Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International neurological journal №1 (103), 2019

Back to issue

Clinical and neurological features of patients in a vegetative state after severe traumatic brain injury during restorative treatment and rehabilitation

Authors: Кулик О.В.
Науково-практичний центр нейрореабілітації «Нодус», м. Бровари, Україна

Categories: Neurology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

В основу роботи покладено результати діагностики, реабілітації та відновного лікування 220 хворих із посткоматозними тривалими розладами свідомості після тяжкої черепно-мозкової травми (ЧМТ). Основна увага приділяється актуальній і досі темі — групі синдромів тривалого пригнічення свідомості після тяжкої ЧМТ, а саме найскладнішому з них — вегетативному статусу (ВС), в якому хворі заходять на реабілітаційне лікування та проходять реабілітаційний маршрут. Розкриваються клініко-неврологічні особливості вегетативного статусу пацієнтів, які мали ключове значення на реабілітаційному маршруті, з одного боку, для з’ясування ефективності лікування, а з іншого — для прогнозування переходу на вищі стадії посткоматозної свідомості. В дослідженні акцентується на тому, що кореляційного зв’язку між змінами в неврологічному статусі, особливо у рефлекторній, руховій, чутливій сферах, та тривалістю перебування в даній стадії посткоматозного порушення свідомості, а тим більше виходом на вищі рівні відновленої свідомості не встановлено. Зазначається, що шкала/класифікація Т.А. Доброхотової найкраще описувала даний рівень посткоматозного розладу свідомості, оскільки на основі рушійної ознаки чітко відділяла дану стадію від коми та інших стадій посткоматозного відновлення свідомості. На основі отриманих даних робиться висновок про відсутність специфічної неврологічної вогнищевої симптоматики, а клініко-неврологічна картина характеризується виключно топіко-функціональними особливостями первинно уражених структур головного мозку на сегментарному та надсегментарному рівнях. Єдиними факторами, з якими виявлено стійкий прямолінійний кореляційних зв’язок прогнозу виходу з ВС на вищі рівні посткоматозної свідомості, були варіант клінічної форми тяжкої ЧМТ та глибина коми, що передувала ВС. Саме хворі з комою ІІІ, спричиненою ДАП в результаті ДТП, так і не вийшли з ВС в межах року після тяжкої ЧМТ. Майже кожний третій пацієнт відновився лише до стану мінімальної свідомості, в якій залишався надалі. Відмінна неврологічна картина, яка по осьовим ознакам виявлялася в динаміці відновлення свідомості, свідчила лише за початок нового етапу/стадії відновлення та викривала активні зони інтересу/цілі для можливого/необхідного лікувального (реабілітаційного) впливу з метою покращення загального стану пацієнта, якості його життя і через поки невідомі механізми (можливо, активізований чи доповнений саногенез) сприяння швидшому переходу до максимально вищого рівня свідомості.

В основу работы положены результаты диагностики, реабилитации и восстановительного лечения 220 больных с посткоматозными длительными расстройствами сознания после тяжелой черепно-мозговой травмы (ЧМТ). Основное внимание уделяется актуальной до сих пор теме — группе синдромов длительного угнетения сознания после тяжелой ЧМТ, а именно самому сложному из них — вегетативному статусу (ВС), в котором больные заходят на реабилитационное лечение и проходят реабилитационный маршрут. Раскрываются клинико-неврологические особенности вегетативного статуса пациентов, имевшие ключевое значение на реабилитационном маршруте, с одной стороны, для выяснения эффективности лечения, а с другой — для прогнозирования перехода на более высокие стадии посткоматозного сознания. В исследовании акцентируется на том, что корреляционная связь между изменениями в неврологическом статусе, особенно в рефлекторной, двигательной, чувствительной сферах, и продолжительностью пребывания в данной стадии посткоматозного нарушения сознания, а тем более выходом на более высокие уровни восстановленной сознания не установлена. Отмечается, что шкала/классификация Т.А. Доброхотовой лучше описывала данный уровень посткоматозного расстройства сознания, поскольку на основе движущегося признака четко отделяла данную стадию от комы и других стадий посткоматозного восстановления сознания. На основе полученных данных делается вывод об отсутствии специфической неврологической очаговой симптоматики, а клинико-неврологическая картина характеризуется исключительно топико-функциональными особенностями первично пораженных структур головного мозга на сегментарном и надсегментарном уровнях. Единственными факторами, с которыми выявлена устойчивая прямолинейная корреляционная связь прогноза выхода из ВС на высшие уровни посткоматозного сознания, были вариант клинической формы тяжелой ЧМТ и глубина комы, предшествовавшей ВС. Именно больные с комой III, вызванной ДАП в результате ДТП, так и не вышли из ВС в пределах года после тяжелой ЧМТ. Почти каждый третий пациент восстановился только до состояния минимального сознания, в котором находился в дальнейшем. Отличная неврологическая картина, которая по осевым признакам проявлялась в динамике восстановления сознания, свидетельствовала только о начале нового этапа/стадии восстановления и обнаруживала активные зоны интереса/цели для возможного/необходимого лечебного (реабилитационного) воздействия с целью улучшения общего состояния пациента, качества его жизни и через пока неизвестные механизмы (возможно, активизирован или дополнен саногенез) содействия более быстрому переходу к максимально высокому уровню сознания.

