Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International neurological journal №5 (107), 2019

Back to issue

Predictors of dependency in post-discharge activities of daily living among stroke in-patients managed in a comprehensive stroke unit

Authors: Фломін Ю.В. (1), Гурянов В.Г. (2), Кушнеренко О.Л. (1), Гаврилів І.Р. (1), Гуляєва М.В. (1), Піонтківська Н.І. (1), Соколова Л.І. (2)
1 - МЦ «Універсальна клініка «Оберіг», м. Київ, Україна
2 - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Categories: Neurology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Актуальність. Інсульт залишається провідною причиною інвалідності, але якісна медична допомога може поліпшити результати лікування. Мета дослідження: визначити предиктори збереження потреби у сторонній допомозі у пацієнтів з інсультом, які виписані з інтегрованого інсультного блоку (ІІБ). Матеріали та методи. Учасниками дослідження стали пацієнти з мозковим інсультом, які у 2010–2018 рр. перебували на стаціонарному лікуванні в Інсультному центрі (ІЦ), що розташований у багатопрофільній лікарні та функціонує за принципами ІІБ. Усі пацієнти були ретельно обстежені та отримували належне лікування, у кожного з них при надходженні та перед випискою було проведено оцінювання за основними інсультними шкалами. Дані пацієнтів проспективно вносились до спеціального реєстру. Як результат лікування розглядали прикінцеву оцінку за індексом Бартел (ІБ): при ІБ ≥ 85 балів ефект лікування вважався досягнутим, у разі ІБ ≤ 80 балів — недосягнутим. Для оцінки ступеня впливу 40 факторних ознак на ймовірність неповного функціонального відновлення був використаний метод побудови та аналізу логістичних моделей регресії. Результати. У дослідження були включені 677 пацієнтів віком від 20 до 95 років (медіана — 65,9 року), із них 271 (40,4 %) жінка. У 80,8 % пацієнтів був діагностований ішемічний, а у 19,2 % — геморагічний інсульт. Медіана оцінки за NIHSS при надходженні становила 10 балів. Терміни госпіталізації до ІЦ коливались від < 24 год (17,5 % пацієнтів) до понад 180 днів (17,2 % пацієнтів), 59,7 % учасників були госпіталізовані протягом перших 30 днів від початку захворювання. Згідно з результатами однофакторного аналізу, статистично значущий зв’язок з ризиком недосягнення ефекту лікування мали 27 факторних ознак, зокрема тип та підтип інсульту, вік, наявність фібриляції передсердь, інсульт в анамнезі, тяжкий неврологічний дефіцит, когнітивні порушення та значна функціональна неспроможність при госпіталізації, окремі неврологічні порушення (пригнічення свідомості, дисфагія, геміанопсія, геміпарез) та підвищений рівень маркерів запалення (С-реактивний білок, швидкість осідання еритроцитів) у крові. Відповідно до результатів багатофакторного аналізу, сильний та незалежний зв’язок з ризиком недосягнення бажаного ефекту лікування мали вік пацієнта (відношення шансів (ВШ) 1,06; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,03–1,10 в середньому на кожен додатковий рік; р < 0,001), повторний інсульт (ВШ 2,8; 95% ДІ 1,3–6,2; р = 0,01), початкові оцінки за ІБ (ВШ 0,97; 95% ДІ 0,95–0,98 в середньому при зменшенні оцінки на кожний бал; р < 0,001), модифікованою шкалою Ренкіна (ВШ 1,7; 95% ДІ 1,0–2,8 в середньому при збільшенні оцінки на кожний бал; р = 0,05) та індексом мобільності Рівермід (ВШ 0,87; 95% ДІ 0,76–0,99; р = 0,05), а також початкова оцінка сили рук у відповідних розділах NIHSS (ВШ 1,5; 95% ДІ 1,1–1,9 в середньому на кожний додатковий бал; р = 0,003) та пізня госпіталізація до ІЦ (при надходженні пізніше 180 днів від початку захворювання ВШ 9,6; 95% ДІ 3,1–29,4; р < 0,001). Площа під кривою операційних характеристик AUC = 0,95 (95% ДІ 0,93–0,97) свідчить про відмінну узгодженість моделі прогнозування. Висновки. Найбільший вплив на збереження потреби у сторонній допомозі після лікування в ІІБ мають вік пацієнта, тяжкість початкових порушень та період захворювання. Незалежні предиктори збереження функціональної неспроможності можуть допомогти кращому оцінюванню прогнозу та оптимізації прийняття рішень щодо лікувальної тактики.

