Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International neurological journal №4 (106), 2019

Back to issue

Chronic fatigue syndrome associated with herpesvirus infections

Authors: Мальцев Д.В.
Інститут експериментальної і клінічної медицини НМУ імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Categories: Neurology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Синдром хронічної втоми (СХВ) є важливою медико-соціальною проблемою з огляду на великий вплив на якість життя й інвалідність у сучасній людській популяції. Слід розрізняти власне СХВ від аналогічного за клінічними проявами синдрому, зумовленого хронічною реактивованою лімфотропною герпесвірусною інфекцією, викликаною вірусом Епштейна — Барр, вірусом герпесу 6-го і 7-го типу і рідше — цитомегаловірусом. Вірусасоційована хвороба має двофазний перебіг із переважанням імунозапальних розладів протягом перших місяців/років і розвитком нейродегенерації за типом скроневого медіанного склерозу в подальшому. Оскільки загальновизнані нині критерії діагностики СХВ, запропоновані Centers for Disease Control and Prevention, не дозволяють відрізнити ці дві різнорідні хвороби, наріжним каменем діагностики є ідентифікація реактивованого герпесвірусу за результатами полімеразної ланцюгової реакції лейкоцитів крові (однак не сироватки крові) або виявлення специфічних антитіл до певних молекул вірусу, асоційованих з реактивацією. Другий важливий компонент діагностики — оцінка імунного статусу та ідентифікація на підставі отриманих даних імунодефіцитної хвороби, що є причиною підтримання хронічного реактивованого стану опортуністичного вірусу в організмі людини внаслідок послаблення імунного нагляду. Згідно з результатами контрольованих клінічних досліджень, при СХВ, асоційованому з герпесвірусною інфекцією, оптимальною є комбінована терапія, що включає ациклічний аналог гуанозину для пригнічення вірусної активності та агент адресної імунотерапії для компенсації причинної імунодефіцитної хвороби. Даний огляд присвячений всебічному висвітленню накопиченої доказової бази щодо етіології, патогенезу, діагностики і лікування СХВ, асоційованого з герпесвірусною інфекцією.

Синдром хронической усталости (СХУ) является важной медико-социальной проблемой, учитывая существенное влияние на качество жизни и инвалидность в современной человеческой популяции. Следует различать собственно СХУ и аналогичный по клиническим проявлениям синдром, обусловленный хронической реактивированной лимфотропной герпесвирусной инфекцией, вызванной вирусом Эпштейна — Барр, вирусом герпеса 6-го и 7-го типа и реже — цитомегаловирусом. Вирусассоциированная болезнь имеет двухфазное течение с преобладанием иммуновоспалительных расстройств в течение первых месяцев/лет и развитием нейродегенерации по типу височного медианного склероза в дальнейшем. Поскольку общепризнанные ныне критерии диагностики СХУ, предложенные Centers for Disease Control and Prevention, не позволяют отличить эти две разнородные болезни, краеугольным камнем диагностики является идентификация реактивированного герпесвируса по результатам полимеразной цепной реакции лейкоцитов крови (однако не сыворотки крови) или выявления специфических антител к определенным молекулам вируса, ассоциированных с реактивацией. Второй важный компонент диагностики — оценка иммунного статуса и идентификация на основании полученных данных иммунодефицитной болезни, которая является причиной поддержания хронического реактивированного состояния оппортунистического вируса в организме человека вследствие ослабления иммунного надзора. Согласно результатам контролируемых клинических исследований, при СХУ, ассоциированном с герпесвирусной инфекцией, оптимальной является комбинированная терапия, включающая ациклический аналог гуанозина для подавления вирусной активности и агент адресной иммунотерапии для компенсации причинной иммунодефицитной болезни. Данный обзор посвящен всестороннему освещению накопленной до сегодняшнего дня доказательной базы по этиологии, патогенезу, диагностике и лечению СХУ, ассоциированного с герпевирусными инфекциями.

