Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" №2(97), 2019

Back to issue

Analysis of hemorrhagic and thromboembolic complications in patients with implanted left ventricular assist devices

Authors: Мазуренко О.П.(1, 2), Надзякевич П.(2), Лоскутов О.А.(1), Згржебловська Л.В.(1)
(1) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) — Silesian Centre Heart Diseases, Department Kardioanesthesiology SUM, ICU SCCS, Poland

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Робота присвячена вивченню геморагічних та тромбоемболічних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді в пацієнтів з імплантованими приладами механічної підтримки лівого шлуночка (LVAD). У дослідження увійшли 10 пацієнтів чоловічої статті віком 55,0 ± 13,5 року з індексом маси тіла 30,8 ± 8,3, з фракцією викиду лівого шлуночка від 9 до 28 %, яким у період із 11.03.2016 по 22.11.2017 року у Силезькому центрі хвороб серця (Польща) в умовах штучного кровообігу було встановлено LVAD. В ранньому післяопераційному періоді хворі щодоби отримували антикоагулянтну цільову терапію, до якої входили: гепарин (6–11 Од/кг/год), аспірин (75–150 мг), клопідогрель (75–150 мг), варфарин (1,5–7 мг), надропарин кальцію (0,3–0,6 мл 2 р/д), фондапаринукс натрію (2,5–5 мг 2 р/д). Два пацієнти отримували моногепаринотерапію, один пацієнт отримував монотерапію варфарином упродовж 14 днів. Інші пацієнти упродовж того ж терміну отримували комбіновану терапію з гепарином у перші три доби з наступним переходом на варфарин, аспірин, клопідогрель, фраксипарин або блокатор тромбіну. Механічна підтримка лівого шлуночка здійснювалась принципово двома різними імплантованими системами, що виконують одну функцію підтримки лівого шлуночка: POLVAD — програмно-контрольованою пневматично-мембранною механічною циркуляцією крові (2 пацієнти) та LVAD — програмно-контрольованою електроцентрифужною циркуляцією (8 пацієнтів). Тривалість підтримки системою POLVAD становила від 102 до 156 днів. Тривалість підтримки системою LVAD — від 20 до 78 днів. Порівняння проаналізованих результатів дозволило дійти висновків, що антикоагулянтна монотерапія гепарином або варфарином призводить до збільшення відсотка ускладнень та смертності порівняно з альтернативною комбінованою антикоагулянтною цільовою терапією, що складалась із таких препаратів: гепарину (6–11 Од/кг/год), аспірину (75–150 мг), клопідогрелю (75–150 мг), варфарину (1,5–7 мг), надропарину кальцію (0,3–0,6 мл 2 р/д), фондапаринуксу натрію (2,5–5 мг 2 р/д), при застосуванні якої показники виживаності були вірогідно вищими на 60 %.

Работа посвящена изучению геморрагических и тромбоэмболических осложнений в раннем послеоперационном периоде у пациентов с имплантированными устройствами механической поддержки левого желудочка (LVAD). В исследование вошли 10 пациентов мужского пола в возрасте 55,0 ± 13,5 года с индексом массы тела 30,8 ± 8,3, с фракцией выброса левого желудочка от 9 до 28 %, которым в период с 11.03.2016 по 22.11.2017 г. в Силезском центре болезней сердца (Польша) в условиях искусственного кровообращения были установлены LVAD. В раннем послеоперационном периоде больные ежесуточно получали антикоагулянтную целевую терапию, состоящую из следующих препаратов: гепарина (6–11 Ед/кг/ч), аспирина (75–150 мг), клопидогреля (75–150 мг), варфарина (1,5–7 мг), надропарина кальция (0,3–0,6 мл 2 р/д), фондапаринукса натрия (2,5–5 мг 2 р/д). Два пациента получали моногепаринотерапию, один пациент получал монотерапию варфарином в течение 14 дней. Другие пациенты в течение того же срока получали комбинированную терапию с гепарином в первые трое суток с последующим переходом на варфарин, аспирин, клопидогрель, фраксипарин или блокатор тромбина. Механическая поддержка левого желудочка осуществлялась двумя принципиально различными имплантируемыми системами, выполняющими одну функцию поддержки левого желудочка: POLVAD — программно-контролируемой пневматически-мембранной механической циркуляцией крови (2 пациента) и LVAD — программно-контролируемой электроцентрифужной циркуляцией (8 пациентов). Продолжительность поддержки системой POLVAD составила от 102 до 156 дней. Продолжительность поддержки LVAD — от 20 до 78 дней. Сравнение проанализированных результатов позволило сделать вывод, что антикоагулянтная монотерапия гепарином или варфарином приводит к увеличению процента осложнений и смертности по сравнению с альтернативной комбинированной антикоагулянтной целевой терапией, состоящей из следующих препаратов: гепарина (6–11 Ед/кг/ч), аспирина (75–150 мг), клопидогреля (75–150 мг), варфарина (1,5–7 мг), надропарина кальция (0,3–0,6 мл 2 р/д), фондапаринукса натрия (2,5–5 мг 2 р/д), при применении которых показатели выживаемости были достоверно выше на 60 %.

