Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" №8(95), 2018

Back to issue

Determination of psychological readiness of medical workers of the mobile hospital of disaster medicine to emergency situations

Authors: Назаренко І.І.(1), Печиборщ В.П.(1), Іванов В.І.(1), Мазуренко О.В.(2)
(1) — ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України», м. Київ, Україна
(2) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Мета: визначити психологічний стан та оцінити професійну адаптацію фахівців бригади постійної готовності служби медицини катастроф в умовах роботи в зоні надзвичайної ситуації (НС). Матеріали та методи. На основі методу дескриптивної статистики анкетування 51 медичного працівника спеціалізованої бригади постійної готовності служби медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України, які брали участь у роботі мобільного госпіталю в міжнародній місії — подоланні наслідків землетрусу в Ісламській Республіці Пакистан (2005 р.), проведено ретроспективний аналіз анкетних даних оцінки впливу стрес-факторів на психологічний стан фахівців до та після участі в ліквідації наслідків НС. Результати. За результатами анкетних даних опитування медичних працівників встановлено, що при виконанні професійних обов’язків більшість респондентів (від 75 %) розраховувала на власний досвід та професіоналізм та за своєю реакцією мала мобілізаційний психотип та інтернальний локус контролю; залежно від умов оточуючого середовища рівень власної безпеки був оцінений кожним спеціалістом індивідуально — 66,7 % у жінок та 89,7 % у чоловіків і залежав від особистого досвіду та сприйняття подій, що відбувалися; успішність виконання професійних обов’язків залежно від стійкості індивідуальних і групових установок та необхідності групової взаємодії в умовах НС підтвердили 91,6 % жінок та 94,8 % чоловіків, але наприкінці роботи мобільного госпіталю емоційний негативний стрес частіше впливав на активізацію психологічних процесів і провокував виникнення конфліктних ситуацій у 75 % жінок та 94,8 % чоловіків; після участі в роботі госпіталю в зоні НС втому відчували майже всі співробітники мобільного госпіталю — 91,7 % жінок та 89,7 % чоловіків, сум — 50 % жінок та 66,7 % чоловіків, беззахисність — 41,7 % жінок та 20,5 % чоловіків, тривогу відмічали 100 % жінок та 74,4 % чоловіків, нічні страхіття були зафіксовані в 41,7 % жінок та 18 % чоловіків, відчуття депресії «періодично» відмічали 58,3 % жінок та 25,6 % чоловіків й «завжди» — 16,6 % жінок та 12,8 % чоловіків. Висновки. В умовах НС природного характеру в багато разів зростають навантаження на психіку людини, змінюються її емоційні та поведінкові реакції, що загалом призводить до виникнення порушень психічного здоров’я, а також до зниження рівня функціонально-соматичних резервів організму. Системна діагностика та оцінка впливу стрес-факторів внаслідок НС на психологічний стан та професійну адаптацію фахівців мобільного госпіталю вказують на те, що в медичних працівників відмічається виражена емоційна напруженість та наявність факторів дезадаптації.

Цель: определить психологическое состояние и оценить профессиональную адаптацию специалистов бригады постоянной готовности службы медицины катастроф в условиях работы в зоне чрезвычайной ситуации (ЧС). Материалы и методы. На основе метода дескриптивной статистики анкетирования 51 медицинского работника специализированной бригады постоянной готовности службы медицины катастроф Министерства здравоохранения Украины, которые принимали участие в работе мобильного госпиталя в международной миссии — преодолении последствий землетрясения в Исламской Республике Пакистан (2005 г.), проведен ретроспективный анализ личных данных оценки влияния стресс-факторов на психологическое состояние специалистов до и после участия в ликвидации последствий ЧС. Результаты. По результатам личных данных опроса медицинских работников установлено, что при выполнении профессиональных обязанностей большинство респондентов (от 75 %) рассчитывало на собственный опыт и профессионализм и по типу своей реакции имело мобилизационный психотип и интернальный локус контроля; в зависимости от условий окружающей среды уровень собственной безо­пасности был оценен каждым специалистом индивидуально — 66,7 % у женщин и 89,7 % у мужчин и зависел от личного опыта и восприятия происходивших событий; успешность выполнения профессиональных обязанностей в зависимости от устойчивости индивидуальных и групповых установок и необходимости группового взаимодействия в условиях ЧС подтвердили 91,6 % женщин и 94,8 % мужчин, но в конце работы мобильного госпиталя эмоциональный негативный стресс чаще влиял на активизацию психологических процессов и провоцировал возникновение конфликтных ситуаций у 75 % женщин и 94,8 % мужчин; в конце работы в зоне ЧС усталость испытывали почти все сотрудники мобильного госпиталя — 91,7 % женщин и 89,7 % мужчин, печаль — 50 % женщин и 66,7 % мужчин, беззащитность чувствовали 41,7 % женщин и 20,5 % мужчин, тревогу отмечали 100 % женщин и 74,4 % мужчин, ночные кошмары были зафиксированы у 41,7 % женщин и 18 % мужчин, ощущение депрессии «периодически» отмечали 58,3 % женщин и 25,6 % мужчин и «всегда» — 16,6 % женщин и 12,8 % мужчин. Выводы. В условиях ЧС природного характера во много раз возрастают нагрузки на психику человека, изменяются его эмоциональные и поведенческие реакции, что в целом приводит к возникновению нарушений психического здоровья, а также к снижению уровня функционально-соматических резервов организма. Системная диагностика и оценка влияния стресс-факторов в результате ЧС на психологическое состояние и профессиональную адаптацию специалистов мобильного госпиталя указывают на то, что у медицинских работников отмечаются выраженная эмоциональная напряженность и наличие факторов дезадаптации.