Chronic fatigue syndrome (CFS) is an important medical and social problem in view of the great influence on the quality of life and disability in the modern human population. It is necessary to distinguish the actual CFS from the syndrome with similar clinical manifestations caused by chronic reactivated lymphotropic herpesvirus infection induced by Epstein-Barr virus, human herpesvirus-6, -7 and, more rarely, cytomegalovirus. The virus-associated disease has a biphasic course with predominance of immune-inflammatory disorders in the first months/years and the development of neurodegeneration by type of mesial temporal sclerosis later on. Since the currently recognized criteria for the diagnosis of CFS suggested by the Centers for Disease Control and Prevention do not allow us to distinguish these two heterogeneous diseases, the identification of reactivated herpesvirus according to the results of the polymerase chain reaction of blood leukocytes (but not blood serum) or the detection of specific antibodies to certain virus mo-lecules associated with reactivation is the cornerstone of the diagnosis. Another important component of the diagnosis is evaluating the immune status and identifying, based on these findings, the immunodeficiency disease, which is the reason for maintaining the chronic reactivated state of the opportunistic virus in the human body due to the decreasing immune surveillance. According to the results of controlled clinical studies in CFS associated with herpesvirus infection, the combination therapy, which includes the acyclic analogue of guanosine for suppressing viral activity and the agent of targeted immunotherapy to compensate for the causative immunodeficiency, is optimal. This review deals with the comprehensive coverage of the evidence base accumulated up to now with respect to the etiology, pathogenesis, diagnosis and treatment of CFS associated with herpesvirus infections.


Keywords

синдром хронічної втоми; герпесвіруси; імунодефіцитна хвороба; огляд

синдром хронической усталости; герпесвирусы; иммунодефицитная болезнь; обзор

chronic fatigue syndrome; herpesviruses; immunodeficiency disease; review


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Мальцев Д.В. Герпесвірусні нейроінфекції людини. Київ: Центр учбової літератури. 2015. 468 с.

2. Мальцев Д.В. Реактивована HHV–7–інфекція в сім’ї із загальним варіабельним імунодефіцитом. Український медичний часопис. 2013. № 3(95). С. 123–126.

3. Мальцев Д.В., Казмірчук В.Є. Ефективність противірусного лікування при герпесвірусній нейроінфекції зі скроневою епілепсією. Міжнародний неврологічний журнал. 2011. № 4(42). С. 21–28.

4. Мальцев Д.В., Климчук В.В. Випадок ятрогенного аспергільозу ретробульбарної клітковини і лімбічного герпесвірусного енцефаліту у пацієнтки з дефіцитом мієлопероксидази фагоцитів. Український медичний часопис. 2011. № 1(81). С. 118–120.

5. Мальцев Д.В., Недопако Я.Я., Грицик В.Ф зі співавт. Скроневий медіанний склероз. Український неврологічний журнал. 2015. № 4. С. 7–20.

6. Ablashi D.V., Eastman H.B., Owen C.B. et al. Frequent HHV–6 reactivation in multiple sclerosis (MS) and chronic fatigue syndrome (CFS) patients. J. Clin. Virol. 2000. Vol. 16(3). P. 179–191.

7. Ablashi D.V., Levine P.H., De Vinci C. et al. Use of anti HHV–6 transfer factor for the treatment of two patients with chronic fatigue syndrome (CFS). Two case reports. Biotherapy. 1996. Vol. 9(1–3). P. 81–86.

8. Agmon–Levin N., Zafrir Y., Kivity S. et al. Chronic fatigue syndrome and fibromyalgia following immunization with the hepatitis B vaccine: another angle of the ‘autoimmune (auto–inflammatory) syndrome induced by adjuvants’ (ASIA). Immunol. Res. 2014. Vol. 60(2–3). P. 376–383.

9. Aoki R., Kobayashi N., Suzuki G. et al. Human herpesvirus 6 and 7 are biomarkers for fatigue, which distinguish between physiological fatigue and pathological fatigue. Biochem. Biophys. Res. Commun. 2016. Vol. 478(1). P. 424–430.