The work is based on the results of diagnosis, rehabilitation and restorative treatment of 220 patients with post-coma long-term disorders of consciousness after severe traumatic brain injury (TBI). The main attention is paid to the currently relevant topic — a group of syndromes of prolonged depression of consciousness after severe TBI, namely the most difficult of them — the vegetative state, in which patients are admitted for rehabilitation treatment and undergo a rehabilitation route. The clinical and neurological features of the vegetative state of patients which were of key importance on the rehabilitation route were revealed, on the one hand, to determine the effectiveness of treatment, and, on the other hand, to predict the transition to higher stages of post-coma consciousness. The study focuses on the fact that there was no correlation between changes in neurological status, especially reflex, motor, sensitive spheres, and duration of stay in this stage of post-coma disorder of consciousness, and even more so, access to higher levels of restored consciousness. It is noted that the scale/classification of T.A. Dobrokhotova better described this level of post-coma disorder of consciousness, since, based on the key sign, this stage was clearly distinguished from coma and other stages of post-coma consciousness recovery. Given the obtained data, it is concluded that there are no specific neurological focal symptoms, and the clinical and neurological presentation is characterized exclusively by the topical and functional features of the initially affected brain structures at the segmental and suprasegmental levels. The clinical form of severe TBI and the depth of coma that preceded the vegetative state were the only factors with which the prognosis of an exit from the vegetative state to the highest levels of post-coma consciousness had a stable rectilinear correlation. It was the patients with coma III caused by the diffuse axonal injury as a result of road accident, who did not awake from coma within a year after severe traumatic brain injury. Almost every third patient recovered only to a state of minimal consciousness, in which he stayed since then. Different neurological presentation, which was manifested in the dynamics of the consciousness restoration by axial signs, indicated only the beginning of a new stage/recovery stage and revealed active areas of interest/goal for possible/necessary therapeutic (rehabilitation) effect in order to improve the patient’s general condition, quality of life and, while the mechanisms are unknown (perhaps. activated or supplemented sanogenesis), to promote a faster transition to the highest possible level of consciousness.


Keywords

вегетативний статус; черепно-мозкова травма; посткоматозні порушення свідомості; реабілітаційний маршрут; клініко-неврологічна картина; особливості вегетативного статусу

вегетативное состояние; черепно-мозговая травма; посткоматозные нарушения сознания; реабилитационный маршрут; клинико-неврологическая картина; особенности вегетативного статуса

vegetative state; traumatic brain injury; post-coma disorders of consciousness; rehabilitation route; clinical and neurological presentation; features of vegetative state


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. PET scanning and neuronallossin acute vegetative state / Laureys S., Faymonville M.E., Moonen G. et. al. // Lancet. — 2000. — Vol. 355. — P. 1825-1826.

2. Classification of traumatic brain injury for targeted therapies / Saatman K., Duhaime A., Bullock R. еt al. // J. Neurotrauma. — 2008. — 25. — Р. 719-738.

3. Coma and cerebral imaging / W.F. Haupt, H.C. Hansen, R.W. Janzen, R. Firsching, N. Galldiks // Springerplus. — 2015. — Vol. 16, № 4. — P. 180-185.

4. Mechanism-based MRI classification of traumatic brain stem injury and its relationship to outcome / Mannion R., Cross J., Bradley P. et al. // J. Neurotrauma. — 2007. — Vol. 24. — P. 128-135.

5. Shulman R.G. Insights from neuroenergetics into the interpretation of functional neuro-imaging: an alternative empirical model for studying the brain's support of behavior / R.G. Shulman, F. Hyder, D.L. Rothman // J. Cereb. Blood Flow Metab. — 2014. — Vol. 34, № 11. — P. 1721-1735.

6. Tononi G. Consciousness: here, there and every where? / G. Tononi, C. Koch // Philos. Trans. R. Soc. Lond. B Biol. Sci. — 2015. — Vol. 19. — P. 1668-1671.

7. Максакова О.М. Командная работа как путь к возвращению сознания / О.А. Максакова // Вопросы нейрохирургии. — 2014. — Т. 78, № 1. — C. 57-69.

8. Schlaug G. Musicians and music making as a model for the study of brain plasticity / G. Schlaug // Prog. Brain Res. — 2015. — Vol. 217. — P. 37-55.

9. Пуцилло М.В., Винокуров А.Г., Белов А.І. Нейрохірургічна анатомія / Під ред. акад. А.Н. Коновалова. — М., 2007.

