Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Kidneys" Том 8, №1, 2019

Back to issue

Additional diagnostic capabilities of water-salt loadings in patients with chronic kidney disease stage І–ІІІ

Authors: Савицька Л.М.
КЗ КОР «Київська обласна лікарня № 2», м. Київ, Україна

Categories: Nephrology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Актуальність. Щороку зростає кількість пацієнтів із хронічною хворобою нирок, зокрема і тих, які потребують нирково-замісної терапії. Користуючись рекомендаціями KDIGO, ми використовуємо показник альбумінурії та розрахункової швидкості клубочкової фільтрації для оцінки ниркових наслідків. Постійно ведуться пошуки нових діагностичних маркерів раннього виявлення ризику прогресування хронічної хвороби нирок. Цікавою є можливість використання з цією метою такого загальнодоступного показника, як сечова кислота сироватки крові. Мета дослідження: оцінити зміну рівня сечової кислоти сироватки крові в пацієнтів із хронічною хворобою нирок І–ІІІ стадії на фоні проведення водно-сольового навантаження 0,5% розчином натрію хлориду з розрахунку 0,5% від маси тіла, а також виявити взаємозв’язок цього показника із зниженням розрахункової швидкості клубочкової фільтрації через рік. Матеріали та методи. На базі КЗ КОР «Київська обласна лікарня № 2» обстежені 102 пацієнти з хронічною хворобою нирок І–ІІІ стадії. Під час визначення функціонального ниркового резерву з використанням модифікованої методики А.І. Гоженка, адаптованої до амбулаторно-поліклінічних умов при проведенні водно-сольового навантаження 0,5% розчином натрію хлориду з розрахунку 0,5 % від маси тіла, додатково визначалася концентрація сечової кислоти сироватки крові до та через одну годину після навантаження. Результати. Протягом року спостереження пацієнти, у яких на фоні водно-сольового навантаження значення сечової кислоти сироватки крові зросли, залишилися тими самими або знизилися менше ніж на 5 ммоль/л, мали статистично більше зниження швидкості клубочкової фільтрації: 9,2 ± 10,7 мл/хв/1,73 м2 порівняно з пацієнтами, у яких на фоні водно-сольового навантаження сечова кислота знизилася більше ніж на 5 ммоль/л: 4,1 ± 10,0 мл/хв/1,73 м2. Висновки. При розширенні функціональних можливостей тесту з визначення функціонального ниркового резерву за рахунок визначення зміни сечової кислоти можна індивідуалізувати прогноз конкретного хворого щодо прогресування хронічної хвороби нирок.

Актуальность. Ежегодно увеличивается количество пациентов с хронической болезнью почек, в том числе и тех, кто нуждается в почечно-заместительной терапии. Пользуясь рекомендациями KDIGO, мы используем показатель альбуминурии и расчетной скорости клубочковой фильтрации для оценки почечных последствий. Постоянно ведутся поиски новых диагностических маркеров раннего выявления риска прогрессирования хронической болезни почек. Интересна возможность использования с этой целью такого общедоступного показателя, как мочевая кислота сыворотки крови. Цель исследования: оценить изменение уровня мочевой кислоты сыворотки крови у пациентов с хронической болезнью почек I–III стадии на фоне проведения водно-солевой нагрузки 0,5% раствором натрия хлорида из расчета 0,5% от массы тела, а также выявить взаимосвязь этого показателя со снижением расчетной скорости клубочковой фильтрации через год. Материалы и методы. На базе КУ КОС «Киевская областная больница № 2» обследованы 102 пациента с хронической болезнью почек I–III стадии. При определении функционального почечного резерва с использованием модифицированной методики А.И. Гоженка, адаптированной к амбулаторно-поликлиническим условиям при проведении водно-солевой нагрузки 0,5% раствором натрия хлорида из расчета 0,5% от массы тела, дополнительно определялась концентрация мочевой кислоты сыворотки крови до и через один час после нагрузки. Результаты. В течение года наблюдения пациенты, у которых на фоне водно-солевой нагрузки значения мочевой кислоты сыворотки крови увеличились, остались теми же или снизились менее чем на 5 ммоль/л, имели статистически большее снижение скорости клубочковой фильтрации: 9,2 ± 10,7 мл/мин/1,73 м2 по сравнению с пациентами, у которых на фоне водно-солевой нагрузки мочевая кислота снизилась более чем на 5 ммоль/л: 4,1 ± 10,0 мл/мин/1,73 м2. Выводы. При расширении функциональных возможностей теста по определению функционального почечного резерва за счет определения изменения мочевой кислоты можно индивидуализировать прогноз конкретного больного по прогрессированию хронической болезни почек.

