Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Гіпоталамічний синдром: причини, симптоми та наслідки

Гіпоталамічний синдром — комплекс розладів ендокринного, імунного та вегетативного характеру.

Найчастіше такі розлади відбуваються внаслідок порушень в гіпоталамусі, який регулює гомеостаз і нейроендокринну функцію організму.

Симптоми:

  • зміна ваги (частіше в бік збільшення);
  • перепади настрою;
  • головні болі;
  • гіпертензія;
  • порушення менструального циклу;
  • підвищення апетиту;
  • зниження лібідо;
  • сильна спрага.

Причини гіпоталамічного синдрому

Найчастіше зустрічається у підлітків, а також у дорослих у репродуктивному віці від 30 до 40 років. Основні причини:

  • травми головного мозку з пошкодженням гіпоталамуса;
  • тривале кисневе голодування;
  • пухлина мозку;
  • інтоксикація наркотиками, алкоголем;
  • судинна патологія мозку (наприклад, інсульт);
  • нейроінфекції;
  • вагітність;
  • хронічні захворювання, які проявляються вегетативними розладами (бронхіальна астма, ураження ШКТ).

Гіпоталамічна епілепсія — найстрашніший прояв синдрому

Діагностувати гіпоталамічний синдром дуже складно, оскільки він може проявлятися різними симптомами залежно від розладу вегетативної, нервової чи ендокринної системи. Найстрашніший прояв гіпоталамічного синдрому — епілепсія.

Діенцефальна епілепсія проявляється вегетативною симптоматикою з судомними (епілептичними) ознаками. Спостерігається:

  • підвищене відчуття голоду і спраги;
  • різка зміна настрою за добу до нападу;
  • безпричинний страх;
  • озноб, що змінюється підвищенням температури тіла;
  • пітливість;
  • зміна кольору шкіри (блідість, пунцовість);
  • втрата свідомості з судомами.

Діагностика епілепсії, пов'язаної з дисфункцією гіпоталамуса

  • Проведення ЕКГ;
  • термометрія в трьох місцях;
  • визначення цукрової кривої (гіпер-, гіпоглікемія, двогорба, торпідна);
  • триденна проба Земницького;
  • МРТ головного мозку, наднирників;
  • УЗД щитоподібної залози.

Необхідне комплексне лікування в ендокринолога, невролога і гінеколога.