10. Barton J.C., Bertoli L.F., Barton J.C., Acton R.T. Fibromyalgia in 300 adult index patients with primary immunodeficiency. Clin. Exp. Rheumatol. 2017. Vol. 105(3). P. 68–73.

11. Benbadis S.R., Tatum W.O. 4th, Murtagh F.R., Vale F.L. MRI evidence of mesial temporal sclerosis in patients with psychogenic nonepileptic seizures. Neurology. 2000. Vol. 55(7). P. 1061–1062.

12. Broderick G., Fuite J., Kreitz A. et al. A formal analysis of cytokine networks in chronic fatigue syndrome. Brain. Behav. Immun. 2010. Vol. 24(7). P. 1209–1217.

13. Brook M.G., Bannister B.A., Weir W.R. Interferon–alpha therapy for patients with chronic fatigue syndrome. J. Infect. Dis. 1993. Vol. 168(3). P. 791–792.

14. Buchwald D., Cheney P.R., Peterson D.L. et al. A chronic illness characterized by fatigue, neurologic and immunologic disorders, and active human herpesvirus type 6 infection. Ann. Intern. Med. 1992. Vol. 116(2). P. 103–113.

15. Cabanas H., Muraki K., Eaton N. et al. Loss of Transient Receptor Potential Melastatin 3 ion channel function in natural killer cells from Chronic Fatigue Syndrome/Myalgic Encephalomyelitis patients. Mol. Med. 2018. Vol. 24(1). P. 44.

16. Caligiuri M., Murray C., Buchwald D. et al. Phenotypic and functional deficiency of natural killer cells in patients with chronic fatigue syndrome. J. Immunol. 1987. Vol. 139(10). P. 3306–3313.

17. Chapenko S., Krumina A., Kozireva S. et al. Activation of human herpesviruses 6 and 7 in patients with chronic fatigue syndrome. J. Clin. Virol. 2006. Vol. 7(1). S47–S51.

18. Chapenko S., Krumina A., Logina I. et al. Association of active human herpesvirus–6, –7 and parvovirus b19 infection with clinical outcomes in patients with myalgic encephalomyelitis/chronic fatigue syndrome. Adv. Virol. 2012. Vol. 2012. P. 205085.

19. Cohn M., St–Laurent M., Barnett A., McAndrews M.P. Social inference deficits in temporal lobe epilepsy and lobectomy: risk factors and neural substrates. Soc. Cogn. Affect Neurosci. 2014. Jul 25 [Epub ahead of print].

20. Daugherty S.A., Henry B.E., Peterson D.L. et al. Chronic fatigue syndrome in northern Nevada. Rev. Infect. Dis. 1991. Vol. 13(1). S39–44.

21. De Oliveira G.N., Kummer A., Salgado J.V. et al. Psychiatric disorders in temporal lobe epilepsy: an overview from a tertiary service in Brazil. Seizure. 2010. Vol. 19(8). P. 479–484.

22. De Vinci C., Levine P.H., Pizza G. et al. Lessons from a pilot study of transfer factor in chronic fatigue syndrome. Biotherapy. 1996. Vol. 9(1–3). P. 87–90.

23. Di Luca D., Zorzenon M., Mirandola P. et al. Human herpesvirus 6 and human herpesvirus 7 in chronic fatigue syndrome. J. Clin. Microbiol. 1995. Vol. 33(6). P. 1660–1661.

24. Donati D., Akhyani N., Fogdell–Hahn A. et al. Detection of human herpesvirus–6 in mesial temporal lobe epilepsy surgical brain resections. Neurology. 2003. Vol. 61(10). P. 1405–1411.

25. Eaton N., Cabanas H., Balinas C. et al. Rituximab impedes natural killer cell function in Chronic Fatigue Syndrome/Myalgic Encephalomyelitis patients: A pilot in vitro investigation. BMC Pharmacol. Toxicol. 2018. Vol. 19(1). P. 12.

