Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Emergency medicine" №2(97), 2019

Back to issue

Clinical significance of restrictive fluid therapy impact on the recovery of gastrointestinal motility after pancreaticoduodenectomy

Authors: Кузьменко В.О.(1), Скумс А.В.(1), Мазур А.П.(1), Кучинська І.А.(2)
(1) — ДУ «Національний інститут хірургії і трансплантології імені О.О. Шалімова» НАМН України, м. Київ, Україна
(2) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Сучасні досягнення в хірургічних та анестезіологічних технологіях дозволили знизити рівень летальності після панкреатодуоденальної резекції (ПДР) до 3 %, але післяопераційні ускладнення при даній патології досягають 29,5–70 %. Тому питання пошуку й уникнення факторів, що спричиняють виникнення ускладнень після ПДР, є одним із найважливіших у розвитку сучасної хірургічної панкреатології. Матеріали та методи. Для оцінки ефективності схем періопераційного лікування було проведено проспективно-ретроспективне дослідження результатів ПДР 78 хворих з доброякісною та злоякісною патологією біліопанкреатодуоденальної зони за період з 2003 по 2017 р. З 2015 року при виконанні операції розпочато застосування програми прискореного відновлення (ППВ). З метою порівняльного аналізу хворих було розподілено на дві групи: у I групу (основна) включено 39 пацієнтів за період із січня 2015 по грудень 2017 р., періопераційне ведення яких проводили відповідно до ППВ, у II групу (група порівняння) ретроспективно відібрано 39 пацієнтів за період із січня 2003 по жовтень 2014 р., періопераційне лікування яких проводилося за традиційним методом. Вивчали об’єм інтраопераційної інфузійної терапії, терміни відновлення моторики шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та частоту розвитку гастростазу. Результати. Об’єм застосованих розчинів при інтраопераційній інфузійній терапії був значно нижчим в І групі (2100 мл, 95% CI: [1988; 2300] проти 3300 мл, 95% CI: [3100; 3500]; p < 0,001). Пацієнти І групи повернулися до звичайної дієти швидше, ніж пацієнти у ІІ групі (1,00, 95% CI: [1,00; 1,00] проти 6,00, 95% CI: [6,00; 7,00]; p < 0,001). При статистичному аналізі за даними ROC-кривої було виявлено взаємозв’язок між об’ємом інтраопераційної інфузійної терапії та терміном видалення назогастрального зонда й відновленням перорального харчування в післяопераційному періоді. Висновки. Застосування рестриктивного типу інфузійної терапії в концепції ППВ вірогідно скорочує термін відновлення моторики шлунково-кишкового тракту, зменшуючи частоту гастростазу у пацієнтів після ПДР. Виявилося, що статистично вірогідним фактором впливу на можливість проведення раннього перорального харчування є об’єм інтраопераційної інфузії у пацієнтів після ПДР.

Актуальность. Современные достижения в хирургических и анестезиологических технологиях позволили снизить уровень летальности после панкреатодуоденальной резекции (ПДР) до 3 %, однако послеоперационные осложнения при данной патологии достигают 29,5–70 %. Поэтому вопрос поиска и избежания факторов, вызывающих возникновение осложнений после ПДР, является одним из важнейших в развитии современной хирургической панкреатологии. Материалы и методы. Для оценки эффективности схем периоперационного лечения было проведено проспективно-ретроспективное исследование результатов ПДР 78 больных с доброкачественной и злокачественной патологией билиопанкреатодуоденальной зоны за период с 2003 по 2017 г. С 2015 года при выполнении операции начато применение программы ускоренного восстановления (ПУВ). С целью сравнительного анализа больные были разделены на две группы: в I группу (основная) включено 39 пациентов за период с января 2015 по декабрь 2017 г., периоперационное ведение которых проводили в соответствии с ПУВ, во II группу (группа сравнения) ретроспективно отобраны 39 пациентов за период с января 2003 по октябрь 2014 г., периоперационное лечение которых проводилось по традиционному методу. Изучали объем интраоперационной инфузионной терапии, сроки восстановления моторики желудочно-кишечного тракта (ЖКТ) и частоту развития гастростаза. Результаты. Объем применяемых растворов при интраоперационной инфузионной терапии был значительно ниже в первой группе (2100 мл, 95% CI: [1988; 2300] против 3300 мл, 95% CI: [3100; 3500]; p < 0,001). Пациенты I группы вернулись к обычной диете быстрее, чем пациенты ІІ группы (1,00, 95% CI: [1,00; 1,00] против 6,00, 95% CI: [6,00; 7,00]; p < 0,001). При статистическом анализе по данным ROC-кривой была выявлена взаимосвязь между объемом интраоперационной инфузионной терапии и сроком удаления назогастрального зонда и восстановлением перорального питания в послеоперационном периоде. Выводы. Применение рестриктивного типа инфузионной терапии в концепции ПУВ достоверно сокращает сроки восстановления моторики ЖКТ, уменьшая частоту гастростаза у пациентов после ПДР. Обнаружилось, что статистически достоверным фактором влияния на возможность проведения раннего перорального питания является объем интраоперационной инфузии у пациентов после ПДР.

