Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" №4(99), 2019

Back to issue

Trans-esophageal echocardiography and its place in the perioperative monitoring (literature review)

Authors: Василів М., Підгірний Я.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Ехокардіографія (використання ультразвуку для дослідження серця) — це безпечна, потужна, неінвазивна й безболісна техніка. З моменту свого клінічного введення в 80-х роках ХХ ст. інтраопераційна черезстравохідна ехокардіографія (ЧСЕхоКГ) стала одним з найбільших досягнень сучасної анестезіології. Метою статті є всебічний огляд інтраопераційного використання ЧСЕхоКГ у кардіохірургії. Ця напівінвазивна техніка дозволяє здійснювати пряму й швидку візуалізацію структурної анатомії серця й великих судин, а також оцінювати гемодинаміку й функціональний стан серцево-судинної системи. Черезстравохідна ехокардіографія інтраопераційно спочатку застосовувалася для оцінки систолічної функції лівого шлуночка, але за останні два десятиліття клінічне застосування ЧСЕхоКГ значно розширилось і зараз включає: оцінку діастолічної функції, оцінку патології і функції мітрального й аортального клапанів, виявлення залишкових внутрішньосерцевих дефектів і шунтів, виявлення внутрішньосерцевих тромбів і оцінку висхідної аорти. Отже, черезстравохідна ехокардіографія — це безпечне обстеження з низьким рівнем ризику, що використовувалося протягом декількох десятиліть в інтра- й післяопераційному періодах у кардіохірургії. Метод перевершує інші способи серцево-судинного моніторингу завдяки наданню детальної анатомічної й фізіологічної інформації в реальному часі. Черезстравохідна ехокардіографія здатна забезпечити дані, що впливають на хірургічну тактику й анестезію, а також дозволяють виконати негайну оцінку хірургічних результатів. Основні обмеження щодо його повсякденного використання пов’язані з вартістю обладнання й необхідністю професійної підготовки. Анестезіолог розширює свою роль у періопераційній медицині, надаючи життєво необхідну клінічну інформацію для анестезіологічної процедури. З огляду на всі переваги, наведені в статті, і з урахуванням низького ризику автори підтверджують нинішні рекомендації щодо використання інтраопераційної ЧСЕхоКГ у кардіохірургічних пацієнтів.

Эхокардиография (использование ультразвука для исследования сердца) — это безопасная, мощная, неинвазивная и безболезненная техника. С момента своего клинического введения в 80-е годы интраоперационная чреспищеводная эхокардиография (ЧПЭхоКГ) стала одним из крупнейших достижений современной анестезиологии. Цель статьи — всесторонний обзор интраоперационного использования ЧПЭхоКГ в кардиохирургии. Эта полуинвазивная техника позволяет осуществлять прямую и быструю визуализацию структурной анатомии сердца и крупных сосудов, а также оценивать гемодинамику и функциональное состояние сердечно-сосудистой системы. Чреспищеводная эхокардиография сначала применялась интраоперационно для оценки систолической функции левого желудочка, но за последние два десятилетия клиническое применение ЧПЭхоКГ значительно расширилось и сейчас включает: оценку диастолической функции, оценку патологии и функции митрального и аортального клапанов, выявление остаточных внутрисердечных дефектов и шунтов, выявление внутрисердечных тромбов и оценку восходящей аорты. Таким образом, чреспищеводная эхокардиография — это безопасное обследование с низким уровнем риска, которое использовалось в течение нескольких десятилетий в интра- и послеоперационном периодах в кардиохирургии. Метод превосходит другие способы сердечно-сосудистого мониторинга благодаря предоставлению детальной анатомической и физиологической информации в реальном времени. Чреспищеводная эхокардиография способна обеспечить данные, которые влияют на хирургическую тактику и анестезию, а также позволяют выполнить немедленную оценку хирургических результатов. Основные ограничения по его повседневному использованию связаны со стоимостью оборудования и необходимостью профессиональной подготовки. Анестезиолог расширяет свою роль в периоперационной медицине, предоставляя жизненно необходимую клиническую информацию для анестезиологической процедуры. Исходя из всех преимуществ, представленных в статье, и с учетом низкого риска авторы подтверждают нынешние рекомендации по использованию интраоперационной ЧПЭхоКГ у кардиохирургических пациентов.

Echocardiography (the use of ultrasound to examine the activity of the heart) is a safe, potent, non-invasive and painless technique. Since the time of its introduction into clinical medicine in 1980s, intraoperative trans-esophageal echocardiography (TEechoCG) has become one of the most important achievements in modern anesthesiology. This semi-invasive technique allows performing direct and quick visualization of structural anatomy of the heart and large vessels. In addition, it promotes hemodynamic and functional evaluation of cardiovascular system. At the beginning, trans-esophageal echocardiography was applied as an intraoperative tool with the aim of systolic function evaluation of the left ventricle, while the clinical application of TEechoCG has increased significantly for the two past centuries. It includes: evaluation of diastolic function, evaluation of the pathology and function of both mitral and aortic valves, detection of residual intracardiac defects and shunts, detection of intracardiac blood clots and evaluation of the ascending aorta. Thus, trans-esophageal echocardiography is a safe and low-risk examination which has been used for centuries in both intraoperative and postoperative periods in cardiovascular surgery. This method prevails over other techniques of cardiovascular monitoring due to providing detailed anatomic and physiological information in real time. Trans-esophageal echocardiography is able to provide data which influence the surgical approach and anesthesia as well as immediate evaluation of surgical results. Main restrictions concerning its routine application are connected with the cost of equipment and the necessity of professional qualification. Anesthesiology extends the role of TEechoCG in the postoperative medicine providing vitally important clinical information required for the anesthetic procedure. Taking into account all advantages demonstrated in this paper and low risk of the technique, authors confirm current recommendations on the use of intraoperative TEechoCG in cardiosurgical patients. This paper aims at performing comprehensive review of intraoperative use of TEechoCG in cardiovascular surgery.


