.C. Prenatal calcium and vitamin D intake, and bone mass in later life // Curr. Osteoporos. Rep. — 2014. — Vol. 12. — P. 194-204. doi: 10.1007/s11914-014-0210-7.
52. Javaid M.K., Crozier S.R., Harvey N.C. et al. Princess Anne Hospital Study Group, Maternal vitamin D status during pregnancy and childhood bone mass at age 9 years: a longitudinal study // Lancet. — 2006. — Vol. 367. — P. 36-43. doi: 10.1016/S0140.6736(06)67922-1.
53. Cooper C., Harvey N.C., Bishop N.J. et al. Maternal gestational vitamin D supplementation and offspring bone health (MAVIDOS): a multicentre, double-blind, randomized placebo-controlled trial // Lancet Diabetes Endocrin. — 2016. — Vol. 4(5). — P. 393-402. doi: 10.1016/S2213-8587(16)00044-9.
54. Tyrrell J., Richmond R.C., Palmer T.M. et al. Early Growth Genetics (EGG) Consortium, Genetic Evidence for Cau–sal Relationships Between Maternal Obesity-Related Traits and Birth Weight // JAMA. — 2016. — Vol. 315. — P. 1129-1140. doi: 10.1001/jama.2016.1975.
55. Walsh J.M., McGowan C.A., Kilbane M. et al. The Relationship Between Maternal and Fetal Vitamin D, Insulin Resistance, and Fetal Growth // Reprod. Sci. — 2013. — Vol. 20(5). — P. 536-541. doi: 10.1177/1933719112459222.
56. Pérez-López R., Pasupuleti V., Mezones-Holguin E. et al. Effect of vitamin D supplementation during pregnancy on maternal and neonatal outcomes: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials // Fertil. Steril. — 2015. — Vol. 103. — P. 1278-1288.e4. doi: 10.1016/j.fertnstert.2015.02.019.
57. Leffelaar E.R., Vrijkotte T.G.M., van Eijsden M. Maternal early pregnancy vitamin D status in relation to fetal and neonatal growth: results of the multi-ethnic Amsterdam Born Children and their Development cohort // Br. J. Nutr. — 2010. — Vol. 104. — P. 108-117. doi: 10.1017/S000711451000022X.
58. Miliku K., Vinkhuyzen A., Blanken L.M. et al. Maternal vitamin D concentrations during pregnancy, fetal growth patterns, and risks of adverse birth outcomes // Am. J. Clin. Nutr. — 2016. doi: 10.3945/ajcn.115.123752.
59. Sørensen I.M., Joner G., Jenum P.A., et al. Maternal serum levels of 25-hydroxyvitamin D during pregnancy and risk of type 1 diabetes in the offspring // Diabetes. — 2012. — Vol. 61. — P. 175-178. doi: 10.2337/db11-0875.
60. Brekke H.K., Ludvigsson J. Vitamin D supplementation and diabetes-related autoimmunity in the ABIS study // Pediatr. Diabetes. — 2007. — Vol. 8. — P. 11-14. doi: 10.1111/j.1399.5448.2006.00223.x.
61. Hyppönen E., Läärä E., Reunanen A. et al. Intake of vitamin D and risk of type 1 diabetes: a birth-cohort study // Lancet. — 2001. — Vol. 358. — P. 1500-1503. doi: 10.1016/S0140-6736(01)06580-1.
62. Munger K.L., Åivo J., Hongell K. et al. Vitamin D Status During Pregnancy and Risk of Multiple Sclerosis in Offspring of Women in the Finnish Maternity Cohort // JAMA Neurol. — 2016. — Vol. 73. — P. 515-519. doi: 10.1001/jamaneurol.2015.4800.
63. Camargo C.A., Ingham T., Wickens K. et al. Cord-blood 25-hydroxyvitamin D levels and risk of respiratory infection, wheezing, and asthma // Pediatrics. — 2011. — Vol. 127(1). — P. 180-187. doi: 10.1542/peds.2010-0442.
64. De-Regil L.M., Palacios C., Lombardo L.K., Peña-Rosas J.P. Vitamin D supplementation for women during pregnancy // Cochrane Database Syst. Rev. — 2016. — Vol. 1. — CD008873. doi: 10.1002/14651858.CD008873.pub3.
65. N. and A. (NDA) EFSA Panel on Dietetic Products, Dietary reference values for vitamin D // EFSA J. — 2016. — 14:n/a-n/a. doi: 10.2903/j.efsa.2016.4547.
66. Institute of Medicine (US) Committee to Review Dietary Reference Intakes for Vitamin D and Calcium, Dietary Reference Intakes for Calcium and Vitamin D. — Washington (DC): National Academies Press (US), 2011.
67. Munns C.F., Shaw N., Kiely M. et al. Global Consensus Recommendations on Prevention and Management of Nutritional Rickets // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2016. — Vol. 101. — P. 394-415. doi: 10.1210/jc.2015-2175.
68. Dawodu A., Saadi H.F., Bekdache G. et al. Randomized controlled trial (RCT) of vitamin D supplementation in pregnancy in a population with endemic vitamin D deficiency // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2013. — Vol. 98. — P. 2337-2346. doi: 10.1210/jc.2013-1154.
69. Grant C.C., Stewart A.W., Scragg R. et al. Vitamin D during pregnancy and infancy and infant serum 25-hydroxyvitamin D concentration // Pediatrics. — 2014. — Vol. 133. — P. 143-153. doi: 10.1542/peds.2013-2602.
70. Hollis B.W., Johnson D., Hulsey T.C. et al. Vitamin D supplementation during pregnancy: double-blind, randomized clinical trial of safety and effectiveness // J. Bone Miner. Res. — 2011. — Vol. 26(10). — P. 2341-2357. doi: 10.1002/jbmr.463.

Back to issue