Актуальность. Инсульт остается ведущей причиной инвалидности, но качественная медицинская помощь может улучшить результаты лечения. Цель исследования: определить предикторы сохранения потребности в посторонней помощи у пациентов с инсультом, выписанных из интегрированного инсультного блока (ИИБ). Материалы и методы. Участниками исследования стали пациенты с мозговым инсультом, которые в 2010–2018 гг. находились на стационарном лечении в Инсультном центре (ИЦ), который расположен в многопрофильной больнице и функционирует по принципам ИИБ. Все пациенты были тщательно обследованы и получали надлежащее лечение, у каждого из них при поступлении и перед выпиской было проведено оценивание по основным инсультным шкалам. Данные пациентов проспективно вносились в специальный реестр. Как результат лечения рассматривали заключительную оценку по индексу Бартел (ИБ): при ИБ ≥ 85 баллов эффект лечения считался достигнутым, в случае ИБ ≤ 80 баллов — недостигнутым. Для оценки степени влияния 40 факторных признаков на риск неполного функционального восстановления был использован метод построения и анализа логистических моделей регрессии. Результаты. В исследование были включены 677 пациентов в возрасте от 20 до 95 лет (медиана — 65,9 года), из них 271 (40,4 %) женщина. У 80,8 % пациентов был диагностирован ишемический, у 19,2 % — геморрагический инсульт. Медиана оценки по NIHSS при поступлении составила 10 баллов. Сроки госпитализации в ИЦ колебались от < 24 ч (17,5 % пациентов) до свыше 180 дней (17,2 % пациентов), 59,7 % участников были госпитализированы в течение первых 30 дней от начала заболевания. Согласно результатам однофакторного анализа, статистически значимую связь с риском недостижения эффекта лечения имели 27 факторных признаков, в частности тип и подтип инсульта, возраст, наличие фибрилляции предсердий, инсульт в анамнезе, тяжелый неврологический дефицит, когнитивные нарушения и значительная функциональная несостоятельность при госпитализации, отдельные неврологические нарушения (угнетение сознания, дисфагия, гемианопсия, гемипарез) и повышенный уровень маркеров воспаления (С-реактивный белок, скорость оседания эритроцитов) в крови. Соответственно результатам многофакторного анализа, сильную и независимую связь с риском недостижения эффекта лечения имели возраст пациента (отношение шансов (ОШ) 1,06; 95% доверительный интервал (ДИ) 1,03–1,10 в среднем на каждый дополнительный год; р < 0,001), повторный инсульт (ОШ 2,8; 95% ДИ 1,3–6,2; р = 0,01), исходная оценка по ИБ (ОШ 0,97; 95% ДИ 0,95–0,98 в среднем при уменьшении оценки на каждый балл; р < 0,001), модифицированной шкале Ренкина (ОШ 1,7; 95% ДИ 1,0–2,8 в среднем при увеличении оценки на каждый балл; p = 0,05) и индексу мобильности Ривермид (ОШ 0,87; 95% ДИ 0,76–0,99; p = 0,05), а также первоначальная оценка силы рук в соответствующих разделах NIHSS (ОШ 1,5; 95% ДИ 1,1–1,9 в среднем на каждый дополнительный балл; р = 0,003) и поздняя госпитализация в ИЦ (при поступлении позднее 180 дней от начала заболевания ОШ 9,6; 95% ДИ 3,1–29,4; р < 0,001). Площадь под кривой операционных характеристик AUC = 0,95 (95% ДИ 0,93–0,97) свидетельствует об отличной согласованность модели прогнозирования. Выводы. Наибольшее влияние на сохранение потребности в посторонней помощи после лечения в ИИБ имеют возраст пациента, исходная тяжесть нарушений и период заболевания. Независимые предикторы сохранения функциональной несостоятельности могут помочь лучшей оценке прогноза и оптимизации принятия решений относительно лечебной тактики.