26. Eeg–Olofsson O., Bergström T., Andermann F. et al. Herpesviral DNA in brain tissue from patients with temporal lobe epilepsy. Acta Neurol. Scand. 2004 Mar. 109(3). Р. 169–74.

27. Eriksen W. The spread of EBV to ectopic lymphoid aggregates may be the final common pathway in the pathogenesis of ME/CFS. Med. Hypotheses. 2017. Vol. 102. P. 8–15.

28. Esposito L., Drexler J.F., Braganza O. et al. Large–scale ana–lysis of viral nucleic acid spectrum in temporal lobe epilepsy biopsies. Epilepsia. 2015. Vol. 56(2). P. 234–243.

29. Eymard D., Lebel F., Miller M., Turgeon F. Human herpesvirus 6 and chronic fatigue syndrome. Can. J. Infect. Dis. 1993. Vol. 4(4). P. 199–202.

30. Fleisher G., Starr S., Koven N. et al. A non–x–linked syndrome with susceptibility to severe Epstein–Barr virus infections. J. Pediatr. 1982. Vol. 100(5). P. 727–730.

31. Fluge Ø., Bruland O., Risa K. et al. Benefit from B–lymphocyte depletion using the anti–CD20 antibody rituximab in chronic fatigue syndrome. A double–blind and placebo–controlled study. PLoS One. 2011. Vol. 6(10). Р. e26358.

32. Fotheringham J., Akhyani N., Vortmeyer A. et al. Detection of active human herpesvirus–6 infection in the brain: correlation with polymerase chain reaction detection in cerebrospinal fluid. J. Infect. Dis. 2007. Vol. 195(3). P. 450–454.

33. Fotheringham J., Williams E.L., Akhyani N., Jacobson S. Human herpesvirus 6 (HHV–6) induces dysregulation of glutamate uptake and transporter expression in astrocytes. J. Neuroimmune Pharmacol. 2008. Vol. 3(2). P. 105–116.

34. García Pavón Osorio S., López Tiro J.J., Gómez Vera J. IgE deficiency: a forgotten disease? Rev. Alerg. Mex. 2009. Vol. 56(6). P. 192–197.

35. Giovagnoli A.R., Avanzini G. Learning and memory impairment in patients with temporal lobe epilepsy: relation to the presence, type, and location of brain lesion. Epilepsia. 1999. Vol. 40(7). P. 904–911.

36. Goldstein J.A. Fibromyalgia syndrome: a pain modulation disorder related to altered limbic function? Baillieres Clin. Rheumatol. 1994. Vol. 8(4). P. 777–800.

37. Gottschalk G., Barao I., Peterson D. Therapeutic potential of cidofovir (HPMPC, VISTIDE) for the treatment of HHV–6 and/or CMV infections in severely ill patients diagnosed with chronic fatigue syndrome/myalgic encephalomyelitis. HHV–6/7 International Confe–rence. Paris, 2013, Program Book. P. 57.

38. Guenther S., Loebel M., Mooslechner A.A. et al. Frequent IgG subclass and mannose binding lectin deficiency in patients with chronic fatigue syndrome. Hum. Immunol. 2015. Vol. 76(10). P. 729–735.

39. Halpin P., Williams M.V., Klimas N.G. et al. Myalgic encephalomyelitis/chronic fatigue syndrome and gulf war illness patients exhibit increased humoral responses to the herpesviruses–encoded dUTPase: Implications in disease pathophysiology. J. Med. Virol. 2017. Vol. 89(9). P. 1636–1645.

40. Hana I., Vrubel J., Pekarek J., Cech K. The influence of age on transfer factor treatment of cellular immunodeficiency, chronic fatigue syndrome and/or chronic viral infections. Biotherapy. 1996. Vol. 9(1–3). P. 91–95.

41. Harberts E., Yao K., Wohler J.E. et al. Human herpesvirus–6 entry into the central nervous system through the olfactory pathway. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 2011. Vol. 108(33). P. 13734–1379.

42. Henderson T.A. Valacyclovir treatment of chronic fatigue in adolescents. Adv. Mind. Body Med. 2014. Vol. 28(1). P. 4–14.

