Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" №2(97), 2019

Back to issue

To help the practitioner: enteral correction of intestinal insufficiency syndrome in patients after surgical interventions

Authors: Тхоревский А.В.(1), Присяжнюк А.О.(2), Слободянюк Р.М.(1)
(1) — Украинская военно-медицинская академия, г. Киев, Украина
(2) — Клиника «Медиком», г. Киев, Украина

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

У статті на допомогу практикуючому лікарю розглянута така важлива проблема сучасної хірургії, як розвинута кишкова недостатність, і можливі шляхи її вирішення. Метою роботи було вивчення особливостей, необхідності і можливості раннього ентерального харчування в комплексному лікуванні хірургічних хворих із синдромом кишкової недостатності з метою зменшення ускладнень, оптимізації лікування. Ентеральне харчування починали після виведення хворих із стану шоку, проведення невідкладних оперативних втручань і стабілізації гемодинамічних показників. Для аналізу можливості і порівняльної ефективності різних способів і термінів нутриційної підтримки всі хворі залежно від термінів початку харчування були розбиті на три групи: в I групу увійшли хворі з пер-оральним харчуванням, яким починали ентеральне харчування протягом 1–2-ї доби (15 хворих); II група об’єднала пацієнтів, яким призначили харчування протягом 4–5-ї доби (15 хворих); і IІІ група включала хворих, яких почали годувати після 5-ї доби з одночасним проведенням комплексної інтенсивної терапії, спрямованої на стабілізацію вітальних функцій (15 хворих).
Вивчено особливості, необхідність і можливість раннього ентерального харчування в комплексному лікуванні хірургічних хворих із синдромом кишкової недостатності з метою зменшення ускладнень, оптимізації лікування. Показана важливість підготовки кишечника на тлі комплексної інтенсивної терапії, спрямованої на поліпшення спланхничного кровообігу, до ентерального харчування шляхом краплинного введення теплих збалансованих кристалоїдних розчинів, введення сорбентів, пре- і пробіотиків. Відмічена важливість краплинного застосування теплих напівелементних сумішей, наближених до осмолярности хімуса. Показаний вплив раннього ентерального харчування на зменшення інфекційних ускладнень і тривалості лікування в стаціонарі. Включення в терапію раннього ентерального харчування дозволило скоротити час досягнення цільових значень внутрішньочеревного і абдомінального перфузійного тиску, тобто оптимізувати відновлення кровообігу на системному, регіонарному і тканинному рівнях. Розроблений у нашій клініці метод раннього (через 6–12 годин) введення збалансованого розчину стерофундин у кишку з подальшим визначенням всмоктуючої функції кишечника і початком раннього введення теплого ентерального харчування має переваги у зниженні ускладнень у хворих.

В статье в помощь практикующему врачу рассмотрена такая важная проблема современной хирургии, как развившаяся кишечная недостаточность, и возможные пути ее разрешения. Целью работы было изучение особенностей, необходимости и возможности раннего энтерального питания в комплексном лечении хирургических больных с синдромом кишечной недостаточности с целью уменьшения осложнений, оптимизации лечения. Энтеральное питание начинали после выведения больных из состояния шока, проведения неотложных оперативных вмешательств и стабилизации гемодинамических показателей. Для анализа возможности и сравнительной эффективности различных способов и сроков нутритивной поддержки все больные в зависимости от сроков начала питания были разбиты на три группы: в I группу вошли больные с пероральным питанием, которым начинали энтеральное питание в течение 1–2-х суток (15 больных); II группа объединила пациентов, которым назначали питание в течение 4–5-х суток (15 больных); и в IІІ группу включили больных, кормление которых начали после 5-х суток, с одновременным проведением комплексной интенсивной терапии, направленной на стабилизацию витальных функций (15 больных).
Изучены особенности, необходимость и возможность раннего энтерального питания в комплексном лечении хирургических больных с синдромом кишечной недостаточности с целью уменьшения осложнений, оптимизации лечения. Показана важность подготовки кишечника на фоне комплексной интенсивной терапии, направленной на улучшение спланхнического кровообращения, к энтеральному питанию путем капельного введения теплых сбалансированных кристаллоидных растворов, введения сорбентов, пре- и пробиотиков. Отмечена важность капельного применения теплых полуэлементных смесей, приближенных к осмолярности химуса. Показано влияние раннего энтерального питания на уменьшение инфекционных осложнений и длительности лечения в стационаре. Включение в терапию раннего энтерального питания позволило сократить время достижения целевых значений внутрибрюшного и абдоминального перфузионного давления, т.е. оптимизировать восстановление кровообращения на системном, регионарном и тканевом уровнях. Разработанный в нашей клинике метод раннего (через 6–12 часов) введения сбалансированного раствора стерофундин в кишку с дальнейшим определением всасывающей функции кишечника и началом раннего введения теплого энтерального питания имеет преимущества по снижению осложнений у больных.

