Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019

Вернуться к номеру

Розвиток післяопераційних когнітивних розладів залежно від виду анестезіологічного забезпечення

Авторы: Котурбаш Р.Ю., Тхоревський О.В., Кривопишин В.М.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Вступ. Концепція підвищення рівня безпеки анестезіологічного забезпечення є найбільш пріоритетним завданням у розвитку анестезіології на сучасному етапі. Мета: поліпшення результатів анестезіологічного забезпечення у хворих шляхом вивчення когнітивних розладів в умовах різних варіантів анестезіологічного забезпечення. Мета: дослідити увагу, оперативну, довгострокову, асоціативну пам’ять і рівень інтелекту в групах хворих, оперованих в умовах різних варіантів анестезіологічного забезпечення; проаналізувати адекватність інтраопераційного захисту за характером інтраопераційних змін основних показників гемодинаміки, соматичної реакції. Матеріали та методи. На базі НВМКЦ «ГВКГ» було обстежено 20 хворих, оперованих у клініці проктології. Залежно від анестезіологічного забезпечення хворі були розподілені на групи: у 1-й групі проведено комбіновану інгаляційну анестезію із севофлюраном; у 2-й групі — тотальну внутрішньовенну анестезію на основі пропофолу і фентанілу. Використовувалися клінічні, лабораторні, інструментальні, статистичні методи. Ми застосували наступні шкали: Монреальську шкалу оцінки когнітивних функцій, прогресивні матриці Равена, індекс Кердо і глюкозо-лейкоцитарний індекс, тест Лур’є, тест «виключення зайвого», шкали оцінки впливу травматичної події (Impact of Event Scale-R — IES-R). Результати. Як випливає з аналізу отриманих даних, у поранених із бойовою травмою до місяця шкала оцінки впливу травматичної події була вірогідно вище на всіх етапах дослідження, причому якщо під час надходження таке перевищення було пов’язано більшою мірою з показниками субшкали «фізіологічна збудливість», то перед випискою — за рахунок показників субшкали «вторгнення». Результати соматичної реакції на травму і пов’язаний із нею стрес оцінювали в групах за допомогою індексу Кердо і глюкозо-лейкоцитарного індексу. У перші дні після надходження в обох групах відбувається виражена активація симпатичної нервової системи (високі позитивні значення індексу Кердо), зростання факторів, що викликають контрінсулярну дію, й активація антимікробного захисту (підвищення рівня глюкози крові в поєднанні зі зростанням кількості лейкоцитів). Через тиждень після операції активність симпатичної нервової системи нормалізується в обох групах, однак через два тижні після травми у поранених першої групи відзначається статистично невірогідна повторна активація симпатичної нервової системи, що зберігається до виписки. Оцінка стану когнітивних функцій за шкалою MOCA: у хворих усіх обстежених підгруп у ранньому післяопераційному періоді спостерігалося зниження когнітивних функцій, яке було найменш вираженим при інгаляційній анестезії. До кінця першої доби після операції у цих хворих досліджувані показники практично досягали вихідного рівня з повним відновленням їх до 7-ї доби. У віддаленому післяопераційному періоді погіршення досліджуваних показників не спостерігалося. Характер і швидкість відновлення психофізіологічних функцій: при використанні збалансованої анестезії пропофолом до 7-го післяопераційного дня відновлювалися тільки прості когнітивні функції: короткострокова пам’ять (тест Лурія), показники рівня розумової працездатності, обсяг уваги (тест Бурдона). Більш складні вищі психофізіологічні функції, такі як логічність мислення, концентрація уваги, здатність до узагальнення й абстрагування, вміння виділяти суттєві ознаки, що характеризують здатність до аналітико-синтетичної розумової діяльності, досягли вихідного рівня при використанні пропофолу, а при застосуванні пропофолу у першій групі окремі з них залишалися нижче від доопераційного рівня. Висновки. На частоту розвитку післяопераційних когнітивних розладів вірогідно впливає адекватність анестезіологічного забезпечення. Інтраопераційний захист анестезіологічного забезпечення в групах був адекватний. При збалансованій внутрішньовенній анестезії з використанням пропофолу і поєднаної інгаляційної анестезії в післяопераційному періоді відзначається зниження когнітивної функції, меншою мірою — в другій групі із застосуванням поєднаної інгаляційної анестезії.

 



Вернуться к номеру