Background. On the basis of the descriptive statistics methodology, 51 medical workers were interviewed among the staff of the specialized brigade of the permanent readiness of the Ministry of Health of Ukraine, who participated in the work of the mobile hospital during the international mission — overcoming the effects of the earthquake in the Islamic Republic of Pakistan (2005), and a retrospective analysis of the questionnaire data was performed regarding the impact of stress factors on the psychological state of specialists before and after participating in the elimination of the emergency consequences. The purpose of the study was to determinе the psychological state and to evaluate the professional adaptation of specialists of the brigade of permanent readiness of disaster medicine service in the conditions of work in the emergency area. Results. According to the results of the questionnaire survey of medical staff, it was established that when performing professional duties, the majority of respondents (from 75 %) relied on their own education and professionalism, and, in terms of their reaction, had a mobilization psychotype and an internal locus of control; depending on the environment, the level of personal safety was assessed individually by each specialist — 66.7 % for women and 89.7 % for men, and depended on their personal experience and perception of events; 91.6 % of women and 94.8 % of men confirmed the success of their professional duties depen­ding on the stability of individual and group facilities and the necessity of group interaction in an emergency situation, but at the end of the work of the mobile hospital, emotional negative stress more often influenced the activation of psychological processes and provoked conflict situations in 75 % of women and 94.8 % of men; after participating in the work of the hospital in the emergency area, almost all employees of the mobile hospital (91.7 % of women and 89.7 % of men) experienced fatigue, 50 % of women and 66.7 % of men — sadness, 41.7 % of women and 20.5 % of men — helplessness, 100 % of women and 74.4 % of men felt anxiety, nightmares were recorded in 41.7 % of women and 18 % of men, the feeling of depression was detected “periodically” in 58.3 % of women and 25.6 % of men and “always” — in 16.6 % of women and 12.8 % of men. Conclusions. Under natural emergency situations, the load on the human psyche is increased many times, emotional and behavioral responses change, which in general leads to mental disorders, as well as to the decrease in the level of functional and somatic reserves of the body. Systemic diagnosis and evalua­ting the impact of the stress factor as a result of an emergency si­tuation on the psychological state and professional adaptation of the specialists of the mobile hospital indicate that the health workers have a significant emotional stress and the presence of factors of maladaptation.


Keywords

надзвичайна ситуація; психологічний стан; екстрена психологічна допомога; Державна служба медицини катастроф

чрезвычайная ситуация; психологическое состояние; экстренная психологическая помощь; Государственная служба медицины катастроф

emergency situation; psychological state; emergency psychological assistance; State Service of Disaster Medicine


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Бережнова Т.А. Актуальность психологической помощи на этапах медицинской эвакуации / Т.А. Бережнова, Л.Е. Механтьева, Д.А. Тарасов и др. // Медицинские науки. — 2013. — № 6. — С. 7-12.

2. Бойко В.В. Энергия эмоций в общении. Эмоциональное «выгорание»: взгляд на себя и на других / В.В. Бойко. — М.: Филин, 1996. — 472 с.

3. Всі галюциногени призводять до непередбачуваного, але мають завжди негативну дію. — Режим доступу: http://ni.biz.ua/15-19/141193.html.

