Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" №5(100), 2019

Back to issue

Features of anesthetic support in laparoscopic surgeries for acute cholecystitis

Authors: Галушко О.А.(1), Мамчич В.І.(1), Донець В.В.(2), Чайка М.А.(1, 2)
(1) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) — КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня», м. Київ, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Після лапароскопічних холецистектомій (ЛХЕ) при гострому холециститі (ГХ) часто виникають післяопераційна нудота і блювання (ПОНБ), седація, дегідратація, післяопераційний біль. Мета: визначити оптимальний метод анестезіологічного забезпечення при ЛХЕ з приводу ГХ. Матеріали та методи. У дослідження залучено 339 хворих, прооперованих з приводу ГХ у КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня» за період 2013–2017 роки. Хворі були розподілені на 3 групи відпoвіднo дo схеми анестезіологічного зaбeзпeчeння. У 1-й групі (n = 112) проводилась анестезія без використання опіоїдів (дексмедетомідин, лідокаїн, пропофол) та штучної вентиляції легень (ШВЛ). Друга група (n = 117): прoпoфoл з фентанілом та ШВЛ. У 3-й групі
(n = 110) прoвoдився наркоз ceвoфлурaнoм у комбінації з фентанілом та ШВЛ. У післяопераційному періоді всі хворі отримували перорально парацетамол 500 мг (до 4 разів на добу), декскетопрофену трометамол 25 мг (до 3 разів на добу), а при неефективності знеболювання (оцінка за ВАШ понад 4 бали): у 1-й групі — трамадол 100 мг, у 2-й і 3-й групах — морфін 5–10 мг внутрішньом’язово. Результати. В 1-й групі на початку операції показники частоти серцевих скорочень і середні значення артеріального тиску після індукції, при інтубації на 3, 5 та 7-й хвилинах пневмоперитонеуму були значно вищими, ніж у інших групах (p < 0,05). Лише один пацієнт 1-ї групи вимагав ондансетрону для лікування ПОНБ проти 8 та 6 хворих 2-ї і 3-ї груп відповідно (р < 0,05). Оцінки післяопераційного болю у пацієнтів різних груп були ідентичними і не мали статистичної різниці (p > 0,05). Висновки. Для анестезіологічного забезпечення ЛХЕ з приводу ГХ може бути використана будь-яка із запропонованих методик. При використанні безопіоїдної анестезії в інтраопераційному періоді частіше реєструвалися гіпертензивні реакції і тахікардія, проте в післяопераційному періоді були нижчими показник використання анальгетиків порятунку та частота розвитку ПОНБ. Таким чином, безопіоїдна анестезія при ЛХЕ найбільш показана пацієнтам з ризиками розвитку ПОНБ та опійною наркоманією в анамнезі.

Актуальность. После лапароскопических холецистэктомий (ЛХЭ) при остром холецистите (ОХ) часто возникают послеоперационная тошнота и рвота (ПОТР), седация, дегидратация, послеоперационная боль. Цель: определить оптимальный метод анестезиологического обеспечения при ЛХЭ по поводу ОХ. Материалы и методы. К исследованию привлечены 339 больных, прооперированных по поводу ЛХЭ в КУ КОС «Киевская областная клиническая больница» за пе­риод 2013–2017 годы. Больные были распределены на 3 группы в соответствии со схемой анестезиологического обеспечения. В 1-й группе (n = 112) проводилась анестезия без использования опиоидов (дексмедетомидин, лидокаин, пропофол) и искусственной вентиляции легких (ИВЛ). Вторая группа (n = 117): прoпoфoл с фентанилом и ИВЛ. В 3-й группе (n = 110) проводился наркоз ceвoфлурaнoм в комбинации с фентанилом и ИВЛ. В послеоперационном периоде все больные получали перорально парацетамол 500 мг (до 4 раз в сутки), декскетопрофена трометамол 25 мг (до 3 раз в сутки), а при неэффективности обезболивания (оценка по ВАШ свыше 4 баллов): в 1-й группе — трамадол 100 мг, во 2-й и 3-й группах — морфин 5–10 мг внутримышечно. Результаты. В 1-й группе в начале операции показатели частоты сердечных сокращений и средние значения артериального давления после индукции, при интубации на 3, 5 и 7-й минутах пневмоперитонеума были значительно выше, чем в других группах (p < 0,05). Только один пациент 1-й группы требовал ондансетрона для лечения ПОТР против 8 и 6 больных 2-й и 3-й групп соответственно (р < 0,05). Оценки послеоперационной боли у пациентов разных групп были идентичными и не имели статистической разницы (p > 0,05). Выводы. Для анестезиологического обеспечения ЛХЭ по поводу ОХ может быть использована любая из предложенных методик. При использовании безопиоидной анестезии в интраоперационном периоде чаще регистрировались гипертензивные реакции и тахикардия, однако в послеоперационном периоде были ниже показатели использования анальгетиков спасения и частота развития ПОТР. Таким образом, безопиоидная анестезия при ЛХЭ наиболее показана пациентам с рисками развития ПОТР и опийной наркоманией в анамнезе.

