Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Kidneys" Том 8, №3, 2019

Back to issue

Kidney damage associated with anti-phospholipid syndrome

Authors: Головач И.Ю.(1), Егудина Е.Д.(2), Рекалов Д.Г.(3)
(1) — Клиническая больница «Феофания» Государственного управления делами, г. Киев, Украина
(2) — Государственное учреждение «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины», г. Днепр, Украина
(3) — Запорожский государственный медицинский университет, г. Запорожье, Украина

Categories: Nephrology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Антифосфоліпідний синдром (АФС) є поширеним автоімунним захворюванням, що викликається патогенними антифосфоліпідними антитілами та призводить до рецидивуючих тромбозів і/або акушерських ускладнень. Для нефрологів важливо знати, що сукупність наявності антифосфоліпідних антитіл, асоційованих з різними клінічними проявами ураження нирок, які зумовлені тромбозом великих ниркових судин, стенозом ниркової артерії та внутрішньонирковими ураженнями, призводить до розвитку антифосфоліпідної нефропатії. Цей стан асоційований з гострою тромботичною мікроангіопатією різного ступеня вираженості, проліферативними і фіброзними ураженнями внутрішньониркових судин і ішемічними змінами ниркової паренхіми. Перебіг захворювання може варіюватися від повільно прогресуючої нефропатії до загрожуючої життю гострої ниркової недостатності. Найбільш вивчений і широко відомий розвиток вторинної антифосфоліпідної нефропатії, пов’язаної з антифосфоліпідними антитілами в контексті системного червоного вовчака. Навпаки, клінічне значення ізольованої антифосфоліпідної нефропатії залишається невизначеним і малодослідженим. Доказова база препаратів, спрямованих на лікування ниркових ускладнень АФС, обмежена. Однак недавнє визнання гетерогенних молекулярних механізмів, що лежать в основі прогресування внутрішньониркових судинних уражень при АФС, відкрило багатообіцяючі шляхи для моніторингу пацієнтів і цільового терапевтичного втручання.

Антифосфолипидный синдром (АФС) является распространенным аутоиммунным заболеванием, вызываемым патогенными антифосфолипидными антителами и приводящим к рецидивирующим тромбозам и/или акушерским осложнениям. Для нефрологов важно знать, что совокупность наличия антифосфолипидных антител, ассоциированных с различными клиническими проявлениями поражения почек, обусловленными развитием тромбоза крупных почечных сосудов, стенозом почечной артерии и внутрипочечными повреждениями, приводит к развитию антифосфолипидной нефропатии. Это состояние ассоциировано с острой тромботической микроангиопатией различной степени выраженности, пролиферативными и фиброзными поражениями внутрипочечных сосудов и ишемическими изменениями почечной паренхимы. Течение заболевания может варьировать от медленно прогрессирующей нефропатии до угрожающей жизни острой почечной недостаточности. Наиболее изучено и широко известно развитие вторичной антифосфолипидной нефропатии, связанной с антифосфолипидными антителами в контексте системной красной волчанки. Напротив, клиническое значение изолированной антифосфолипидной нефропатии остается неопределенным и малоисследованным. Доказательная база препаратов, направленных на лечение почечных осложнений АФС, ограничена. Однако недавние исследования гетерогенных молекулярных механизмов, лежащих в основе прогрессирования внутрипочечных сосудистых поражений при АФС, открыло многообещающие пути для мониторинга пациентов и целевого терапевтического вмешательства.

