Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International neurological journal №4 (106), 2019

Back to issue

The structural and morphometric peculiarities of the brain in patients who suffered from aneurysmal subarachnoid hemorrhage

Authors: Дуве Х.В.
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України», м. Тернопіль, Україна

Categories: Neurology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Вивчення структурних змін головного мозку після перенесеного аневризмального суб­арахноїдального крововиливу (аСАК), з’ясування їх зв’язку з функціональним станом пацієнта, когнітивними та психоемоційними розладами сприяє удосконаленню діагностичних підходів та оптимізації прогнозування перебігу захворювання. Мета роботи: оцінити структурно-морфометричні зміни головного мозку у пацієнтів у відновному та резидуальному періодах аСАК. Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 114 пацієнтів у відновному та резидуальному періодах аСАК. Враховували клініко-анатомічну форму крововиливу, дані Монреальського когнітивного тесту, значення індексу Бартел та модифікованої шкали Ренкіна, оцінку психоемоційної сфери за госпітальною шкалою тривожності і депресії. Оцінювали дані комп’ютерної томографії головного мозку з подальшим визначенням морфометричних показників та індексів. Для статистичної обробки результатів користувались програмами Microsoft Excel 2011, Statistica 10 та SPSS Statistics. Результати. За даними морфометрії, у пацієнтів, які перенесли аСАК, виявляли як внутрішню церебральну атрофію (ЦА), що була вираженою у 41 (35,96 %) пацієнта, легкою та помірною — у 21 (18,43 %), так і зовнішню ЦА, що мала дифузний (у 29,82 % пацієнтів) і фокальний (у 14,03 %) тип. При проведенні розподілу пацієнтів за поширеністю атрофічного процесу лише внутрішню ЦА виявляли у 25,43 % пацієнтів, лише зовнішню — у 17,54 %, змішану — у 28,07 %. Вірогідно вищими за значення контрольної групи були біфронтальний індекс, індекс фронтальних рогів та індекс Шлатенбрандта — Нюрнберга, а також показники співвідношення Еванса (p < 0,01). Зі збільшенням розміру правого та лівого бокового шлуночків показники когнітивного тесту ставали гіршими (r = –0,380; p = 0,000, та r = –0,479; p = 0,000). У групах пацієнтів із внутрішньою та змішаною ЦА встановлено вірогідно нижчі показники когнітивного функціонування, що відповідали помірному когнітивному зниженню. Висновки. У 71,04 % пацієнтів, які перенесли аСАК, було виявлено ЦА: у 25,43 % — внутрішню, у 17,54 % — зовнішню та у 28,07 % — змішану. Встановлено залежність між морфометричними показниками, що є характерними для підкіркової та кіркової ЦА, та вираженістю когнітивного дефіциту.

Актуальность. Изучение структурных изменений головного мозга после перенесенного аневризмального субарахноидального кровоизлияния (аСАК), выяснение их связи с функциональным состоянием пациента, когнитивными и психоэмоциональными расстройствами способствует совершенствованию диагностических подходов и оптимизации прогнозирования течения заболевания. Цель работы: оценить структурно-морфометрические изменения головного мозга у пациентов в восстановительном и резидуальном периодах аСАК. Материалы и методы. Проведено комплексное обследование 114 пациентов в восстановительном и резидуальном периодах аСАК. Учтены клинико-анатомическая форма кровоизлияния, данные Монреальского когнитивного теста, значения индекса Бартел и модифицированной шкалы Ренкина, оценка психоэмоциональной сферы по госпитальной шкале тревоги и депрессии. Оценены данные компьютерной томографии головного мозга с последующим определением морфометрических показателей и индексов. С целью статистической обработки результатов использовались программы Microsoft Excel 2011, Statistica 10 и SPSS Statistics. Результаты. По данным морфометрии, у пациентов, перенесших аСАК, проведено наблюдение как внутренней церебральной атрофии (ЦА), которая была выраженной у 41 (35,96 %) пациента, легкой и умеренной — у 21 (18,43 %), так и внешней ЦА, имевшей диффузный (у 29,82 % пациентов) и фокальный (у 14,03 %) тип. По распространенности атрофического процесса только внутреннюю ЦА выявляли у 25,43 % пациентов, только внешнюю — у 17,54 %, смешанную — у 28,07 %. Достоверно выше значений контрольной группы у обследуемых были бифронтальный индекс, индекс фронтальных рогов и индекс Шлатенбрандта — Нюрнберга, а также показатели соотношения Эванса (p < 0,01). С увеличением размера правого и левого боковых желудочков показатели когнитивного теста ухудшались (r = –0,380; p = 0,000, и r = –0,479; p = 0,000). В группах пациентов с внутренней и смешанной ЦА установлены достоверно более низкие показатели когнитивного функционирования, отвечающие умеренному когнитивному снижению. Выводы. У 71,04 % пациентов, перенесших аСАК, обнаружена ЦА: у 25,43 % — внутренняя, у 17,54 % — внешняя и у 28,07 % — смешанная. Установлена зависимость между морфометрическими показателями, характерными для подкорковой и корковой ЦА, и выраженностью когнитивного дефицита.