Background. In many clinics in the world, the number of laparoscopic cholecystectomies (LCE) for acute cholecystitis exceeds 90 %. However, complications after ane­sthesia often occur, in particular, postoperative nausea and vomiting (PONV), sedation, dehydration, urinary retention. In addition, postoperative pain after LCE is a complex problem, and its treatment should be multimodal. The purpose was to determine the optimal method of anesthetic support in LCE for acute cholecystitis. Materials and methods. In the surgical department of Kyiv Regional Clinical Hospital for the period from 2013 to 2017, 377 patients with acute cholecystitis were hospitalized, 341 (90.4 %) of them underwent surgery. In a total study, 339 patients were randomly assigned to 3 groups depending on anesthetic technique. In group 1 (n = 112), ane­sthesia was performed without the use of opioids. Introduction to anesthesia — dexmedetomidine 0.6 μg/kg, lidocaine — 1.5 mg/kg and propofol — 1.5 mg/kg. Maintenance of anesthesia (constant infusion): dexmedetomidine 0.3 μg/kg/h, lidocaine 2 mg/kg/h, propofol 2.5 mg/kg/h and mechanical ventilation. In group 2 (n = 117), introduction to anesthesia was performed using propofol (1.5 mg/kg); maintenance of anesthesia — constant infusion of propofol (2.5 mg/kg/h) with fentanyl (3–6 μg/kg/h) and mechanical ventilation. In group 3 (n = 110), anesthesia was carried out with cevoflurane (2.32 ± 0.11 of minimum alveolar concentration) in combination with fentanyl (3–6 μg/kg/h) and mechanical ventilation. In the postoperative period, all patients received oral paracetamol 500 mg (4 times a day), dexketoprofen trometamol 25 mg (up to 3 times a day), and with ineffectiveness of anesthesia (more than 4 points on the visual analogue scale): in group 1 — tramadol 100 mg, in groups 2 and 3 — morphine 5–10 mg intramuscularly. Metoclopramide 10 mg and/or ondansetron 4 mg were administered for the treatment of manifestations of PONV syndrome. Results. Groups of patients were identical in terms of anthropometric and somatic parameters, duration of surgery and anesthesia. In group 1, hyperdynamic reactions were observed at the beginning of surgery. In particular, heart rate and mean blood pressure after induction, during intubation and at the 3rd, 5th and 7th minutes of pneumoperitoneum were significantly higher in group 1 than in other groups (p < 0.05). Other side effects were comparable between groups, with the exception of the frequency of vomiting and the use of ondansetron. Only one patient in group 1 required ondansetron for the treatment of PONV compared to 8 and 6 persons in groups 2 and 3, respectively (p < 0.05). Postoperative pain scores in patients of different groups were identical and had no statistically significant difference (p > 0.05). Conclusion. For any anesthetic support of LCE in acute cholecystitis, any of the proposed techniques may be used. With use of nonopioid anesthesia in the intraoperative period, hypertensive reactions and tachycardia were more often registered, however, in the postoperative period, these patients had a lower overall rate of analgesics use and PONV. Thus, nonopioid anesthesia for LCE should be used most often in patients with a history of PONV and opiate drug abuse.