The work deals with the study of hemorrhagic and thromboembolic complications in the early postoperative period in patients with implanted left ventricular assist devices (LVAD). The study included 10 males aged 55.0 ± 13.5 years, with body mass index of 30.8 ± 8.3 kg/m2, left ventricular ejection fraction ranging from 9 to 28 %, who were implanted with LVAD under artificial blood circulation from 11.03.2016 to 22.11.2017 in the Silesian Center for Heart Disease (Poland). In the early postoperative period, patients received daily anticoagulant targeted therapy: heparin (6–11 U/kg/h), aspirin (75–150 mg), сlopidogrel (75–150 mg), warfarin (1.5–7 mg), nadroparin calcium (0.3–0.6 ml twice a day), fondaparinux sodium (2.5–5 mg twice a day). Two patients received heparin monotherapy, one patient — warfarin monotherapy for 14 days. Other patients during the same period received combined heparin therapy in the first three days with a subsequent transition to warfarin, aspirin, clopidogrel, fraxiparin, or thrombin blocker. The mechanical assistance of the left ventricle was carried out essentially by two different implantable systems performing one function of the left ventricular support: POLVAD — program-controlled pneumatic membrane mechanical blood circulation (2 patients), and LVAD — program-controlled electro-centrifugal circulation (8 persons). The duration of support by POLVAD system was from 102 to 156 days, by LVAD — from 20 to 78 days. A comparison of the analyzed results led to the conclusion that anticoagulant monotherapy with heparin or warfarin leads to an increase in the percentage of complications and mortality compared to the alternative combination anticoagulant targeted therapy: heparin (6–11 U/kg/h), aspirin (75–150 mg), clopidogrel (75–150 mg), warfarin (1.5–7 mg), nadroparin calcium (0.3–0.6 ml twice a day), fondaparinux sodium (2.5–5 mg twice a day), where survival rates were significantly higher, by 60 %.


Keywords

апарат механічної підтримки лівого шлуночка; антикоагулянтна цільова терапія; геморагічні та тромбоемболічні ускладнення

аппарат механической поддержки левого желудочка; антикоагулянтная целевая терапия; геморрагические и тромбоэмболические осложнения

left ventricular assist device; anticoagulant targeted therapy; hemorrhagic and thromboembolic complications


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Kirklin J.K., Naftel D.C., Pagani F.Det alSeventh
INTERMACS annual report: 15,000 patients and counting // J. Heart Lung. Transplant. — 2015 Dec. — 34(12). — Р. 1495-504.

2. Akhter S.A., Badami A., Murray M. et al. Hospital Readmissions After Continuous-Flow Left Ventricular Assist Device Implantation: Incidence, Causes, and Cost Analysis // Ann. Thorac. Surg. — 2015 Sep. — 100(3). — Р. 884-9.

3. Wever-Pinzon O., Drakos S.G, Kfoury A.G. et al. Morbidity and mortality in heart transplant candidates supported with mechanical circulatory support: is reappraisal of the current United network for organ sharing thoracic organ allocation policy justified // Circulation. — 2013, Jan 29. — 127(4). — Р. 452-62.

4. Mandeep R. Mehra, M.D.,Daniel J. et al. The MOMENTUM 3 Investigators “Two-Year Outcomes with Magnetically Levitated Cardiac Pump in Heart Failure” // New England Journal of Medicine in ELSERVIER base.

5. Klaus Görlinger, Lars Bergmann, Daniel Dirkmann. Coagulation management in patients undergoing mechanical circulatory support // Journal homepage ELSERVIER base: www.elsevier.com/locate/bean.

6. Amornsawadwattana S., Nassif M., Raymer D., LaRue S., Chen C.H. Video capsule endoscopy in left ventricular assist device recipients with obscure gastrointestinal bleeding // World J. Gastroenterol. — 2016, May 14. — 22(18). — Р. 4559-66.

7. Kushnir V.M., Sharma S., Ewald G.A. et al. Evaluation of GI bleeding after implantation of left ventricular assist device // Gastrointest. Endosc. — 2012 May. — 75(5). — Р. 973-9.

8. Crow S., Chen D., Milano C. et al. Acquired von Willebrand syndrome in continuous-flow ventricular assist device recipients // Ann. Thorac. Surg. — 2010. — 90(4). — Р. 1263-9.

9. Meyer A.L., Malehsa D., Bara C., et al. Acquired von Willebrand syndrome in patients with an axial flow left ventricular assist device // Circ. Heart Fail. — 2010. — 3(6). — Р. 675-81.

10. Slaughter M.S., Rogers J.G., Milano C.A. et al. HeartMate II Investigators. Advanced heart failure treated with continuous-flow left ventricular assist device // N. Engl. J. Med. — 2009, Dec 3. — 361(23). — Р. 2241-51.

11. Saeed O., Shah A., Kargoli F. et al. Antiplatelet Therapy and Adverse Hematologic Events During Heart Mate II Support // Circ. Heart Fail. — 2016 Jan. — 9(1). — e002296.