Background. Studying structural changes of the brain in patients who suffered from aneurysmal subarachnoid hemorrhage (aSAH), finding out their connection with the functional state of patient, his cognitive and psycho-emotional disorders contributes to the improvement of diagnostic approaches and optimize prediction of the disease course. Materials and methods. We carried out a comprehensive examination of 114 patients in the recovery and residual periods of aSAH. Such parameters were taken into account as clinical and anatomical type of hemorrhage, data of Montreal Cognitive Assessment (MoCA), Barthel index and modified Rankin scale score, the assessment of psycho-emotional state using the Hospital Anxiety and Depression Scale. The brain computed tomography measurements were evaluated and followed by the determination of morphometric parameters and indices. For statistical processing of the results, Microsoft Excel 2011, Statistica 10 and SPSS Statistics were used. Results. According to the morphometry data, patients who underwent aSAH were presented with central cerebral atrophy, severe in 41 (35.96 %) cases, mild and moderate — in 21 (18.43 %), and with cortical cerebral atrophy, diffuse — in 29.82 %, and focal — in 14.03 % of patients. According to the extension of the atrophic process, only central cerebral atrophy was manifested in 25.43 % of patients, only cortical one — in 17.54 % and mixed — in 28.07 %. As a result, bifrontal index, frontal horn ratio, Schaltenbrand-Nürnberger index, as well as ­Evans ratio were significantly higher compared to the control group (p < 0.01). Moreover, with increasing sizes of the right and left lateral ventricles, the cognitive test scores became worse (r = –0.380; p = 0.000 and r = –0.479; p = 0.000). Significantly lower results of MoCA, which corresponded to moderate level of cognitive impairment, were observed in groups of patients with central and mixed types of cerebral atrophy. Conclusions. Cerebral atrophy was detected in about 71.04 % of patients who had aneurysmal subarachnoid hemorrhage: central — in 25.43 %, cortical — in 17.54 % and mixed — in 28.07 %. The study found the correlation between the morphometric indices typical for subcortical and cortical cerebral atrophy, and the severity of cognitive impairment.


Keywords

аневризма; субарахноїдальний крововилив; комп’ютерна томографія; церебральна атрофія

аневризма; субарахноидальное кровоизлияние; компьютерная томография; церебральная атрофия

aneurysm; subarachnoid hemorrhage; computed tomography; cerebral atrophy


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Зозуля И.С. Епідеміологія цереброваскулярних захворювань в Україні. Український медичний часопис. 2011.

2. MacGrory B., Vu L., Cutting S., Marcolini E., Gottschalk C. and Greer D. Distinguishing Characteristics of Headache in Nontraumatic Subarachnoid Hemorrhage. Headache: The Journal of Head and Face Pain. 2018. 58. 364–370. doi: 10.1111/head.13218

3. Petridis A.K., Kamp M.A., Cornelius J.F. et al. Aneurysmal Subarachnoid Hemorrhage. Dtsch. Arztebl. Int. 2017. 114(13). 226–236.

