Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Emergency medicine" №1(96), 2019

Back to issue

The structure of modern civilian multiple trauma at the stage of providing tertiary care in the intensive care unit of regional hospital

Authors: Кріштафор А.А.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Травматичні пошкодження залишаються однією з провідних причин смерті та інвалідизації, що зумовлює високу соціальну й медичну значимість цієї патології. Мета: визначення структури політравми, демографічних і клінічних особливостей і летальності постраждалих із політравмою на етапі надання третинної медичної допомоги у відділенні інтенсивної терапії обласної лікарні. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 785 історій хвороби постраждалих, які протягом першої доби надійшли до обласної лікарні в період з 2008 року по 2012 рік. Аналізувалися діагнози, ступінь тяжкості травми за шкалою Injury Severity Score (ISS), тяжкість стану постраждалих при надходженні до лікарні за шкалою Emergency Trauma Score (EmTraS), виживаність на 28-му добу. Статистична обробка й аналіз отриманих даних проводились з використанням LibreOffice та статистичного онлайн-калькулятора Social Science Statistics (https://www.socscistatistics.com). Результати. Понад 55 % постраждалих були особами віком ≤ 40 років, понад 25 % — від 41 до 60 років. Середній вік чоловіків становив 38,9 ± 13,0 року, жінок — 41,3 ± 15,6 року. У всіх вікових групах переважали чоловіки. Середня летальність протягом досліджуваного періоду становила 17,45 % без вірогідної різниці між хворими за статтю. Статистично вірогідну значимість з p < 0,05 щодо ризику летального кінця мали: травма органів черевної порожнини (відносний ризик (ВР) = 1,932), травма грудної клітки (ВР = 1,578) і внутрішньочерепний крововилив (ВР = 1,526). Значимість відкритої черепно-мозкової травми була меншою й статистично невірогідною (ВР = 1,351, p > 0,05). Найменший ризик летального кінця був у пацієнтів, які отримали скелетно-м’язову травму (ВР = 1,149), закриту черепно-мозкову травму (ВР = 0,914) і хребетно-спинномозкову травму (ВР = 0,510). Середнє значення вихідного рівня за ISS у хворих, які вижили, було 23,47 ± 0,43 бала, у тих, які померли, — 48,80 ± 0,72 бала (p < 0,00001). За шкалою EmTraS вихідна тяжкість стану в тих постраждалих, які вижили, становила 3,14 ± 0,10 бала, а в тих, які померли, — 7,50 ± 0,08 бала. Величина 50% виживаності, розрахована для показника тяжкості травми за шкалою ISS, становила 32,94 бала, а для показника тяжкості стану за шкалою EmTraS — 5,57 бала. Висновки. Найбільший ризик летального кінця при надходженні до лікарні третинного рівня надання допомоги мають потерпілі з внутрішньочеревними й внутрішньоторакальними травмами, а також з внутрішньочерепними крововиливами. Показник тяжкості травми за шкалою ISS, що дорівнює 32,94 бала, і показник тяжкості вихідного стану за шкалою EmTraS, що дорівнює 5,75 бала, є межею виживання й можуть використовуватися як прогностичний маркер при надходженні хворого до лікарні третинного рівня надання медичної допомоги в першу добу після отримання травми.