Antiphospholipid syndrome (APS) is a common autoimmune disease caused by pathogenic antiphospholipid antibodies, leading to recurrent thrombosis and/or obstetric complications. It is important for nephrologists to know that the combination of the antiphospholipid antibody presence associating with various clinical manifestations of kidney damage caused by thrombosis of large renal vessels, renal artery stenosis and intrarenal lesions leads to the antiphospholipid nephropathy development. This condition is associated with acute thrombotic microangiopathy of varying severity, proliferative and fibrous lesions of the intrarenal vessels and ischemic changes in the renal parenchyma. The course of the disease can range from slow progressive nephropathy to life-threatening acute renal failure. The development of secondary antiphospholipid nephropathy associated with antiphospholipid antibodies in the context of systemic lupus erythematosus is the most studied and widely known. In contrast, the clinical significance of isolated antiphospholipid nephropathy remains uncertain and poorly understood. The evidence base for drugs aimed at treating renal complications of APS is limited. However, the recent recognition of heterogeneous molecular mechanisms underlying the progression of intrarenal vascular lesions in APS has opened up promising ways for monitoring patients and target therapeutic interventions.


Keywords

антифосфоліпідний синдром; антифосфоліпідні антитіла; нефропатія; тромботична мікроангіопатія; тромбоз ниркових судин

антифосфолипидный синдром; антифосфолипидные антитела; нефропатия; тромботическая микроангиопатия; тромбоз почечных сосудов

antiphospholipid syndrome; antiphospholipid antibodies; nephropathy; thrombotic microangiopathy; renal thrombosis


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Miyakis S., Lockshin M.D., Atsumi T. et al. International consensus statement on an update of the classification criteria for definite antiphospholipid syndrome (APS). J. Thromb. Haemost. 2006. Vol. 4. P. 295-306.

2. Turrent-Carriles А., Herrera-Félix J.B., Mary-Amigo С. Renal Involvement in Antiphospholipid Syndrome. Front. Immunol. 2018. Vol. 9. P. 1008.

3. Merashli M., Noureldine M.H., Uthman I., Khamashta M. Antiphospholipid syndrome: an update. Eur. J. Clin. Investig. 2015. Vol. 45, № 6. Р. 653-662.

4. Sinico R.A., Cavazzana I., Nuzzo M. et al. Renal involvement in primary antiphospholipid syndrome: retrospective analysis of 160 patients. Clin. J. Am. Soc. Nephrol. 2010. Vol. 5, № 7. P. 1211-7.

5. Parodis I., Arnaud L., Gerhardsson J. et al. Antiphospholipid Antibodies in Lupus Nephritis. PLoS One. 2016. Vol. 11, № 6. P. 0158076.

6. Silvariño R., Sant F., Espinosa G. et al. Nephropathy associated with antiphospholipid antibodies in patients with systemic lupus erythematosus. Lupus. 2011. Vol. 20, № 7. P. 721-729.

7. Zheng H., Chen Y., Ao W. et al. Antiphospholipid antibody profiles in lupus nephritis with glomerular microthrombosis: a prospective study of 124 cases. Arthritis Res. Ther. 2009. Vol. 11, № 3.
P. 93.

8. Tektonidou M.G., Sotsiou F., Moutsopoulos H.M. Antiphospholipid syndrome (APS) nephropathy in catastrophic, primary, and systemic lupus erythematosus-related APS. J. Rheumatol. 2008. Vol. 35, № 10. P. 1983-1988.

9. Gao R., Yu W., Wen Y., Li H. Beta2-glycoprotein I expression in lupus nephritis patients with antiphospholipid-associated nephropathy. J. Rheumatol. 2016. Vol. 43, № 11. P. 2026-2032.

10. Romanidou G., Konstantinidis T.G., Koutsogiannis O. et al. Study of Antiphospholipid Antibodies in Patients with Arterial Hypertension. Med. Sci. (Basel). 2018. Vol. 6, № 4. P. 102.

11. Smyth A., Oliveira G.H., Lahr B.D. et al. A systematic review and meta-analysis of pregnancy outcomes in patients with systemic lupus erythematosus and lupus nephritis. Clin. J. Am. Soc. Nephrol. 2010. Vol. 5. P. 2060-2068.

12. Gigante A., Ludovica M., Rosario G. et al. Antiphospholipid Antibodies and Renal Involvement. Am. J. Nephrol. 2009. Vol. 30. P. 405-412.