Background. Modern advances in surgical and anesthetic technologies have reduced mortality rates after pancreaticoduodenectomy (PDE) to 3 %; however, postoperative complications reach 29.5–70 % in this pathology. Therefore, the issue of finding and avoiding the factors that cause complications after PDE is one of the most important ones in modern surgical pancreatology. Materials and methods. To evaluate the efficacy of perioperative treatment regimens, a prospective and retrospective study of PDE outcomes was carried out in 78 patients with benign and malignant pathology of the biliary and pancreatoduodenal zone in 2003–2017. From 2015, we started the use of enhanced recovery program (ERP) in our clinic for patients undergoing PDE. For the purpose of comparative ana-lysis, the patients were divided into two groups: group I included
39 patients who were treated from January 2015 to December 2017 according to ERP; group II consisted of 39 patients who were retrospectively selected for the period from January 2003 to October 2014, their treatment was carried out according to the traditional method. The volume of intraoperative fluid therapy, the реriod of recovery of gastrointestinal motility and the rate of delayed gastric emptying were studied. Results. Intraoperative fluid therapy, in terms of the volume of solutions applied, was significantly lower in group I compared to group II — 2100 ml (95% (confidence interval) CI: 1988–2300) vs 3300 ml (95% CI: 3100–3500), p < 0.001. Patients in group I returned to normal diet faster than patients in group II — 1.00 (95% CI: 1.00–1.00) vs 6.00 (95% CI: 6.00–7.00), p < 0.001. During the statistical analysis, according to the ROC curve, the correlation was revealed between the volume of intraoperative fluid therapy, time of nasogastric tube removal and restoration of oral nutrition in the postoperative period. Conclusions. The use of the restrictive fluid therapy in the concept of ERP significantly reduces the реriod of gastrointestinal motility recovery, the rate of delayed gastric emptying in patients after PDE. The statistically significant factor influencing the possibility of early oral nutrition was the volume of intraoperative fluid in patients after PDE.


Keywords

мультимодальна програма прискореного відновлення; періопераційна лікувальна тактика; панкреатодуоденальна резекція; рестриктивний тип інфузійної терапії

мультимодальная программа ускоренного восстановления; периоперационное лечение; панкреатодуоденальная резекция; рестриктивный тип инфузионной терапии

multimodal enhanced recovery program; perio-perative treatment; pancreaticoduodenectomy; restrictive fluid therapy


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Rebecca L. Siegel, Kimberly D. Miller, Ahmedin Jemal Cancer Statistics, 2018 // CA Cancer J. Clin. 2018; 68:7–30.

2. Pillai S., Palaniappan R., Pichaimuthu A. Feasibility of implementing fast–track surgery in pancreaticoduodenectomy with pancreaticogastrostomy for reconstruction — a prospective cohort study with historical control // Int. J. Surg. 2014; 12(9):1005–9.