4. Галацан О.В. Психологічна реабілітація учасників АТО / О.В. Галацан, Г.М. Сіроштан, Б.В. Міхайлов та ін. — Х.: ХМАПО, 2016. — 24 с.

5. Гур’єв С.О. Мобільні формування Державної служби медицини катастроф: Монографія / С.О. Гур’єв, П.Б. Волянський, С.М. Миронець, А.В. Терент’єва, Г.Г. Рощін, Ф.М. Новіков, С.П. Сацик, П.В. Танасієнко, Н.І. Іскра, І.І. Назаренко. — К.: [б. в.], 2009. — 348 с.

6. Гриневич Є.Г. Соціально-психологічні особливості рятувальників, які приймають участь в ліквідації наслідків катастроф / Є.Г. Гриневич, І.І. Олексенко, В.О. Крилюк // Проблемні питання медицини невідкладних станів: Матеріали симпозіуму (V школи-семінару) (м. Київ, 5–6 квітня 2007 р.). — К.: НМАПО ім. П.Л. Шупика, 2007. — С. 33-35.

7. Закон України «Про аварійно-рятувальні служби» // ВВР. — 2012. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1281-14.

8. Кочін І.В. Організація діяльності Державної служби медицини катастроф територіального рівня при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій / І.В. Кочін, Г.О. Черняков, Н.В. Баранова // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. — Луганськ, 2000. — № 1. — С. 16-20.

9. Круглов А.Г. Медико-психологические последствия деятельности сотрудников органов внутренних дел в особых условиях Северо-Кавказского региона / А.Г. Круглов, Н.И. Мягких, Г.В. Шутко // Медицинский вестник МВД. — М., 2004. — № 4. — С. 12-14.

10. Корольчук М.С. Соціально-психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах: Навчальний посібник / М.С. Корольчук, В.М. Крайнюк. — Ніка-Центр, 2006. — 576 с.

11. Михайлов Б.В. Посттравматичні стресові розлади: Навчальний посібник / Б.В. Михайлов, В.В. Чугунов, С.Є. Казакова [та ін.]; за ред. проф. Б.В. Михайлова. — 2-ге вид., перероб. та доп. — Х.: ХМАПО, 2014. — 285 с.

12. Михайлов В.Б. Розлади психіки і поведінки екстремально-психогенного походження. — Режим доступу: https://nmapo.edu.ua/zagruzka/GPZ2015_2.pdf.

13. Миронець С.М. Негативні психічні стани рятувальників в умовах надзвичайної ситуації: Монографія / С.М. Миронець, О.В. Тімченко. — К.: ТОВ «Видавництво «Консультант», 2008. — 232 с.

14. Миронець С.М. Формування психологічної безпеки фахівців екстремальних професій / С.М. Миронець // Матеріали Третьої Всеармійської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми становлення особистості професіонала в ризиконебезпечних професіях» (м. Київ, 26 травня 2011 р.) / Міністерство оборони України. Національний університет оборони України. — К.: НУОУ, 2011. — 404 с.

15. Наказ МОЗ України від 15.04.2008 р. № 199, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.07.2008 р. за № 577/15268 «Про затвердження Порядку застосування методів психологічного і психотерапевтичного впливу». — Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0577-08.

16. Наказ МОЗ України від 29.03.2017 № 346 «Про удосконалення підготовки з надання домедичної допомоги осіб, які не мають медичної освіти». — Режим доступу: https://www.apteka.ua/article/407024.

17. Новіков Ф.М. Особливості професійної адаптації медичного персоналу в екстремальних умовах / Ф.М. Новіков, В.О. Крилюк, І.І. Олексенко // Проблемні питання медицини невідкладних станів: Матеріали симпозіуму (V школи-семінару) (м. Київ, 5–6 квітня 2007 р.). — К.: НМАПО ім. П.Л. Шупика, 2007. — С. 105-106.

18. Назаренко І.І. Емоційне «вигорання» у фахівців рятувальних служб [Текст] / І.І. Назаренко / Проблеми військової охорони здоров’ я: Збірник наукових праць Української військово-медичної академії. — К.: УВМА, 2010. — Вип. 28. — С. 36-41.

19. Обзор природных и техногенных катастроф в мире. — Режим доступа: https://forinsurer.com/news/17/05/ 10/35178.

20. Оніщенко Н.В. Теорія і практика екстреної психологічної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях: Автореф. дис. ... д-ра психол. наук: спец. 19.00.09 «психологія діяльності в особливих умовах» / Оніщенко Наталія Вікторівна; Нац. ун-т цивільного захисту України. — Х., 2015. — 32 с.

