Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" №7(102), 2019

Back to issue

Clinical efficacy of different infusion regimens in high surgical risk patients with urgent abdominal pathology

Authors: O.V. Kravets
State Institution “Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine”, Dnipro, Ukraine

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Невідкладна патологія органів черевної порожнини становить 53 % усіх ургентних втручань, супроводжується тривалим стаціонарним лікуванням і значною смертністю. Одним з найбільш небезпечних ускладнень є післяопераційна кишкова непрохідність, або післяопераційний ілеус. Мета — оцінити ефективність рестриктивного і цілеспрямованого режимів інфузійної терапії на підставі порівняльного аналізу клінічного завершення післяопераційних моторних порушень кишечника у хворих високого хірургічного ризику з ургентною абдомінальною патологією. Матеріали та методи. Обстежено 80 пацієнтів iз невідкладною патологією органів черевної порожнини, оперованих ургентно в обсязі лапаротомії. Було сформовано 2 групи: у першiй (n = 40) хворi отримували цілеспрямовану інфузійну терапію, у другiй (n = 40) — рестриктивну. Обсяги водних секторів організму досліджували за допомогою методу неінвазивної біоелектричної імпендансометрії, функцію кишечника — за клінічними проявами, а також шляхом вимірювання внутрішньочеревного тиску, ультразвукової візуалізації кишкової стінки. Результати. Цілеспрямований режим інфузії обумовлював формування інтерстиціального набряку в 1-шу добу після операції (p < 0,04), що приводило до збільшення товщини стінки тонкої кишки (R = 0,86; P = 0,02), перерозтягнення петель кишечника (R = 0,65; P = 0,02) і розвитку інтраабдомінальної гіпертензії 1-го ступеня. У 45 % пацієнтів клінічне відновлення моторно-евакуаторної функції кишечника спостерігалося протягом 5 післяопераційних діб. У 55 % пацієнтів зазначене пролонгування післяопераційної кишкової непрохідності. При використанні рестриктивного режиму інфузійної терапії обсяг iнтерстицiя був фізіологічним протягом усього періоду спостереження, з 3-ї доби відновлювалися товщина (p < 0,02) і діаметр (p < 0,01) тонкого кишечника, були відсутні ознаки інтраабдомінальної гіпертензії. Самостійна дефекація відзначена з 5-ї доби в 70 % пацієнтів. Висновки. Цілеспрямований режим інфузійної терапії у хворих високого хірургічного ризику з ургентною абдомінальною патологією супроводжується розвитком інтерстиціального набряку в 1-шу добу, інтраабдомінальною гіпертензією 1-го ступеня протягом двох днів і подовженням термінів завершення післяопераційної кишкової непрохідності до 7 діб. Рестриктивний режим інфузії в періопераційному періоді у хворих високого хірургічного ризику з ургентною абдомінальною патологією дозволяє попередити розвиток інтерстиціального набряку й інтраабдомінальної гіпертензії, скоротити терміни повного відновлення моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту до 5 діб.

Актуальность. Неотложная патология органов брюшной полости составляет 53 % всех ургентных вмешательств, сопровождается длительным стационарным лечением и значительной смертностью. Одним из наиболее опасных осложнений является послеоперационная кишечная непроходимость, или послеоперационный илеус. Цель — оценить эффективность рестриктивного и целенаправленного режимов инфузионной терапии на основании сравнительного анализа клинического разрешения послеоперационных моторных нарушений кишечника у больных высокого хирургического риска с ургентной абдоминальной патологией. Материалы и методы. Обследовано 80 пациентов с неотложной патологией органов брюшной полости, оперированных ургентно в объеме лапаратомии. Было сформировано 2 группы: в первой (n = 40) больные получали целенаправленную инфузионную терапию, во второй (n = 40) — рестриктивную. Объе-мы водных секторов организма исследовали с помощью метода неинвазивной биоэлектрической импедансометрии, функцию кишечника — по клиническим проявлениям, а также посредством измерения внутрибрюшного давления, ультразвуковой визуализации кишечной стенки. Результаты. Целенаправленный режим инфузии обусловливал формирование интерстициального отека в 1-е сутки после операции (p < 0,04), что приводило к увеличению толщины стенки тонкого кишечника (R = 0,86; p = 0,02), перерастяжению петель кишечника (R = 0,65; p = 0,02) и развитию интраабдоминальной гипертензии 1-й степени. У 45 % пациентов клиническое восстановление моторно-эвакуаторной функции кишечника наблюдалось в течение 5 послеоперационных суток. У 55 % пациентов отмечено пролонгирование послеоперационной кишечной непроходимости. При использовании рестриктивного режима инфузионной терапии объем интерстиция был физиологическим в течение всего периода наблюдения, с 3-х суток восстанавливались толщина (p < 0,02) и диаметр (p < 0,01) тонкого кишечника, отсутствовали признаки интраабдоминальной гипертензии. Самостоятельная дефекация отмечена с 5-х суток у 70 % пациентов. Выводы. Целенаправленный режим инфузионной терапии у пациентов высокого хирургического риска с ургентной абдоминальной патологией сопровождается развитием интерстициального отека в 1-е сутки, интраабдомиальной гипертензией 1-й степени в течение двух дней и удлинением сроков разрешения послеоперационной кишечной непроходимости до 7 суток. Рестриктивный режим инфузии в периоперационном периоде у пациентов высокого хирургического риска с ургентной абдоминальной патологией позволяет предупредить развитие интерстициального оте-ка и интраабдоминальной гипертензии, сократить сроки полного восстановления моторно-эвакуаторной функции желудочно-кишечного тракта до 5 суток.

