Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Kidneys" Том 8, №3, 2019

Back to issue

24-hour blood pressure profile in children with chronic pyelonephritis and chronic kidney disease stages I–III

Authors: Вакуленко Л.І.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна

Categories: Nephrology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. У веденні пацієнтів із хронічною хворобою нирок (ХХН) важливе значення як для зниження традиційного серцево-судинного ризику, так і для збереження залишкової функції нирок протягом тривалого часу має контроль артеріального тиску (АТ). Мета роботи: вивчити особливості добового профілю артеріального тиску в дітей із хронічним пієлонефритом (ХПН) і І–ІІІ стадією ХХН. Матеріали та методи. Обстежені 94 дитини віком від 6 до 17 років із хронічним пієлонефритом поза загостренням і з ХХН I–III стадії. Проводили добове моніторування АТ із наступною математичною обробкою результатів. Результати. При порівняльному аналізі показників АТ, отриманих при разовому вимірюванні та при проведенні ДМАТ, виявлено їх розбіжність у 25,5 % випадків. За даними ДМАТ, у дітей з ХПН в цілому підвищений АТ реєструвався у 22,3 % хворих, АГ — у 34,0 %. Встановлено, що зі зниженням ниркових функцій (легкий або помірний ступінь ХХН) поступово збільшувалась відносна кількість хворих зі стабільною та лабільною АГ. Аналіз ступеня нічного зниження АТ у пацієнтів із ХПН виявив поступове зменшення відносної кількості пацієнтів з оптимальним рівнем зниження як систолічного АТ (від 61,7 % при ХХН І ст. до 47,1 % при ХХН ІІІ ст.), так і діастолічного АТ (53,2 і 11,8 % відповідно; р = 0,0049). Серед хворих із ХХН ІІІ стадії реєстрували пацієнтів night-peakers, які мали стійке підвищення систолічного (11,8 %) та діастолічного АТ (29,4 %) вночі. Висновки. Під час прогресування ХХН серед дітей із ХПН зростає кількість пацієнтів із підвищеним АТ та АГ. Характерними ознаками АГ у цієї категорії пацієнтів є суттєвіший внесок діастолічної складової та стійке підвищення нічного АТ.

Актуальность. В ведении пациентов с хронической болезнью почек (ХБП) важное значение как для снижения традиционного сердечно-сосудистого риска, так и для сохранения остаточной функции почек в течение длительного времени имеет контроль артериального давления (АД). Цель работы: изучить особенности суточного профиля АД у детей с хроническим пиелонефритом (ХПН) с І–ІІІ стадией ХБП. Материалы и методы. Обследованы 94 ребенка в возрасте от 6 до 17 лет с хроническим пиелонефритом вне обострения и ХБП I–III стадии. Проводилось суточное мониторирование артериального давления (СМАД) с последующей математической обработкой результатов. Результаты. При сравнительном анализе показателей АД, полученных при разовом измерении и при проведении СМАД, выявлено их расхождение в 25,5 % случаев. По данным СМАД, у детей с ХПН в целом повышенное АД регистрировалось у 22,3 % больных, АГ — у 34,0 %. Установлено, что со снижением функции почек (легкая или умеренная степень ХБП) постепенно увеличивалось относительное количество больных со стабильной и лабильной артериальной гипертензией (АГ). Анализ степени ночного снижения АД у пациентов с ХПН показал постепенное уменьшение относительного количества пациентов с оптимальным уровнем снижения как систолического АД (от 61,7 % при ХБП I стадии до 47,1 % при ХБП III стадии), так и диастолического АД (53,2 и 11,8 % соответственно; р = 0,0049). Среди больных с ХБП III стадии регистрировались пациенты night peakers, которые имели устойчивое повышение систолического (11,8 %) и диастолического АД (29,4 %) ночью. Выводы. Во время прогрессирования ХБП среди детей с ХПН увеличивается количество пациентов с повышенным АД и АГ. Характерными признаками АГ у этой категории пациентов являются существенный вклад диастолической составляющей и устойчивое повышение ночного АД.

