Газета «Новости медицины и фармации» №10 (697), 2019
Вернуться к номеру
Лікарі внесли свої правки в нову систему професійного ліцензування під час консультацій з МОЗ
Разделы: Новости
Версия для печати
Перед впровадженням нової системи професійного ліцензування лікарів МОЗ України провело консультаційні зустрічі з лікарями в усіх регіонах України для збору правок в систему від медпрацівників.
Аналіз результатів публічних консультацій показав, що більшість лікарів вважають, що:
► обов’язковими вимогами для члена Ліцензійної ради (ЛР) є досвід лікарської практики, відсутність запису про доведене у суді кримінальне чи корупційне право–порушення, наявність вищої медичної освіти та громадянство України;
► умовою автоматичного продовження ліцензії лікаря має бути виконання вимог до безперервного професійного розвитку (БПР), у тому числі набір 50 балів БПР на рік, а також відсутність підстав розглядати питання про зупинення чи позбавлення ліцензії;
► підставою для зупинення ліцензії з можливістю її подальшого продовження має бути: недостатня кількість балів БПР за звітний період, рішення клініко–експертної комісії (КЕК) чи суду, доведене порушення протоколів лікування або неналежне виконання професійних обов’язків;
► позбавити ліцензії можливо виключно за рішенням Ліцензійної ради або суду. Підставою для такої виключної санкції може бути недотримання професійних стандартів та протоколів лікування, доведене внутрішнім розслідуванням ЛР або висновком КЕК, а також за рішенням суду;
► п’ять років є достатніми для перехідного періоду;
► усі лікарі мають складати іспит протягом перехідного періоду;
► види освітньої діяльності, які зараховуватимуть лікарю як БПР, не повинні обмежуватись фахом лікаря, форматом заходу чи жодним іншим чином.
В Україні з’являться фахівці з Оцінки технологій охорони здоров’я
Харківський національний фармацевтичний університет розпочинає підготовку фахівців з оцінки технологій охорони здоров’я, які забезпечуватимуть комплексну незалежну експертизу ефективності застосування технологій охорони здоров’я у контексті медичних, економічних, соціальних та етичних питань.
За інформацією МОЗ, освітньо–професійна програма «Оцінка технологій охорони здоров’я» з підготовки фахівців за другим (магістерським) рівнем вищої освіти розроблена у Харківському національному фармацевтичному університеті.
Студенти навчатимуться 1,5 року за спеціальністю «Фармація, промислова фармація», а по закінченні отримають диплом магістра і кваліфікацію експерта з оцінки технологій охорони здоров’я. По закінченні програми фахівці зможуть моделювати та проводити оцінки технологій охорони здоров’я, доцільності їх застосування та включення у стандарти лікування і програми відшкодування. Прийом документів триватиме з 2 по 23 вересня.
Кабмін затвердив Стратегію розвитку медосвіти: нові стандарти, програми й засоби для навчання студентів
На впровадження змін у медичній освіті в Україні передбачено два роки. З 2019 по 2021 рік з’являться нові стандарти освіти, сучасні програми й засоби для навчання студентів, гроші за без–перервний професійний розвиток підуть за лікарями, а держава сприятиме якісному розвитку медичної науки.
У прес–службі відомства наводять такий перелік змін:
1. Освітні стандарти в галузі знань «22 Охорона здоров’я» будуть розроблені з урахуванням сучасних тенденцій розвитку медичної освіти у співпраці з Все–світньою федерацією медичної освіти та іншими провідними міжнародними експертами.
2. Оновляться освітні програми й навчальні плани відповідно до нових стандартів і за активної участі закладів вищої освіти.
3. Надалі впроваджуватиметься Єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ), включно з міжнародним іспитом з основ медицини.
4. Студенти отримають сучасні засоби для навчання. Зокрема, йдеться про електронні навчальні матеріали, переклад нових підручників, доступ до рецензованих видань у сфері охорони здоров’я, що індексуються наукометричними базами Web of Science/Scopus/PubMed.
5. Студенти й викладачі покращуватимуть знання англійської. Будуть роз–роблені комплексні програми підвищення рівня знання англійської мови, а також закріплені вимоги до знання англійської.
6. Викладачі підвищуватимуть свою кваліфікацію на стажуваннях у закордонних закладах вищої освіти і закладах –охорони здоров’я, програмах обміну з іноземними країнами, міжнародних конференціях.
7. Запрацює нова ефективна модель інтернатури, зокрема прозора електрон–на система розподілу випускників. На сьогодні триває громадське обговорення.
8. Гроші за безперервний професійний розвиток підуть за лікарями на ті освітні заходи, які цікавлять конкретних лікарів і покращують конкретну лікарську практику.
9. Розвиватиметься медична наука. Планується створення державної програми сприяння академічній мобільності, покращання умов для проведення наукових досліджень у сфері охорони здоров’я, посилення засад академічної доброчесності, зокрема удосконалення програмного забезпечення ЗВО для перевірки на наявність плагіату.
Докладніше — у розпорядженні Кабінету Міністрів України «Про затвердження Плану заходів з реалізації Стратегії розвитку медичної освіти в Україні на 2019–2021 роки». Документ опублікують на сайті уряду найближчим часом.
СУСТАМАР — безпечний препарат із комплексним механізмом протизапальної, знеболювальної і хондропротекторної дії
СУСТАМАР — єдиний на фармацевтичному ринку України препарат, що містить екстракт мартінії духмяної у високій концентрації 480 мг. Наукові дослідження довели комплексний механізм проти–запальної, знеболювальної і хондропротекторної дії екстракту цієї рослини при патології –опорно–рухового апарату (Fiebich B.L. et al., 2012). Завдяки прийому цього препарату зменшується необхідність у застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів і аналгетичних засобів (Leblan D. еt al., 2000), а в 60 % випадків пацієнти взагалі можуть від них відмовитися.
На відміну від нестероїдних проти–запальних препаратів СУСТАМАР легко переноситься й не має негативного впливу на травний тракт і нирки. Курс лікування –СУСТАМАРОМ може бути настільки тривалим, наскільки це потрібно кожному пацієнту — 1–3 місяці двічі на рік або протягом усього року поспіль завдяки високому рівню безпеки. Препарат застосовують як у вигляді монотерапії, так і в складі комплекс–ного лікування гострих і хронічних захворювань опорно–рухового апарату, таких як:
► захворювання, що супроводжуються болем у спині;
► запальні захворювання опорно––рухового апарату (артрити, тендиніти, –тендовагініти);
► дегенеративно–дистрофічні захворювання суглобів (коксартрози, гонартрози, спондилоартрози);
► остеохондроз та остеохондропатія, а також як хондропротектор для запобігання ураженням суглобів при інтенсивних навантаженнях (спорт, тяжкі види робіт).
СУСТАМАР — німецький хондропротектор, що має доступну ціну