Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" №5(100), 2019

Back to issue

Influence of arterial hypertension on the course of aortic stenosis in patients after aortic valve replacement

Authors: Жадан А.В.
Харьковская медицинская академия последипломного образования, г. Харьков, Украина

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Мета роботи: вивчити вплив артеріальної гіпертензії (АГ) на перебіг стенозу аортального клапана (АК), оцінити вираженість процесів ремоделювання серця залежно від наявності АГ у пацієнтів, які перенесли протезування АК. Матеріали та методи. В дослідження були включені 72 пацієнти, які перенесли протезування аортального клапана з приводу аортального стенозу. Середній вік включених у дослідження хворих становив 63,9 ± ± 11,8 року; чоловіків було 50, жінок — 22. У 6 пацієнтів відмічався двостулковий АК. Залежно від наявності або відсутності АГ пацієнти були розподілені на 2 групи. Першу групу становили пацієнти, у яких була діагностована АГ (37 осіб). Середній вік пацієнтів даної групи — 67,9 ± 8,5 року; чоловіків було 27, жінок — 10. Друга група пацієнтів не мала АГ в анамнезі. Кількість пацієнтів даної групи — 35 осіб, середній вік яких становив 59,3 ± 13,5 року; чоловіків було 22, жінок — 13. У 37 пацієнтів була діагностована АГ. Середній вік пацієнтів даної групи дорівнював 67,9 ± 8,5 року; чоловіків було 27, жінок — 10. Результати. У групі пацієнтів без АГ через 12 міс. після кардіохірургічного втручання зазначалося статистично значуще зниження кінцево-систолічного розміру лівого шлуночка порівняно з вихідним доопераційним показником: 41,6 ± ± 4,6 мм — до операції і 34,0 ± 6,0 мм — через 1 рік. Також у цій групі пацієнтів спостерігалося статистично значуще збільшення фракції викиду: 47,0 ± 8,2 % — до втручання і 59,8 ± 7,8 % — через 12 місяців після втручання. Подібних змін не відзначалося в групі пацієнтів з АГ. Також у групі пацієнтів з АГ після протезування клапана не відзначалося зменшення маси міокарда лівого шлуночка, тоді як у другій групі відбулося статистично значуще зниження маси міокарда лівого шлуночка з 237,0 ± 57,5 г до 192,2 ± 53,4 г через 12 міс. після операції. Висновки. Наявність АГ при аортальному стенозі не впливає на передопераційний перебіг аортального стенозу і не є додатковим чинником, що сприяє розвитку більш вираженої гіпертрофії ЛШ. Наявність АГ впливає на постопераційне ремоделювання серця.

Цель работы: изучить влияние артериальной гипертензии (АГ) на течение стеноза аортального клапана (АК), оценить выраженность процессов ремоделирования сердца в зависимости от наличия АГ у пациентов, перенесших протезирование АК. Материалы и методы. В исследование были включены 72 пациента, перенесшие протезирование аортального клапана по поводу аортального стеноза. Средний возраст включенных в исследование больных составил 63,9 ± 11,8 года; мужчин было 50, женщин — 22. У 6 пациентов отмечался двухстворчатый АК. В зависимости от наличия или отсутствия АГ пациенты были разделены на 2 группы. Первую группу составили пациенты, у которых была диагностирована АГ (37 человек). Средний возраст пациентов данной группы — 67,9 ± 8,5 года; мужчин было 27, женщин — 10. Вторая группа пациентов не имела АГ в анамнезе. Количество пациентов данной группы — 35 человек, средний возраст которых составил 59,3 ± 13,5 года; мужчин было 22, женщин — 13. Результаты. В группе пациентов без АГ через 12 мес. после кардиохирургического вмешательства отмечалось статистически значимое снижение конечно-систолического размера левого желудочка по сравнению с исходным дооперационным показателем: 41,6 ± 4,6 мм — до операции и 34,0 ± 6,0 мм — через 1 год. Также в этой группе пациентов наблюдалось статистически значимое увеличение фракции выброса: 47,0 ± 8,2 % — до вмешательства и 59,8 ± 7,8 % — через 12 мес. после вмешательства. Подобных изменений не отмечалось в группе пациентов с АГ. Также в группе пациентов с АГ после протезирования клапана не отмечалось уменьшение массы миокарда левого желудочка, тогда как во второй группе произошло статистически значимое снижение массы миокарда левого желудочка с 237,0 ± 57,5 г до 192,2 ± 53,4 г через 12 мес. после операции. Выводы. Наличие АГ при аортальном стенозе не влияет на предоперационное течение аортального стеноза и не является дополнительным фактором, способствующим развитию более выраженной гипертрофии левого желудочка. Наличие АГ влияет на постоперационное ремоделирование сердца.

