Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International neurological journal №5 (107), 2019

Back to issue

Changes in motor functions in children with cerebral palsy after the course of intensive neurophysiological rehabilitation: a single-blind study

Authors: O. Kachmar (1), I. Mysula (2), A. Kushnir (1), T. Voloshyn (1), O. Matiushenko (1), M. Hasiuk (1), M. Hordiyevych (1)
1 - International Rehabilitation Clinic, Truskavets, Ukraine
2 - State Institution of Higher Education “I. Horbachevsky Ternopil National Medical University”, Ternopil, Ukraine

Categories: Neurology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Розробка сучасних інтенсивних технологій реабілітації пацієнтів iз дитячим церебральним паралічем (ДЦП), спрямованих на покращення різних аспектів функціонування дитини, є актуальним завданням фахівців-практиків та дослідників. Одним iз таких підходів є система інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації (СІНР), що поєднує різнопланові методи лікування, спрямовані на досягнення функціональних цілей та об’єднані в один інтенсивний курс. Метою дослідження була оцінка змін великих моторних функцій, спастичності м’язів та об’єму пасивних рухів у суглобах у пацієнтів із спастичними формами ДЦП після двотижневого курсу лікування за СІНР. Матеріали та методи. Одностороннє сліпе дослідження було проведене в групі з 57 дітей віком від 4 до 12 років зі спастичними формами ДЦП, які проходили курс лікування у спеціалізованій реабілітаційній клініці. Пацієнтів обстежували до та після двотижневого курсу лікування за СІНР, що включав численні втручання загальною тривалістю 4–5 годин на добу. Виконання пацієнтом завдань тесту щодо оцінки великих моторних функцій (GMFM-66) записувалося на відео та оцінювалося незалежно двома фахівцями. Час запису (до чи після лікування) був замаскований. Об’єм пасивних рухів в суглобах нижніх кінцівок оцінювали за допомогою гоніометра, м’язову спастичність — модифікованої шкали Ашворта. Результати. Після курсу лікування за СІНР відмічене статистично вірогідне підвищення результату тесту GMFM-66 з 58,8 до 60,2 бала, iз середньою різницею 1,4 ± 2,9 бала. Істотне покращення об’єму пасивних рухів було відзначене при виконаннi 5 з 7 рухiв, найбільш виражене при приведенні кульшового суглоба — в середньому на 8,0 ± 5,8 градуса та тильному згинанні стопи — на 8,0 ± 6,1 градуса. Зниження м’язового тонусу спостерігалось у всіх інших м’язових групах, що оцінювалися. Статистично вірогідне зниження спастичності відзначене в згиначах стегна, iз середнім зниженням на 0,25 пункту за шкалою Ашворта (95% довірчий інтервал (ДІ) = 0,06–0,44), та аддукторах стегна — на 0,30 пункту (95% ДІ = 0,08–0,51). Висновки. Після двотижневого курсу лікування за СІНР зареєстровані покращення великих моторних функцій, збільшення об’єму пасивних рухів і зниження спастичності м’язів нижніх кінцівок. Інтенсивна реабілітація за СІНР потребує проведення подальших досліджень, у тому числі рандомізованих контрольованих.

Актуальность. Разработка современных интенсивных технологий реабилитации пациентов с детским церебральным параличом (ДЦП), направленных на улучшение различных аспектов функционирования ребенка, является актуальной задачей специалистов-практиков и исследователей. Одним из таких подходов является cистема интенсивной нейрофизиологической реабилитации (СИНР), которая сочетает разноплановые методы лечения, направленные на достижение функциональных целей и объединенные в один интенсивный курс. Целью исследования была оценка изменений больших моторных функций, мышечной спастичности и объема пассивных движений в суставах у пациентов со спастическими формами ДЦП после двухнедельного курса лечения по СИНР. Материалы и методы. Одностороннее слепое исследование было проведено в группе из 57 детей возрастом от 4 до 12 лет со спастическими формами ДЦП, которые проходили курс лечения в специализированной реабилитационной клинике. Пациентов обследовали до и после двухнедельного курса лечения по СИНР, который включал многочисленные вмешательства общей продолжительностью 4–5 часов в сутки. Выполнение пациентом заданий теста по оценке больших моторных функций (GMFM-66) записывалось на видео и оценивалось независимо двумя специалистами. Время записи (до или после лечения) было замаскировано. Объем пассивных движений в суставах нижних конечностей оценивали с помощью гониометра, мышечную спастичность — модифицированной шкалы Ашворта. Результаты. После курса лечения по СИНР отмечено статистически достоверное повышение результата теста GMFM-66 с 58,8 до 60,2 балла, со средней разницей в 1,4 ± 2,9 балла. Существенное увеличение объема пассивных движений отмечено при выполнении 5 из 7 движений, наиболее выраженное при приведении тазобедренного сустава — в среднем на 8,0 ± 5,8 градуса и тыльном сгибании стопы — на 8,0 ± 6,1 градуса. Снижение мышечного тонуса наблюдалось во всех оцениваемых мышечных группах. Статистически значимое снижение спастичности отмечено в сгибателях бедра, со средним уменьшением на 0,25 пункта по шкале Ашворта (95% доверительный интервал (ДИ) = 0,06–0,44), и аддукторах бедра — на 0,30 пункта (95% ДИ = 0,08–0,51). Выводы. После двухнедельного курса лечения по СИНР зарегистрировано улучшение больших моторных функций, увеличение объема пассивных движений и снижение спастичности мышц нижних конечностей. Интенсивная реабилитация по СИНР требует проведения дальнейших исследований, в том числе рандомизированных контролируемых.

