Непритомність: типи синкопальних станів
Разделы: Школа Аксимед
Версия для печати
Непритомність (syncope, синкопе) - це короткочасна втрата свідомості, що супроводжується втратою тонусу м'язів, обумовлена короткочасним зменшенням кровопостачання головного мозку. Синкопальні стани значно змінюють якість життя хворих, стають частою причиною тимчасової та стійкої непрацездатності. Не завжди патологія нервової системи є першопричиною розвитку непритомності. Найчастіше синкопальні стани розвиваються на тлі соматичної патології. Знання причин розвитку цих станів допомагає правильно встановити діагноз і призначити патогенетично обгрунтоване лікування.
Виділяють кілька типів непритомності, найпоширеніші з яких:
- Нейрогенний, обумовлений порушеннями роботи вегетативної нервової системи (вазодепресорний, ортостатичний, при підвищеній чутливості каротидного синуса або підвищенні внутрішньогрудного тиску), становить до 50 % всіх випадків непритомності.
- Кардіогенний, розвивається внаслідок порушення серцевого ритму, інфаркту міокарда, недостатності клапанів тощо, становить близько 25 % випадків непритомності.
- Гіпервентиляційний, може виникнути в стресовій ситуації, коли людина несвідомо починає часто дихати.
Також втратою свідомості може супроводжуватися черепно-мозкова травма, напад епілепсії, гострі інфекційні захворювання, проте ці стани не можна вважати непритомністю в традиційному розумінні.