Background. Blood pressure (BP) monitoring is important for the management of patients with chronic kidney disease (CKD), both for the conventional cardiovascular risk reduction and long-term preservation of kidney function. The purpose was to study the features of 24-hour blood pressure profile in children with chronic pyelonephritis (CPN) and CKD stages І–ІІІ. Materials and methods. A total of 94 patients aged from 6 to 17 years with chronic pyelonephritis in remission and CKD stages І–ІІІ were examined. 24-hour ambulatory blood pressure monitoring (ABPM) was carried out followed by mathematical processing. Results. Thus, a comparative analysis of the systolic (SBP) and diastolic BP (DBP) indicators obtained within a single ВР measurement and during 24-hour ABPM showed their differences in 25.5 % of cases. According to ABPM findings, 22.3 % of CKD children demonstrated elevated BP and 34.0 % — arterial hypertension (АН). It was found that the relative number of patients with sustained and labile AH gradually increased with a decrease in renal functions (mild-to-moderate CKD progression). The analysis of night-time BP dipping degree in patients with CKD revealed a gradual decrease in the relative number of patients with optimal BP dipping for both SBP (from 61.7 % in CKD stage I to 47.1 % in CKD stage III) and DBP (53.2 and 11.8 %, respectively; р = 0.0049). Night-peakers with night-time stable elevation of SBP (11.8 %) and DBP (29.4 %) were the patients with CKD stage III. Conclusions. The number of hypertensive patients increases among CPN children during CKD progression. AH in children with progressive nephropathy is characterized by a greater contribution from DBP and stable elevation of night-time BP.


Keywords

артеріальний тиск; добове моніторування артеріального тиску; діти; хронічний пієлонефрит; хронічна хвороба нирок

артериальное давление; суточное мониторирование артериального давления; дети; хронический пиелонефрит; хроническая болезнь почек

blood pressure; 24-hour blood pressure profile; children; chronic pyelonephritis; chronic kidney disease


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Di Lullo L. Hypertension, type IV cardiorenal syndrome and chronic kidney disease: Pathophysiological and therapeutical approach. World. J. Hypertens. 2017. № 7 (1). Р. 10-18. doi: 10.5494/wjh.v7.i1.10.

2. Edmonston D., Morris J.D., Middleton J.P. Working Toward an Improved Understanding of Chronic Cardiorenal Syndrome Type 4. Advances in Chronic Kidney Disease. 2018. № 25(5). Р. 454-467. doi: 10.1053/j.ackd.2018.08.010.

3. Rangaswami J., Bhalla V., Blair J.E.A., Chang T.I., Costa S. L.K.L. et al. Cardiorenal Syndrome: Classification, Pathophysiology, Diagnosis, and Treatment Strategies: A Scientific Statement from the American Heart Association. Circulation. 2019. № 139(16). e840-e878. doi: 10.1161/CIR.0000000000000664.

4. Kaddourah A., Goldstein S.L. Heart Failure in the Child and Young Adult. Chapter 31. Childhood Cardiorenal Syndrome. Academic Press. 2018. doi: 10.1016/C2014-0-01738-8

5. Pinheiro da Silva A.L., da Silva M.J. Type 4 cardiorenal syndrome. Rev. Port. Cardiol. 2016. № 35(11). Р. 601-616. doi: 10.1016/j.repc.2016.06.007.

6. Vidi S.R. Role of hypertension in progression of chronic kidney disease in children. Curr. Opin. Pediatr. 2018. № 30. Р. 247-251. doi: 10.1097/MOP.0000000000000595.

7. Bilo G., Grillo A., Guida V., Parati G. Morning blood pressure surge: pathophysiology, clinical relevance and therapeutic aspects. Integr. Blood Press. Control. 2018. № 11. Р. 47-56. doi: 10.2147/IBPC.S130277.

8. Gabriele M.M., Nogueira P.C.K. Management of Hypertension in CAKUT: Protective Factor for CKD. Front. Pediatr. 2019. № 7. Р. 222. doi: 10.3389/fped.2019.00222.

9. Waraby B.A., Abraham A.G., Schwartz G.J. et al. Predictors of rapid progression of glomerular and nonglomerular kidney disease in children and adolescents: the chronic kidney disease in children (CKiD) cohort. AmJKidney Dis. 2015. № 65. Р. 878-788. doi: 10.1053/j.ajkd.2015.01.008.

10. Аксенова М.Е., Конькова Н.Е., Лепаева Т.В., Кырганова Т.А., Длин В.В. Диагностическое значение уровня разового артериального давления для выявления скрытой артериальной гипертензии у детей с хроническими болезнями почек. Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2018. № 62 (2).  С. 54-59.

11. Flynn J.T., Kaelber D.C., Baker-Smith C.Met alClinical Practice Guideline for Screening and Management of High Blood Pressure in Children and Adolescents. Pediatrics. 2017. № 140. Р. 1-72. e20171904. doi: 10.1542/peds.2017-1904.

12. Hamrahian S.M., Falkner В. Hypertension in Chronic Kidney Disease. Adv. Exp. Med. Biol. 2017. № 956. Р. 307-325. doi: 10.1007/5584_2016_84.

13. Lande M.B., Mendley S.R., Matheson M.B. et al. Association of blood pressure variability and neurocognition in children with chronic kidney disease. Pediatr. Nephrol. 2016. № 31. Р. 2137-2144. doi: 10.1007/s00467-016-3425-2.