Background. Modern intensive interventions addressing multiple challenges in children with cerebral palsy are attracting clinicians’ and researchers’ attention. One of such methods is the intensive neurophysiological rehabilitation system (INRS) — a combination of interventions focusing on different functional goals, merged into one intensive course. The purpose of the study was to assess changes in gross motor functions, muscle spasticity and passive range of motion (PROM) in children with spastic forms of cerebral palsy (CP) after the two-week of treatment course with INRS. Materials and methods. A single-arm, single-blind pre-post study was conducted among 57 children aged 4 to 12 years with spastic CP, admitted for treatment to the tertiary care center. Patients were examined before and after the two-week course using INRS, which included multiple interventions totalling 4–5 hours of treatment daily. The Gross Motor Function Measure-66 (GMFM-66) tasks were video-recorded and evaluated independently by two investigators. The time of recordings (baseline or post-intervention) was masked. PROM in the lower extremity joints was assessed with a manual goniometer, muscle spasticity — with the Modified Ashworth scale. Results. GMFM-66 scores after INRS use increased statistically significantly from 58.8 to 60.2 points, with a mean difference of 1.4 ± 2.9 points. Substantial improvement in PROM was noted for 5 of 7 movements; the most substantial improvement was observed in hip abduction — an average of 8.0 ± 5.8° and foot dorsiflexion — 8.0 ± 6.1°. Reduction of the muscle tone was observed in all measured muscle groups. Statistically significant decrease of spasticity was noted in hip flexors, with an average reduction of 0.25 scale steps (95% confidence interval (CI) = 0.06–0.44), and hip adductors — 0.30 steps (95% CI = 0.08–0.51). Conclusions. Improvements of gross motor functions, an increase of PROM in the lower extremities and reduction of muscle spasticity have been detected after the two-week course with INRS. Intensive treatment using INRS requires further studies, including randomized controlled ones.


Keywords

церебральний параліч; реабілітація; фізична терапія; рухові порушення; м’язова спастичність

церебральный паралич; реабилитация; физическая терапия; двигательные нарушения; мышечная спастичность

cerebral palsy; rehabilitation; physical therapy; motor disorders; muscle spasticity


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Rosenbaum P., Paneth N., Leviton A., Goldstein M., Bax M., Damiano D., Dan B., Jacobsson B. A report: the definition and classification of cerebral palsy. Dev. Med. Child Neurol. 2007, Suppl. Feb. 109. 8–14.

2. Schiariti V., Selb M., Cieza A., O’Donnell M. International Classification of Functioning, Disability and Health Core Sets for children and youth with cerebral palsy: a consensus meeting. Dev. Med. Child Neurol. 2015. 57(2). 149–158.

3. World Health Organization. International classification of functioning, disability and health: ICF. Geneva: World Health Organization, 2001.

4. Novak I., McIntyre S., Morgan C., Campbell L., Dark L., Morton N., Goldsmith S. A systematic review of interventions for children with cerebral palsy: state of the evidence. Dev. Med. Child Neurol. 2013. 55(10). 885–910.

5. Hoare B.J., Wallen M.A., Thorley M.N., Jackman M.L., Ca–rey L.M., Imms C. Constraint-induced movement therapy in children with unilateral cerebral palsy. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2019. 4.

6. Bleyenheuft Y., Ebner–Karestinos D., Surana B., Paradis J., Sidiropoulos A., Renders A., Gordon A.M. Intensive upper- and lower-extremity training for children with bilateral cerebral palsy: a quasi-randomized trial. Dev. Med. Child Neurol. 2017. 59(6). 625–633.

7. Størvold G.V., Jahnsen R.B., Evensen K.A.I., Bratberg G.H. Is more frequent physical therapy associated with increased gross motor improvement in children with cerebral palsy? A national prospective cohort study. Disability and Rehabilitation. 2018. 1–9.

