Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" №5(100), 2019

Back to issue

Changes in the plasma electrolyte concentration in the conditions of magnesium therapy in patients with traumatic shock on the background of polytrauma

Authors: Білецький О.В.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Терміни виведення пацієнтів із політравмою зі стану травматичного шоку серйозно впливають на кількість ускладнень, тривалість перебування пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії та вартість лікування. Раніше показано, що застосування гіпертонічного розчину магнію сульфату сприяє прискоренню стабілізації гемодинаміки у пацієнтів із політравмою. Мета дослідження: визначення концентрації основних електролітів у плазмі крові у процесі застосування гіпертонічного розчину магнію сульфату у постраждалих із політравмою, які перебували у стані гіповолемічного шоку. Матеріали та методи. У 24 пацієнтів із політравмою, які надходили до клініки у стані гіповолемічного травматичного шоку, в умовах операційної проводилася корекція гемодинаміки гіпертонічним розчином магнію сульфату у фізіологічному розчині. 25% розчин магнію сульфату вводився внутрішньовенно із розрахунку 0,35 ± 0,05 мл/кг маси тіла з метою створення осмотичного градієнта між внутрішньосудинною й інтерстиціальною рідиною, а також з метою блокування надходження натрію та кальцію до внутрішньоклітинного простору. У процесі застосування зазначеної методики вивчено зміни вмісту електролітів у плазмі крові. Визначали концентрацію магнію, калію, кальцію, натрію та хлоридів. Кров для вивчення вмісту електролітів забирали на таких етапах: 1) перед застосуванням гіпертонічного розчину магнію сульфату; 2) через 5–10 хвилин після повного закінчення інфузії магнію сульфату в фізіологічному розчині; 3) через 25–35 хвилин після повного закінчення інфузії магнію сульфату в фізіологічному розчині; 4) через 1 годину після повного закінчення інфузії магнію сульфату в фізіологічному розчині; 5) через 2 години; 6) через 6 годин; 7) через 24 години. Результати. Дослідження показало, що застосування цієї методики не було асоційоване із небезпечним підвищенням концентрації магнію в плазмі крові до рівня 4,0 ммоль/л і більше. А отже, не створювалося небезпеки пригнічення серцевої діяльності. Найвищий уміст магнію в плазмі крові спостерігали на 2-му етапі дослідження — через 5–10 хвилин після повного закінчення інфузії 25% розчину магнію сульфату у фізіологічному розчині. У середньому концентрація магнію становила 2,15 ± 0,17 ммоль/л. Таке підвищення концентрації магнію в плазмі крові було закономірно асоційоване із пригніченням сухожильних рефлексів і функції зовнішнього дихання. До кінця дослідження вміст магнію в плазмі крові поступово нормалізувався та становив 0,98 ± 0,09 ммоль/л. Висновки. Швидке введення до організму високої дози іонізованого магнію та сульфату призводило за принципом Гембла до тимчасового зменшення концентрації в плазмі крові інших електролітів. На певних етапах дослідження виявлено вірогідне зменшення вмісту в плазмі крові калію, натрію, хлоридів. Найменше змінювався вміст у плазмі крові кальцію.