3. Kulemann В., Fritz M., Glatz T., Marjanovic G., Sick O., et al. Complications after pancreaticoduodenectomy are associated with higher amounts of intra– and postoperative fluid therapy: A single center retrospective cohort study // Annals of Medicine and Surgery. 2017; (16): 23–29.

4. Kehlet H. Multimodal approach to control postoperative pathophysiology and rehabilitation // Br. J. Anaesth. 1997; 78: 606–617.

5. Lassen K., Coolsen M., van Dam R., van der Wilt A., Slim K., Dejong C. Systematic review and meta–analysis of enhanced recovery after pancreatic surgery with particular emphasis on pancreaticoduodenectomies // World J. Surg. 2012; 37: 1909–
1918.

6. Slim K. Fast–track surgery: the next revolution in surgery care following laparoscopy // Colorectal Dis. 2013:478–480.

7. Miller T., Roche A., Mythen M. Fluid management and goal–directed therapy as an adjunct to Enhanced Reco–very After Surgery (ERAS) // Can. J. Anaesth. 2015 Feb; 62(2):158–68.

8. Bratzler D.W., Dellinger E.P., Olsen K.M., et al. Clinical practice guidelines for antimicrobial prophylaxis in surgery // Am. J. Health–Syst. Pharm. 2013; 70: 195–283.

9. Дронов О., Кучинська І., Арешніков Д., Задорожна К. Особливості проведення нутритивної підтримки у пацієнтів із тяжким гострим некротичним панкреатитом // Медицина неотложных состояний. 2015; 1(64):121–126.

10. Передопераційний скринінг нутритивних порушень у дорослих пацієнтів: використання шкал MUST та MNA–SF // Гострі та невідкладні стани у практиці лікаря. 2018; (2): 49.

11. Weimann A. et al. ESPEN guideline: Clinical nutrition in surgery // Clinical Nutrition. 2017; 36: 623–650.

12. Ruess D., Makowiec F., Chikhladze S., Sick O., Riediger H., Hopt U., Wittel U. The prognostic influence of intrapancreatic tumor location on survival after resection of pancreatic ductal adenocarcinoma // BMC Surg. 2015; 15: 123.

13. Orr R. Outcomes in pancreatic cancer surgery // Surg. Clin. North Am. 2010; 90: 219–234.

14. Kengo A., Zaydfudim V., Truty M., Lombardo K., Kendrick M., Que F., Nagorney D., et al. Management of а delayed post–pancreatoduodenectomy haemorrhage using endovascular techniques // HPB. 2015; 17: 902–908.

15. Robertson N., Gallacher P., Peel N., Garden O., Duxbury M., Lassen K., Parks W. Implementation of an enhanced recovery programme following pancreaticoduodenectomy // HPB. 2012; 14: 700–708.

16. Hallet J., Zih F., Deobald R., Scheer A., Law C., Coburn N., Karanicolas P. The impact of pancreaticojejunostomy versus pancreaticogastrostomy reconstruction on pancreatic fistula after pancreaticoduodenectomy: meta–analysis of randomized controlled trials // HPB. 2015; 17: 113–122.

17. Callery M., Pratt W., Kent T., Chaikof E., Vollmer C. A prospectively validated clinical risk score accurately predicts pancreatic fistula after pancreatoduodenectomy // J. Am. Coll. Surg. 2013; 216: 1–14.

18. Ren L., Zhu D., Wei Y., Pan X., Liang L., Xu J., et al. Enhanced recovery after surgery (ERAS) program attenuates stress and accelerates recovery in patients after radical resection for colorectal cancer: a prospective randomized controlled trial // World J. Surg. 2012; 36: 407–414.

19. Nisanevich V., Felsenstein I., Almogy G., et al. Effect of intraoperative fluid management on outcome after intraabdominal surgery // Anesthesiology. 2005; 103: 25–32.

20. Chowdhury A.H., Lobo D.N. Fluids and gastrointestinal function // Curr. Opin. Clin. Nutr. Metab. Care. 2011; 14: 469–476.