43. Henle W., Henle G., Andersson J. et al. Antibody responses to Epstein Barr virus–determined nuclear antigen (EBNA)–1 and EBNA–2 in acute and chronic Epstein–Barr virus infection. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 1987. Vol.84. P. 570–574.

44. Karatas H., Gurer G., Pinar A. et al. Investigation of HSV–1, HSV–2, CMV, HHV–6 and HHV–8 DNA by real–time PCR in surgical resection materials of epilepsy patients with mesial temporal lobe sclerosis. J. Neurol. Sci. 2008. Vol. 264(1–2). P. 151–156.

45. Koelle D.M., Barcy S., Huang M.L. Markers of viral infection in monozygotic twins discordant for chronic fatigue syndrome. Clin. Infect. Dis. 2002. Vol. 35(5). P. 518–525.

46. Kogelnik A.M., Loomis K., Hoegh–Petersen M. et al. Use of valganciclovir in patients with elevated antibody titers against Human Herpesvirus–6 (HHV–6) and Epstein–Barr Virus (EBV) who were experiencing central nervous system dysfunction including long–standing fatigue. J. Clin. Virol. 2006. Vol. 37(1). S33–38.

47. Komaroff A.L., Geiger A.M., Wormsely S. IgG subclass deficiencies in chronic fatigue syndrome. Lancet. 1988. Vol. 1(8597). P. 1288–1289.

48. Krueger G.R., Koch B., Hoffmann A. et al. Dynamics of chronic active herpesvirus–6 infection in patients with chronic fatigue syndrome: data acquisition for computer modeling. In Vivo. 2001. Vol. 15(6). P. 461–465.

49. Krumina A.. Chapenko S., Kenina V. et al. The role of HHV–6 and HHV–7 infections in the development of fibromyalgia. J. Neurovirol. 2019. Jan 7 [Epub ahead of print].

50. Lerner A.M., Ariza M.E., Williams M. et al. Antibody to Epstein–Barr virus deoxyuridine triphosphate nucleotidohydrolase and deoxyribonucleotide polymerase in a chronic fatigue syndrome subset. PLoS One. 2012. Vol. 7(11). Р. e47891.

51. Lerner A.M., Beqaj S.H., Deeter R.G., Fitzgerald J.T. IgM serum antibodies to Epstein–Barr virus are uniquely present in a subset of patients with the chronic fatigue syndrome. In Vivo. 2004. Vol. 18(2). P. 101–106.

52. Lerner A.M., Beqaj S.H., Deeter R.G., Fitzgerald J.T. IgM serum antibodies to human cytomegalovirus nonstructural gene pro–ducts p52 and CM2(UL44 and UL57) are uniquely present in a subset of patients with chronic fatigue syndrome. In Vivo. 2002. Vol. 16(3). Р. 153–159.

53. Lerner A.M., Dworkin H.J., Sayyed T. et al. Prevalence of abnormal cardiac wall motion in the cardiomyopathy associated with incomplete multiplication of Epstein–barr Virus and/or cytomegalovirus in patients with chronic fatigue syndrome. In Vivo. 2004. Vol. 18(4). P. 417–424.

54. Lerner A.M., Beqaj S.H., Deeter R.G., Fitzgerald J.T. Valacyclovir treatment in Epstein–Barr virus subset chronic fatigue syndrome: thirty–six months follow–up. In Vivo. 2007. Vol. 21(5). P. 707–713.

55. Li J.M., Huang C., Yan B. et al. HHV–7 in adults with drug–resistant epilepsy: a pathological role in hippocampal sclerosis? J. Clin. Virol. 2014. Vol. 61(3). P. 387–392.

56. Li J.M., Lei D., Peng F. et al. Detection of human herpes virus 6B in patients with mesial temporal lobe epilepsy in West China and the possible association with elevated NF–κB expression. Epilepsy Res. 2011. Vol. 94(1–2). P. 1–9.

