Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International neurological journal №6 (108), 2019

Back to issue

The effect of quercetin in the treatment of ischemic stroke in patients with comorbidity and its effect on the functional outcome in acute period

Authors: Прокопив М.М. (1), Рогоза С.В. (1), Поливода М.В. (2)
1 - Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
2 - Больница Днепровского района г. Херсона, г. Херсон, Украина

Categories: Neurology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. На сьогодні існує необхідність впровадження ефективного і безпечного патогенетичного лікування мозкового інсульту, спрямованого на захист нейронів від ішемічного пошкодження. Коморбідна патологія у пацієнтів з ішемічним інсультом може чинити істотний вплив на перебіг захворювання і впливати на ефективність відновлення порушених функцій. Метою дослідження було вивчення впливу кверцетину на функціональний кінець гострого періоду ішемічного інсульту, що виник у хворих на фоні соматичної патології. Матеріали та методи. Наведені результати аналізу 639 випадків гострого мозкового ішемічного інсульту залежно від застосованої схеми лікування і рівня коморбідності. Результати. Досліджувані групи пацієнтів були співставними за показниками вихідного неврологічного дефіциту. 98 % з них мали коморбідну патологію з діапазоном значень від 1 до 8 балів за індексом Чарлсона (середні значення 3,75 ± 1,40 бала). Пацієнти з високим рівнем коморбідності продемонстрували гірші показники функціонального відновлення в гострому періоді ішемічного інсульту за модифікованою шкалою Ренкіна (3,3 ± 1,6 бала) порівняно з пацієнтами з низьким рівнем коморбідності (2,2 ± 1,4 бала) (p < 0,01, U). Вивчення ефективності різних схем лікування на фоні коморбідної патології показало вірогідну ефективність призначення кверцетину у пацієнтів із високою коморбідністю. Серед пацієнтів із низькою коморбідністю не було відмічено статистично значущих відмінностей за показниками інвалідизації і виживання хворих у гострому періоді ішемічного інсульту. Висновки. У 98 % хворих з ішемічним інсультом виявляється коморбідна патологія, що негативно впливає на показники виживання і функціонального відновлення у хворих у гострому періоді ішемічного інсульту. Гірші показники функціонального відновлення продемонстрували пацієнти з високим рівнем коморбідності за індексом Чарлсона. Застосування кверцетину в гострому періоді ішемічного інсульту показало високу ефективність у хворих із високим рівнем коморбідності, що підтвердило мультимодальний спектр його терапевтичних ефектів. Індивідуальний підбір лікувальних заходів у хворих з ішемічним інсультом з урахуванням супутньої патології підвищує ефективність лікування.

Актуальность. На сегодняшний день существует необходимость внедрения эффективного и безопасного патогенетического лечения мозгового инсульта, направленного на защиту нейронов от ишемического повреждения. Коморбидная патология у пациентов с ишемическим инсультом может оказывать существенное воздействие на течение заболевания и влиять на эффективность восстановления нарушенных функций. Целью исследования было изучение влияния кверцетина на функциональный исход острого периода ишемического инсульта, возникшего у больных на фоне соматической патологии. Материалы и методы. Представлены результаты анализа 639 случаев острого мозгового ишемического инсульта в зависимости от применявшейся схемы лечения и уровня коморбидности. Результаты. Исследуемые группы пациентов были сопоставимы по показателям исходного неврологического дефицита. 98 % из них имели коморбидную патологию с диапазоном значений от 1 до 8 баллов по шкале Чарлсона (среднее значение 3,75 ± 1,40). Пациенты с высоким уровнем коморбидности продемонстрировали худшие показатели функционального восстановления в остром периоде ишемического инсульта по шкале инвалидизации (3,3 ± 1,6 балла) по сравнению с пациентами с низким уровнем коморбидности (2,2 ± 1,4 балла) (p < 0,01, U). Изучение эффективности разных схем лечения на фоне коморбидной патологии показало достоверную эффективность назначения кверцетина у пациентов с высокой коморбидностью. Среди пациентов с низкой коморбидностью не было отмечено статистически значимых различий по показателю инвалидизации и выживаемости больных в остром периоде ишемического инсульта. Выводы. У 98 % больных с ишемическим инсультом выявляется коморбидная патология, которая негативно влияет на показатели выживания и функционального восстановления у больных в остром периоде ишемического инсульта. Худшие показатели функционального восстановления продемонстрировали пациенты с высоким уровнем коморбидности по индексу Чарлсона. Применение кверцетина в остром периоде ишемического инсульта показало высокую эффективность у больных с высоким уровнем коморбидности, что подтвердило мультимодальный спектр его терапевтических эффектов. Индивидуальный подбор лечебных мероприятий у больных с ишемическим инсультом с учетом сопутствующей патологии повышает эффективность лечения.

