Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Kidneys" Том 8, №3, 2019

Back to issue

24-hour blood pressure profile in children with chronic pyelonephritis and chronic kidney disease stages I–III

Authors: Вакуленко Л.І.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна

Categories: Nephrology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. У веденні пацієнтів із хронічною хворобою нирок (ХХН) важливе значення як для зниження традиційного серцево-судинного ризику, так і для збереження залишкової функції нирок протягом тривалого часу має контроль артеріального тиску (АТ). Мета роботи: вивчити особливості добового профілю артеріального тиску в дітей із хронічним пієлонефритом (ХПН) і І–ІІІ стадією ХХН. Матеріали та методи. Обстежені 94 дитини віком від 6 до 17 років із хронічним пієлонефритом поза загостренням і з ХХН I–III стадії. Проводили добове моніторування АТ із наступною математичною обробкою результатів. Результати. При порівняльному аналізі показників АТ, отриманих при разовому вимірюванні та при проведенні ДМАТ, виявлено їх розбіжність у 25,5 % випадків. За даними ДМАТ, у дітей з ХПН в цілому підвищений АТ реєструвався у 22,3 % хворих, АГ — у 34,0 %. Встановлено, що зі зниженням ниркових функцій (легкий або помірний ступінь ХХН) поступово збільшувалась відносна кількість хворих зі стабільною та лабільною АГ. Аналіз ступеня нічного зниження АТ у пацієнтів із ХПН виявив поступове зменшення відносної кількості пацієнтів з оптимальним рівнем зниження як систолічного АТ (від 61,7 % при ХХН І ст. до 47,1 % при ХХН ІІІ ст.), так і діастолічного АТ (53,2 і 11,8 % відповідно; р = 0,0049). Серед хворих із ХХН ІІІ стадії реєстрували пацієнтів night-peakers, які мали стійке підвищення систолічного (11,8 %) та діастолічного АТ (29,4 %) вночі. Висновки. Під час прогресування ХХН серед дітей із ХПН зростає кількість пацієнтів із підвищеним АТ та АГ. Характерними ознаками АГ у цієї категорії пацієнтів є суттєвіший внесок діастолічної складової та стійке підвищення нічного АТ.

Актуальность. В ведении пациентов с хронической болезнью почек (ХБП) важное значение как для снижения традиционного сердечно-сосудистого риска, так и для сохранения остаточной функции почек в течение длительного времени имеет контроль артериального давления (АД). Цель работы: изучить особенности суточного профиля АД у детей с хроническим пиелонефритом (ХПН) с І–ІІІ стадией ХБП. Материалы и методы. Обследованы 94 ребенка в возрасте от 6 до 17 лет с хроническим пиелонефритом вне обострения и ХБП I–III стадии. Проводилось суточное мониторирование артериального давления (СМАД) с последующей математической обработкой результатов. Результаты. При сравнительном анализе показателей АД, полученных при разовом измерении и при проведении СМАД, выявлено их расхождение в 25,5 % случаев. По данным СМАД, у детей с ХПН в целом повышенное АД регистрировалось у 22,3 % больных, АГ — у 34,0 %. Установлено, что со снижением функции почек (легкая или умеренная степень ХБП) постепенно увеличивалось относительное количество больных со стабильной и лабильной артериальной гипертензией (АГ). Анализ степени ночного снижения АД у пациентов с ХПН показал постепенное уменьшение относительного количества пациентов с оптимальным уровнем снижения как систолического АД (от 61,7 % при ХБП I стадии до 47,1 % при ХБП III стадии), так и диастолического АД (53,2 и 11,8 % соответственно; р = 0,0049). Среди больных с ХБП III стадии регистрировались пациенты night peakers, которые имели устойчивое повышение систолического (11,8 %) и диастолического АД (29,4 %) ночью. Выводы. Во время прогрессирования ХБП среди детей с ХПН увеличивается количество пациентов с повышенным АД и АГ. Характерными признаками АГ у этой категории пациентов являются существенный вклад диастолической составляющей и устойчивое повышение ночного АД.

Background. Blood pressure (BP) monitoring is important for the management of patients with chronic kidney disease (CKD), both for the conventional cardiovascular risk reduction and long-term preservation of kidney function. The purpose was to study the features of 24-hour blood pressure profile in children with chronic pyelonephritis (CPN) and CKD stages І–ІІІ. Materials and methods. A total of 94 patients aged from 6 to 17 years with chronic pyelonephritis in remission and CKD stages І–ІІІ were examined. 24-hour ambulatory blood pressure monitoring (ABPM) was carried out followed by mathematical processing. Results. Thus, a comparative analysis of the systolic (SBP) and diastolic BP (DBP) indicators obtained within a single ВР measurement and during 24-hour ABPM showed their differences in 25.5 % of cases. According to ABPM findings, 22.3 % of CKD children demonstrated elevated BP and 34.0 % — arterial hypertension (АН). It was found that the relative number of patients with sustained and labile AH gradually increased with a decrease in renal functions (mild-to-moderate CKD progression). The analysis of night-time BP dipping degree in patients with CKD revealed a gradual decrease in the relative number of patients with optimal BP dipping for both SBP (from 61.7 % in CKD stage I to 47.1 % in CKD stage III) and DBP (53.2 and 11.8 %, respectively; р = 0.0049). Night-peakers with night-time stable elevation of SBP (11.8 %) and DBP (29.4 %) were the patients with CKD stage III. Conclusions. The number of hypertensive patients increases among CPN children during CKD progression. AH in children with progressive nephropathy is characterized by a greater contribution from DBP and stable elevation of night-time BP.