13. Nasri H. Antiphospholipid syndrome-associated ephropathy: Current concepts. J. Renal. Inj. Prev. 2013. Vol. 2, № 1. P. 1-2. 

14. Barbour T.D., Crosthwaite A., Chow K. et al. Antiphospholipid syndrome in renal transplantation. Nephrology (Carlton). 2014. Vol. 19, № 4. P. 177-85.

15. Choi J.Y., Jung J.H., Shin S. et al. Living donor renal transplantation in patients with antiphospholipid syndrome. Medicine (Baltimore). 2016. Vol. 95, № 46. P. 5419. 

16. Morales J.M., Serrano M., Martinez-Flores J.A. et al. The presence of pretransplant antiphospholipid antibodies IgA anti-beta-2-
glycoprotein I as a predictor of graft thrombosis after renal transplantation. Transplantation. 2017. Vol. 101. P. 597-607.

17. Meroni P.L., Chighizola C.B., Rovelli F., Gerosa M. Antiphospholipid syndrome in 2014: more clinical manifestations, novel pathogenic players and emerging biomarkers. Arthritis Res. Ther. 2014. Vol. 16, № 2. P. 209.

18. Arachchillage D.R., Efthymiou M., Mackie I.J. et al. Antiprotein C antibodies are associated with resistance to endogenous protein C activation and a severe thrombotic phenotype in antiphospholipid syndrome. J. Thromb. Haemost. 2014. Vol. 12, № 11. P. 1801-1809.

19. Brandt K.J., Kruithof E.K., de Moerloose P. Receptors involved in cell activation by antiphospholipid antibodies. Thromb. Res. 2013. Vol. 132. P. 408-413.

20. Willis R., Pierangeli S.S. Pathophysiology of the antiphospholipid antibody syndrome. Auto Immun. Highlights. 2011. Vol. 2, № 2. P. 35-52. 

21. Макаренко Е.В. Антифосфолипидный синдром. Проблемы здоровья и экологии. 2017. T. 4, № 54. С. 4-11.

22. Yang Y.H., Chien D., Wu M. et al. Novel autoantibodies against the activated coagulation factor IX (FIXa) in the antiphospholipid syndrome that interpose the FIXa regulation by antithrombin. J. Immunol. 2009. Vol. 182, № 3. P. 1674-1680.

23. Negrini S., Pappalardo F., Murdaca G. et al. The antiphospholipid syndrome: from pathophysiology to treatment. Clin. Exp. Med. 2017. Vol. 17, № 3. Р. 257-267.

24. Vlachoyiannopoulos P.G., Routsias J.G. A novel mechanism of thrombosis in antiphospholipid antibody syndrome. J. Autoimmun. 2010. Vol. 35, № 3. P. 248-55.

25. Seshan S.V., Franzke C.W., Redecha P. et al. Role of tissue factor in a mouse model of thrombotic microangiopathy induced by antiphospholipid antibodies. Blood. 2009. Vol. 114. P. 1675-1683.

26. Lonze B.E., Singer A.L., Montgomery R.A. Eculizumab and renal transplantation in a patient with CAPS. N. Engl. J. Med. 2010. Vol. 362, № 18. P. 1744-1745.

27. Shapira I., Andrade D., Allen S.L., Salmon J.E. Brief report: induction of sustained remission in recurrent catastrophic antiphospholipid syndrome via inhibition of terminal complement with eculizumab. Arthritis Rheum. 2012. Vol. 64, № 8. P. 2719-23.

28. Hadaya K., Ferrari-Lacraz S., Fumeaux D. et al. Eculizumab in acute recurrence of thrombotic microangiopathy after renal transplantation. Am. J. Transplant. 2011. Vol. 11, № 11. P. 2523-7.

