Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" №2(97), 2019

Back to issue

NT-proBNP level as a predictor of atrial fibrillation in patients with acute coronary syndrome

Authors: Целуйко В.Й., Бен Салем Ф., Матузок О.Е.
Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, м. Харків, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Фібриляція передсердь (ФП) обтяжує перебіг інфаркту міокарда в 15,5 % випадків та асоційована зі збільшенням летальності на 40–50 %. Тому пошук маркерів ризику
розвитку ФП у хворих на гострий коронарний синдром (ГКС) є актуальним завданням. Метою дослідження було визначення предикторної цінності рівня NT-proBNP щодо ризику розвитку ФП
у хворих на ГКС. Матеріали та методи. Було обстежено 125 хворих на ГКС. Хворі, у яких ФП
виникла вперше протягом госпіталізації з приводу ГКС, становили підгрупу 1а (n = 41); хворі, у яких ФП спостерігалась в анамнезі, становили підгрупу 1б (n = 24). Групу 2 становили хворі без вказівок на ФП (n = 60). Зразки крові для визначення рівня NT-proBNP методом імуноферментного аналізу забирали у першу добу захворювання. Результати. Хворі групи 2 були молодшими за хворих підгруп 1а (р = 0,019) і 1б (р = 0,002). В групі 2 було більше хворих, ніж у підгрупі 1б, які палили (р = 0,029). Хворі групи 2 мали вищий рівень гемоглобіну, ніж хворі підгрупи 1а (р = 0,014). Хворі підгрупи 1б порівняно з хворими групи 2 мали вищий рівень глікемії при надходженні (р = 0,010). Рівень NT-proBNP виявився найвищим у підгрупі 1а: 1592,00 (439,20; 3281,00) пг/мл. В підгрупі 1б і групі 2 рівні NT-proBNP становили 1281,00 (844,45; 2012,50) пг/мл та 226,50 (54,40; 822,00) пг/мл відповідно (р1а–2 = 0,002; р1б–2 = 0,010). Виявлені кореляційні зв’язки рівня NT-proBNP із віком хворих (r = 0,500; р = 0,00006), жіночою статтю (r = 0,286; р = 0,030), частотою серцевих скорочень та глікемією при надходженні (r = 0,363; р = 0,005 та r = 0,482; р = 0,0001 відповідно), швидкістю клубочкової фільтрації (r = –0,459; р = 0,0003), рівнем гемоглобіну (r = –0,307; р = 0,019). Методом ROC-аналізу, в який були включені хворі підгрупи 1а та групи 2, встановлена предикторна цінність рівня NT-proBNP щодо ризику розвитку ФП у хворих на ГКС: при використанні точки розподілу > 1774 пг/мл чутливість становила 48 %, специфічність — 95,2 %, площа під ROC-кривою мала значення 0,77 (95% довірчий інтервал 0,64–0,91). Висновки. В нашому дослідженні рівень NT-proBNP був асоційований із клініко-анамнестичними параметрами. Він був найвищим у групі хворих, у яких ФП виникла вперше на фоні ГКС; рівень NT-proBNP > 1774 пг/мл був асоційований із ризиком розвитку ФП.

Актуальность. Фибрилляция предсердий (ФП) отягощает течение инфаркта миокарда в 15,5 % случаев и ассоциирована с увеличением летальности на 40–50 %. Поэтому поиск маркеров риска развития ФП у больных острым коронарным синдромом (ОКС) является актуальным заданием. Целью исследования было определение предикторной ценности уровня NT-proBNP относительно риска развития ФП у больных ОКС. Материалы и методы. Обследованы 125 больных ОКС. Больные, у которых ФП впервые возникла во время госпитализации по поводу ОКС, составили подгруппу 1а (n = 41); больные, у которых ФП была в анамнезе, составили подгруппу 1б (n = 24). В группу 2 вошли больные без указаний на ФП (n = 60). Образцы крови для определения уровня NT-proBNP
методом иммуноферментного анализа забирали в первые сутки заболевания. Результаты. Больные группы 2 были моложе больных подгрупп 1а (р = 0,019) и 1б (р = 0,002). В группе 2 было больше больных, чем в подгруппе 1б, которые курили (р = 0,029). У больных группы 2 уровень гемоглобина был выше, чем у больных подгруппы 1а (р = 0,014). Больные подгруппы 1б по сравнению с больными 2-й группы имели более высокий уровень гликемии при поступлении (р = 0,010). Уровень NT-proBNP оказался наивысшим в подгруппе 1а: 1592,00 (439,20; 3281,00) пг/мл. В подгруппе 1 б и группе 2 уровни NT-proBNP составили 1281,00 (844,45; 2012,50) пг/мл и 226,50 (54,40; 822,00) пг/мл соответственно (р1а–2 = 0,002; р1б–2 = 0,010). Выявлены корреляционные связи уровня NT-proBNP с возрастом больных (r = 0,500; р = 0,00006), женским полом (r = 0,286; р = 0,030), частотой сердечных сокращений и гликемией при поступлении (r = 0,363; р = 0,005 и r = = 0,482; р = 0,0001 соответственно), скоростью клубочковой фильтрации (r = –0,459; р = 0,0003), уровнем гемоглобина (r = –0,307; р = 0,019). Методом ROC-анализа, в который были включены больные подгруппы 1а и группы 2, установлена предикторная ценность уровня NT-proBNP относительно риска развития ФП у больных ОКС: при использовании пороговой точки > 1774 пг/мл чувствительность метода составляла 48 %, специфичность — 95,2 %, площадь под ROC-кривой составляла 0,77 (95% доверительный интервал 0,64–0,91). Выводы. В нашем исследовании уровень NT-proBNP был ассоциирован с клинико-анамнестическими показателями. Он был наивысшим в группе больных, у которых ФП развилась впервые на фоне ОКС; уровень NT-proBNP > 1774 пг/мл был ассоциирован с риском развития ФП.

