Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" №6(101), 2019

Back to issue

The relevance of determining the depth of anesthesia using patient state index in laparoscopic cholecystectomy in elderly and senile patients

Authors: Бєлих О.В., Георгіянц М.А.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Сучасна концепція анестезіологічного забезпечення має на меті не тільки адекватне знеболювання, але й управління життєво важливими функціями організму пацієнта впродовж операції. Тому одним із найбільш значущих завдань сучасної анестезіології є об’єктивізація контролю адекватності загального знеболювання, що передбачає конт­роль функцій та процесів, виявлення їх небезпечних відхилень для запобігання ускладненням під час анестезії. Мета: оцінити ефективність і значущість використання індексу стану пацієнта (Patient State Index — PSI) при введенні різних комбінацій анестетиків упродовж загальної анестезії у пацієнтів похилого та старечого віку під час лапароскопічної холецистектомії. Матеріали та методи. У дослідження залучені 60 пацієнтів, середній вік яких становив 70,6 ± 7,1 року, прооперованих з приводу жовчнокам’яної хвороби. Середня тривалість операції — 56,1 ± 9,8 хв. Пацієнтів розподілено за двома групами залежно від виду анестезії: 1-ша група (n = 30) — інгаляційна анестезія на основі севофлурану (2–3 об. %) зі штучною вентиляцією легень (ШВЛ); 2-га група (n = 30) — тотальна внутрішньовенна анестезія на основі пропофолу (2 мг/кг/год) із ШВЛ. Проводився моніторинг показників гемодинаміки (пульс, артеріальний тиск, середній артеріальний тиск, серцевий викид) та SpO2 за допомогою монітора Vismo (Nihon-Kohden, Японія). Моніторинг глибини анестезії проводився за допомогою платформи Masimo Root із визначенням PSI. Результати. За показниками гемодинаміки хворі між групами не відрізнялися. Показники PSI, за даними моніторингу, на різних етапах анестезії між групами суттєво не відрізнялися: до премедикації — 99,0 ± 0,6 vs 99,0 ± 0,5 (p > 0,05), після премедикації — 79,1 ± 2,4 vs 79,5 ± 3,5 (p > 0,05), при інтубації — 39,5 ± 4,0 vs 39,0 ± 5,1 (p > 0,05), на початок операції — 33,5 ± 4,5 vs 33,6 ± 4,1 (p > 0,05), при екстубації — 87,1 ± 3,0 vs 89,0 ± 3,1 (p > 0,05). Відрізнялися показники при накладанні карбоксиперитонеуму — 48,2 ± 2,0 vs 39,2 ± 4,1 (p < 0,05) та на етапі закінчення операції — 41,1 ± 3,1 vs 48,1 ± 2,6 (p < 0,05). Середній час пробудження в 2-й групі був дещо коротшим — 9,8 ± 1,7 vs 7,5 ± 1,2 хв. Висновки. Використання показника PSI дає змогу здійснювати безперервний неінвазивний моніторинг глибини наркозу, допомагає уникнути недостатньої або надмірної седації, створює можливість більш м’якого виходу з наркозу, що підвищує безпеку анестезії при проведенні лапароскопічної холецистектомії у хворих похилого та старечого віку.

Актуальность. Целью современной концепции анестезиологического обеспечения является не только адекватное обезболивание, но и управление жизненно важными функциями организма пациента в течение операции. Поэтому одной из наиболее значимых задач современной анестезиологии является объективизация конт­роля адекватности общего обезболивания, которая пре­дусматривает контроль функций и процессов, выявление их опасных отклонений для предотвращения осложнений во время анестезии. Цель: оценить эффективность и значимость использования индекса состояния пациента (Patient State Index — PSI) при использовании различных комбинаций анестетиков в условиях общей анестезии у пациентов пожилого и старческого возраста при лапароскопической холецистэктомии. Материалы и методы. В исследовании принимали участие 60 пациентов, средний возраст которых составил 70,6 ± 7,1 года, прооперированных по поводу желчнокаменной болезни. Средняя продолжительность операции — 56,1 ± 9,8 мин. Пациенты были распределены на две группы в зависимости от вида анестезии: 1-я группа (n = 30) — ингаляционная анестезия на основе севофлурана (2–3 об.%) с искусственной вентиляцией легких (ИВЛ); 2-я группа (n = 30) — тотальная внутривенная анестезия на основе пропофола (2 мг/кг/ч) с ИВЛ. Проводился мониторинг показателей гемодинамики (пульс, артериальное давление, среднее артериальное давление, сердечный выброс) и SpO2 с помощью монитора Vismo (Nihon-Kohden, Япония). Мониторинг глубины анестезии осуществлялся при помощи платформы Masimo Root с определением PSI. По показателям гемодинамики больные между группами не отличались. Показатели PSI, по данным мониторинга, на различных этапах анестезии между группами существенно не отличались: до премедикации — 99,0 ± 0,6 vs 99,0 ± 0,5 (p > 0,05), после премедикации — 79,1 ± 2,4 vs 79,5 ± 3,5 (p > 0,05), интубация — 39,5 ± 4,0 vs 39,0 ± 5,1 (p > 0,05), начало операции — 33,5 ± 4,5 vs 33,6 ± 4,1 (p > 0,05), при экстубации — 87,1 ± 3,0 vs 89,0 ± 3,1 (p > 0,05). Отличались показатели при наложении карбоксиперитонеума — 48,2 ± 2,0 vs 39,2 ± 4,1 (p < 0,05) и на этапе окончания операции — 41,1 ± 3,1 vs 48,1 ± 2,6 (p < 0,05). Среднее время пробуждения во 2-й группе было несколько короче — 9,8 ± 1,7 vs 7,5 ± 1,2 мин. Выводы. Использование показателя PSI позволяет осуществлять непрерывный неинвазивный мониторинг глубины наркоза, помогает избежать недостаточной или чрезмерной седации, создает возможность более мягкого выхода из наркоза, что повышает безопасность анестезии при проведении лапароскопической холецистэктомии у больных пожилого и старческого возраста.