21. Lobo D.N., Bostock K.A., Neal K.R., Perkins A.C., Rowlands B.J., Allison S.P. Effect of salt and water balance on reco–very of gastrointestinal function after elective colonic resection: a randomised controlled trial // Lancet. 2002; 359: 1812–1818.

22. Brandstrup B., Tonnesen H., Beier–Holgersen R., Hjortso E., Ording H., Lindorff–Larsen K., et al. Effects of intravenous fluid restriction on postoperative complications: comparison of two perioperative fluid regimens: a randomized assessor–blinded multicenter trial // Ann. Surg. 2003; 238: 641–648.

23. McClave S.A. The physiologic response and associated clinical benefits from provision of early enteral nutrition / S.A. McClave, D.K. Heyland // Nutr. Clin. Pract. 2009; 24, № 3: 305–315.

24. Wright G., Koehler T., Davis A., Chung M. The drowning whipple: perioperative fluid balance and outcomes follo–wing pancreaticoduodenectomy // J. Surg. Oncol. 2014; 110:
407–411.

25. Weinberg L., Wong D., Karalapillai D., et al. The impact of fluid intervention on complications and length of hospital stay after pancreaticoduodenectomy (Whipple’s procedure) // BMC Anesthesiol. 2014; 14: 14–35.

26. Fischer M., Matsuo K., Gonen M., et al. Relationship between intraoperative fluid administration and perioperative outcome after pancreaticoduodenectomy: results of a prospective randomized trial of acute normovolemic hemodilution compared with standard intraoperative management // Ann. Surg. 2010; 252: 952–958.

27. Lindenblatt N., Park S., Alsfasser G., et al. Intraoperative fluid management in pancreatic resectionsda surgeon’s view // Zentralbl. Chir. 2008; 133: 168–175.

28. Melis M., Marcon F., Masi A., et al. Effect of intra– operative fluid volume on perioperative outcomes after pancreaticoduodenectomy for pancreatic adenocarcinoma // J. Surg. Oncol. 2012; 105: 81–84.

29. Grant F., Protic M., Gonen M., Allen P., Brennan M. Intraoperative fluid management and complications following pancreatectomy // J. Surg. Oncol. 2013; 107: 529–535.

30. van Samkar G., Eshuis W.J., Bennink R.J., van Gulik T.M., Dijkgraaf M.G.W., Preckel B., et al. Intraoperative Fluid Restriction in Pancreatic Surgery: A Double Blinded Randomised Controlled Trial // PLoS One. 2015; 10(10): e0140294.

Similar articles

Authors: Кузьменко В.О., Гурін П.В., Бабіч М.М.
ДУ «Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова» НАМН України, м. Київ, Україна

"Emergency medicine" №2(97), 2019
Date: 2019.04.15
Categories: Medicine of emergency
Sections: Medical forums
Optimization of Anesthesia and Critical Care during Major Liver Resections
Authors: Черній В.І.(1), Колганова К.А.(2), Фрейгофер М.В.(2)
(1) — Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, м. Лиман, Україна
(2) — Комунальний заклад «Клінічний онкологічний диспансер Дніпропетровської обласної ради», м. Дніпро, Україна

"Emergency medicine" 7 (78) 2016
Date: 2016.12.21
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Сравнительный анализ результатов использования различных видов панкреатодигестивного анастомоза при радикальной операции у больных с периампулярными опухолями
Authors: Назыров Ф.Г., Девятов А.В., Акбаров М.М. - Республиканский специализированный центр хирургии им. акад. В. Вахидова, г. Ташкент, Узбекистан
Ukrainian journal of surgery 3(22) 2013
Date: 2013.09.03
Categories: Surgery
Sections: Clinical researches
Authors: О.І. ДРОНОВ, Є.А. КРЮЧИНА, А.І. ГОРЛАЧ, Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, кафедра загальної хірургії № 1, Київський центр хірургії захворювань печінки, жовчних шляхів та підшлункової залози
"News of medicine and pharmacy" 19(227) 2007
Date: 2008.08.11
Categories: Gastroenterology, Endocrinology
Sections: Clinical researches

Back to issue