Актуальность. Сроки выведения пациентов с политравмой из состояния травматического шока оказывают серьезное влияние на количество осложнений, длительность пребывания пациентов в отделении интенсивной терапии и стоимость лечения. Ранее показано, что применение гипертонического раствора магния сульфата способствует ускорению стабилизации гемодинамики у пациентов с политравмой. Цель исследования: определение концентрации основных электролитов в плазме крови в процессе применения гипертонического раствора магния сульфата у пострадавших с политравмой, которые находились в состоянии гиповолемического шока. Материалы и методы. У 24 пациентов с политравмой, поступивших в клинику в состоянии гиповолемического травматического шока, в условиях операционной проводилась коррекция гемодинамики гипертоническим раствором магния сульфата в физиологическом растворе. 25% раствор магния сульфата вводился внутривенно из расчета 0,35 ± ± 0,05 мл/кг массы тела с целью создания осмотического градиента между внутрисосудистой и интерстициальной жидкостью, а также с целью блокирования поступления натрия и кальция во внутриклеточное пространство. В процессе применения указанной методики изучены изменения содержания электролитов в плазме крови. Определяли концентрацию магния, калия, кальция, натрия и хлоридов. Кровь для изучения содержания электролитов забирали на следующих этапах: 1) перед применением гипертонического раствора магния сульфата; 2) через 5–10 минут после полного окончания инфузии магния сульфата в физиологическом растворе; 3) через 25–35 минут после полного окончания инфузии магния сульфата в физиологическом растворе; 4) через 1 час после полного окончания инфузии магния сульфата в физиологическом растворе; 5) через 2 часа; 6) через 6 часов; 7) через 24 часа. Результаты. Исследование показало, что применение этой методики не было ассоциировано с опасным повышением концентрации магния в плазме крови до уровня 4,0 ммоль/л и более. А значит, не возникала опасность угнетения сердечной деятельности. Высокое содержание магния в плазме крови наблюдали на 2-м этапе исследования — через 5–10 минут после полного окончания инфузии 25% раствора магния сульфата в физиологическом растворе. В среднем концентрация магния составила 2,15 ± 0,17 ммоль/л. Такое повышение концентрации магния в плазме крови было закономерно ассоциированное с угнетением сухожильных рефлексов и функции внешнего дыхания. К концу исследования содержание магния в плазме крови постепенно нормализовалось и составило 0,98 ± 0,09 ммоль/л. Выводы. Быстрое введение в организм высокой дозы ионизированного магния и сульфата приводило по принципу Гэмбла к временному уменьшению концентрации в плазме крови других электролитов. На определенных этапах исследования выявлено достоверное уменьшение содержания в плазме крови калия, натрия, хлоридов. Меньше всего изменялось содержание в плазме крови кальция.

Background. The timing of traumatic shock treatment in patients with polytrauma has a serious impact on the number of complications, the length of stay in the intensive care unit and the cost of treatment. Earlier, it was shown that the use of hypertonic solution of magnesium sulfate helps accelerate the stabilization of hemodynamics in patients with polytrauma. The purpose of the study is to determine the concentration of basic electrolytes in the blood plasma when applying hypertonic magnesium sulfate solution in victims with polytrauma who were in a state of hypovolemic shock. Materials and methods. In 24 patients with polytrauma, who were admitted to the clinic in a state of hypovolemic traumatic shock, correction of hemodynamics with hypertonic solution of magnesium sulfate in normal saline was performed in the operating room. A 25% solution of magnesium sulfate was administered intravenously at a rate of 0.35 ± 0.05 ml/kg body weight in order to create an osmotic gradient between the intravascular and interstitial fluid, as well as to block the flow of sodium and calcium to the intracellular space. When applying this method, changes in the content of blood plasma electrolytes were studied. The concentration of magnesium, potassium, calcium, sodium and chlorides was determined. Blood for the study of electrolyte content has been taken at the following stages: 1) before using hypertonic solution of magnesium sulfate; 2) 5–10 minutes after infusion of magnesium sulfate in normal saline was completed; 3) 25–35 minutes after infusion of magnesium sulfate in normal saline was completed; 4) 1 hour after infusion of magnesium sulfate in normal saline was completed; 5) 2 hours after; 6) 6 hours after; 7) 24 hours after. Results. The study showed that the use of this technique was not associated with a dangerous increase in the concentration of magnesium in the blood plasma to a level of 4.0 mmol/L or more. There was no danger of suppressing cardiac activity. The highest levels of magnesium in the blood plasma were observed at the 2nd stage of the study — 5–10 minutes after infusion of a 25% magnesium sulfate solution in the normal saline was completed. The average concentration of magnesium was 2.15 ± 0.17 mmol/L. Such an increase in blood magnesium level was naturally associated with the inhibition of tendon reflexes and respiratory function. By the end of the study, the magnesium content in the plasma has gradually normalized to 0.98 ± 0.09 mmol/L. Conclusions. The rapid introduction into the body of a high dose of ionized magnesium and sulfate led to temporary reduction in the plasma concentration of other electrolytes according to Gamble’s principle. At certain stages of the study, a significant decrease in the content of potassium, sodium, chlorides in blood plasma was detected. Blood calcium level has changed the least.