Background. The modern concept of anesthetic management is not only an adequate pain relief, but also the management of vital functions of the patient’s body during surgery. Therefore, one of the most important tasks of modern anesthesiology is the objectification of control of the adequacy of general anesthesia, which requires control of functions and processes. Materials and methods. The study involved 60 patients with average age of 70.6 ± 7.1 years operated for gallstone disease. The average duration of surgery was 56.1 ± 9.8 minutes. Patients were divided into 2 groups depending on the type of anesthesia: group I (n = 30) — sevoflurane-based inhalation anesthesia (2–3 vol.%) with mechanical ventilation, group II (n = 30) — propofol-based total intravenous anesthesia (2 mg/kg/h) with mechanical ventilation. Hemodynamic (pulse, blood pressure, mean arterial pressure, cardiac output) and SpO2 monitoring was carried out using Vismo monitor (Nihon Kohden, Japan).The depth of anesthesia was monitored using the Masimo Root platform with patient state index determination at the following stages: before and after sedation, at the time of intubation, at the beginning of surgery, when carboxyperitoneum was applied, at the end of the operation, as well as at the time of tracheal extubation. Results. In terms of hemodynamic parameters, patients did not differ between groups. According to monitoring data, patient state index did not differ significantly between the groups: before sedation — 99.0 ± 0.6 vs 99.0 ± 0.5 (p > 0.05), after sedation — 79.1 ± 2.4 vs 79.5 ± 3.5 (p > 0.05), at intubation — 39.5 ± 4.0 vs 39.0 ± 5.1 (p > 0.05), at the beginning of surgery — 33.5 ± 4.5 vs 33.6 ± 4.1 (p > 0.05), during extubation — 87.1 ± 3.0 vs 89.0 ± 3.1 (p > 0.05). The indicators were slightly different when applying carboxyperitoneum — 48.2 ± 2.0 vs 39.2 ± 4.1 (p < 0.05) and at the stage of the end of the operation — 41.1 ± 3.1 vs 48.1 ± 2.6 (p < 0.05). The average recovery time in group II was somewhat shorter — 9.8 ± 1.7 min vs 7.5 ± 1.2 min. Conclusions. Using patient state index allows for continuous non-invasive monitoring of the depth of anesthesia, helps avoid insufficient or excessive sedation, creates the possibility of a milder recovery from anesthesia, which in turn increases the safety of anesthesia during laparoscopic cholecystectomy in elderly and senile patients.


Keywords

анестезія; моніторинг; лапароскопічна холецистектомія; пацієнти похилого та старечого віку; електроенцефалографія; показники індексу стану пацієнта

анестезия; мониторинг; лапароскопическая холецистэктомия; пациенты пожилого и старческого возраста; электроэнцефалография; показатели индекса состояния пациента

anesthesia; monitoring; laparoscopic cholecystectomy; elderly and senile patients; electroencephalography; patient state index


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Морган-мл. Дж.Э., Михаил М.С., Мари М.Дж. Клиническая анестезиология: пер. с англ.; под ред. А.М. Цейтлина. Москва: Бином, 2016. 1216 с.

2. Oliveira C.R., Bernardo W.M., Nunes V.M. Benefit of general anesthesia monitored by bispectral index compared with monitoring guided only by clinical parameters. Systematic review and meta-analysis. Braz. J. Anesthesiol. 2017. Vol. 67(1). Р. 72-84.

3. Chung H.S. Awareness and recall during general anesthesia. Korean J. Anesthesiol. 2014. Vol. 66(5). Р. 339-345.

4. Mędrzycka-Dąbrowska W., Dąbrowski S., Gutysz-Wojnicka A. et al. Unintended Return of Consciousness in a Patient during Surgery and General Anesthesia. Eur. Neurol. 2017. Vol. 77(5–6). Р. 262-266.

5. Горбань В.И., Щеголев А.В., Харитонов Д.А. Мониторинг энтропии при проведении низкопоточной ингаляционной анестезии — дань моде или необходимость? Анестезиология и реаниматология. 2016. № 2. С. 95-100.

