Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

Archive Of Ukrainian Ophthalmology Том 7, №1, 2019

Back to issue

Retrospective analysis of the etiological structure of purulent-inflammatory diseases of the anterior segment of the eye

Authors: Назарчук Г.Г., Салдан Ю.Й., Назарчук О.А.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

Categories: Ophthalmology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Актуальність. Запальні захворювання органа зору посідають провідне місце (34,5–40,2 %) серед захворювань очей. Мета: дослідити сучасну структуру збудників гнійно-запальних процесів переднього відрізка ока, їх чутливість до антибіотиків. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів бактеріологічних досліджень 43 хворих із гнійно-запальними процесами переднього відрізка ока та його допоміжного апарату, яких обстежували і/або лікували у Вінницькій і Житомирській обласних клінічних лікарнях протягом 2013 року. Результати. Етіологічна структура гнійно-запальних процесів ока була представлена грампозитивними (89,7 %), а саме: S.epidermidis (55,2 %), S.aureus (20,8 %), S.viridans (5,2 %), Е.faecalis (3,4 %), S.heamoliticus (1,7 %), S.pneumoniae (1,7 %), C.hofmannii (1,7 %), і грамнегативними бактеріями: Acinetobacter spp. (5,2 %), E.coli (3,4 %), E.gergoviae (1,7 %). Staphylococcus spp. були малочутливими до пеніцилінів (50,0–78,1 %), цефалоспоринів (50,0–71,9 %), макролідів (50,0–58,3 %), мали варіабельну чутливість до ципрофлоксацину (66,7–78,1%); офлоксацину (75,0–87,5 %), моксифлоксацину (75,0–84,4 %), гентаміцину (66,7–90,6 %), тобраміцину (66,7–93,8 %). Грамнегативним бактеріям була притаманна низька антибіотикочутливість. Висновки. Грампозитивні мікроорганізми є провідними збудниками гнійно-запальних процесів переднього відрізка ока (89,7 %), мають варіабельну чутливість до антибіотиків. Грамнегативні збудники стійкі до більшості досліджуваних антибіотиків.

Актуальность. Воспалительные заболевания органа зрения занимают ведущее место (34,5–40,2 %) среди заболеваний глаз. Цель: исследовать современную структуру возбудителей гнойно-воспалительных процессов переднего отрезка глаза, их чувствительность к антибиотикам. Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ результатов бактериологических исследований 43 пациентов с гнойно-воспалительными процессами переднего отрезка глаза и его вспомогательного аппарата, которых обследовали и/или лечили в Винницкой и Житомирской областных клинических больницах в 2013 году. Результаты. Этиологическая структура гнойно-воспалительных процессов переднего отрезка глаза была представлена грамположительными (89,7 %), а именно: S.epidermidis (55,2 %), S.aureus (20,8 %), S.viridans (5,2 %), Е.faecalis (3,4 %), S.heamoliticus (1,7 %), S.pneumoniae (1,7 %), C.hofmannii (1,7 %), и грамотрицательными бактериями: Acinetobacter spp. (5,2 %), E.coli (3,4 %), E.gergoviae (1,7 %). Staphylococcus spp. были малочувствительны к пенициллинам (50,0–78,1 %), цефалоспоринам (50,0–71,9 %), макролидам (50,0–58,3 %), имели вариабельную чувствительность к ципрофлоксацину (66,7–78,1 %); офлоксацину (75,0–87,5 %), моксифлоксацину (75,0–84,4 %), гентамицину (66,7–90,6 %), тобрамицину (66,7–93,8 %). Грамотрицательным бактериям была свойственна низкая антибиотикочувствительность. Выводы. Грамположительные микроорганизмы являются ведущими возбудителями гнойно-воспалительных процессов переднего отрезка глаза (89,7 %), имеют вариабельную чувствительность к антибиотикам. Грамотрицательные возбудители устойчивы к большинству исследуемых антибиотиков.