Background. Stroke remains a leading cause of disability, but high-quality medical care may contribute to better outcomes. The aim of the study was to identify predictors of dependency in stroke patients discharged from a comprehensive stroke unit. Materials and methods. Patients with a cerebral stroke consecutively admitted in 2010–2018 to our stroke center, general hospital-based and operating as a comprehensive stroke unit, were included in the study. All patients were thoroughly examined and received appropriate evidence-based treatment; both upon admission and before discharge they were assessed using common stroke scales. Patients’ data were prospectively entered in a special register. If the Barthel index at discharge was ≥ 85, the treatment goal was considered achieved, if Barthel index was ≤ 80 — not achieved. In order to assess the influence of 40 variables on the risk for dependency, the method of constructing and analyzing logistic regression models was used. Results. Six hundred and seventy-seven patients aged 20 to 95 years (median 65.9 years), of them 271 (40.4 %) women, were enrolled. 80.8 % of participants had ischemic stroke, and 19.2 % — hemorrhagic stroke. The median baseline National Institutes of Health Stroke Scale score was 10. The time of admission to the stroke center ranged from < 24 hours (17.5 % of patients) to over 180 days (17.2 % of patients), and 59.7 % of the participants were hospitalized within first 30 days from the stroke onset. According to the univariate analysis, 27 characteristics had a statistically significant correlation with the risk of treatment failure, including the type and subtype of stroke, age, atrial fibrillation, recurrent stroke, severe neurological deficits, cognitive impairment and significant functional limitations upon admission, certain neurological impairments, such as decreased level of consciousness, dysphagia, hemianopia, hemiparesis and elevated blood inflammation markers (C-reactive protein, erythrocyte sedimentation rate). In multivariate analysis, age (odds ratio (OR) 1.06; 95% confidence interval (CI) 1.03–1.10 on average per additional year, p < 0.001), recurrent stroke (OR 2.8; 95% CI 1.3–6.2, p = 0.01), initial Barthel index (OR 0.97; 95% CI 0.95–0.98 on average per each point decrease; p < 0.001), modified Rankin scale score (OR 1.7; 95% CI 1.0–2.8 on average per each point increase; p = 0.05) and Rivermead mobility index (OR 0.87; 95% CI 0.76–0.99, p = 0.05) as well as baseline arm scores in the National Institutes of Health Stroke Scale items (OR 1.5; 95% CI 1.1–1.9 on average per each additional point, p = 0.003) and late admission to the stroke center (OR 9.6 %; 95% CI 3.1–29.4, p < 0.001, if over 180 days from stroke onset) showed strong and independent association with risk of dependency after discharge. The area under the operational curve 0.95 (95% CI 0.93–0.97) indicates an excellent consistency of the prognostic model. Conclusions. Patient’s age, severity of the initial impairments and the period of the disease had the greatest impact on risk for remaining dependant after discharge from the comprehensive stroke unit. Identifying independent predictors of functional outcome can help to improve prognostication and optimize decision-making on treatment strategy.


Keywords

інсульт; результати лікування; індекс Бартел; інтегрований інсультний блок; прогноз; предиктори

инсульт; результаты лечения; индекс Бартел; интегрированный инсультный блок; прогноз; предикторы

stroke; treatment outcomes; Barthel index; comprehensive stroke unit; prognosis; predictors


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. GBD 2016 Stroke Collaborators. Global, regional, and national burden of stroke, 1990-2016: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016. Lancet Neurol. 2019 May. 18(5). 439-458. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(19)30034-1.

2. Townsend N., Wilson L., Bhatnagar P. et al. Cardiovascular disease in Europe: epidemiological update 2016. Eur. Heart J. 2016. 37. 3232-3245. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw334.

3. Feigin V.L., Norrving B., Mensah G.A. Global burden of stroke. Circ. Res. 2017. 120. 439-448. doi: 10.1161/CIRCRESAHA. 116.308413.

4. Aguiar de Sousa D., von Martial R., Abilleira S., Gattringer T., Kobayashi A., Gallofre M. et al. Access to and delivery of acute ischaemic stroke treatments: A survey of national scientific societies and stroke experts in 44 European countries. European Stroke Journal. 2019. 4(1). 13-28. https://doi.org/10.1177/2396987318786023.

5. Duncan P.W., Lai S.M., Keighley J. Defining post-stroke recovery: implications for design and interpretation of drug trials. Neuropharmacology. 2000 Mar 3. 39(5). 835-41.

6. Hankey G.J., Spiesser J., Hakimi Z., Bego G., Carita P., Gabriel S. Rate, degree, and predictors of recovery from disability following ischemic stroke. Neurology. 2007 May 8. 68(19). 1583-7.

7. Feng W., Belagaje S.R. Recent advances in stroke recovery and rehabilitation. Semin Neurol. 2013 Nov. 33(5). 498-506. https://doi.org/10.1055/s-0033-1364215.

8. Sun Y., Paulus D., Eyssen M., Maervoet J., Saka O. A syste-matic review and meta-analysis of acute stroke unit care: what’s beyond the statistical significance? BMC Med. Res. Methodol. 2013 Oct 28. 13. 132. https://doi.org/10.1186/1471-2288-13-132.