Keywords

черезстравохідна ехокардіографія; інтраопераційний моніторинг; огляд

чреспищеводная эхокардиография; интраоперационный мониторинг; обзор

trans-esophageal echocardiography; intraoperative monitoring; review


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Flachskampf F.A., Decoodt P., Fraser A.G. et al. Guidelines from the working group. Recommendations for performing transesophageal echocardiography. Eur. J. Echocardiogr. 2001. 2. 8-21.

2. Couture P., Denault A.Y., McKenty S. et al. Impact of routine use of intraoperative transesophageal echocardiography during cardiac surgery. Can. J. Anaesth. 2000. 47. 20-6.

3. Kneeshaw J., Canty D., Roscoe A., Klein A. Peri-operative TOE — does it have an effect on surgical practice. J. Br. Soc. Echocardiogr. 2006. 55. 7-8.

4. Bergquist B.D., Bellows W.H., Leung J.M. Transesophageal echocardiography in myocardial revascularization: II. Influence on intraoperative decision making. Anesth. Analg. 1996. 82. 1139-45.

5. Mishra M., Chauhan R., Sharma K.K. et al. Real-time intraoperative transesophageal echocardiography — How useful. Experience of 5,016 cases? J. Cardiothorac. Vasc. Anesth. 1998. 12. 625-32.

6. Eltzschig H.K., Rosenberger P., Löffler M., Fox J.A., Aranki S.F., Shernan S.K. Іmpact of intraoperative transesophageal echocardiography on surgical decisions in 12,566 patients undergoing cardiac surgery. Ann. Thorac. Surg. 2008. 85. 845-52.

7. Thys D.M., Abel M.D., Brooker F.R. et al. Practice guidelines for perioperative transesophageal echocardiography. Anesthesiology. 2010. 112. 1084-1096.

8. London M.J. Assessment of left ventricular global systolic function by transesophageal echocardiography. Ann. Card. Anaesth. 2006. 9. 157-163.

9. Hofer C.K., Ganter M.T., Rist A. et al. The accuracy of preload assessment by different transesophageal echocardiographic techniques in patients undergoing cardiac surgery. J. Cardiothorac. Vasc. Anesth. 2008. 22. 236-242.

10. De Simone R., Wolf I., Mottl-Link S. et al. Intraoperative assessment of right ventricular volume and function. Eur. J. Cardiothorac. Surg. 2005. 27. 988-993.

11. Shanewise J.S. How to reliably detect ischemia in the intensive care unit and operating room. Semin. Cardiothorac. Vasc. Anesth. 2006. 10. 101-109.

12. Cwajg J.M., Cwajg E., Nagueh S.F. et al. End-diastolic wall thickness as a predictor of recovery of function in myocardial hibernation: relation to rest-redistribution T1-201 tomography and dobutamine stress echocardiography. J. Am. Coll. Cardiol. 2000. 35. 1152-1161.

13. Brown M.L., Abel M.D., Click R.L. et al. Systolic anterior motion after mitral valve repair: is surgical intervention necessary? J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2007. 133. 136-143.

14. Ionescu A., Fraser A.G., Butchart E.G. et al. Prevalence and clinical significance of incidental paraprosthetic valvar regurgitation: a prospective study using transoesophageal echocardiography. Heart. 2003. 89. 1316-1321.

15. Suvarna S., Smith A., Stygall J. et al. An intraoperative assessment of the ascending aorta: a comparison of digital palpation, transesophageal echocardiography, and epiaortic ultrasonography. J. Cardiothorac. Vasc. Anesth. 2007. 21. 805-809.

16. Whitley W.S., Glas K.E. An argument for routine ultrasound screening of the thoracic aorta in the cardiac surgery population. Semin. Cardiothorac. Vasc. Anesth. 2008. 12. 290-297.

17. Shiga T., Wajima Z., Apfel C.C. et al. Diagnostic accuracy of transesophageal echocardiography, helical computed tomography, and magnetic resonance imaging for suspected thoracic aortic dissection: systematic review and meta-analysis. Arch. Intern. Med. 2006. 166. 1350-1356.

18. Eltzchig H.K., Rosenberger P., Lekowski R.W. Jr et al. Role of transesophageal echocardiography patients with suspected aortic dissection. J. Am. Soc. Echocardiogr. 2005. 18. 1221.

Similar articles

Authors: Модератори: акад. НАМН України, проф. В.М. Коваленко, проф. Ю.А. Іванів, Члени робочої групи з підготовки рекомендацій: проф. М.М. Долженко, к.м.н. С.І. Деяк, к.м.н. С.В. Поташев, Н.М. Носенко
"News of medicine and pharmacy" Кардиология (359) 2011 (тематический номер)
Date: 2011.05.06
Аcute aortic dissection: diagnostic, treatment and prognosis
Authors: Cкибчик В.А.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

"Hypertension" 3 (53) 2017
Date: 2017.07.24
Categories: Cardiology
Sections: Specialist manual
Оptimal strategy of perioperative infusion: pros and cons
Authors: Кравец О.В., Клигуненко Е.Н.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина

"Emergency medicine" №3(98), 2019
Date: 2019.05.14
Categories: Medicine of emergency
Sections: Specialist manual

Back to issue