21. Олексенко І.І. Аналіз професійної мотивації рятувальників та медичних працівників, що приймають участь в ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій / І.І. Олексенко // Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої Дню науки в Україні.

22. Олексенко І.І. Психологічна підтримка постраждалих при надзвичайних ситуаціях / І.І. Олексенко, Н.В. Гуселетова, Ф.М. Новіков, О.Л. Зіневич, В.О. Крилюк // Актуальні питання теорії і практики медицини катастроф і медичного забезпечення ЗС України на сучасному етапі: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю (м. Тернопіль, 23–24 травня 2006 р.). — Т.: ТДМУ імені І. Я. Горбачевського, 2006. — С. 45-46.

23. Пінчук І.Я. Щодо надання першої психологічної допомоги переміщеним особам та населенню, яке перебуває/перебувало в зоні збройних конфліктів: метод. рекомендації / І.Я. Пінчук, О.О. Хаустова, Н.М. Степанова та ін. — К., 2014. — 52 с.

24. Рощін Г.Г. Державна служба медицини катастроф — складова частина системи екстреної медичної допомоги / Г.Г. Рощін, С.В. Синельник, М.М. Михайловський, О.О. Мостипан // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Єдина система екстреної медичної допомоги. Створення та перспективи розвитку в Україні» (22–23 березня 2012 р.). — Рівне, 2012. — С. 13-14.

25. Рощін Г.Г. Державна служба медицини катастроф України, як головний компонент системи медичного захисту за умов надзвичайних ситуацій / Г.Г. Рощін, С.О. Гур’єв, А.В. Терент’єва // Охорона здоров’я України. — 2009. — № 1(33). — С. 151-153.

26. Соломенко Л.І. Екологія людини [текст]: Навч. посіб. / Л.І. Соломенко. — К.: Центр учбової літератури, 2016. — 120 с.

27. Стихійні лиха, які сколихнули світ у 2017 році. — Режим доступу: https://24tv.ua/ru/itogi_2017_goda_stihijnye_bedstvija_mira

28. Склень О.І. Психологічні особливості поведінкових стратегій подолання стресу в професійній діяльності працівників пожежно-рятувальних підрозділів МНС України: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.09 / Склень Олексій Іванович; Університет цивільного захисту України. — Х., 2008. — 22 с.

29. Склярова А.В. Исследование адаптационных возможностей участников пожаротушения / А.В. Склярова, Л.Е. Механтьева, Г.И. Сапронов, Т.П. Склярова // Материалы III Международной (Х итоговой) научно-практической конференции молодых ученых. — Челябинск: Челябинская государственная медицинская академия, 2012. — С. 340-343.

30. Соломенцев И.К. Стресс-факторы боевых действий и их влияние на психологию пожарных / И.К. Соломенцев. — Саратов: Аспект, 2002. — С. 85-89.

31. Табачніков С.І. Актуальні проблеми психолого-психіатричної та психотерапевтичної допомоги постраждалим внаслідок техногенних аварій та катастроф / С.І. Табачніков, Є.Г. Гриневич, В.В. Домбровська, М.В. Маркова та ін. // Арх. психіатрії. — 2002. — № 1(28). — С. 5-7.

32. Устінов О.В. Посттравматичний стресовий розлад: спеціалізована допомога. — Режим доступу: https://www.umj.com.ua/article/93804/posttravmatichnij-stresovij-rozlad-specializovana-dopomoga

33. Чабан О.С. Ситуаційна соціокультурна тривога: сучасні провокації та їх психосоматичні розв’язання / О.С. Чабан, О.О. Хаустова, О.Ю. Жабенко // Нейро News. — 2010. — № 4. — С. 10-15.

Similar articles

Мобільні формування служб медицини катастроф територіальних центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф
Authors: Гур’єв С.О., Близнюк М.Д., Рощін Г.Г.,Михайловський М.М., Терентьєва Г.В. - ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України», м. Київ,Інститут державного управління у сфері цивільного захисту, м. Київ
"Emergency medicine" 4 (51) 2013
Date: 2013.08.06
Categories: Medicine of emergency
Sections: Specialist manual
Законодавчі основи надання екстреної медичної допомоги
Authors: Акулова О.М., Кочін І.В., Гайволя О.О., Шило І.Ф., Трошин Д.О. - ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», кафедра цивільного захисту та медицини катастроф
"Emergency medicine" 7 (62) 2014
Date: 2015.02.18
Categories: Medicine of emergency
Sections: Medical forums

Back to issue