Background. Eye inflammatory diseases lead in the structure of eye diseases (34.5–40.2 %). The purpose of the research was to study the etiological structure of purulent-inflammatory diseases of the anterior segment of the eye and eyelids; microorganisms’ sensitivity to antibiotics. Materials and methods. The results of bacteriologic examinations of 43 patients with purulent-inflammatory diseases of the anterior segment of the eye and eyelids were analyzed retrospectively. All the patients were observed in Vinnytsia or Zhytomyr Region Clinical Hospitals in 2013. Results. Etiological structure of purulent-inflammatory diseases of the anterior segment of the eye and eyelids included Gram-positive (89.7 %), in particular S.epidermidis (55.2 %), S.aureus (20.8 %), S.viridans (5.2 %), Е.faecalis (3.4 %), S.haemolyticus (1.7 %), S.pneumoniae (1.7 %), C.hofmannii (1.7 %), and Gram-negative bacteria: Acinetobacter spp. (5.2 %), E.coli (3.4 %), E.gergoviae (1.7 %). Staphylococcus spp. sensitivity to penicillins (50.0–78.1 %), cephalosporins (50.0–71.9 %), macrolides (50.0–58.3 %) was low. It was variable to ciprofloxacin (66.7–78.1 %); ofloxacin (75.0–87.5 %), moxifloxacin (75.0–84.4 %), gentamycin (66.7–90.6 %), tobramycin (66.7–93.8 %). Gram-negative bacteria had low sensitivity to antibiotics. Conclusions. Gram-positive microorganisms are the main causative agents of inflammatory diseases of the anterior segment of the eye and eyelids (89.7 %) and have variable sensitivity to antibiotics. Gram-negative bacteria have low sensitivity to the majority of antibiotics.


Keywords

гнійно-запальні захворювання; антибіотики; очі

гнойно-воспалительные заболевания; антибиотики; глаза

inflammatory diseases; antibiotics; eyes

Вступ

Запальні захворювання органа зору посідають провідне місце (34,5–40,2 %) серед причин звернення по кваліфіковану допомогу офтальмолога. Близько 80 % випадків тимчасової непрацездатності офтальмологічних пацієнтів обумовлені інфекційними захворюваннями [2]. У пацієнтів із запальними процесами переднього відрізка ока найчастіше виділяють бактеріальну флору (87,3–91,6 %), а саме грампозитивні мікроорганізми (52,5–91 %); рідше — грамнегативні (4–29,4 %), мікст-флору (9,1–17,6 %). Кандидомікози органа зору зустрічають у 12,7–17,6 % хворих. Спектр збудників і їх резистентність до антибіотиків мінливі [1, 3–6].

Мета: дослідження сучасної структури збудників гнійно-запальних процесів переднього відрізка ока та їх чутливості до антибіотиків.

Матеріали та методи

Проведено ретроспективний аналіз медичних та амбулаторних карт, результатів бактеріологічного дослідження матеріалів, узятих від 43 хворих із гнійно-запальними процесами переднього відрізка ока та його допоміжного апарату, яких обстежували в офтальмологічних кабінетах поліклінічних відділень і/або лікували у відділеннях мікрохірургії ока Вінницької й Житомирської обласних клінічних лікарень протягом 2013 року. Серед пацієнтів чоловіків було 24 (55,8 %), жінок — 19 (44,2 %). Середній вік пацієнтів становив 43,88 ± 2,67 року. Матеріалом для бактеріологічної діагностики слугували вміст кон’юнктивальної порожнини, вміст абсцесу, мазки з поверхні виразки рогівки (рис. 1).

Результати та обговорення

Від хворих ізольовано 58 штамів мікроорганізмів у монокультурі (80,6 %) і в асоціаціях (7,5 %). Мікробна контамінація сягала 104–107 КУО/см2. У результаті дослідження клінічного матеріалу встановлено, що в 89,7 % випадків етіологічним фактором інфекції були грампозитивні бактерії. Найбільшу частку серед них становили S.epidermidis (55,2 %), S.aureus (20,8 %), S.viridans (5,2 %); рідше виявляли Е.faecalis (3,4 %), S.heamoliticus (1,7 %), C.hofmannii (1,7 %) і S.pneumoniae (1,7 %). Грамнегативні бактерії зустрічали в 10,3 % випадків, насамперед це Acinetobacter spp. (5,2 %), E.coli (3,4 %), рідше виділяли E.gergoviae (1,7 %). В асоціаціях найчастіше виділяли штами S.aureus (30 %) і Acinetobacter spp. (20 %); рідше — S.epidermidis, S.pneumoniae, Е.faecalis, E.coli, E.gergoviae (по 10 % для кожного збудника) (рис. 2).

У результаті проведеного ретроспективного аналізу результатів досліджень виявили неоднозначну чутливість до антибіотиків у клінічних штамів епідермального стафілококу.