6. Musialowicz T., Lahtinen P. Current Status of EEG-Based Depth-of-Consciousness Monitoring During General Anesthesia. Curr. Anesthesiol. Rep. 2014. Vol. 4. Р. 251-260.

7. Sullivan C. Awareness with Recall: a Systematic Review. AANA J. 2016. Vol. 84(4). Р. 283-8.

8. Kusku A., Demir G., Cukurova Z. et al. Monitorization of the effects of spinal anaesthesia on cerebral oxygen saturation in elder patients using near-infrared spectroscopy. Braz. J. Anesthesiol. 2014. Vol. 64(4). Р. 241-6.

9. Shander A., Lobel G.P., Mathews D.M. Brain Monitoring and the Depth of Anesthesia: Another Goldilocks Dilemma. Anesth. Analg. 2018. Vol. 126(2). Р. 705-709.

10. Marinova R., Petrova G. EEG-derived indexes for monitoring the depth of anesthesia. J. Pain Manag. Ther. 2018. Vol. 2, is. 1. Р. 8-16.

11. Messina A.G., Wang M., Ward M.J. et al. Anaesthetic interventions for prevention of awareness during surgery. Cochrane Database Syst. Rev. 2016. Vol. 10. CD007272.

12. Hung M.H., Chen J.S., Cheng Y.J. Precise anesthesia in thoracoscopic operations. Curr. Opin. Anaesthesiol. 2019. Vol. 32(1). Р. 39-43.

13. Zhou Y., Li Y., Wang K. Bispectral Index Monitoring During Anesthesia Promotes Early Postoperative Recovery of Cognitive Function and Reduces Acute Delirium in Elderly Patients with Colon Carcinoma: A Prospective Controlled Study using the Attention Network Test. Med. Sci Monit. 2018. Vol. 24. Р. 7785-7793.

14. Schuller P.J., Newell S., Strickland P.A., Barry J.J. Response of bispectral index to neuromuscular block in awake volunteers. Br. J. Anaesth. 2015. Vol. 115, Suppl 1. Р. i95-i103.

15. Kim E., Ryu J.H., Byun S.H. Effect of neuromuscular blockade reversal by pyridostigmine on spectral entropy values during recovery from desflurane anesthesia: a prospective, randomized, double-blind, controlled trial. Korean J. Anesthesiol. 2016. Vol. 69(3). Р. 227-33.

16. Lee K.H., Kim Y.H., Sung Y.J., Oh M.K. The Patient State Index is well balanced for propofol sedation. Hippokratia. 2015. Vol. 19(3). Р. 235-8.

17. Chhabra A., Subramaniam R., Srivastava A. et al. Spectral entropy Monitoring for adults and children undergoing general anaesthesia. Cochrane Database Syst. Rev. 2016. Vol. 14. Р. 3.

18. Drover D., Ortega H.R. Patient state index. Best Pract. Res. Clin. Anaesthesiol. 2006. Vol. 20(1). Р. 121-8.

19. Drover D.R., Schmiesing C., Buchin A.F. et al. Titration of sevoflurane in elderly patients: blinded, randomized clinical trial, in non-cardiac surgery after beta-adrenergic blockade. J. Clin. Monit. Comput. 2011. Vol. 25. Р. 175-181.

Similar articles

Parturient’s Cognitive Functions after Caesarean Section Depending on Bispectral Index Values during General Anesthesia
Authors: Volkov O.O. - MI «Dniprodzerzhynsk City Hospital № 9» of Dnipropetrovsk Regional Council, Dniprodzerzhynsk, Ukraine
"Emergency medicine" 6 (69) 2015
Date: 2016.01.20
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Authors: Бєлих О.В., Георгіянц М.А.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

"Emergency medicine" №2(97), 2019
Date: 2019.04.11
Categories: Medicine of emergency
Sections: Medical forums
An overview of clinical practice guidelines for outpatient sedation
Authors: Черній В.І.(1), Колганова К.А.(2, 3), Пайкуш В.А.(4, 5), Васильєва І.В.(6, 7)
(1) — Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, м. Київ, Україна
(2) — Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України», м. Дніпро, Україна
(3) — А2 Clinic, м. Дніпро, Україна
(4) — Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр, м. Львів, Україна
(5) — Центр стоматологічної імплантації та протезування «ММ», м. Львів, Україна
(6) — ТОВ «Клініка професора Заблоцького», м. Київ, Україна
(7) — ТОВ «Міждисциплінарний дентальний центр ім. Ю.В. Опанасюка», м. Київ, Україна

"Emergency medicine" №8(95), 2018
Date: 2019.02.05
Categories: Medicine of emergency
Sections: Specialist manual
Профілактика постуральних змін гемодинаміки під час черезшкірної нефролітотрипсії при різних схемах загальної анестезії
Authors: Рудь О.А., Науменко О.В. — ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» ДУС, м. Київ
"Emergency medicine" 8 (63) 2014
Date: 2015.02.26
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches

Back to issue