12. Bunte M.C., Blackstone E.H., Thuita L. et al. Major bleeding during HeartMate II support // J. Am. Coll. Cardiol. — 2013, Dec 10. — 62(23). — Р. 2188-96.

13. Wever-Pinzon O., Selzman C.H., Drakos S.G. et al. Pulsatility and the risk of nonsurgical bleeding in patients supported with the continuous-flow left ventricular assist device HeartMate II // Circ. Heart Fail. — 2013 May. — 6(3). — Р. 517-26.

14. Boyle A.J., Russell S.D., Teuteberg J.J. et al. Low thromboembolism and pump thrombosis with the HeartMate II left ventricular assist device: analysis of outpatient anti-coagulation // J. Heart Lung. Transplant. — 2009 Sep. — 28(9). — Р. 881-7.

15. Nassif M.E., LaRue S.J., Raymer D.S. et al. Relationship Between Anticoagulation Intensity and Thrombotic or Bleeding Outcomes Among Outpatients With Continuous-Flow Left Ventricular Assist Devices // Circ. Heart Fail. — 2016 May. — 9(5).

16. Harvey L., Holley C., Roy S.S et al. Stroke After Left Ventricular Assist Device Implantation: Outcomes in the Continuous-Flow Era // Ann. Thorac. Surg. — 2015. — 100(2). — Р. 535-41.

17. Morgan J.A., Brewer R.J., Nemeh H.W. et al. Stroke while on long-term left ventricular assist device support: incidence, outcome, and predictors // ASAIO J. — 2014 May-Jun. — 60(3). — Р. 284-9.

18. Xia Y., Stern D., Friedmann P., Goldstein D. Preoperative atrial fibrillation may not increase thromboembolic events in left ventricular assist device recipients on midterm follow-up // J. Heart Lung. Transplant. — 2016. — 35(7). — Р. 906-12.

19. Najjar S.S., Slaughter M.S., Pagani F.D. et al. HVAD Bridge to Transplant ADVANCE Trial Investigators. An analysis of pump thrombus events in patients in the HeartWare ADVANCE bridge to transplant and continued access protocol trial // J. Heart Lung. Transplant. — 2014 Jan. — 33(1). — Р. 23-34.

20. Uriel N., Morrison K.A., Garan A.R. et al. Development of a novel echocardiography ramp test for speed optimization and diagnosis of device thrombosis in continuous-flow left ventricular assist devices: the Columbia ramp study // J. Am. Coll. Cardiol. — 2012 Oct. —  30. — 60(18). — Р. 1764-75.

21. Maltais S., Kilic A., Nathan S. et al. Prevention of HeartMate II Pump Thrombosis Through Clinical Management (PREVENT) // J. Heart Lung. Transplant. — 2016. — 35(4). — Р. 161-162.

22. Starling R.C., Moazami N., Silvestry S.C. et al. Unexpected abrupt increase in left ventricular assist device thrombosis // N. Engl. J. Med. — 2014. — 370(1). — Р. 33-40.

23. Saeed D., Maxhera B., Albert A., Westenfeld R., Hoffmann T., Lichtenberg A. Conservative approaches for HeartWare ventricular assist device pump thrombosis may improve the outcome compared with immediate surgical approaches // Interact Cardiovasc. Thorac. Surg. — 2016. — 23(1). — Р. 90-5.

Similar articles

Authors: Мазуренко О.П., Надзякевич П., Лоскутов О.А., Згржебловська Л.В., Дмитрієв Д.В.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
Silesian Centre Heart Diseases, Department Cardioanesthesiology SUM, ICU SCCS, Poland

"Emergency medicine" Том 16, №3, 2020
Date: 2020.06.08
Categories: Medicine of emergency
Sections: Medical forums
Authors: Мазуренко О.П.(1, 2), Надзякевич П.(2), Лоскутов О.А.(1), Згржебловська Л.В.(1), Дмитрієв Д.В.(3)
(1) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) — Silesian Centre Heart Diseases, Department Cardioanesthesiology SUM, ICU SCCS, Poland
(3) — Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

"Emergency medicine" №2(97), 2019
Date: 2019.04.15
Categories: Medicine of emergency
Sections: Medical forums
Analysis of non-surgical complications in patients with implanted left ventricular assist devices
Authors: Мазуренко О.П.(1, 2), Надзякевич П.(2), Лоскутов О.А.(1), Згржебловська Л.В.(1)
(1) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) — Silesian Center for Heart Diseases, Department of Cardioanesthesiology, Zabrze, Poland

"Emergency medicine" №4(99), 2019
Date: 2019.08.07
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Authors: Мазуренко О.П., Надзякевич П., Лоскутов О.А., Згржебловська Л.В., Дмитрієв Д.В.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
Silesian Centre Heart Diseases, Department Cardioanesthesiology SUM, ICU SCCS, Poland

"Emergency medicine" №4(99), 2019
Date: 2019.08.07
Categories: Medicine of emergency
Sections: Medical forums

Back to issue