Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

ГІНЕКОЛОГИ

Газета "Новини медицини та фармації" №10 (697), 2019

Повернутися до номеру

Пам’ятнi дати в медицинi

Лоренцо Беллiнi

Лоренцо Белліні (італ. Lorenzo Bellini; 1643–1704) — італійський анатом, фізіолог і поет.

Лоренцо Белліні народився 3 вересня 1643 року у Флоренції.

Починаючи з 1663 року був професором анатомії в університеті міста Пізи; займався вивченням будови й функціонування нирок. Відкриті ним прямі сечові канальці нирок були названі в його честь: беллінієві трубочки (італ. tubuli Belliniani).

Після того як він провів тридцять –років у Пізі, його запросили до Флоренції і призначили лікарем Козімо III Медічі. Крім того, він став головним медичним консультантом папи Климента XI.

Лоренцо Белліні відомий також як поет, особливо своїми «Bucchereide» (Флоренція, 1729 рік).

Лоренцо Белліні помер 8 січня 1704 року у своєму рідному місті.

Абраам Трамбле

Абраам Трамбле, або Авраам Трамблей, Тремблей (фр. Abraham Trembley, 3 вересня 1710 року, Женева — 12 травня 1784 року, там же) — швейцарський натураліст. Член-кореспондент Академії наук Франції.

Першовідкривач здатності регенерації у тварин. Один з перших експериментальних зоологів.

Син офіцера з Женеви. Його племінником був Шарль Бонні, з яким він регулярно листувався, також листувався з натуралістами Рене-Антуаном де Реомюром (1683–1757) і Ладзаро Спалланцані (1729–1799).

Трамбле служив у Голландії вихователем дітей видного політика графа –Віллема Бентінка. Під час занять з ними проводив спостереження за дрібними мешканцями прісної води і при цьому зробив відкриття, що має величезне значення для науки: розрізавши прісноводного поліпа, гідру, на кілька –частин, Трамбле переконався в тому, що гідра має дуже високу здатність до регенерації, з кожної частини виростає по одному новому поліпу –незалежно від напрямку розрізу і його величини.

Відкриття Трамбле стало першим науковим досвідом зі штучного викликання регенерації у тварин. Ескізи й малюнки його експериментів, зроблені Корнелісом Пронком, зберігаються нині в архівах Гааги.

Результати своїх спостережень учений виклав у відомій роботі «Mémoires pour servir à l’histoire d’un genre de polypes d’eau douce» (Лейден, 1744, з 13 табл.). Крім того, він написав статтю «Mémoire sur les polypes à bouquet et sur ceux à entonnoir» («Мемуари до історії одного роду прісноводних поліпів з руками у формі рогів»), надруковану в книзі Дж.Т. Нідхема (Needham, «Nouvelles dé couvertes, faites avec le microscope», перекл. з англ., Лейден, 1747).

Крім відкриття здатності тварин до регенерації Абраам Трамбле відкрив фото–таксис, розмноження брунькуванням, особливості руху прісноводних поліпів — гідр.

За свої відкриття Трамбле був прийнятий у Лондонське королівське товариство, став членом-кореспондентом Академії наук Франції.

У 1743 році нагороджений медаллю Коплі.

Деякі історики науки за майстерність експериментального методу називали його батьком біології.

Френк Макфарлейн Бернет

Сер Френк Макфарлейн Бернет (англ. Sir Frank Macfarlane Burnet, 3 вересня 1899 року, Траралгон, Вікторія — 31 серпня 1985 року) — австралійський вірусолог. Лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини (1960).

Закінчив Мельбурнський університет (1923), професор цього університету. Директор Інституту медичних досліджень Уолтера і Елізи Холл (1944–1965).

У 1947 році за вагомий внесок у науку вчений був нагороджений Королівською медаллю Лондонського королівського товариства.

Член-засновник Академії наук Австралії (1954) і її президент у 1965–1969 роках.

Основні дослідження присвячені екології вірусів, взаєминам вірусів і їх хазяїв, механізму розмноження вірусів, їх мінливості. Уперше вивчив збудник Ку-лихоманки, якому присвоєно його ім’я (Rickettsia burnetii). Вірусні хвороби людини Бернет розглядає з еволюційної й екологічної точки зору.

Найбільш відомий своїми роботами в галузі імунології. Є автором клонально-селективної теорії імунітету й першо–відкривачем явища імунотолерантності; за останнє відкриття отримав Нобелівську премію.



Повернутися до номеру