10. Зайцев О.С., Царенко С.В. Нейрореаниматология. Выходы из комы (терапия посткоматозных состояний). — М.: Литасс, 2012. — С. 24-25.

11. Laureys S., Berré J., Goldman S. Cerebral function in coma, vegetative state, minimally conscious state, locked-insyndrome and brain-death / Vincent J.L. // 2001 Year book of Intensive Care and Emergency Medicine. — Berlin: Springer-Verlag, 2001. — Р. 386-396.

12. Педаченко Е.Г., Шлапак, И.П., Гук А.П., Пилипенко М.Н. Черепно-мозговая травма: современные принципы неотложной помощи: Уч.-метод. пособие. — К.: ЗАО «Випол», 2009. — 216 с.

13. Canavero S., Massa-Micon B., Cauda F., Montanaro E. Bifocal extradural cortical stimulation-induced recovery of consciousness in the permanent post-traumatic vegetative state // J. Neurol. — 256(5). — Р. 834-6. PMID 19252808.

14. Sharova E.V., Zaitsev O.S., Korobkova E.V., Zakharova N.E., Pogosbekian E.L., Chelyapina M.V., Fadeeva L.M., Potapov A.A. Analysis of behavioral and EEG correlatives of attention in the dynamics of recovery of consciousness following severe brain injury // Neurology, Neuropsychiatry, Psychosomatics. — 2016. — 8(3). — Р. 17-25.

15. Парфенов В.А. Спастичность // Применение ботокса (токсина ботулизма типа А) в клинической практике: руководство для врачей / Под ред. О.Р. Орловой, Н.Н. Яхно. — М.: Каталог, 2001 — С. 108-123.

16. Gélinas C. Nurses’ Evaluations of the Feasibility and the Clinical Utility of the Critical-Care Pain Observation Tool // Pain Management Nursing. — 2010. — 11(2). — Р. 115-125.

17. Gélinas C., Arbour C. Behavioral and physiological indicators during a nociceptive procedure in conscious and unconscious mechanically ventilated adults: Similar or different? // Journal of Critical Care. — 2009. — 24. — 628. — Р. e7-e17.

18. Gélinas C., Fillion L., Puntillo K.A. Item selection and Content validity of the Critical-Care Pain. — 2009.

19. Sherrington C., Lord S.R. Reliability of simple portable tests of physical performance in older people after hip fracture // Clin. Rehabil. — 2005. — 19. — Р. 496-504.

20. Крылов В.В., Пирадов М.А., Белкин А.А. и др. Шкалы оценки тяжести нарушений функций центральной нервной системы // Интенсивная терапия: Национальное руководство в 2 т. / Под ред. Б.Р. Гельфанда, А.И. Салтанова. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. — Т. 1. — С. 325-960.

21. Педаченко Е.Г., Гук А.П. Оценка качества жизни больных после черепно-мозговой травмы: современные подходы (укр.) // Український нейрохірургічний журнал. — 2007. — № 4. — С. 40-42.

22. Потапов О.О. Особливості процесу гемокоагуляції у хворих з черепно-мозковою травмою // Український нейрохірургічний журнал. — 2000. — № 1(9).

23. Jennett B., Bond M. Assessment of outcome after severe brain damage // Lancet. — 1975. — Vol. 1. — P. 480-484. PMID 46957.

24. Wright J. Glasgow Outcome Scale — Extended // Encyclopedia of Clinical Neuropsychology / Kreutzer J.S., DeLuca J., Caplan B. — New York, Dordrecht, Heidelberg, London: Springer Science + Business Media, 2011. —  DOI: 10.1007/978-0-387-79948-3.

Similar articles

Features of the correlation of neuroimaging data in patients with post-traumatic disorders of consciousness and the stages of its recovery
Authors: Кулик О.В.
Науково-практичний центр нейрореабілітації «Нодус», м. Бровари, Україна

"Emergency medicine" №7(94), 2018
Date: 2019.01.10
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Quantitative linear EEG-properties of brain bioelectric activity in patients with syndromes of post-coma disorders of consciousness after severe traumatic brain injury
Authors: Кулик О.В.
Науково-практичний центр нейрореабілітації «Нодус», м. Бровари, Україна

International neurological journal №6 (100), 2018
Date: 2018.11.22
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches
Вивчення впливу ексайтотоксичних амінокислот на ступінь порушення свідомості при гнійних менінгітах у дітей
Authors: Пипа Л.В., Свістільнік Т.В., Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
"Child`s Health" 4 (47) 2013
Date: 2013.07.16
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Outcomes of surgical treatment of combat gunshot craniocerebral injuries
Authors: Сірко А.Г.(1, 2)
(1) — ДУ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна
(2) — КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова», м. Дніпро, Україна

"Emergency medicine" 8 (87) 2017
Date: 2018.02.02
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches

Back to issue