4. Дзяк Л.А., Цуркаленко О.С. Структурно–функціональні особливості перебігу субарахноїдальних крововиливів, зумовлених повторним розривом артеріальних аневризм. Одеський медичний журнал. 2005. 3. 47.

5. Глоба М.В. Предиктори розвитку симптомного церебрального вазоспазму у хворих з аневризматичним субарахноїдальним крововиливом. Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. 2014. 23(1). 113–120. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(1)__18

6. Gupta M., Verma R., Parihar A., Garg R.K., Singh M.K., Malhotra H.S. Perihematomal edema as predictor of outcome in spontaneous intracerebral hemorrhage. J. Neurosci. Rural. Pract. 2014. 5. 48–54.

7. Kobayashi J., Koga M., Tanaka E., Okada Y., Kimura K., Yamagami H., Okuda S., Hasegawa Y., Shiokawa Y., Furui E., Nakagawara J., Kario K., Okata T., Arihiro S., Sato S., Nagatsuka K., Minematsu K., Toyoda K. Continuous antihypertensive therapy throughout the initial 24 hours of intracerebral hemorrhage: the stroke acute management with urgent risk–factor assessment and improvement–intracerebral hemorrhage study. Stroke. 2014. 45. 868–870.

8. Miller B.A. et al. Inflammation, vasospasm, and brain injury after subarachnoid hemorrhage. BioMed Research. International. 2014. 2014.

9. Schwartz C. et al. Long–term neurological outcome and quality of life after World Federation of Neurosurgical Societies Grades IV and V Aneurysmal Subarachnoid Hemorrhage in an Interdisciplinary Treatment Concept. Neurosurgery. 2017. 80(60). 967–974.

10. Nieuwkamp D.J. et al. Changes in case fatality of aneurysmal subarachnoid haemorrhage over time, according to age, sex, and region: a meta–analysis. The Lancet Neurology. 2009. 8(7). 635–642.

11. Singer R.J. et al. Treatment of aneurysmal subarachnoid hemorrhage. UpToDate. Waltham, MA: UpToDate. Retrieved March. 2010.

12. Persson H.C., Carlsson L., Sunnerhagen K.S. Life situation 5 years after subarachnoid haemorrhage. Acta Neurologica Scandinavica. 2018. 137(1). 99–104.

13. Egge A. et al. Outcome 1 year after aneurysmal subarachnoid hemorrhage: relation between cognitive performance and neuroima–ging. Acta Neurologica Scandinavica. 2005. 112(2). 76–80.

14. Bendel P. et al. Atrophic enlargement of CSF volume after subarachnoid hemorrhage: correlation with neuropsychological outcom. American Journal of Neuroradiology. 2010. 31(2). 370.

15. Dupont S., Rabinstein A.A. CT evaluation of lateral ventricular dilatation after subarachnoid hemorrhage: baseline bicaudate index balues. Neurological Research. 2013. 35(2). 103–106.

16. Stehouwer B.L. et al. Magnetic resonance imaging and brain injury in the chronic phase after aneurysmal subarachnoid hemorrhage: A systematic review. International Journal of Stroke. 2018. 13(1). 24–34.

17. Bendel P. et al. Brain atrophy and neuropsychological outcome after treatment of ruptured anterior cerebral artery aneurysms: a voxel–based morphometric study. Neuroradiology. 2009. 51(11). 711–722.

18. Frontera J.A. et al. Acute ischaemia after subarachnoid hae–morrhage, relationship with early brain injury and impact on outcome: a prospective quantitative MRI study. J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. 2015. 86(1). 71–78.

19. Sonesson B. et al. Long–term reintegration and quality of life in patients with subarachnoid hemorrhage and a good neurological outcome: findings after more than 20 years. Journal of Neurosurgery. 2017. 128(3). 785–792.

20. van Donkelaar C.E. et al. Prediction of outcome after subarachnoid hemorrhage: timing of clinical assessment. Journal of Neurosurgery. 2017. 126(1). 52–59.


Back to issue