Background. Atrial fibrillation (AF) burdens myocardial infarction in 15.5 % of cases and is associated with 40–50 % mortality increase. The refore, the search for markers of AF risk in patients with acute coronary syndrome (ACS) is a valid task. The aim of present study was to evaluate the predictive value of N-terminal pro B-type natriuretic peptide (NT-proBNP) level regarding the risk of AF in patients with ACS. Materials and methods. We examined 125 patients with ACS. Subgroup 1a consisted of 41 patients with AF newly diagnosed during hospitalization for ACS. Subgroup 1b included 24 patients with history of AF. Patients without AF were included in group 2 (n = 60). Blood samples to determine NT-proBNP level using immunofluorescence assay were taken at admission. Results. Patients in group 2 were younger than those in subgroups 1a (р = 0.019) and 1b (р = 0.002). Persons in group 2 were more likely to be smokers than patients in group 1b (р = 0.029). Patients in group 2 had higher hemoglobin level than those in subgroup 1a (р = 0.014). Patients in subgroup 1b had higher glycemia upon admission compared to those in group 2 (р = 0.010). NT-proBNP level was highest in subgroup 1a: 1592.00 (439.20; 3281.00) pg/ml. In subgroup 1b and group 2, NT-proBNP levels were 1281.00 (844.45; 2012.50) and 226.50 (54.40; 822.00) pg/ml, accordingly (р1а-2 = 0.002; р1b-2 = 0.010). We have found the correlations between NT-proBNP and the age of examined patients (r = 0.500; р = 0.00006), female sex (r = 0.286; р = 0.030), heart rate and glycemia at admission (r = 0.363; р = 0.005 and r = 0.482; р = 0.0001, accordingly), glomerular filtration rate (r = –0.459; р = 0.0003), hemoglobin level (r = –0.307; р = 0.019). In order to study the predictive value of NT-proBNP level regarding the risk of new-onset AF in ACS patients, we performed ROC analysis. Only patients from subgroup 1a and group 2 were included. At the cut-off point > 1774 pg/ml, the sensitivity was 48 %, the specificity — 95.2 %, area under ROC curve — 0.77 (95% confidence interval 0.64–0.91). Conclusions. In our study, NT-proBNP level depended on clinical and anamnestic parameters. It was highest in patients who developed new-onset AF on the background of ACS. NT-proBNP level > 1774 pg/ml was associated with the risk of AF.


Keywords

гострий коронарний синдром; фібриляція передсердь; NT-proBNP

острый коронарный синдром; фибрилляция предсердий; NT-proBNP

acute coronary syndrome; atrial fibrillation; NT-proBNP


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Batra G., Svennblad B., Held C., Jernberg T., Johan– son P., Wallentin L., Oldgren J. All types of atrial fibrillation in the setting of myocardial infarction are associated with impaired outcome // Heart. — 2016. — Vol. 102. — № 12. — P. 926–933. http://dx.doi.org/10.1136/heartjnl–2015–308678

2. Van den Berg N.W.E., de Groot J.R. Myocardial infarction, atrial fibrillation and mortality: timing is everything // Ne– therlands Heart Journal. — 2015. — Vol. 23. — № 9. — P. 428–429. https://doi.org/10.1007/s12471–015–0710–9

3. Opincariu D., Chițu I.M. Atrial Fibrillation and Acute Myocardial Infarction An Inflammation–Mediated Association // Journal of Cardiovascular Emergencies. — 2018. — Vol. 4. — № 3. — P. 123–132. https://doi.org/10.2478/jce–2018– 0020

4. Thygesen K., Mair J., Mueller C. et al. Recommendations for the use of natriuretic peptides in acute cardiac care: a position statement from the Study Group on Biomarkers in Cardiology of the ESC Working Group on Acute Cardiac Care // European heart journal. — 2011. — Vol. 33. — № 16. — P. 2001–2006. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehq509

5. Gao X., Zeng R., Liao P., Zhu H., Zhang M. Relation of N–terminal pro–brain natriuretic peptide and new–onset atrial fibrillation in patients with acute coronary syndrome: a systematic review and meta–analysis // Scandinavian journal of clinical and laboratory investigation. — 2016. — Vol. 76. — № 6. — P. 460–464. https://doi.org/10.1080/00365513.2016.1199048

6. Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST»: Наказ МОЗ України № 455 від 02.07.2014. URL: http://mtd.dec.gov.ua/images/dodatki/2014_455_GKS/2014_455% 20YKPMD_GKS.pdf.

7. Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST»: Наказ МОЗ України № 164 від 03.03.2016. URL: http://mtd.dec.gov.ua/images/dodatki/2016_164_GKSbezST/ 2016_164_ YKPMD_GKSbezST.pdf

8. Steg P.G., James S.K., Atar D. et al. Task Force on the ma–nagement of ST–segment elevation acute myocardial infarction of the European Society of Cardiology (ESC) ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST–segment elevation // European heart journal. — 2012. — Vol. 33. — № 20. — P. 2569–2619. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehs215

9. Roffi M., Patrono C., Collet J.P. et al. 2015 ESC Guidelines for the management of acute coronary syndromes in patients presenting without persistent ST–segment elevation: Task Force for the Management of Acute Coronary Syndromes in Patients Presenting without Persistent ST–Segment Elevation of the European Society of Cardiology (ESC) // European heart journal. — 2016. — Vol. 37. — № 3. — P. 267–315. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehv320

10. Crenshaw B.S., Ward S.R., Granger C.B., Stebbins A.L., Topol E.J., Califf R.M. Atrial fibrillation in the setting of acute myocardial infarction: the GUSTO–I experience // Journal of the American College of Cardiology. — 1997. — Vol. 30. — № 2. — P. 406–413. DOI: 10.1016/S0735–1097(97)00194–0

11. Zhang D.Q., Li H. W., Chen H.P., Ma Q., Chen H., Xing Y.L., Zhao X.Q. Combination of amino–terminal Pro–BNP, estimated GFR, and high–sensitivity CRP for predicting cardiorenal syndrome type 1 in acute myocardial infarction patients // Journal of the American Heart Association. — 2018. — Vol. 7. — № 19. — Article ID: e009162. https://doi.org/10.1161/JAHA.118.009162

12. Puurunen M., Kiviniemi T., Nammas W. et al. Impact of anaemia on clinical outcome in patients with atrial fibrillation undergoing percutaneous coronary intervention: insights from the AFCAS registry // BMJ Оpen. — 2014. — Vol. 4. — № 5. — Article ID: e004700. http://dx.doi.org/10.1136/bmjopen–2013–004700

13. Dündar C., Oduncu V., Erkol A. et al. In–hospital prognostic value of hemoglobin levels on admission in patients with acute ST segment elevation myocardial infarction undergoing primary angioplasty // Clinical Research in Cardiology. — 2012. — Vol. 101. — № 1. — P. 37–44. https://doi.org/10.1007/s00392–011–0361–9

14. Martino P., Domenico Z., Alessandro C. et al. Role of plasma glucose level on myocardial perfusion in ST–segment elevation myocardial infarction patients // Journal of Diabetes and its Complications. — 2018. — Vol. 32. — № 8.  — P. 764–769. https://doi.org/10.1016/j.jdiacomp.2018.05.015

15. Bansal N., Anderson A.H., Yang W. et al. High–sensitivity troponin T and N–terminal pro–B–type natriuretic peptide (NT–proBNP) and risk of incident heart failure in patients with CKD: the Chronic Renal Insufficiency Cohort (CRIC) Study // Journal of the American Society of Nephrology. — 2015. — Vol. 26. — № 4. — P. 946–956. https://doi.org/10.1681/ASN.2014010108

Similar articles

Predictive value of N-terminal pro-brain natriuretic peptide in patients after treatment of multiple myeloma
Authors: Самура Б.Б.
Запорожский государственный медицинский университет, г. Запорожье, Украина
КУ «Запорожская областная клиническая больница» ЗОС, г. Запорожье, Украина

"Emergency medicine" 6 (85) 2017
Date: 2017.11.13
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Динамика лабораторных показателей  у пациентов с клапанными пороками сердца  после хирургической коррекции —  протезирования клапанов
Authors: Сиротников Е.Л., Романенко О.А., Жадан А.В. Харьковская медицинская академия последипломного образования
"Emergency medicine" 1 (40) 2012
Date: 2013.02.04
Categories: Family medicine/Therapy, Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Efficiency of aldosterone antagonists in patients with myocardial infarction complicated by acute left ventricular insufficiency with preserved left ventricular systolic function
Authors: Потяженко М.М.(1), Скрипник І.М.(1), Вакуленко К.Є.(1, 2), Дубровінська Т.В.(1, 2), Люлька Н.О.(1), Остапчук Ю.А.(1)
(1) — Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава, Україна
(2) — Полтавський обласний клінічний кардіологічний диспансер, м. Полтава, Україна

"Hypertension" №2 (58), 2018
Date: 2018.05.22
Categories: Cardiology
Sections: Clinical researches
Возможность экспресс-диагностики  хронической сердечной недостаточности у детей
Authors: Нагорная Н.В., Пшеничная Е.В., Паршин С.А. Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького
"Child`s Health" 8 (35) 2011
Date: 2012.12.19
Categories: Pediatrics/Neonatology

Back to issue