9. Lai S.M., Duncan P.W. Stroke recovery profile and the Modified Rankin assessment. Neuroepidemiology. 2001 Feb. 20(1). 26-30.

10. Harrison J.K., McArthur K.S., Quinn T.J. Assessment scales in stroke: clinimetric and clinical considerations. Clin. Interv. Aging. 2013. 8. 201-11. https://doi.org/10.2147/CIA.S32405.

11. Mahoney F.I., Barthel D. Functional evaluation: the Barthel Index. Md State Med. J. 1965. 14. 56-61.

12. Quinn T.J., Dawson J., Walters M.R., Lees K.R. Functional outcome mea-sures in contemporary stroke trials. Int. J. Stroke. 2009. 4. 200-205. https://doi.org/10.1111/j.1747-4949.2009.00271.x.

13. McArthur K., Fan Y., Pei Z., Quinn T. Optimising outcome assessment to improve quality and efficiency of stroke trials. Expert Rev. Pharmacoecon Outcomes Res. 2014 Feb. 14(1). 101-11. https://doi.org/10.1586/14737167.2014.870479.

14. Wade D.T., Collin C. The Barthel ADL Index: a standard measure of physical disability. Int. Disabil. Stud. 1988. 10. 64-67.

15. Chan D.K., Cordato D., O’Rourke F., Chan D.L., Pollack M., Middleton S., Levi C. Comprehensive stroke units: a review of comparative evidence and experience. Int. J. Stroke. 2013 Jun. 8(4). 260-4. https://doi.org/10.1111/j.1747-4949.2012.00850.x.

16. Hurianov V.G., Lyakh Y.E., Pariy V.D., Korotkyi O.V., Chalyi O.V., Chalyi K.O., Tsekhmister Y.V. Biostatistics Manual. Medical Research Analysis in EZR (R-statistics). Kyiv: Vistka, 2018. 208 p. (in Ukrainian).

17. Petrie A., Sabin C. Medical Statistics at a Glance, 3rd ed. Oxford, UK: Wiley-Blackwell, 2009. 180 p.

18. Sinoff G., Ore L. The Barthel activities of daily living index: self-reporting versus actual performance in the old-old (> or = 75 years). J. Am. Geriatr. Soc. 1997. 45. 832-836.

19. Weimar C., Kurth T., Kraywinkel K. et al. Assessment of Functioning and disability after ischemic stroke. Stroke. 2002. 33. 2053-2059.

20. Wade D.T., Hewer R.L. Functional abilities after stroke: measurement, natural history, and prognosis. J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. 1987. 50. 177-182.

21. Langhorne P., Fearon P., Ronning O.M., Kaste M., Palomaki H., Vemmos K. et al.; Stroke Unit Trialists’ Collaboration. Stroke unit care benefits patients with intracerebral hemorrhage: systematic review and meta-analysis. Stroke. 2013 Nov. 44(11). 3044-9. https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.113.001564.

22. Chan D.K., Cordato D., O’Rourke F., Chan D.L., Pollack M., Middleton S., Levi C. Comprehensive stroke units: a review of comparative evidence and experience. Int. J. Stroke. 2013 Jun. 8(4). 260-4. https://doi.org/10.1111/j.1747-4949.2012.00850.x.

23. Stroke Unit Trialists’ Collaboration. Organised inpatient (stroke unit) care for stroke. Cochrane Database Syst. Rev. 2013 Sep 11. 9. CD000197. https://doi.org/10.1002/14651858.CD000197.pub3.

24. Lange M.C., de Araujo T.F., Ferreira L.F., Ducci R.D., Novak E.M., Germiniani F.M., Zetola V.F. Comparing the Comprehensive Stroke Ward Versus Mixed Rehabilitation Ward-The Importance of the Team in the Acute Stroke Care in a Case-Control Study. Neurohospitalist. 2017 Apr. 7(2). 78-82. https://doi.org/10.1177/1941874416671647.

25. Béjot Y., Rouaud O., Jacquin A., Osseby G.V., Durier J., Manckoundia P. et al. Stroke in the very old: incidence, risk factors, clinical features, outcomes and access to resources — a 22-year population-based study. Cerebrovasc. Dis. 2010 Jan. 29(2). 111-21. https://doi.org/10.1159/000262306.