29. Canaud G., Kamar N., Anglicheau D. et al. Eculizumab improves posttransplant thrombotic microangiopathy due to antiphospholipid syndrome recurrence but fails to prevent chronic vascular changes. Am. J. Transplant. 2013. Vol. 13, № 8. P. 2179-85.

30. Canaud G., Bienaime F., Tabarin F. et al. Inhibition of the mTORC pathway in the antiphospholipid syndrome. N. Engl. J. Med. 2014. Vol. 371, № 4. Р. 303-12.

31. Al-Homood I.A. Thrombosis in Systemic Lupus Erythematosus: A Review Article. ISRN Rheumatology. 2012. Vol. 428, № 269. P. 6.

32. Boltin D., Boguslavski V., Sagi L. et al. Antiphospholipid syndrome presenting as unilateral renal artery occlusion: case report and literature review. Rheumatol. Int. 2009. Vol. 29, № 7. P. 831-5.

33. Tektonidou M.G. Antiphospholipid Syndrome Nephropathy: From Pathogenesis to Treatment. Front. Immunol. 2018. Vol. 9. P. 1181.

34. Peleg H., Bursztyn M., Hiller N., Hershcovici T. Renal artery stenosis with significant proteinuria may be reversed after nephrectomy or revascularization in patients with the antiphospholipid antibody syndrome: a case series and review of the literature. Rheumatol. Int. 2012. Vol. 32, № 1. P. 85-90.

35. Vellanki V.S., Parvathina S., Gondi S. et al. Post-partum bilateral renal cortical necrosis in antiphospholipid syndrome and systemic lupus erythematosus. Saudi J. Kidney Dis. Transpl. 2013. Vol. 24. P. 549-552.

36. Cervera R., Rodriguez-Pinto I., Espinosa G. on behalf of the Task Force on Catastrophic Antiphospholipid Syndrome. Catastrophic antiphospholipid syndrome: task force report summary. Lupus. 2014. Vol. 23, № 12. P. 1283-5.

37. Rodriguez-Pinto I., Espinosa G., Cervera R. Catastrophic APS in the context of other thrombotic microangiopathies. Curr. Rheumatol. Rep. 2015. Vol. 17, № 1. P. 482.

38. Gerhardsson J., Sundelin B., Zickert A. et al. Histological antiphospholipid-associated nephropathy versus lupus nephritis in patients with systemic lupus erythematosus: an observational cross-sectional study with longitudinal follow-up. Arthritis Res. Ther. 2015. Vol. 17, № 1. P. 109.

39. Majdan М. Kidney involvement in antiphospholipid syndrome — current diagnostic and management problems. Reumatologia. 2017. Vol. 55, № 5. P. 213-214. 

40. Bommer M., Wölfle-Guter M., Bohl S., Kuchenbauer F. The Differential Diagnosis and Treatment of Thrombotic Microangiopathies. Dtsch. Arztebl. Int. 2018. Vol. 115, № 19. P. 327-334. 

41. Sciascia S., Baldovino S., Schreiber K. et al. Antiphospholipid syndrome and the Kidney. Semin. Nephrol. 2015. Vol. 35, № 5. P. 478-486.

42. Cervera R., Tektonidou M.G., Espinosa G. et al. Task Force on Catastrophic Antiphospholipid Syndrome (APS) and Non-criteria APS Manifestations (I): catastrophic APS, APS nephropathy and heart valve lesions. Lupus. 2011. Vol. 20, № 2. P. 165-73.

43. De Azevedo F.V., Maia D.G., de Carvalho J.F. et al. Renal involvement in antiphospholipid syndrome. Rheumatol. Int. 2018. Vol. 38. P. 1777.

44. Pons-Estel G.J., Andreoli L., Scanzi F. et al. The antiphospholipid syndrome in patients with systemic lupus erythematosus. J. Autoimmun. 2017. Vol. 76. P. 10-20.