Так, близько 78 % виділених штамів були чутливими до амоксициліну/клавуланату. Резистентність до ампіциліну й оксациліну встановлено в 15,6 % штамів; ампіциліну/сульбактаму й амоксициліну/клавуланату — в 9,4 % штамів. S.epidermidis були резистентними або помірно чутливими до піперациліну/тазобактаму у 25 % випадків. Варто відзначити невисоку активність цефалоспоринів (особливо І і IV поколінь) порівняно з пеніцилінами. Визначено, що 12,5–18,8 % досліджуваних штамів були помірно чутливими або резистентними до цефалоспоринів. Кращою була активність у цефоперазону/сульбактаму — 71,9 % чутливих штамів; 9,4 % — резистентних (рис. 3).

Під час дослідження встановили високу чутливість стафілококів до лінезоліду (96,9 %), рифампіцину (96,9 %), меропенему (93,8%), ванкоміцину (90,6 %). Чутливість S.epidermidis до макролідів була низькою: виявили 18,8–28,1 % резистентних штамів. Високу ефективність щодо S.epidermidis проявляли тетрацикліни (доксициклін) і аміноглікозиди (Тобросопт™, Дексапол™). Доксициклін згубно діяв на 84,4 %, аміноглікозиди (Тобросопт™, Дексапол™) — на 84,4–96,9 % досліджуваних штамів. Встановили високу активність ципрофлоксацину (Ципронекс™), офлоксацину, левофлоксацину, гатифлоксацину, моксифлоксацину (84,4–93,8 % чутливих S.epidermidis). Норфлоксацин, пефлоксацин і ломефлоксацин були неефективними щодо епідермального стафілококу (12,5–18,8 %).

Аналіз антибіотикограм показав варіабельну чутливість S.aureus (рис. 4).

Найактивнішим β-лактамним антибіотиком щодо S.аureus був амоксицилін/клавуланат (66,7 %). Третина штамів S.aureus були резистентними до ампіциліну. Така низька чутливість до пеніцилінів відображала здатність клінічних штамів стафілококу продукувати β-лактамази на високому рівні. До ванкоміцину визначали помірну чутливість золотистого стафілококу (25,0 %). Стійкість S.аureus до оксациліну (33,3 %), ванкоміцину (8,3 %) вказувала на існування серед даної госпітальної групи мікроорганізмів метицилін- і ванкоміцин-резистентних штамів.

Встановлено невисоку протимікробну ефективність ампіциліну, захищеного сульбактамом, щодо S.аureus. Їх чутливість до даного антибіотика виявляли лише в 58,3 % штамів, а 33,3 % мали помірно резистентні властивості. Ефективність піперациліну/тазобактаму щодо S.аureus також була низькою: 33,3 % штамів проявляли помірну чутливість, а резистентними були 16,7 %.

Достатньою антибактеріальною активністю щодо S.аureus відзначалися цефотаксим, цефтріаксон. Низьку активність визначили в цефалоспоринів І (цефазолін), ІІ (цефуроксим), ІV покоління (цефепім). За даними ретроспективного аналізу встановлено, що S.аureus зберігали чутливість до карбапенемів, рифампіцину й лінезоліду. Відмічали чутливість штамів S.аureus до меропенему (75,0 %), рифампіцину й лінезоліду (91,7 %). Низька ефективність щодо S.aureus була притаманна доксицикліну й аміноглікозидам (25 % резистентних штамів). Невисокою була чутливість S.aureus до гентаміцину, тобраміцину (Тобросопт™) — 66,7 %. До макролідів S.аureus проявляли неоднакову чутливість. Кларитроміцин і азитроміцин були ефективними в 58,3 % випадків, а до еритроміцину 41,7 % досліджуваних штамів були абсолютно резистентними.

Низький рівень стійкості S.aureus визначили до фторхінолонів. До гатифлоксацину встановлено абсолютну чутливість у 83,3 % досліджуваних штамів, помірну чутливість та абсолютну стійкість проявляли лише в 8,3 %. Менш активними щодо S.aureus були моксифлоксацин, левофлоксацин, ципрофлоксацин (Ципронекс™), пефлоксацин, резистентність яких не перевищувала 8,3 %. Штами S.aureus були менш чутливими до норфлоксацину, офлоксацину й ломефлоксацину.

На відміну від S.epidermidis і S.aureus, виділений штам S.haemoliticus був чутливим до всіх досліджуваних антибіотиків. Антибіотикограма до виділеного штаму S.pneumoniaе характеризувала його помірну чутливість до простих пеніцилінів, ампіциліну, комбінованого із сульбактамом, цефтріаксону й офлоксацину. Встановили резистентність S.pneumoniae до доксицикліну, цефалоспоринів І і ІІ поколінь, а також цефоперазону/сульбактаму. До решти досліджуваних препаратів виділений клінічний штам S.pneumoniae був високочутливим.