8. Kozyavkin V.I., Babadagly M.O., Lun G.P., Kachmar O.O., Hordievych S.M., Lysovych V.I., Voloshyn B.D. Intensive Neurophy–siological Rehabilitation System — the Kozyavkin method. A manual for rehabilitation specialists. Lviv: Design studio Papuga, 2012.

9. Kozyavkin V.I., Kachmar O.O., Lysovych V.I. A retrospective analysis of the results of treatment with Intensive Neurophysiological Rehabilitation System. International Neurological Journal. 2018. 3(97). 13–22.

10. Russell D.J., Rosenbaum P.L., Wright M., Avery L.M. Gross motor function measure (GMFM–66 & GMFM–88) user’s manual. Vol. 159. London: Mac Keith Press, 2002.

11. Kachmar O.O., Kozyavkin V.I., Hordiievych M.S. Reliability of the Ukrainian version of the Gross motor function classification system. International Neurological Journal. 2010. 5. 357.

12. Norkin C.C., White D.J. Measurement of joint motion: a guide to goniometry. 5th ed. Philadelphia: Davis Company, 2016.

13. Bohannon R.W., Smith M.B. Interrater reliability of a modified Ashworth scale of muscle spasticity. Physical Therapy. 1987. 67(2). 206–207.

14. Kozijavkin V., Kachmar O. Correction of movement utilizing the “Spiral” suit — an important part of the Kozijavkin method. Cerebral Palsy Magazine. 2004. 14–18.

15. Evans–Rogers D.L., Sweeney J.K., Holden–Huchton P., Mullens P.A. Short–term, intensive neurodevelopmental treatment program experiences of parents and their children with disabilities. Pediatric Physical Therapy. 2015. 27(1). 61–71.

16. Roelofsma R., Rameckers E. The effect of a functional intensive intervention program on self–care in children with cerebral palsy: a case study. Int. J. Brain Disord. Treat. 2017. 3.

17. Oeffinger D. et al. Outcome tools used for ambulatory children with cerebral palsy: responsiveness and minimum clinically important differences. Dev. Med. Child Neurol. 2008. 50(12). 918–925. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/j.1469–8749.2008.03150.x.

18. Ko J. Sensitivity to functional improvements of GMFM–88, GMFM–66, and PEDI mobility scores in young children with cerebral palsy. Percept. Mot. Skills. 2014 Aug. 119(1). 305–19.

19. Novak I. Evidence–based diagnosis, health care, and rehabilitation for children with cerebral palsy. J. Child Neurol. 2014 Aug. 29(8). 1141–56.

20. Katusic A., Alimovic S. The relationship between spasticity and gross motor capability in nonambulatory children with spastic cerebral palsy. Int. J. Rehabil. Res. 2013 Sep. 36(3). 205–10.

21. Stuberg W.A., Fuchs R.H., Miedaner J.A. Reliability of goniometric measurements of children with cerebral palsy. Dev. Med. Child Neurol. 1988. 30. 657–66.

22. MсDowell B.C., Hewitt V., Nurse A., Weston T., Baker R. The variability of goniometric measurements in ambulatory children with spastic cerebral palsy. Gait & Posture. 2000. 12. 114–21.

23. Nordmark E., Hägglund G., Lauge–Pedersen H., Wagner P., Westbom L. Development of lower limb range of motion from early childhood to adolescence in cerebral palsy: a population–based study. BMC Medicine. 2009. 7(1).

Similar articles

Justification of early neurorehabilitation in neonates
Authors: Бадогіна Л.П., Оболонська О.Ю., Кондратьєв В.О. , Ширикіна М.В.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна

"Child`s Health" Том 12, №7, 2017
Date: 2017.12.22
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
A retrospective analysis of the results of treatment with Intensive Neurophysiological Rehabilitation Syste
Authors: Козявкін В.І., Качмар О.О., Лисович В.І.
Міжнародна клініка відновного лікування, м. Трускавець, Україн

International neurological journal №3 (97), 2018
Date: 2018.07.10
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches
Динамика показателей моторного развития детей с церебральными параличами в процессе реабилитации по методу профессора Козявкина
Authors: Козявкин В.И., Лисович В.И., Кушнир А.Д., Качмар О.А.
Международная клиника восстановительного лечения, г. Трускавец, Украина

International neurological journal №8 (102), 2018
Date: 2019.01.15
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches
Medical rehabilitation centers in Houses baby - new opportunities for treatment and rehabilitation of children
Authors: Balychevtseva I.V., Visyagin V.B., Schur N.V. - Donetsk National University named after M.Gorky, Ukraine
"Child`s Health" 4 (55) 2014
Date: 2014.08.08
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual

Back to issue