45. Ünlu O., Zuily S., Erkan D. The clinical significance of antiphospholipid antibodies in systemic lupus erythematosus. Eur. J. Rheumatol. 2016. Vol. 3. P. 75-84.

46. Erkan D., Espinosa G., Cervera R. Catastrophic antiphospholipid syndrome: updated diagnostic algorithms. Autoimmun. Rev. 2010. Vol. 10, № 2. P. 74-9.

47. Bienaime F., Legendre C., Terzi F., Canaud G. Antiphospholipid syndrome and kidney disease. Kidney International. 2017. Vol. 91. P. 34-44.

48. American College of Obstetricians and Gynecologists, Task force on hypertension in pregnancy. Hypertension in pregnancy. Report of the American College of Obstetricians and Gynecologists “Task Force on hypertension in pregnancy”. Obstet. Gynecol. 2013. Vol. 122, № 5. P. 1122-31.

49. De Groot P.G., Urbanus R.T. The significance of autoantibodies against β2-glycoprotein. Blood. 2012. Vol. 120. P. 266-274.

50. Miranda J.M., Jara L.J., Calleja C. et al. Clinical significance of antiphospholipid syndrome nephropathy (APSN) in patients with systemic lupus erythematosus (SLE). Reumatol. Clin. 2009. Vol. 5, № 5. P. 209-213.

51. Puente D., Pombo G., Forastiero R. Current management of antiphospholipid syndrome-related thrombosis. Expert Rev. Cardiovasc. Ther. 2009. Vol. 7, № 12. P. 1551-8.

52. Del Papa N., Vaso N. Management of Antiphospholipid Syndrome. Ther. Adv. Musculoskelet. Dis. 2010. Vol. 2, № 4. P. 221-227.

53. Cervera R., Rodríguez-Pintó I., Colafrancesco S. et al. 14th International Congress on Antiphospholipid Antibodies Task Force Report on Catastrophic Antiphospholipid Syndrome. Autoimmun. Rev. 2014. Vol. 13. P. 699-707.

54. Rodriguez-Pintó I., Espinosa G., Cervera R. Catastrophic antiphospholipid syndrome: The current managementapproach. Best Pract. Res. Clin. Rheumatol. 2016. Vol. 30, № 2. Р. 239-249.

55. Erkan D., Aguiar C.L., Andrade D. et al. 14th International Congress on Antiphospholipid Antibodies: task force report on antiphospholipid syndrome treatment trends. Autoimmun. Rev. 2014. Vol. 13, № 6. Р. 685-696.

56. Hadaya K., Ferrari-Lacraz S., Fumeaux D. et al. Eculizumab in acute recurrence of thrombotic microangiopathy after renal transplantation. Am. J. Transplant. 2011. Vol. 11, № 11.
P. 2523-7.

57. Jayne D.R., Bruchfeld N.A., Harper L. et al. Randomized trial of c5a receptor inhibitor avacopan in ANCA-associated vasculitis. J. Am. Soc. Nephrol. 2017. Vol. 28, № 9. P. 2756-2767.

58. Pons I., Espinosa G., Cervera R. Efficacy and safety of rituximab in the treatment of primary antiphospholipid syndrome: analysis of 24 cases from the bibliography review. Med. Clin. (Barc.). 2015. Vol. 144, № 3. P. 97-104.

59. Erkan D., Vega J., Ramon G. et al. A pilot open-label phase II trial of rituximab for non-criteria manifestations of antiphospholipid syndrome. Arthritis Rheum. 2013. Vol. 65, № 2. P. 464-71.

60. Win K., Rodgers G.M. New oral anticoagulants may not be effective to prevent venous thromboembolism in patients with antiphospholipid syndrome. Am. J. Hematol. 2014. Vol. 89, № 10. P. 1017.

61. Tektonidou M.G., Andreoli L., Limper M. et al. EULAR recommendations for the management of antiphospholipid syndrome in adults. Ann. Rheum. Dis. Published Online First. 15 May 2019.


Back to issue