Клінічні штами S.viridans продемонстрували високу чутливість до пеніцилінів, цефалоспоринів усіх поколінь, аміноглікозидів (Тобросопт™, Дексапол™), ванкоміцину, меропенему, рифампіцину, але проявляли резистентність (50 % штамів) до лінезоліду, доксицикліну, фторхінолонів усіх генерацій (Ципронекс™), макролідів І і ІІ поколінь.

Найактивнішими щодо ентерококу були пеніциліни, ванкоміцин, лінезолід, рифампіцин. Відмічали чутливість ентерококу до макролідів (100 %) і невисоку чутливість до цефалоспоринів (50 %). E.faecalis у 50 % випадків мав помірно резистентні властивості щодо цефалоспоринів. Виявлено стійкість до аміноглікозидів усіх поколінь. Серед фторхінолонів лише гатифлоксацин, левофлоксацин і моксифлоксацин були ефективними в половині випадків. E.faecalis був чутливим і помірно чутливим до лінкозамідів і доксицикліну.

Виділені коринебактерії були нечутливими до пеніцилінів, цефалоспоринів І і ІІ поколінь, левоміцетину. Цефтріаксон, цефепім, цефоперазон/сульбактам ефективно діяли на C.hofmannii. Високу активність відзначили в лінезоліду, ванкоміцину, меропенему, лінкозамідів, доксицикліну, рифампіцину. C.hofmannii були чутливими до фторхінолонів (Ципронекс™), аміноглікозидів (Тобросопт™, Дексапол™), за винятком амікацину, до якого визначали помірну чутливість.

За даними бактеріологічних лабораторій двох лікарень обласного підпорядкування, від хворих із гнійно-запальними процесами переднього відрізка ока і його допоміжного апарату виділено грамнегативні збудники Acinetobacter spp. (n = 3), E.coli (n = 2), E.gergoviae (n = 1).

Виділені штами Acinetobacter spp. виявились полірезистентними. Неефективними щодо зазначених бактерій були пеніциліни, у тому числі захищені сульбактамом і тазобактамом (66,7 %). Лише третина штамів ацинетобактерій (33,3 %) мала чутливість до амоксициліну/клавуланату, левоміцетину й ванкоміцину. Цефалоспорини не діяли на ацинетобактерії. Acinetobacter spp. (66,7 %) були резистентними до гентаміцину, тобраміцину (Тобросопт™), амікацину й неоміцину (Дексапол™). Відмітили незначну перевагу гатифлоксацину й моксифлоксацину, до яких ацинетобактерії були помірно чутливими (66,7 %). Однак резистентність до зазначених препаратів становила 33,3 %. Інші фторхінолони виявились абсолютно неефективними щодо Acinetobacter spp. Ацинетобактерії були нечутливі до лінкоміцину й кліндаміцину; були помірно чутливі до доксицикліну (66,7 %). Відзначили безсумнівну активність меропенему. Чутливість до рифампіцину виявили лише 66,7 % штамів Acinetobacter spp.

Виділені штами E.соli були чутливими до захищених пеніцилінів. Цефазолін не відзначався активністю щодо E.соli. Відмітили високу чутливість досліджуваних штамів до цефоперазону/сульбактаму, цефепіму. Встановили високу чутливість до меропенему, левоміцетину. Госпітальні штами E.соli виявились стійкими до лінкоміцину, кліндаміцину, доксицикліну й рифампіцину. Аміноглікозиди ефективно пригнічували ріст кишкової палички, за винятком тобраміцину. Виділені штами E.соli були високочутливими до всіх досліджуваних фторхінолонів.

Виділений штам E.gergoviae був чутливим до пеніцилінів, комбінованих із клавуланатом і сульбактамом, меропенему, лінкоміцину, кліндаміцину, доксицикліну, рифампіцину. Відмітили помірну чутливість E.gergoviae до цефалоспоринів, аміноглікозидів (Тобросопт™, Дексапол™), левоміцетину. Варіабельною була чутливість E.gergoviae до фторхінолонів. Норфлоксацин, ципрофлоксацин (Ципронекс™), левофлоксацин, гатифлоксацин і моксифлоксацин ефективно пригнічували ріст E.gergoviae. Помірну чутливість встановили до офлоксацину, пефлоксацину й ломефлоксацину.