57. Liimatainen S., Fallah M., Kharazmi E. et al. Interleukin–6 levels are increased in temporal lobe epilepsy but not in extra–temporal lobe epilepsy. J. Neurol. 2009. Vol. 256(5). P. 796–802.

58. Lloyd A., Hickie I., Wakefield D. et al. A double–blind, placebo–controlled trial of intravenous immunoglobulin therapy in patients with chronic fatigue syndrome. Am. J. Med. 1990. Vol. 89(5). P. 561–568.

59. Lloyd A.R., Wakefield D., Boughton C.R., Dwyer J.M. Immunological abnormalities in the chronic fatigue syndrome. Med. J. Aust. 1989. Vol. 151(3). P. 122–124.

60. Loebel M., Eckey M., Sotzny F. et al. Serological profiling of the EBV immune response in Chronic Fatigue Syndrome using a peptide microarray. PLoS One. 2017. Vol. 12(6). Р. e0179124.

61. Loebel M., Grabowski P., Heidecke H. et al. Antibodies to β adrenergic and muscarinic cholinergic receptors in patients with Chronic Fatigue Syndrome. Brain. Behav. Immun. 2016. Vol. 52. P. 32–39.

62. Loebel M., Strohschein K., Giannini C. et al. Deficient EBV–specific B– and T–cell response in patients with chronic fatigue syndrome. PLoS One. 2014. Vol. 9(1). Р. e85387.

63. Maes M., Coucke F., Leunis J.C. Normalization of the increased translocation of endotoxin from gram negative enterobacteria (leaky gut) is accompanied by a remission of chronic fatigue syndrome. Neuro Endocrinol. Lett. 2007. Vol. 28(6). P. 739–744.

64. Maher K.J., Klimas N.G., Fletcher M.A. Chronic fatigue syndrome is associated with diminished intracellular perforin. Clin. Exp. Immunol. 2005. Vol. 142(3). P. 505–511.

65. Maltsev D.V. The effectiveness of combined antiviral the–rapy in chronic mononucleosis caused by Epstein–Barr virus. European EBV meeting. Karolinska Institutet. Stockholm. 2015. P. 33.

66. Marshall G.S., Gesser R.M., Yamanishi K., Starr S.E. et al. Chronic fatigue in children: clinical features, Epstein–Barr virus and human herpesvirus 6 serology and long term follow–up. Pediatr. Infect. Dis. J. 1991. Vol. 10(4). P. 287–290.

67. Masuda A., Nakayama T., Yamanaka T. et al. The prognosis after multidisciplinary treatment for patients with postinfectious chronic fatigue syndrome and noninfectious chronic fatigue syndrome. J. Behav. Med. 2002. Vol. 25(5). P. 487–497.

68. McGhee S.A., Kaska B., Liebhaber M., Stiehm E.R. Persistent parvovirus–associated chronic fatigue treated with high dose intravenous immunoglobulin. Pediatr. Infect. Dis. J. 2005. Vol. 24(3). P. 272–274.

69. Meeuwsen S., Bsibsi M., Persoon–Deen C., Ravid R., van Noort J.M. Cultured human adult microglia from different donors display stable cytokine, chemokine and growth factor gene profiles but respond differently to a pro–inflammatory stimulus. Neuroimmunomodulation. 2005. Vol. 12(4). P. 235–245.

70. Meeuwsen S., Persoon–Deen C., Bsibsi M. et al. Modulation of the cytokine network in human adult astrocytes by human herpesvirus–6A. J. Neuroimmunol. 2005. Vol. 164(1–2). P. 37–47.

71. Miller G., Grogan E., Rowe D. et al. Selective lack of antibody to a component of Epstein–Barr nuclear antigen in patients with chronic active Epstein–Barr virus infection. J. Infect. Dis. 1987. Vol. 156. P. 26–35.

72. Montoya J.G., Kogelnik A.M., Bhangoo M. et al. Randomized clinical trial to evaluate the efficacy and safety of valganciclovir in a subset of patients with chronic fatigue syndrome. J. Med. Virol. 2013. Vol. 85(12). P. 2101–9.

