Журнал "Медицина невідкладних станів" №2(97), 2019
Повернутися до номеру
Клінічний випадок гострої кишкової непрохідності у вагітної
Автори: Шадлун Д.Р., Гріжимальський Є.В., Гарга А.Й., Суліменко Є.М., Буднік Н.М., Ступакова Г.В., Сівук С.О., Лушніков В.В.
Пологовий будинок «Лелека», м. Київ, Україна
Рубрики: Медицина невідкладних станів
Розділи: Медичні форуми
Версія для друку
Гостра кишкова непрохідність (ГКН) — поняття, що об’єднує низку захворювань, спільним для яких є порушення прохідності по просвіту кишки. Частота ГКН неухильно зростає, особливо спайкової, унаслідок високої хірургічної активності. За останні 50 років частота цього захворювання збільшилася приблизно у 25 разів. Під час вагітності частота ГКН збільшується в 2–3 рази, виникає переважно в III триместрі [1]. ГКН у вагітних характеризується труднощами діагностики й несприятливим прогнозом для матері й плода. Летальність хворих із кишковою непрохідністю становить 3–18 %, у вагітних вона збільшується до 35–50 %. Прогноз для життя дитини ще гірше: частота переривання вагітності досягає 60 %. Особливістю вагітних пацієнток є те, що вони пізно потрапляють у поле зору хірурга [2]. Важливим є питання про збереження вагітності. При цьому необхідно враховувати стан хворої, термін захворювання, термін вагітності, стан плода, число попередніх вагітностей, стан пологових шляхів. Потрібно відмітити, що однозначного рішення ми не знайшли як у сучасній літературі так і серед лікарів акушерів-гінекологів. Ми дотримуємося думки, що вагітність потрібно зберігати, а родорозродження проводити в період доношеної вагітності. Питання про вагінальні пологи чи кесарів розтин розглядати безпосередньо перед народженням. У пологовий будинок «Лелека» самостійно звернулась вагітна М., 27 років. Було встановлено діагноз: вагітність ІІ, 31 тиждень 2 дні. Головне передлежання. Очікувані ІІ пологи. Гостра кишкова непрохідність. Виконана операція: верхньосерединна лапаротомія. Вісцеролізис. Інтубація тонкого кишечника. Дренування черевної порожнини. Ранній післяопераційний період був ускладнений парезом кишечника, анемією середнього ступеня тяжкості (гемоглобін 80 г/л). На 12-ту добу від надходження пацієнтка виписана зі стаціонару в задовільному стані. У терміні 38 тижнів вагітності ми виконали екстраперитонеальний кесарів розтин. Народилася одна жива доношена дитина, хлопчик з масою тіла 2980 г, зріст 51 см, 8/9 балів за шкалою Апгар. Післяопераційний період перебігав без особливостей. У даної пацієнтки був застосований ERAS-протокол [3]. На 4-ту добу породілля з дитиною виписані зі стаціонару в задовільному стані.