Background. The purpose was to study the effect of hypertension on the course of aortic stenosis, to assess the severity of heart remodeling processes depending on the presence of hypertension in patients undergoing aortic valve replacement. Materials and methods. Study included 72 patients who underwent aortic valve replacement for aortic stenosis. The average age of patients was 63.9 ± 11.8 years; there were 50 men and 22 women. Six persons had bicuspid aortic valve. Depending on the presence or absence of hypertension, patients were divided into 2 groups. The first group consisted of individuals who were diagnosed with hypertension (37 people, 27 men and 10 women). Their average age was 67.9 ± 8.5 years. The second group of patients (35 persons, 22 men and 13 women, with average age of 59.3 ± 13.5 years) did not have a history of hypertension. Results. The analysis of comorbidities showed that coronary artery disease was detected in 3 (9 %) persons without hypertension, and in 16 (43 %) hypertensive patients. Atrial fibrillation was noted in 14 patients, and only in 1 case (6 %) it was permanent. Heart failure class III–IV according to New York Heart Association was observed in 23 individuals. The average functional class of heart failure was equal to 2.81 ± 0.63. Diabetes mellitus was observed in 2 persons, severe pulmonary hypertension — in 6 (more often than in the group with hypertension). Concomitant aortic insufficiency was diagnosed in 2 patients. Thus, hypertensive patients more often had a degenerative valve lesion, while in group 2, the presence of bicuspid aortic valve was more frequent. Despite the greater proportion of persons with coronary artery disease and the constant form of atrial fibrillation, the severity of heart failure did not differ between groups. Perhaps, this is due to a large number of persons with pulmonary hypertension among normotensive patients. In the group without hypertension, 12 months after cardiac surgery, there was a statistically significant decrease in end-systolic dimension compared to baseline: 41.6 ± 4.6 mm before surgery and 34.0 ± 6.0 mm one year after. Also, in this group of patients, a statistically significant increase in ejection fraction was observed: 47.0 ± 8.2 % before the intervention and 59.8 ± 7.8 % one year after. Such changes were not observed in the group of patients with hypertension. Also, in the group of hypertensive persons after heart valve replacement, there was no decrease in left ventricular mass, whereas in the second group, a statistically significant decrease occurred: from 237.0 ± 57.5 g to 192.2 ± 53.4 g one year after surgery. Conclusions. The presence of hypertension does not affect the preoperative course of aortic stenosis and is not an additional factor contributing to the development of more severe left ventricular hypertrophy. The presence of hypertension influences the postoperative heart remodeling.


Keywords

артеріальна гіпертензія; стеноз аортального клапана; протезування клапанів серця

артериальная гипертензия; стеноз аортального клапана; протезирование клапанов сердца

hypertension; aortic stenosis; heart valve replacement


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Stewart B.F., Siscovick D., Lind B.K., Gardin J.M., Gottdiener J.S., Smith V.Eet alClinical factors associated with calcific aortic valve disease: Cardiovascular Health Study. J. Am. Coll. Cardiol. 1997. 29. Р. 630–4.

2. Ivanović B., Kalimaovska–Oštrić D., Vujisić B., Karadžić A., Simić D., Matić S. et al. Is echocardiographic finding of mitral annulus calcification a sign of coronar clisease? Halo 94. 2003. 24/25. Р. 9–18. (Serbian)

3. Antonini–Canterin F., Huang G., Cervesato E., Faggiano P., Pavan D., Piazza R. et al. Symptomatic aortic stenosis: does systemic hypertension play an additional role? Hypertension. 2003. 41. Р. 1268–72.

4. Linhartová K., Filipovsk J., Čerbák R., Štérbáková G., Hanišová I., Beránek V. Severe aortic stenosis and its association with hypertension: analysis of clinical and echocardiographic parameters. Blood Pressure. 2007. 16. Р. 122–8.

5. Garcia D., Dumesnil J.G., Durand L.G. et al. Discrepancies between catheter and Doppler estimates of valve effective orifice area can be predicted from the pressure recovery phenomenon: practical implications with regard to quantification of aortic stenosis severity. J. Am. Coll. Cardiol. 2003. 41. Р. 435–42.

Similar articles

Authors: В.А. Скибчик, Ю. Мелень, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
"News of medicine and pharmacy" 3 (401) 2012
Date: 2012.03.06
Congenital aortic ostium stenosis in children: diagnosis, clinical presentation, treatment and prognosis
Authors: Kalashnikova K.A., Nikitina N.O., Galich S.R. - Odessa National Medical University, Department of Propedeutics of Pediatrics, Odessa, Ukraine
"Child`s Health" 4 (55) 2014
Date: 2014.08.11
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Diagnostic opportunities in dysfunction of heart valve prosthesis  (literature review)
Authors: Шатов Д.В., Захарьян Е.А.
Медицинская академия имени С.И. Георгиевского, г. Симферополь, АР Крым

"Emergency medicine" №5(92), 2018
Date: 2018.10.10
Categories: Medicine of emergency
Sections: Specialist manual

Back to issue