Background. Nowadays, there is a necessity to introduce effective and safe pathogenetic treatment of cerebral stroke, aimed to protect neurons from ischemic damage. Comorbidity in patients with ischemic stroke may have a significant effect on the disease course and the effectiveness of the recovery of impaired functions. The purpose of the study was to investigate the effectiveness of quercetin on the functional outcome in the acute period of ischemic stroke in patients with comorbidity. Materials and methods. Six-hundred and thirty-nine cases of the acute cerebral ischemic stroke depending on the treatment regimen and the level of comorbidity were analyzed. Results. The groups of patients were comparable in terms of the initial neurological deficit. Ninety-eight per cent of them had comorbid pathology with a range of values from 1 to 8 points on the Charlson Comorbidity Index (average values of 3.75 ± 1.4). The patients with a high level of comorbidity had worse functional recovery in the acute period of ischemic stroke on a Rankin scale (3.3 ± 1.6 points) compared with patients with a low level of comorbidity (2.2 ± 1.4 points) (p < 0.01 U). The quercetin usage in patients with ischemic stroke and high comorbidity demonstrated effectiveness. Among the patients with low comorbidity, there were no statistically significant differences in terms of disability and survival in the acute period of ischemic stroke. Conclusions. In 98 % of patients with ischemic stroke, a comorbid pathology was detected. The negative effect of comorbidity on survival and functional recovery in patients with acute ischemic stroke was shown. The worst indicators of functional recovery in patients with a high level of comorbidity by the Charlson Comorbidity Index were demonstrated. The use of quercetin in the acute period of ischemic stroke showed high efficiency in patients with high levels of comorbidity, which confirmed the multimodal spectrum of its therapeutic effects. Individual choice of therapeutic measures in patients with ischemic stroke and comorbidities increases the efficacy of treatment.


Keywords

ішемічний інсульт; кверцетин; лікування; функціональний кінець; індекс коморбідності Чарлсона; соматична патологія

ишемический инсульт; кверцетин; лечение; функциональный исход; индекс коморбидности Чарлсона; соматическая патология

ischemic stroke; quercetin; treatment; functional outcome; Charlson Comorbidity Index; somatic pathology


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Барабой В.А. Биоантиоксиданты. Киев: Книга плюс, 2006. 461 с.

2. Виничук С.М., Мохнач В.А., Прокопив М.М., Турчина Н.С., Унич П.П., Трепет Л.Н. Окислительный стресс при остром ишемическом инсульте и его коррекция с внедрением антиоксиданта мексидола. Междунар. невролог. журн. 2006. № 1 (5). С. 18–22.

3. Виничук С.М., Прокопив М.М., Черенько ТМ. Поиск новых подходов в лечении острого ишемического инсульта. Укр. неврол. журн. 2010. № 1 (14). С. 8–19.

4. Вирстюк А.А., Герасимчук Р.Д. Клиническая эффективность комплексной терапии острого ишемического инсульта на фоне метаболического синдрома с внедрением препарата Корвитин®. Украинский неврологический журнал. 2009. № 3. С. 18–29.

5. Виничук С.М., Прокопив М.М., Трепет С. Клиническое и биохимическое обоснование целесообразности комплексного использования Цераксона и Корвитина® в лечении острого ишемического инсульта. Международный неврологический журнал. 2011. № 1 (39). С. 67–79.

6. Зозуля И.С., Сыч Н.С., Боброва В.И. Возможности лечения когнитивных и эмоциональных нарушений в остром периоде инфаркта мозга. Международный неврологический журнал. 2013. № 5 (59). С. 23–31.

7. Ковалев В.Б., Ковчан В.В., Колчина Е.Ю. Механизмы лечебного действия биофлавоноида кверцетина (обзор литературы). Укр. мед. альманах. 1999. Т. 2, № 4. С. 176–184.