To help the practicing doctor, the article discusses the important problem of modern surgery such as intestinal insufficiency and possible ways to solve it. The purpose of the work was to study the features, need and possibility of early enteral nutrition in comprehensive treatment of surgical patients with syndrome of intestinal insufficiency in order to reduce complications, to optimize treatment. The enteral nutrition was started when shock was treated, after performing urgent surge-ries and stabilizing haemodynamic indicators. For the analysis of opportunity and comparative efficiency of various ways and terms of nutrition support, all patients depending on the time when nutrition was started were divided into three groups: group I (n = 15) included patients with oral nutrition whose enteral nutrition was initiated within 1–2 days, group II (n = 15) consisted of patients whose nutrition was started within 4–5 days, and group ІІI (n = 15) included patients who have been fed after 5 days, with comprehensive intensive care aimed at stabilization of vital functions. The features, need and possibility of early enteral nutrition in comprehensive treatment of surgical patients with syndrome of intestinal insufficiency were studied in order to reduce complications, to optimize treatment. Importance was noted of intestines preparation, against the background of comprehensive intensive care aimed at the improvement of splanchnic circulation, to the enteral nutrition by drop introduction of the warm balanced crystalloid solutions, administration of sorbents, pre- and probiotics. The importance of drip introduction of warm semi-element mixtures, the osmolarity of which is close to that of chymus, is noted. Influence of early enteral nutrition on a decrease in infectious complications and duration of hospital stay is shown. Inclusion of early enteral nutrition in the therapy allowed reducing the time for achieving target values of abdominal perfusion pressure, i.e. to optimize blood circulation at the systemic and tissue levels. The method of early (in 6–12 hours) introduction of the balanced solution sterofundin in a gut, with further evaluation of the intestinal absorptive function and initiation of early introduction of a warm enteral nutrition (this method was developed in our clinic), has advantages in decreasing complications in patients.


Keywords

кишкова недостатність; раннє ентеральне харчування; інфекційні ускладнення; спланхнічний кровообіг

кишечная недостаточность; раннее энтеральное питание; инфекционные осложнения; спланхническое кровообращение

intestinal insufficiency; early enteral nutrition; infectious complications; splanchnic circulation


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Heyland D.K. Clinical Practice Guidelines for Nutrition Supportin Mechanically Ventilated, Critically // Adult. Patients. — 2009. — Ref. Type: Internet Communication.

2. Rousseau A.F., Losser M.R., Ichai C., Berger M.M. ESPEN endorsed recommendations: Nutritional therapy in major burns // Clinical Nutrition. — 2013. — Vol. 32. — P. 497-502.

3. Dellinger R.P., Levy M.M., Rhodes A., Annane D. et al. Surviving Sepsis Campaign: International Guidelines for Mana-gement of Severe Sepsis and Septic Shock // Crit. Care Med. — 2013. — Vol. 41 (2). — P. 580-637.

4. Amstrong C. Practice Guidelines Updated Guideline on Diagnosis and Treatment of Intraabdominal Infections // Am. Fam. Physican. — 2010. — Vol. 82 (6). — P. 694-709.

5. JAP/APA evidence-based guidelines for the management of acute pancreatatis. Working Group JAP/APA Acute Pancreatitis Guidelines // Pancreatology. — 2013. — Vol. 13 (4), suppl. 2. — P. 15.

6. Tenner S., Bailli J., Witt J., Vege S.S. American College of Gastroenterology Guidelines: Management of Acute Pancreatitis // Am. G. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 108 (9). — P. 1400-1415.

7. Brown A.C., Rampertab S.D., Mullin G.E. Existing Dietary Guidelines for Chrohn’s Disease and Ulcerative Colitis // Expert. Rev. Gastroenterol. Hepatol. — 2011. — Vol. 5 (3). — P. 411-415.

8. Braun A.C., Rampertab S.D., Mullin G.E. Existing Dietary Guidelines for Chrohn’s Disease and Ulcerative Colitis // Expert. Rev. Gastroenterol. Hepatol. — 2011. — Vol. 5 (3). — P. 411-425.

9. Van Gossum A. et al. ESPEN Guidelines on parenteral Nutrition: Gastroenterology // Clinical Nutrition. — 2019. — Vol. 28. — P. 415-427.

10. McClave S.A., Martindale R.G., Vanek V.W., McCarthy et al. Guidelines for the provision ans assessment of nutrition support therapy in the adult critically ill patient: Society of Critical Care Medicine (SCCM) and American Society for Parenteral and Enteral Nutrition (A.S.P.E.N) // J. Parenter. Enter. Nutr. — 2012. — Vol. 33 (3). — Р. 277-316.

Similar articles

Нутритивная терапия в клинике критических состояний
Authors: Мальцева Л.А., Мосенцев Н.Ф., Черненко В.Г. — ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»
"Emergency medicine" 2 (65) 2015
Date: 2015.06.04
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Клиническое обоснование использования высококалорийного энтерального питания при критических состояниях у детей
Authors: Дмитриев Д.В. - Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, курс анестезиологии и интенсивной терапии
"Emergency medicine" 1 (56) 2014
Date: 2014.03.19
Categories: Medicine of emergency, Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Нутритивная поддержка и выбор ее тактики у критических пациентов
Authors: Смирнова Л.М. — Государственное учреждение «Национальный институт хирургии и трансплантологии имени А.А. Шалимова» НАМН Украины, г. Киев
"Emergency medicine" 1 (64) 2015
Date: 2015.05.18
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Нутритивная поддержка больных в отделении интенсивной терапии: старые правила и новые возможности
Authors: Галушко О.А. — Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев
"Emergency medicine" 4 (67) 2015
Date: 2015.07.23
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches

Back to issue