Актуальность. Травматические повреждения остаются одной из ведущих причин смерти и инвалидизации, что обусловливает высокую социальную и медицинскую значимость этой патологии. Цель: определение структуры политравмы, демографических и клинических особенностей и летальности пострадавших с политравмой на этапе оказания третичной медицинской помощи в отделении интенсивной терапии областной больницы. Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ 785 историй болезни пострадавших, в течение первых суток поступивших в областную больницу в период с 2008 года по 2012 год. Анализировались диагнозы, степень тяжести травмы по шкале ISS, тяжесть состояния пострадавших при поступлении в больницу по шкале Emergency Trauma Score (EmTraS), выживаемость на 28-е сутки. Статистическая обработка и анализ полученных данных проводились с использованием LibreOffice и статистического онлайн-калькулятора Social Science Statistics (https://www.socscistatistics.com). Результаты. Более 55 % пострадавших были людьми в возрасте ≤ 40 лет, свыше 25 % — от 41 до 60 лет. Средний возраст мужчин составлял 38,9 ± 13,0 года, женщин — 41,3 ± 15,6 года. Во всех возрастных группах преобладали мужчины. Средняя летальность в течение исследуемого периода составила 17,45 % без достоверной разницы между больными по полу. Статистически достоверную значимость с p < 0,05 относительно риска летального исхода имели: травма органов брюшной полости (относительный риск (ОР) = 1,932), травма грудной клетки (ОР) = 1,578) и внутричерепное кровоизлияние (ОР) = 1,526). Значимость открытой черепно-мозговой травмы была меньшей и статистически недостоверной (ОР = 1,351, p > 0,05). Наименьший риск летального исхода был у пациентов, получивших скелетно-мышечную травму (ОР = 1,149), закрытую черепно-мозговую травму (ОР = 0,914) и позвоночно-спинномозговую травму (ОР = 0,510). Среднее значение исходного уровня по ISS у выживших больных — 23,47 ± 0,43 балла, у умерших — 48,80 ± 0,72 балла (p < 0,00001). По шкале EmTraS исходная тяжесть состояния у выживших составляла 3,14 ± 0,10 балла, у умерших — 7,50 ± 0,08 балла. Уровень 50% выживаемости, рассчитанный для показателя тяжести травмы по шкале ISS, составил 32,94 балла, а для показателя тяжести состояния по шкале EmTraS — 5,57 балла. Выводы. Наибольший риск летального исхода при поступлении в больницу третичного уровня оказания помощи имеют пострадавшие с внутрибрюшными и внутриторакальными травмами, а также с внутричерепными кровоизлияниями. Показатель тяжести травмы по шкале ISS, равный 32,94 балла, и показатель тяжести исходного состояния по шкале EmTraS, равный 5,75 балла, являются границей выживания и могут использоваться в качестве прогностического маркера при поступлении больного в больницу третичного уровня оказания медицинской помощи в первые сутки после получения травмы.

Background. Traumatic injuries remain one of the leading causes of death and disability, which grounds a high social and medical significance of this pathology. Objective: to determine the structure of multiple trauma, demographic and clinical features and mortality of victims with multiple trauma at the stage of providing tertiary medical care in the intensive care unit of the regional hospital. Materials and methods. A retrospective analysis of 785 case histories of victims who were admitted to the regional hospital from 2008 to 2012 was carried out. We have analyzed diagnoses, severity of the injury according to the Injury Severity Score (ISS), severity of the patients’ state upon admission to the hospital on the Emergency Trauma Score (EmTraS), and the survival rate for 28 days. Statistical processing and analysis of the obtained data were performed using LibreOffice and the Social Science Statistics online statistical calculator (https://www.socscistatistics.com). Results. More than 55 % of victims were people under the age of 40 years, over 25 % were 41–60 years old. The average age of men was 38.9 ± 13.0 years, women — 41.3 ± 15.6 years. In all age groups, men prevailed. The average mortality during the studied time interval was 17.45 % without a significant difference between patients by gender. Given the risk of death with p < 0.05, abdominal trauma (risk ratio (RR) = 1.932), chest trauma (RR = 1.578) and intracranial hemorrhage (RR = 1.526) were statistically significant. The significance of open brain injury was less and statistically unreliable (RR = 1.351, p > 0.05). The lowest risk of death was in patients with musculoskeletal injury (RR = 1.149), closed head injury (RR = 0.914) and spinal injury (RR = 0.510). The average initial ISS in patients who survived was 23.47 ± 0.43 points, in the dead — 48.80 ± 0.72 points (p < 0.00001). On the EmTraS, the initial severity of the condition among the survivors was 3.14 ± 0.10 points, and in the dead — 7.50 ± 0.08 points. The 50% survival rate calculated for the severity of injury on the ISS was 32.94 points, and on the EmTraS — 5.57 points. Conclusions. The victims with intraabdominal and intrathoracic injuries, as well as intracranial hemorrhages have the greatest risk of death after admission to the tertiary hospital. The severity of injury on the ISS of 32.94 points and the severity of the initial state on the EmTraS of 5.75 points are the limit of survival, and can be used as a prognostic marker when patients are admitted to tertiary hospital on the first day after injury.


Keywords

політравма; летальність; етап третинної допомоги

политравма; летальность; этап третичной помощи

multiple trauma; mortality; tertiary care


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. World Health Organization. Global burden of disease, 2004 update. — Geneva: WHO Press, 2008.

2. World Health Organization. Global status report on road safety 2013: supporting a decade of action. — Geneva: WHO Press, 2013.

3. Pfeifer R. Mortality Patterns in Patients with Multiple Trauma: A Systematic Review of Autopsy Studies / R. Pfeifer, M. Teuben, H. Andruszkow, B.M. Barkatali, H.-C. Pape // PloS ONE. — 2016. — Vol. 11, Iss. 2. — e0148844. doi: 10.1371/journal.pone.0148844.

4. Lefering R. Epidemiology of in-hospital deaths / R. Lefering, T. Paffrath, O. Bouamra, T.J. Coats, M. Woodford, T. Jenks, A. Wafaisade, U. Nienaber, F. Lecky // European journal of trauma and emergency surgery. — 2012. — Vol. 38, № 1. — Р. 3-9.