Background. The number of patients with chronic kidney disease (CKD) increases every year, including those requiring renal replacement therapy. According the Kidney Disease Improving Global Outcomes guidelines, we use the category of albuminuria and estimated glomerular filtration rate (eGFR) to assess the CKD prognosis, but there are many researchers searching for new diagnostic markers for early detection of CKD progression. It would be interesting to use for this aim such an available indicator as uric acid. So, the objective was to assess the changes in serum uric acid level in patients with CKD stage I–III after water-salt loading of 0.5% sodium chloride at a rate of 0.5% of body weight, and to identify the relationship of this indicator with a decrease in eGFR after one year. Materials and methods. The study included 102 patients with CKD stage I–III. We used the renal functional reserve test proposed by A.I. Hozhenko, adapted to ambulatory medical care services with measuring serum uric acid level before and after water-salt loading with 0.5% sodium chloride. Results. During the year of observation, patients whose serum uric acid level increased after water-salt loading, or remained the same, or decreased by less than 5 mmol/l had a statistically greater decrease in the glomerular filtration rate: 9.2 ± 10.7 ml/min/1.73 m2 in comparison with patients who had a decrease in uric acid level of more than 5 mmol/l after water-salt loading: 4.1 ± 10.0 ml/min/1.73 m2. Conclusions. When expanding the capabilities of the renal functional reserve test by determining the change in uric acid level, we can individualize the patient’s prognosis in terms of eGFR decline.


Keywords

сечова кислота; хронічна хвороба нирок; прогресування; водно-сольове навантаження

мочевая кислота; хроническая болезнь почек; прогрессирование; водно-солевая нагрузка

uric acid; chronic kidney disease, progression, water-salt loading


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Coresh J. Prevalence of chronic kidney disease in the United States / Coresh J., Selvin E., Stevens L.A. [et al.] // Jama. — 2007. — Т. 298, № 17. — С. 2038-2047.

2. Aitken G.R. Change in prevalence of chronic kidney disease in England over time: comparison of nationally representative cross-sectional surveys from 2003 to 2010 / Aitken G.R., Ro–derick P.J., Fraser S. [et al.] // BMJ open. — 2014. — Т. 4, № 9. — e005480.

3. Go A.S. Chronic kidney disease and the risks of death, cardiovascular events, and hospitalization / Go A.S., Chertow G.M., Fan D. [et al.] // New England Journal of Medicine. — 2004. — Т. 351, №. 13. — С. 1296-1305.

4. Wang H. Global, regional, and national life expectancy, all-cause mortality, and cause-specific mortality for 249 causes of death, 1980–2015: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2015 / Wang H., Naghavi M., Allen C. [et al.] // The lancet. — 2016. — Т. 388, № 10053. — С. 1459-1544.

5. Kidney Disease Improving Global Outcomes (KDIGO) CKD Work Group. KDIGO 2012 clinical practice guideline for the evaluation and management of chronic kidney disease // Kidney Int. — 2013. — Т. 3, № 1. — С. 1-150.

6. Zhong J. A perspective on chronic kidney disease progression / Zhong J., Yang H.C., Fogo A.B. // American Journal of Physiology-Renal Physiology. — 2016. — Т. 312, № 3. — С. 375-384.

7. Chevalier R.L. The proximal tubule is the primary target of injury and progression of kidney disease: role of the glomerulotubular junction / Chevalier R.L. // American Journal of Physiology-Renal Physiology. — 2016. — Т. 311, № 1. — С. 145-161.

8. Lipkowitz M.S. Regulation of uric acid excretion by the kidney / Lipkowitz M.S. // Current rheumatology reports. — 2012. — Т. 14, № 2. — С. 179-188.