Keywords

артеріальний тиск; добове моніторування артеріального тиску; діти; хронічний пієлонефрит; хронічна хвороба нирок

артериальное давление; суточное мониторирование артериального давления; дети; хронический пиелонефрит; хроническая болезнь почек

blood pressure; 24-hour blood pressure profile; children; chronic pyelonephritis; chronic kidney disease


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Di Lullo L. Hypertension, type IV cardiorenal syndrome and chronic kidney disease: Pathophysiological and therapeutical approach. World. J. Hypertens. 2017. № 7 (1). Р. 10-18. doi: 10.5494/wjh.v7.i1.10.

2. Edmonston D., Morris J.D., Middleton J.P. Working Toward an Improved Understanding of Chronic Cardiorenal Syndrome Type 4. Advances in Chronic Kidney Disease. 2018. № 25(5). Р. 454-467. doi: 10.1053/j.ackd.2018.08.010.

3. Rangaswami J., Bhalla V., Blair J.E.A., Chang T.I., Costa S. L.K.L. et al. Cardiorenal Syndrome: Classification, Pathophysiology, Diagnosis, and Treatment Strategies: A Scientific Statement from the American Heart Association. Circulation. 2019. № 139(16). e840-e878. doi: 10.1161/CIR.0000000000000664.

4. Kaddourah A., Goldstein S.L. Heart Failure in the Child and Young Adult. Chapter 31. Childhood Cardiorenal Syndrome. Academic Press. 2018. doi: 10.1016/C2014-0-01738-8

5. Pinheiro da Silva A.L., da Silva M.J. Type 4 cardiorenal syndrome. Rev. Port. Cardiol. 2016. № 35(11). Р. 601-616. doi: 10.1016/j.repc.2016.06.007.

6. Vidi S.R. Role of hypertension in progression of chronic kidney disease in children. Curr. Opin. Pediatr. 2018. № 30. Р. 247-251. doi: 10.1097/MOP.0000000000000595.

7. Bilo G., Grillo A., Guida V., Parati G. Morning blood pressure surge: pathophysiology, clinical relevance and therapeutic aspects. Integr. Blood Press. Control. 2018. № 11. Р. 47-56. doi: 10.2147/IBPC.S130277.

8. Gabriele M.M., Nogueira P.C.K. Management of Hypertension in CAKUT: Protective Factor for CKD. Front. Pediatr. 2019. № 7. Р. 222. doi: 10.3389/fped.2019.00222.

9. Waraby B.A., Abraham A.G., Schwartz G.J. et al. Predictors of rapid progression of glomerular and nonglomerular kidney disease in children and adolescents: the chronic kidney disease in children (CKiD) cohort. AmJKidney Dis. 2015. № 65. Р. 878-788. doi: 10.1053/j.ajkd.2015.01.008.

10. Аксенова М.Е., Конькова Н.Е., Лепаева Т.В., Кырганова Т.А., Длин В.В. Диагностическое значение уровня разового артериального давления для выявления скрытой артериальной гипертензии у детей с хроническими болезнями почек. Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2018. № 62 (2).  С. 54-59.

11. Flynn J.T., Kaelber D.C., Baker-Smith C.Met alClinical Practice Guideline for Screening and Management of High Blood Pressure in Children and Adolescents. Pediatrics. 2017. № 140. Р. 1-72. e20171904. doi: 10.1542/peds.2017-1904.

12. Hamrahian S.M., Falkner В. Hypertension in Chronic Kidney Disease. Adv. Exp. Med. Biol. 2017. № 956. Р. 307-325. doi: 10.1007/5584_2016_84.

13. Lande M.B., Mendley S.R., Matheson M.B. et al. Association of blood pressure variability and neurocognition in children with chronic kidney disease. Pediatr. Nephrol. 2016. № 31. Р. 2137-2144. doi: 10.1007/s00467-016-3425-2.

14. Barletta G.M., Flynn J., Mitsnefes M. et al. Heart rate and blood pressure variability in children with chronic kidney disease: a report from the CKiD study. Hypertension. 2018. № 71 (3). Р. 444-450. doi: 10.1007/s00467-013-2737-8.