26. Gattellari M., Worthington J., Jalaludin B., Mohsin M. Stroke unit care in a real-life setting: can results from randomized controlled trials be translated into every-day clinical practice? An observational study of hospital data in a large Australian population. Stroke. 2009 Jan. 40(1). 10-7. https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.108.523548.

27. Forti P., Maioli F., Procaccianti G., Nativio V., Lega M.V., Coveri M. et al. Independent predictors of ischemic stroke in the elderly: prospective data from a stroke unit. Neurology. 2013 Jan 1. 80(1). 29-38. https://doi.org/10.1212/WNL.0b013e31827b1a41.

28. Knoflach M., Matosevic B., Rucker M., Furtner M., Mair A., Wille G. et al. Austrian Stroke Unit Registry Collaborators. Functional recovery after ischemic stroke — a matter of age: data from the Austrian Stroke Unit Registry. Neurology. 2012. 78. 279-285. https://doi.org/10.1212/WNL.0b013e31824367ab.

29. Derex L., Nighoghossian N. Thrombolysis, stroke-unit admission and early rehabilitation in elderly patients. Nat. Rev. Neurol. 2009. 5. 506-511.

30. Cocho D., Yarleque S., Boltes A., Espinosa J., Ciurans J., Pont-Sunyer C., Pons J. Clinical Outcome of Ischemic Stroke in Old Patients Versus Oldest-Old. J. Stroke Cerebrovasc. Dis. 2018 Dec. 27(12). 3657-3661. https://doi.org/10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2018.08.041.

31. Jeng J.S., Huang S.J., Tang S.C., Yip P.K. Predictors of survival and functional outcome in acute stroke patients admitted to the stroke intensive care unit. J. Neurol. Sci. 2008 Jul 15. 270(1–2). 60-6. https://doi.org/10.1016/j.jns.2008.01.015.

32. Denti L., Agosti M., Franceschini M. Outcome predictors of rehabilitation for first stroke in the elderly. Eur. J. Phys. Rehabil. Med. 2008 Mar. 44(1). 3-11.

33. Prabhakaran S., Zarahn E., Riley C. et al. Inter-individual variability in the capacity for motor recovery after ischemic stroke. Neurorehabil. Neural. Repair. 2008 Jan-Feb. 22(1): 64-71. https://doi.org/10.1177/1545968307305302.

34. Gattringer T., Posekany A., Niederkorn K., Knoflach M., Poltrum B., Mutzenbach S. et al.; the Austrian Stroke Unit Registry Collaborators. Predicting Early Mortality of Acute Ischemic Stroke: Score-Based Approach. Stroke. 2019 Feb. 50(2). 349-356. https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.118.022863.

35. Stinear C.M. Prediction of motor recovery after stroke: advances in biomarkers. Lancet Neurol. 2017 Oct. 16(10). 826-836. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(17)30283-1.

36. Glymour M.M., Berkman L.F., Ertel K.A., Fay M.E., Glass T.A., Furie K.L. Lesion characteristics, NIH stroke scale, and functional recovery after stroke. Am. J. Phys. Med. Rehabil. 2007. 86. 725-733. https://doi.org/10.1097/PHM.0b013e31813e0a32.

37. Jette A.M. Toward a common language for function, disability, and health. Phys. Ther. 2006. 86. 726-34.

38. Mizrahi E.H., Fleissig Y., Arad M., Kaplan A., Adunsky A. Functional outcome of ischemic stroke: a comparative study of diabetic and non-diabetic patients. Disabil. Rehabil. 2007 Jul 30. 29(14). 1091-5. https://doi.org/10.1080/09638280600929177.

39. Sprigg N., Gray L.J., Bath P.M., Lindenstrøm E., Boysen G., De Deyn P.P. et al. TAIST Investigators. Early recovery and functional outcome are related with causal stroke subtype: data from the tinzaparin in acute ischemic stroke trial. J. Stroke Cerebrovasc. Dis. 2007 Jul-Aug. 16(4). 180-4. https://doi.org/10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2007.02.003.

40. Schepers V.P., Ketelaar M., Visser-Meily A.J., de Groot V., Twisk J.W., Lindeman E. Functional recovery differs between ischa-emic and haemorrhagic stroke patients. J. Rehabil. Med. 2008 Jun. 40(6). 487-9. https://doi.org/10.2340/16501977-0198.

41. Kwakkel G., Wagenaar R.C., Kollen B.J., Lankhorst G.J. Predicting disability in stroke-a critical review of the literature. Age Ageing. 1996 Nov. 25(6). 479-89.


Back to issue