8. Кузнецова С.М., Егорова М.С., Скрипченко А.Г. Клинические аспекты применения кверцетина у больных, перенесших ишемический инсульт. Журнал неврологии им. Б.М. Маньковского. 2014. Т. 1, № 3. С. 34–40.

9. Мищенко Т.С., Дмитриева Е.В. Комбинированная терапия препаратами Корвитин® и Аксотилин в лечении больных с ишемическим инсультом. Междунар. неврол. журн. 2018. № 1 (95). С. 31–36.

10. Мойбенко А.А. Патогенетическое обоснование эффективности нового отечественного кардиопротектора Корвитин® (водорастворимого кверцетина) при остром инфаркте миокарда. Вестник фармакологии и фармации. 2007. № 5. С. 38–47.

11. Мойбенко А.А. Эндогенные механизмы кардиопротекции как основа патогенетической терапии заболеваний сердца. Киев: Наукова думка, 2008. 511 с.

12. Пархоменко А.Н., Кожухов С.Н. Эффективность внутривенной формы блокатора 5–липоксигеназы кверцетина у больных с инфарктом миокарда и синдромом острой сердечной недостаточности. Возможная связь с коррекцией метаболизма оксида азота. Украинский медицинский журнал. 2005. Т. 46, № 3–4. С. 45–51.

13. Сучасні принципи діагностики і лікування пацієнтів із гострим ішемічним інсультом і ТІА: клінічні рекомендації, засновані на доказах. Київ, 2018 р.

14. Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги. Ішемічний інсульт (екстрена, первинна, вторинна (спеціалізована) медична допомога, медична реабілітація). Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.2012 № 602 «Про затвердження та впровадження медико–технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при ішемічному інсульті» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http. //www.dec.gov.ua/mtd/reestr.html

15. Barreca D., Bellocco E., D’Onofrio G., Nabavi S.F., Daglia M., Rastrelli L., Nabavi S.M. Neuroprotective Effects of Quercetin. From Chemistry to Medicine. CNS & Neurological Disorders. Drug Targets. 2016. 15 (8). 964–975.

16. Charlson M.E., Pompei P., Ales K.L., MacKenzie C.R. A new method of classifying prognostic comorbidity in longitudinal studies. development and validation. J. Chronic Dis. 1987. Vol. 40. P. 373–383.

17. Costa L.G., Garrick J.M., Roquè P.J., Pellacani C. Mecha–nisms of Neuroprotection by Quercetin. Counteracting Oxidative Stress and More. Oxid Med Cell Longev. 2016. 2986796. doi. 10.1155/2016/2986796

18. Feinstein A.R. The pre–therapeutic classification of comorbidity in chronic disease. J. Chronic. Dis. 1970. Vol. 23 (7). P. 455–468.

19. Goldstein L.B., Samsa G.P., Matchar D.B., Horner R.D. Charlson index comorbidity adjustment for ischemic stroke outcome studies. Stroke. 2004. Vol. 35. P. 1941–1945.

20. Eid H.M., Haddad P.S. The Antidiabetic Potential of Quercetin. Underlying Mechanisms. Current MedicinalChemistry. 2017. 24. 355.

21. Middleton E.Jr., Kandaswami C. Theoharides T.C. The effects of plant flavonoids on mammalian cells. implications for inflammation, heart disease, and cancer. Pharmacol. Rev. 2000. Vol. 52, № 4. P. 673–751.

22. Rankin J. Cerebral vascular accidents in patients over the age of 60. II. Prognosis. Scottish Med. J. 1957. Vol. 2. P. 200–213.

23. Oboh G., Ademosun A.O., Ogunsuyi O.B. Quercetin and Its Role in Chronic Diseases. Drug Discovery from Mother Nature (Advances in Experimental Medicine and Biology) / Gupta S., Prasad S., Aggarwal B. (eds). 2016. Vol. 929. Springer, Cham.

24. Patel R.V., Mistry B.M., Shinde S.K., Syed R., Singh V., Shin H.S. Therapeutic potential of quercetin as a cardiovascular agent. Eur. J. Med. Chem. 2018 Jul 15. 155. 889–904.

25. Sahebkar A. Effects of quercetin supplementation on lipid profile. A systematic review and meta–analysis of randomized controlled trials. Critical Reviews in Food Science and Nutrition. 2017. 57, 4. 666–676.


Back to issue