Висновки

1. Ретроспективний аналіз бактеріологічних обстежень офтальмологічних пацієнтів свідчить, що в етіологічній структурі гнійно-запальних процесів переднього відрізка ока та його допоміжного апарату провідне місце належить грампозитивним бактеріям (89,7 %), а саме: S.epidermidis (55,2 %), S.aureus (20,8 %), S.viridans (5,2 %); значно рідше їх спричиняють Е.faecalis (3,4 %), S.heamoliticus (1,7 %), S.pneumoniae (1,7 %) і C.hofmannii (1,7 %). Серед грамнегативних мікроорганізмів переважають Acinetobacter spp. (5,2 %) та E.coli (3,4 %), рідше — E.gergoviae (1,7 %).

2. Збудники виділяються переважно в монокультурі (82,8 %); асоціації найчастіше утворюють штами S.aureus (30 %) та Acinetobacter spp. (20 %); рідше — S.epidermidis, S.pneumoniae, Е.faecalis, E.coli, E.gergoviae (по 10 % випадків кожен).

3. Стафілококи, які спричиняють гнійно-запальні захворювання переднього відрізка ока та його допоміжного апарату, мають варіабельну чутливість до антибіотиків: пеніцилінів, у тому числі захищених (50,0–78,1 %); цефалоспоринів (50,0–71,9 %), макролідів (50–56,3 %), левоміцетину, норфлоксацину (66,7–71,9 %), ломефлоксацину, пефлоксацину (58,3–75,0 %), ципрофлоксацину (Ципронекс™) (66,7–78,1%); офлоксацину (75,0–87,5 %), моксифлоксацину (75,0–84,4 %), гентаміцину (66,7–90,6 %), тобраміцину (Тобросопт™) (66,7–93,8 %); зберігають високу чутливість до гатифлоксацину (83,3–93,8 %), лінезоліду (91,7–96,9 %), рифампіцину (91,7–96,9 %).

4. Грамнегативним збудникам гнійно-запальних захворювань переднього відрізка ока притаманна низька чутливість до більшості досліджуваних антибіотиків. Ефективним щодо Acinetobacter spp. є лише меропенем. Ентеробактерії зберігають чутливість до фторхінолонів, гентаміцину, цефепіму, цефтріаксону.

Конфлікт інтересів. Не заявлений.


Bibliography

1. Запускалов И.В. Современные тенденции реконструктивной хирургии травматических повреждений переднего отрезка глаза (обзор литературы) / И.В. Запускалов, О.И. Кривошеина // Офтальмохирургия. — 2013. — № 2. — С. 59.

2. Майчук Ю.Ф. Современные тенденции в эпидемиологии и терапии глазных инфекций / Ю.Ф. Майчук // Окулист. — 2005. — № 6(74). — С. 8-9.

3. Bhoomibunchoo C. Infectious endophthalmitis: review of 420 cases / C. Bhoomibunchoo, T. Ratanapakorn, S. Sinawat // Clinical Ophthalmology. — 2013. — Vol. 7. — P. 247-252.

4. Chen X. Microbial spectrum and resistance patterns in endophthalmitis: a 21-year (1988-2008) review in northeast United States / X. Chen, R.A. Adelman // J. Ocul. Pharmacol. Ther. — 2012. — Vol. 28, № 4. — P. 329-334.

5. Durand M.L. Endophthalmitis / M.L. Durand // Clinical Microbiology and Infection. — 2013. — Vol. 19, № 3. — P. 227-234.

6. Schimel A.M. Endophthalmitis isolates and antibiotic susceptibilities: a 10-year review of culture-proven cases / A.M. Schimel, D. Miller, H.W. Flynn, Jr // Am. J. Ophthalmol. — 2013. — Vol. 156, Issue 1. — P. 50-52.

Similar articles

Evolution of the microbial landscape and current trends of antibiotic resistance formation in pathogenic microrganisms in general intensive care units
Authors: Бондар М.В., Пилипенко М.М., Харченко Л.А., Овсієнко Т.В., Доморацький О.Е., Свінтуковський М.Ю., Кондратенко С.О., Шморгун В.В.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

"Emergency medicine" 1 (80) 2017
Date: 2017.03.17
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Authors: Георгіянц М.А., Корсунов В.А., Скорик В.С.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

"Emergency medicine" №2(97), 2019
Date: 2019.04.11
Categories: Medicine of emergency
Sections: Medical forums
О чувствительности некоторых видов микроорганизмов к антибиотикам фирм «Аспект», «НИЦФ», HiMedia
Authors: Пернакова В.Г., Поддубная Е.Н., Шевченко В.Т. - Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького; НИИ травматологии и ортопедии, г. Донецк; Донецкая областная травматологическая больница
"Тrauma" Том 15, №4, 2014
Date: 2014.12.02
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches

Back to issue