Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Archive Of Ukrainian Ophthalmology Том 7, №3, 2019

Back to issue

Features of wound microflora in patients with traumatic injuries of the ocular adnexaand the biofilm-forming ability of selected strains

Authors: Петренко О.В.(1), Дранко М.М.(2), Голубнича В.М.(3), Грицай Л.В.(2)
(1) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) — Сумська обласна клінічна лікарня, м. Суми, Україна
(3) — Сумський державний університет, Медичний інститут, м. Суми, Україна

Categories: Ophthalmology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Проблема гнійно-запальних ускладнень при травмах допоміжного апарату ока залишається актуальною для клінічної офтальмохірургії, оскільки дані стани нерідко обумовлюють тяжкий перебіг перед- і післяопераційного періоду, що проявляється порушенням загальних і місцевих механізмів регулювання, генералізацією процесу та затримкою загоєння ран. Мета дослідження полягала у вивченні видового складу мікрофлори ран допоміжного апарату ока, визначенні чутливості виділених мікроорганізмів до найчастіше вживаних антибіотиків та їх здатності утворювати біоплівки. Матеріали та методи. У роботі дослідили видовий склад мікрофлори ран 53 пацієнтів із травматичними пошкодженнями допоміжного апарату ока впродовж 2018–2019 років. Здійснено обстеження мазків із ран із подальшим дослідженням видового складу й ідентифікацією мікроорганізмів, які проводили з використанням класичних бактеріологічних методик. Результати. Ідентифікували 67 штамів мікроорганізмів. Домінуючим виявився Staphylococcus aureus, друге місце зайняв Acinetobacter spp., третє — Micrococcus spp. Частота виділення мікроорганізмів у монокультурі з ран становила 33 (66 %), у 17 (34 %) випадках — в асоціаціях. Досліджували чутливість виділених штамів до найчастіше вживаних антибіотиків, серед яких найбільш активним виявився гатифлоксацин. Провели оцінку формування біоплівок штамами S. aureus, оскільки він є коменсалом і превалює в етіології ранової інфекції (31 %). Висновки. Встановлено, що у штамів S. aureus (n = 21), які виділили з ран пацієнтів, в 15 випадках (71 %) спостерігалась висока здатність до формування біоплівок, в 6 випадках (29 %) відмічалось помірне біоплівкоутворення.

Актуальность. Проблема гнойно-воспалительных осложнений при травмах вспомогательного аппарата глаза остается актуальной для клинической офтальмохирургии, поскольку данные состояния нередко обусловливают тяжелое протекание пред- и послеоперационного периода, которое проявляется нарушением общих и местных механизмов регулирования, генерализацией процесса и задержкой заживления ран. Цель исследования заключалась в изучении видового состава микрофлоры ран вспомогательного аппарата глаза, определении чувствительности выделенных микроорганизмов к наиболее часто используемым антибиотикам и их способность образовывать биопленки. Материалы и методы. В работе исследовали видовой состав микрофлоры ран 53 пациентов с травматическими повреждениями вспомогательного аппарата глаза за 2018–2019 годы. Осуществлено исследование мазков с ран с последующим определением видового состава и идентификацией микроорганизмов, которые проводили с использованием классических бактериологических методик. Результаты. Идентифицировали 67 штаммов микроорганизмов. Доминирующим оказался Staphylococcus aureus, второе место занял Acinetobacter spp., третье — Micrococcus spp. Частота выявления микроорганизмов в монокультуре с ран составила 33 (66 %), в 17 (34 %) случаях — в ассоциациях. Исследовали чувствительность выделенных штаммов к наиболее часто используемым антибиотикам, среди которых наиболее активным оказался гатифлоксацин. Провели оценку формирования биопленок штаммами S. aureus, поскольку он является комменсалом и превалирует в этиологии раневой инфекции (31 %). Выводы. Установлено, что у штаммов S. aureus (n = 21), которые выделили из ран пациентов, в 15 случаях (71 %) наблюдалась высокая способность к формированию биопленок, в 6 случаях (29 %) отмечалось умеренное биопленкообразование.