9. So A. Uric acid transport and disease / So A., Thorens B. // The Journal of clinical investigation. — 2010. — Т. 120, № 6. — С. 1791-1799.

10. Martín N.E. Hypouricemia and tubular transport of uric acid / Martín N.E., Nieto V.G. // Nefrologia. — 2011. — Т. 31, № 1. — С. 44-50.

11. Golik A. Renal uric acid handling in non-insulin-dependent diabetic patients with elevated glomerular filtration rates / Golik A., Weissgarten J., Cotariu D. [et al.] // Clinical Science. — 1993. — Т. 85, № 6. — С. 713-716.

12. Magoula I. Insulin-dependent diabetes and renal hypouricemia / Magoula I., Tsapas G., Paletas K. [et al.] // Nephron. — 1991. — Т. 59, № 1. — С. 21-26.

13. Shichiri M. Diabetic hypouricemia as an indicator of clinical nephropathy / Shichiri M., Iwamoto H., Marumo F. // American Journal of Nephrology. — 1990. — Т. 10, № 2. — С. 115-122.

14. Гоженко А.І. Функціональний нирковий резерв: фізіологічне значення функціонального ниркового резерву та обґрунтування методики його визначення / Гоженко А.І., Кравчук А.В., Сірман В.М., Никитенко О.П., Романів Л.В. // Нирки. — 2015. — № 4. — С. 7-11.

15. Гоженко А.І. Функціональний нирковий резерв: Монографія / А.І. Гоженко, А.В. Кравчук, О.П. Никитенко, О.М. Москоленко, В.М. Сірман. — Одеса: Фенікс, 2015. — 180 с.

16. Иванов Д.Д. «Нефрология под микроскопом». Функциональный почечный резерв / Иванов Д.Д., Гоженко А.И. // Український медичний часопис. — 2018. — № 3(1). — С. 74-75.

17. Журавльова Л.В. Ефективність лікування хворих на остеоартроз у поєднанні з цукровим діабетом 2-го типу з підвищеною масою тіла залежно від ступеня ожиріння / Журавльова Л.В., Олійник М.О. // Практикуючий лікар. — 2016. — № 4. — С. 25-30.

18. Іванов Д.Д. Ренопротекція і її взаємозв’язок з рШКФ і функціональним нирковим резервом / Іванов Д.Д., Гоженко А.І., Савицька Л.М. // Нирки. — 2018. — Т. 7, № 4. — С. 11-17.

Similar articles

The correlation between renal functional reserve and serum uric acid and quality of life in chronic kidney disease stage I–III
Authors: Савицька Л.М.
КЗ КОР «Київська обласна лікарня № 2», м. Київ, Україна

"Kidneys" Том 6, №2, 2017
Date: 2017.06.08
Categories: Nephrology
Sections: Clinical researches
Hyperuricemia and prognosis in chronic kidney disease
Authors: Іванов Д.Д.(1), Савицька Л.М.(2), Бабенко З.В.(3)
(1) — НМАПО імені П.Л. Шупика, кафедра нефрології та нирково-замісної терапії, м. Київ, Україна
(2) — КЗ КОР «Київська обласна лікарня № 2», м. Київ, Україна
(3) — Міська клінічна лікарня № 10, м. Одеса, Україна

"Kidneys" Том 6, №3, 2017
Date: 2017.09.04
Categories: Nephrology
Sections: Specialist manual
Uric Acid and its Role in the Progression of Chronic Kidney Disease: Do We Know Enough?
Authors: Savytska L.M. - Municipal Institution of Kyiv Regional Council «Kyiv Regional Hospital № 2», Kyiv, Ukraine
"Kidneys" 1 (15) 2016
Date: 2016.03.10
Categories: Nephrology
Sections: Specialist manual
Pathophysiological and Methodological Aspects of Determining Renal Functional Reserve in Clinical Nephrology
Authors: Kravchuk A.V., Nykytenko O.P., Sirman V.M., Kuznietsova K.S., Romaniv L.V., Hozhenko A.I. - State Enterprise «Ukrainian Research Institute of Transport Medicine of the Ministry of Healthcare of Ukraine», Odessa, Ukraine
"Kidneys" 1 (15) 2016
Date: 2016.03.09
Categories: Nephrology
Sections: Clinical researches

Back to issue