14. Barletta G.M., Flynn J., Mitsnefes M. et al. Heart rate and blood pressure variability in children with chronic kidney disease: a report from the CKiD study. Hypertension. 2018. № 71 (3). Р. 444-450. doi: 10.1007/s00467-013-2737-8.

15. Cilsal E., Koc A.S. Renal resistive index significantly increased in hypertensive children and it is independently related to the pulse pressure and left ventricular mass index. Clin. Exp. Hypertens. 2018. № 4. Р. 1-8. doi: 10.1080/10641963.2018.1523920.

16. Mitsnefes M.M., Piierce C., Flynn J. et al. For the CKiD study group. Can office blood pressure readings predict masked hypertension? Pediatr. Nephrol. 2016. № 31. Р. 163-166. doi: 10.1007/s00467-015-3212-5.

17. Andrade H., Pires A., Noronha N. et al. Importance of ambulatory blood pressure monitoring in the diagnosis and prognosis of pediatric hypertension. Rev. Port. Cardiol. 2018. № 37 (9). Р. 783-789. doi: 10.1016/j.repc.2017.09.026.

18. Gupta D., Chaturvedi S., Chandy S., Agarwal I. Role of 24-h ambulatory blood pressure monitoring in children with chronic kidney disease Indian. J. Nephrol. 2015. № 25 (6). Р. 355-361. doi: 10.4103/0971-4065.148305.

19. Peterson C.G., Miyashita Y. The Use of Ambulatory Blood Pressure Monitoring as Standard of Care in Pediatrics. Front. Pediatr. 2017. № 5. Р. 153. doi: 10.3389/fped.2017.00153.

20. Fedecostante M., Spannella F., Cola G., Espinosa E., Dessì-Fulgheri P., Sarzani R. Chronic kidney disease is characterized by “double trouble” higher pulse pressure plus night-time systolic blood pressure and more severe cardiac damage. PLoS One. 2014. № 9 (1). e86155. doi: 10.1371/journal.pone.0086155.

21. Che X., Mou S., Zhang W. et al. The impact of non-dipper circadian rhythm of blood pressure on left ventricular hypertrophy in patients with non-dialysis chronic kidney disease. Acta Cardiol. 2017. № 72 (2). Р. 149-155. doi: 10.1080/00015385.2017.1291133.

22. Johnson A.W., Hissen A.L., Macefield V.G., Brown R., Taylor C.E. Magnitude of Morning Surge in Blood Pressure Is Associated with Sympathetic but Not Cardiac Baroreflex Sensitivity. Front Neurosci. 2016. №10. Р. 412. doi: 10.3389/fnins.2016.00412.

23. Kıvrak A., Özbiçer S., Kalkan G.Y., Gür M. Morning blood pressure surge and arterial stiffness in newly diagnosed hypertensive patients. Blood Press. 2017. № 26 (3). Р. 181-190. doi: 10.1080/08037051.2017.1278678.

24. Mahfouz R.A., Goda M., Galal I., Ghareb M.S. Association of morning blood pressure surge with carotid intima-media thickness and cardiac dysfunction in patients with cardiac syndrome-X. Blood Press. 2018. № 27 (5). Р. 297-303. doi: 10.1080/08037051.2018.1476056.

25. Sheppard J.P., Hodgkinson J., Riley R., Martin U., Bayliss S., McManus R.J. Prognostic Significance of the Morning Blood Pressure Surge in Clinical Practice: A Systematic Review. Am. J. Hypertens. 2015. № 28 (1). Р. 30-41. doi: 10.1093/ajh/hpu104.

Similar articles

Violation of renal and peripheral hemodynamics in the development of cardiovascular disorders in children with chronic pyelonephritis
Authors: Абатуров О.Є. (1), Вакуленко Л.І. (1), Савченко А.В.(2)
(1) — ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна
(2) — Медичний центр «СантаЛен», м. Ірпінь, Україна

"Kidneys" Том 7, №2, 2018
Date: 2018.04.06
Categories: Nephrology
Sections: Specialist manual
Effectiveness of nephroprotective therapy in children with chronic pyelonephritis  in the follow-up observation
Authors: Вакуленко Л.І.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна

"Child`s Health" Том 13, №2, 2018
Date: 2018.05.24
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Особливості добового ритму артеріального тиску  у дітей із хронічним пієлонефритом
Authors: Вакуленко Л.І., Кондратьєв В.О., Вакуленко А.В. Кафедра госпітальної педіатрії № 1 ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» Обласна дитяча клінічна лікарня, м. Дніпропетровськ
"Child`s Health" 2 (37) 2012
Date: 2013.02.07
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches

Back to issue