Background. The purulent inflammatory complications associated with ocular adnexal injuries is a relevant problem for eye surgery. These conditions often cause severe course of pre- and post-operative period, which could lead to violation of general and local regulation mechanisms, generalization of the process and delayed wound healing. The purpose was to study the composition of the microflora of ocular adnexal wounds, to determine the sensitivity of isolated microorganisms to the most commonly used antibiotics and their biofilm-forming ability. Materials and methods. Composition of the wound microflora was studied in 53 patients with ocular adnexal injuries in 2018–2019. The examination of wound swabs was carried out using classical bacteriological techniques with the further investigation of species composition and identification of microorganisms. Results. Sixty-seven strains of microorganisms were identified. The dominant strain was Staphylococcus aureus, the second place belonged to Acinetobacter spp., the third — to Micrococcus spp. The frequency of isolating microorganisms in monoculture from wounds was 33 (66 %), in 17 (34 %) cases — in associations. The sensitivity of selected strains to the most commonly used antibiotics was studied, among them gatifloxacin was the most active one. The evaluation of the biofilm formation by S.aureus strains was carried out because it is a commensal and predominates in the etiology of wound infection (31 %). Conclusions. It is found that S.aureus strains (n = 21) isolated from the wounds of patients in 15 cases (71 %) are characterized by high biofilm-forming ability, in 6 cases (29 %) — by moderate one.


Keywords

біоплівки; мікрофлора; ранова інфекція; допоміжний апарат ока

биопленки; микрофлора; раневая инфекция; вспомогательный аппарат глаза

biofilms; microflora; wound infection; ocular adnexa


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Красновид Т.А. Офтальмотравматология в современных условиях. Актуальные вопросы офтальмологии: научно-практическая конференция офтальмологов Черновицкой, Ивано-Франковской, Тернопольской и Хмельницкой областей Украины, 20–21 сентября 2017, Черновцы, Украина. С. 38-42.

2. Марданова А.М., Кабанов Д.А, Рудакова Н.Л., Шарипова М.Р. Биопленки: основные принципы организации и методы исследования: Учебное пособие. Казань: К(П)ФУ, 2016. 42 с.

3. Методы бактериологического исследования в клинической микробиологии: Методические рекомендации (17 января 1983 года).

4. Наказ МОЗ України № 167 від 05.04.2007 р. про затвердження методичних вказівок «Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів».

5. Окулич В.К., Кабанова А.А., Плотніков Ф.В. Микробные биопленки в клинической микробиологии и антибактериальной терапии. Витебск: ВГМУ, 2017. 300 с.

6. Петренко О.В. Особливості клініки та лікування післятравматичних дефектів допоміжного апарату ока. Архів офтальмології України. 2015. Т. 3, № 2. С. 38-43.

7. Сідашенко О., Воронкова О., Сірокваша О., Вінніков А. Методи вивчення динаміки формування біоплівок умовно-патогенними бактеріями. Вісник Львівського університету. Серія біологічна, 2014. Випуск 65. С. 20-33.

8. Симонова И.Р., Головин С.Н., Веркина Л.М., Березняк Е.А., Титова С.В. Методы культивирования и изучения бактериальных биопленок. Известия ВУЗов. Северо-Кавказский регион. 2017. Вып. 1. С. 73-79.

9. Чеботарь И.В. Биопленки Staphylococcus aureus: структурно-функциональные характеристики и взаимоотношение с нейтрофилами: Дисс… д-ра мед. наук. ННовгород, 2014. 43 с.

10. Percival S.L., McCarty S.M., Lipsky B. Biofilms and wounds: an overview of the evidence. Advances in Wound Care. 2015. № 7. Vol. 4. P. 373-381.


Back to issue