Keywords

магній; магнію сульфат; водно-електролітний обмін; гіповолемічний шок; політравма

магний; магния сульфат; водно-электролитный обмен; гиповолемический шок; политравма

magnesium; magnesium sulfate; water-electrolyte exchange; hypovolemic shock; polytrauma


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Білецький О.В. Застосування магнію сульфату в складі негайного анестезіологічного забезпечення ургентного хірургічного втручання для постраждалих з сполученою травмою в стані геморагічного шоку. Вісник проблем біології і медицини. 2018. Вип. 2(144). С. 142–145.

2. Білецький О.В., Курсов С.В. Застосування магнію сульфату з метою прискорення виведення постраждалих із стану гіповолемічного травматичного шоку в умовах реанімаційної зали та операційної. Біль, знеболення та інтенсивна терапія. 2018. № 3(84). С. 30–35.

3. Яковцов І.З., Білецький О.В., Курсов С.В. та ін. Підвищення ендогенної продукції монооксиду вуглецю та утворення небезпечного вмісту в крові карбоксигемоглобіну в пацієнтів з політравмою, які перебувають у критичних станах. Проблеми безперервної медичної освіти та науки. 2018. № 4. С. 45–50.

4. Agro F.E., Vennari М., Benedetto М. Fluid Management and Electrolyte Balance (Chapter 15). Acid–Base Balance and Blood Gas Analysis (Chapter 16). Postoperative Critical Care for Adult Surgical Cardiac Patients (Second Edition); Еd. by A. Dabbagh, F. Esmailian, S. Aranki. Springer International Publishing AG, 2018. P. 419–526.

5. Pethig R., Kell D.B. The passive electrical properties of biological systems: their significance in physiology, biophysics and biotechnology. Physics in Medicine and Biology. 1987. Vol. 32, № 8. P. 933–970.

6. Никонов В.В., Курсов С.В., Сорокина Е.Ю. и др. Водно–электролитный обмен и инфузионная терапия. Харьков: ФЛП Панов А.Л., 2015. 130 с.

7. Fresenius KabiMagnesium SulfateInjectionUSP [електронний ресурс]. [Internet]; [Issued: February 2016, FDA approved]. Access mode: https://www.accessdata.fda.gov/drugsatfda_docs/label/2018/019316s024lbl.pdf.

8. Bittar T.M.B., Guerra S.D. Use of intravenous magnesium sulfate for the treatment of severe acute asthma in children in emergency department. Revista Brasileira de Terapia Intensiva. 2012. Vol. 24, № 1. P. 86–90.

Similar articles

Порушення обміну калію, магнію, фосфору у хворих на діабетичний кетоацидоз
Authors: Галушко О.А. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ
"Emergency medicine" 6 (53) 2013
Date: 2013.11.13
Categories: Medicine of emergency, Endocrinology
Sections: Clinical researches
Usage of Cormagnesin in Ischemic Stroke
Authors: Sokolova L.I., Dovbonos T.A., Shandiuk V.Yu. - National Medical University named after O.O. Bohomolets, Kyiv, Ukraine
International neurological journal 8 (78) 2015
Date: 2016.02.17
Categories: Neurology
Sections: Specialist manual
Features of the Treatment for the Syndrome of Dehydration in Infants and Older Children, Newborns: Fundamentals of Parenteral Rehydration
Authors: Снісарь В.І. - ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», кафедра анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО, м. Дніпро, Україна; Сорокіна О.Ю., Болонська А.В. - ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», кафедра медицини катастроф та військової медицини, м. Дніпро, Україна; Єгоров С.В. - ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», кафедра анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО, м. Дніпро, Україна
"Child`s Health" 3 (71) 2016
Date: 2016.07.12
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual
Authors: Білецький О.В.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

"Emergency medicine" №2(97), 2019
Date: 2019.04.11
Categories: Medicine of emergency
Sections: Medical forums

Back to issue