73. Natelson B.H., Ye N., Moul D.E. et al. High titers of anti–Epstein–Barr virus DNA polymerase are found in patients with severe fatiguing illness. J. Med. Virol. 1994. Vol. 42(1). P. 42–46.

74. Nicolson G.L., Gan R., Haier J. et al. Multiple co–infections (Mycoplasma, Chlamydia, human herpes virus–6) in blood of chronic fatigue syndrome patients: association with signs and symptoms. APMIS. 2003. Vol. 111(5). P. 557–566.

75. Niehusmann P., Mittelstaedt T., Bien C.G. et al. Presence of human herpes virus 6 DNA exclusively in temporal lobe epilepsy brain tissue of patients with history of encephalitis. Epilepsia. 2010. Vol. 51(12). P. 2478–2483.

76. Pate M.B., Smith J.K., Chi D.S., Krishnaswamy G. Regulation and dysregulation of immunoglobulin E: a molecular and clinical perspective. Clin. Mol. Allergy. 2010. Vol. 8. P. 3.

77. Patnaik M., Komaroff A.L, Conley E. et al. Prevalence of IgM antibodies to human herpesvirus 6 early antigen (p41/38) in patients with chronic fatigue syndrome. J. Infect. Dis. 1995. Vol. 172(5). P. 1364–1367.

78. Rasa S., Nora–Krukle Z., Henning N. et al. Chronic viral infections in myalgic encephalomyelitis/chronic fatigue syndrome (ME/CFS). J. Transl. Med. 2018. Vol. 16(1). P. 268.

79. Read R., Spickett G., Harvey J. et al. IgG1 subclass deficiency in patients with chronic fatigue syndrome. Lancet. 1988. Vol. 1(8579). P. 241–242.

80. Rowe K.S. Double–blind randomized controlled trial to assess the efficacy of intravenous gammaglobulin for the management of chronic fatigue syndrome in adolescents. J. Psychiatr. Res. 1997. Vol. 31(1). P. 133–147.

81. Russell I.J., Michalek J.E., Kang Y.K., Richards A.B. Reduction of morning stiffness and improvement in physical function in fibromyalgia syndrome patients treated sublingually with low doses of human interferon–alpha. J. Interferon Cytokine Res. 1999. Vol. 19(8). P. 961–968.

82. Russell I.J., Vipraio G.A., Michalek J.E. et al. Lymphocyte markers and natural killer cell activity in fibromyalgia syndrome: effects of low–dose, sublingual use of human interferon–alpha. J. Interferon Cytokine Res. 1999. Vol. 19(8). P. 969–978.

83. Sairenji T., Yamanishi K., Tachibana Y. et al. Antibody responses to Epstein–Barr virus, human herpesvirus 6 and human herpesvirus 7 in patients with chronic fatigue syndrome. Intervirology. 1995. Vol. 38(5). P. 269–273.

84. San–Juan D., Mayorga A.P., Calcáneo Jde D. et al. Periodic epileptiform discharges in mesial temporal lobe epilepsy with hippocampal sclerosis. Seizure. 2013. Vol. 22(9). P. 735–742.

85. Sazgar M., Carlen P.L., Wennberg R. et al. Panic attack semio–logy in right temporal lobe epilepsy. Epileptic. Disord. 2003. Vol. 5(2). P. 93–100.

86. Schlitt M., Bucher A.P., Quindlen E.A. et al. Nonfulminant herpes simplex encephalitis as a cause for mesial temporal sclerosis. Med. Hypotheses. 1990. Vol. 33(3). P. 177–179.

87. See D.M., Khemka P., Sahl L. et al. The role of natural killer cells in viral infections. Scand. J. Immunol. 1997. Vol. 46(3). P. 217–224.

88. See D.M., Tilles J.G. Alpha–Interferon treatment of patients with chronic fatigue syndrome. Immunol. Invest. 1996. Vol. 25(1–2). P. 153–164.