Keywords

гострий холецистит; лапароскопічна холецистектомія; безопіоїдна анестезія; больовий синдром; післяопераційні нудота та блювання

острый холецистит; лапароскопическая холецистэктомия; безопиоидная анестезия; болевой синдром; послеоперационные тошнота и рвота

acute cholecystitis; laparoscopic cholecystectomy; nonopioid anesthesia; pain syndrome; pain syndrome; postoperative nausea and vomiting


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Фелештинський Я.П. Лапароскопічна холецистектомія. Тернопіль. 2016. 144 с.

2. Стандарти організації та професійно орієнтовані протоколи надання медичної допомоги хворим з невідкладною хірургічною патологією органів живота. Київ. 2010. 470 с.

3. Кравців М.І. Застосування лапароскопічної холецист-ектомії у лікуванні гострого холециститу. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2014. Т. 14. Вип. 1. С. 82-84.

4. Шлапак И.П., Галушко А.А. Периоперационная инфузионная терапия. Медицина неотложных состояний. 2015. № 1. С. 91-96.

5. Bisgaard T. Analgesic treatment after laparoscopic cholecystec-tomy: a critical assessment of the evidence. Anesthesiology. 2006. Vol. 104. P. 835-846.

6. Blaudsun G., Lysakowski C., Elia N. et al. Effect of perioperative systemic alfa-2 agonists on postoperative morphineconsumption and pain intensity: systematic review andmeta-analysis of randomized controlled trials. Anesthesiology. 2012. Vol. 116. P. 1312-1322.

7. Хижняк А.А., Ієвлєва В.І., Волкова Ю.В., Шарлай К.Ю. Дексмедетомідин як компонент післяопераційної седації у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою. Медицина невідкладних станів. 2017. № 8(87). С. 62-66.

8. Song X., Sun Y., Zhang X., Li T., Yang B. Effect of perioperative intravenous lidocaine infusion on postoperative recovery following laparoscopic Cholecystectomy-A randomized controlled trial. Int. J. Surg. 2017. Sep. Vol. 45. P. 8-13.

9. Paterson H.M. Continuous intravenous lidocaine infusion for postoperative pain and recovery in adults. Tech. Coloproctol. 2019. Jan. Vol. 23(1). P. 69-71.

10. Weibel S., Jelting Y., Pace N.L., Helf A., Eberhart L.H., Hahnenkamp K., Hollmann M.W., Poepping D.M., Schnabel A., Kranke P. Continuous intravenous perioperative lidocaine infusion for postoperative pain and recovery in adults. Cochrane Database Syst. Rev. 2018. Jun. Vol. 4. P. 6. CD009642.

Similar articles

Хірургічна тактика при лікуванні ускладнених форм жовчнокам’яної хвороби у хворих похилого і старечого віку
Authors: Каніковський О.Є., Бондарчук О.І., Карий Я.В., Бабiйчук Ю.В., Павлик І.В. - Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
Ukrainian journal of surgery 2 (25) 2014
Date: 2014.07.14
Categories: Surgery
Sections: Clinical researches
Хірургічна тактика при лікуванні ускладнених форм жовчнокам’яної хвороби у хворих похилого і старечого віку
Authors: Каніковський О.Є, Бондарчук О.І, Карий Я.В, Бабiйчук Ю.В. - Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
Ukrainian journal of surgery 3-4 (26-27) 2014
Date: 2015.02.05
Categories: Surgery
Sections: Clinical researches
Postoperative Pain in Children (Literature Review)
Authors: Міщук В.Р.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

"Emergency medicine" 8 (79) 2016
Date: 2017.01.30
Categories: Medicine of emergency
Sections: Specialist manual
Anesthetic management of laparoscopic gynecologic surgeries: a new view
Authors: Чаплинський Р.П.(1), Сафонов Р.А.(1), Омельченко-Селюкова А.В.(2)
(1) — Комунальний заклад охорони здоров’я «Обласна клінічна лікарня — Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», м. Харків, Україна
(2) — Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна

"Emergency medicine" №8(95), 2018
Date: 2019.02.05
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches

Back to issue