5. Evans J.A. Epidemiology of traumatic deaths: comprehensive population-based assessment / J.A. Evans, K.J.P. van Wessem, D. McDougall, K.A. Lee, T. Lyons, Z.J. Balogh // World Journal of Surgery. — 2010. — Vol. 34. — P. 158-163. doi: 10.1007/s00268-009-0266-1.

6. Kleber C. Overall distribution of trauma-related deaths in berlin 2010: The weakest links of the chain of survival are emergency medicine and critical care: reply / Christian Kleber, Moritz Giesecke, Claas Buschmann // World Journal of Surgery. — 2013. — Vol. 37, Iss. 2. — P. 475-475. doi: 10.1007/s00268-012-1828-1.

7. Агаджанян В.В. Госпитальная летальность при политравме и основные направления ее снижения / В.В. Агаджанян, С.А. Кравцов, А.В. Шаталин, Т.В. Левченко // Политравма. — 2015. — № 1. — https://cyberleninka.ru/article/n/gospitalnaya-letalnost-pri-politravme-i-osnovnye-napravleniya-ee-snizheniya.

8. Бондаренко А.В., Герасимова О.А., Лукьянов В.В., Тимофеев В.В., Круглыхин И.В. Состав, структура повреждений, летальность и особенности оказания помощи у пострадавших на этапах лечения политравы // Политравма. — 2014. — № 1. — https://cyberleninka.ru/article/n/sostav-struktura-povrezhdeniy-letalnost-i-osobennosti-okazaniya-pomoschi-u-postradavshih-na-etapah-lecheniya-politravy.

9. Агаджанян В.В. Организация медицинской помощи при множественной и сочетанной травме (политравме). Клинические рекомендации (протокол лечения) (проект) / В.В. Агаджанян // Политравма. — 2015. — № 4. — https://cyberleninka.ru/article/n/organizatsiya-meditsinskoy-pomoschi-pri-mnozhestvennoy-i-sochetannoy-travme-politravme-klinicheskie-rekomendatsii-protokol-lecheniya.

10. Stocker R. Contemporary intensive care treatment for patients with severe multiple trauma / R. Stocker, P.M. Lenzlinger, J.F. Stover // General Trauma Care and Related Aspects. European Manual of Medicine. — Springer, Berlin, Heidelberg, 2013. — P. 95-109.

11. Pfeifer R. Diagnostics and treatment strategies for multiple trauma patients / Roman Pfeifer, Hans-Christof Pape // Der Chirurg; Zeitschrift fur Alle Gebiete der Operativen Medizen. — 2016. — Vol. 87, Iss. 2. — P. 165-173. doi: 10.1007/s00104-015-0139-0. — https://europepmc.org/abstract/med/26830303.

12. Криштафор А.А. Возможность прогнозирования выживания больных после клинической смерти по исходным данным и влияние на прогноз выбора интенсивной терапии // Український медичний альманах. — 1999. — Т. 2, № 3. — С. 80-83.

Similar articles

Наш досвід надання допомоги хворим із тяжкою поєднаною травмою, методи підвищення виживання постраждалих
Authors: ФІЛЬ Ю.Я., ЖУКОВСЬКИЙ В.С., ФІЛЬ А.Ю., Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівська міська клінічна лікарня № 8
"Тrauma" Том 14, №2, 2013
Date: 2013.05.16
Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Influence of qualitative and quantitative changes of blood replacement on manifestations of multiple organ dysfunction syndrome in multiple trauma
Authors: Клигуненко О.М., Кріштафор Д.А., Йовенко І.О.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна
КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова», м. Дніпро, Україна

"Emergency medicine" 5 (84) 2017
Date: 2017.09.14
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Impact of spinal injury on the course of the traumatic process in patients with combined thoracic trauma
Authors: Гур’єв С.О.(1), Сацик С.П.(1), Резніченко Ю.В.(2), Кушнір В.А.(1)
(1) — Державний заклад «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України», м. Київ, Україна
(2) — Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, м. Київ, Україна

"Тrauma" Том 18, №3, 2017
Date: 2017.07.11
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Оптимізація системи оцінки тяжкості пошкоджень та стану постраждалих:від теорії до практики
Authors: Березка М.І., Литовченко В.О., Гарячий Є.В., Лапшин Д.В. - Харківський національний медичний університет, кафедра анестезіології, травматології та екстремальної медичної допомоги Обласна клінічна лікарня — Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, м. Харків
"Тrauma" Том 14, №3, 2013
Date: 2013.08.13
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual

Back to issue