15. Cilsal E., Koc A.S. Renal resistive index significantly increased in hypertensive children and it is independently related to the pulse pressure and left ventricular mass index. Clin. Exp. Hypertens. 2018. № 4. Р. 1-8. doi: 10.1080/10641963.2018.1523920.

16. Mitsnefes M.M., Piierce C., Flynn J. et al. For the CKiD study group. Can office blood pressure readings predict masked hypertension? Pediatr. Nephrol. 2016. № 31. Р. 163-166. doi: 10.1007/s00467-015-3212-5.

17. Andrade H., Pires A., Noronha N. et al. Importance of ambulatory blood pressure monitoring in the diagnosis and prognosis of pediatric hypertension. Rev. Port. Cardiol. 2018. № 37 (9). Р. 783-789. doi: 10.1016/j.repc.2017.09.026.

18. Gupta D., Chaturvedi S., Chandy S., Agarwal I. Role of 24-h ambulatory blood pressure monitoring in children with chronic kidney disease Indian. J. Nephrol. 2015. № 25 (6). Р. 355-361. doi: 10.4103/0971-4065.148305.

19. Peterson C.G., Miyashita Y. The Use of Ambulatory Blood Pressure Monitoring as Standard of Care in Pediatrics. Front. Pediatr. 2017. № 5. Р. 153. doi: 10.3389/fped.2017.00153.

20. Fedecostante M., Spannella F., Cola G., Espinosa E., Dessì-Fulgheri P., Sarzani R. Chronic kidney disease is characterized by “double trouble” higher pulse pressure plus night-time systolic blood pressure and more severe cardiac damage. PLoS One. 2014. № 9 (1). e86155. doi: 10.1371/journal.pone.0086155.

21. Che X., Mou S., Zhang W. et al. The impact of non-dipper circadian rhythm of blood pressure on left ventricular hypertrophy in patients with non-dialysis chronic kidney disease. Acta Cardiol. 2017. № 72 (2). Р. 149-155. doi: 10.1080/00015385.2017.1291133.

22. Johnson A.W., Hissen A.L., Macefield V.G., Brown R., Taylor C.E. Magnitude of Morning Surge in Blood Pressure Is Associated with Sympathetic but Not Cardiac Baroreflex Sensitivity. Front Neurosci. 2016. №10. Р. 412. doi: 10.3389/fnins.2016.00412.

23. Kıvrak A., Özbiçer S., Kalkan G.Y., Gür M. Morning blood pressure surge and arterial stiffness in newly diagnosed hypertensive patients. Blood Press. 2017. № 26 (3). Р. 181-190. doi: 10.1080/08037051.2017.1278678.

24. Mahfouz R.A., Goda M., Galal I., Ghareb M.S. Association of morning blood pressure surge with carotid intima-media thickness and cardiac dysfunction in patients with cardiac syndrome-X. Blood Press. 2018. № 27 (5). Р. 297-303. doi: 10.1080/08037051.2018.1476056.

25. Sheppard J.P., Hodgkinson J., Riley R., Martin U., Bayliss S., McManus R.J. Prognostic Significance of the Morning Blood Pressure Surge in Clinical Practice: A Systematic Review. Am. J. Hypertens. 2015. № 28 (1). Р. 30-41. doi: 10.1093/ajh/hpu104.

Similar articles

Violation of renal and peripheral hemodynamics in the development of cardiovascular disorders in children with chronic pyelonephritis
Authors: Абатуров О.Є. (1), Вакуленко Л.І. (1), Савченко А.В.(2)
(1) — ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна
(2) — Медичний центр «СантаЛен», м. Ірпінь, Україна

"Kidneys" Том 7, №2, 2018
Date: 2018.04.06
Categories: Nephrology
Sections: Specialist manual
Effectiveness of nephroprotective therapy in children with chronic pyelonephritis  in the follow-up observation
Authors: Вакуленко Л.І.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна

"Child`s Health" Том 13, №2, 2018
Date: 2018.05.24
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Time of angiotensin II receptor blockers intake and their antihypertensive effect:  own experience of chronotherapy
Authors: Рековець О.Л., Торбас О.О., Кушнір С.М., Примак Г.Ф., Граніч В.М., Сидоренко П.І., Поліщук С.А., Пономарева Г.В., Радченко Г.Д., Живило І.О., Сіренко О.Ю., Крушинська Н.А., Сіренко Ю.М.
ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», м. Київ, Україна

"Hypertension" Том 13, №4, 2020
Date: 2020.09.28
Categories: Cardiology
Sections: Clinical researches
Dynamics of Ambulatory Blood Pressure Monitoring Parameters and Plasma Level of Osteopontin after Treatment with Candesartan in Patients with Non-dialysis Chronic Kidney Disease
Authors: Візір В.А., Садомов А.С., Овська О.Г.
Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна

"Hypertension" 6 (50) 2016
Date: 2017.01.24
Categories: Cardiology
Sections: Clinical researches

Back to issue