89. Singh R.K., Glynn S.M., Garton H.J. et al. Hallucinations and reversed cerebral dominance in mesial temporal sclerosis. Pediatr. Neurol. 2011. Vol. 45(2). P. 121–124.

90. Smith J.K., Krishnaswamy G.H., Dykes R., et al. Clinical manifestations of IgE hypogammaglobulinemia. Ann. Allergy Asthma Immunol. 1997. Vol. 78(3). P. 313–318.

91. Straus S.E., Dale J.K., Tobi M. et al. Acyclovir treatment of the chronic fatigue syndrome. Lack of efficacy in a placebo–controlled trial. N. Engl. J. Med. 1988. Vol. 319(26). P. 1692–1698.

92. Taylor D.C. Factors influencing the occurrence of schizophrenia–like psychosis in patients with temporal lobe epilepsy. Psychol. Med. 1975. Vol. 5(3). P. 249–254.

93. Tirelli U., Lleshi A., Berretta M. et al. Treatment of 741 Ita–lian patients with chronic fatigue syndrome. Eur. Rev. Med. Pharmacol. Sci. 2013. Vol. 17(21). P. 2847–2852.

94. Uesugi H., Shimizu H., Maehara T. et al. Presence of human herpesvirus 6 and herpes simplex virus detected by polymerase chain reaction in surgical tissue from temporal lobe epileptic patients. Psychiatry Clin. Neurosci. 2000. Vol. 54(5). P. 589–593.

95. Van Elst L.T., Woermann F.G., Lemieux L. et al. Affective aggression in patients with temporal lobe epilepsy: a quantitative MRI study of the amygdale. Brain. 2000. Vol. 123(Pt. 2). P. 234–243.

96. Wakefield D., Lloyd A., Brockman A. Immunoglobulin subclass abnormalities in patients with chronic fatigue syndrome. Pediatr. Infect. Dis. J. 1990. Vol. 9(8). S. 50–53.

97. Wakefield D., Lloyd A., Dwyer J. зі співавт. Human herpesvirus 6 and myalgic encephalomyelitis. Lancet. 1988. Vol. 1(8593). P. 1059.

98. Watt T., Oberfoell S., Balise R. et al. Response to valganciclovir in chronic fatigue syndrome patients with human herpesvirus 6 and Epstein–Barr virus IgG antibody titers. J. Med. Virol. 2012. Vol. 84(12). P. 1967–1974.

99. Yalcin S., Kuratsune H., Yamaguchi K. et al. Prevalence of human herpesvirus 6 variants A and B in patients with chronic fatigue syndrome. Microbiol. Immunol. 1994. Vol. 38(7). P. 587–590.

Similar articles

Current Approaches to the Diagnosis of Herpesvirus Neuroinfections (Scientific Review)
Authors: Мальцев Д.В., Євтушенко С.К. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна; Харьківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна
International neurological journal 3 (81) 2016
Date: 2016.07.14
Categories: Neurology
Sections: Specialist manual
Clinical picture and diagnosis of mesial temporal sclerosis associated with herpes virus infection
Authors: Мальцев Д.В.
Інститут експериментальної і клінічної медицини НМУ імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

International neurological journal №3 (105), 2019
Date: 2019.06.21
Categories: Neurology
Sections: Specialist manual
The peculiarities of treatment of chronic gastritis which are associated with herpesviruses in children
Authors: A. Y. Abaturov, N. I. Leonenko - State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy, Ministry of Health of Ukraine»; State Institution "Institute of Gastroenterology NAMS of Ukraine"
"Child`s Health" 4 (55) 2014
Date: 2014.08.11
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
До питання сучасної клініко-вірусологічної класифікації герпесвірусних нейроінфекцій
Authors: Мальцев Д.В., Казмірчук В.Є., Євтушенко С.К., Інститут імунології та алергології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, м. Київ, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького
International neurological journal 2 (48) 2012
Date: 2013.02.08
Categories: Neurology
Sections: Specialist manual

Back to issue