Background. Long-term inpatient treatment and associated significant mortality are specifically attributed to urgent surgeries, 53 % of which are accounted for acute surgical pathology. The prolonged postoperative ileus is considered as one of the most severe complications. The purpose: to assess the efficacy of restrictive and goal-directed regimens of infusion therapy based on comparative analysis of clinical resolution of postoperative motor bowel disorders in high surgical risk patients with urgent abdominal pathology. Materials and methods. We examined 80 patients with urgent abdominal pathology. All patients underwent emergency laparotomy and were divided into 2 groups. In the first one (n = 40), the persons received goal-directed infusion therapy. The patients of the second group (n = 40) received infusion therapy in restrictive regimen. We measured fluid compartments of the body by the method of noninvasive bioelectrical impedance analysis of the body structure, function of gastrointestinal tract — by clinical implications, intra-abdominal pressure and ultrasound visualization of the intestinal wall condition. Results. Goal-directed infusion therapy formed the interstitial edema on the 1st day (p < 0.04), it correlated with an increase in the small intestine wall thickness (R = 0.86, p = 0.02), hyperextension of intestinal loops (R = 0.65, p = 0.02) and progression of intra-abdominal hypertension degree 1. Clinical recovery of gastric emptying occurred in 45 % patients within 5 postoperative days. In 55 % of patients, we observed prolongation of postoperative ileus. Restrictive regimen of infusion therapy was associated with physiological volume of interstitium during the whole period of observation, restoration of thickness (p < 0.02) and diameter (p < 0.01) of the small intestine from the 3rd day, absence of intra-abdominal hypertension signs. Autonomous defecation was observed from the 5th day in 70 % of patients. Conclusions. Goal-directed regimen of infusion therapy in high surgical risk patients with urgent abdominal pathology was accompanied by progression of interstitial edema on the 1st day, intra-abdominal hypertension degree 1 during two days, prolongation of postoperative ileus to the 7th day after surgery. Restrictive regimen of infusion in the perioperative period in high surgical risk patients with urgent abdominal pathology allows us to prevent the development of interstitial edema and intra-abdominal hypertension and reduce the terms of full recovery of gastric emptying to 5 days.


Keywords

ургентна хірургія; високий хірургічний ризик; режими інфузійної терапії; післяопераційна кишкова непрохідність; інтраабдомінальна гіпертензія; сонографічна діагностика

ургентная хирургия; высокий хирургический риск; режимы инфузионной терапии; послеоперационная кишечная непроходимость; интраабдоминальная гипертензия; сонографическая диагностика

urgent surgery; high surgical risk; regimen of infusion therapy; postoperative intestinal obstruction; intra-abdominal hypertension; sonographic diagnosis


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Oliver C.M., Walke E., Giannaris S., Grocott M.P.W., Moonesinghe S.R. Risk assessment tools validated for patients undergoing emergency laparotomy: a systematic review. British Journal of Anaesthesia. 2015. 115(6). 849–60. doi: 10.1093/bja/aev350.

2. Vivekanand K.H., Mohankumar K., Prakash D., Vikranth S.N., Suresh T.N. Clinical outcome of emergency laparotomy: our experience at tertiary care centre (a case series). International Journal of Biomedical and Advance Research. 2015. 6(10). 709–14. doi: 10.7439/ijbar.

3. Bragg D., El–Sharkawy A.M., Psaltis E., Maxwell–Armstrong C.A., Lobo D.N. Postoperative ileus: recent developments in pathophysiology and management. Clin. Nutr. 2015. 34. 367–76. doi: 10.1016/j.clnu.2015.01.016.

4. Gero D., Gié O., Hübner M., Demartines N., Hahnloser D. Postoperative ileus: in search of an international consensus on
definition, diagnosis, and treatment. Langenbeck’s Arch. Surg. 2017. 402(1). 149–58. doi: 10.1007/s00423–016–1485–1.

5. Venara А., Slim К., Regimbeau J.M., Ortega–Deballon P., Vielle B., Lermite E. et al. Proposal of a new classification of postoperative ileus based on its clinical impact — results of a global survey and preliminary evaluation in colorectal surgery. International Journal of Colorectal Disease. 2017. 32(6). 797–803. doi: 10.1007/s00384–017–2788–6.

6. Luis N., Biondo S. Prolonged postoperative ileus after colorectal surgery: still an unresolved problem. Ann. Laparosc. Endosc. Surg. 2018. 3. 3–15. doi:

7. Boland M.R., Noorani A., Varty K., Coffey J.C., Agha R., Walsh S.R. Perioperative fluid restriction in major abdominal surgery: systematic review and meta–analysis of randomized, clinical trials. World J. Surg. 2013. 37. 1193–202. doi: 10.1007/s00268–013–1987–8.

8. Bereznytskiy Ya., compiler. [Standards of organization and professionally oriented protocols of emergency care for patients with surgical abdominal pathology (departmental instruction)]. Dnipro: Dnipro–VAL, 2010. 256 р. Ukrainian.

9. Carlisle J.B. Risk prediction models for major surgery: composing a new tune. Anaesthesia. 2019. 74. 7–12. doi: 10.1111/anae.14503.

10. Xu C., Peng J., Liu S., Huang Y., Guo X., Xiao H., Qi D. Goal–directed fluid therapy versus conventional fluid therapy in colorectal surgery: A meta analysis of randomized controlled trials. Int. J. Surg. 2018. 56. 264–273. doi: 10.1016/j.ijsu.2018.06.034.

11. Kravets O.V., Klygunenko O.M., Sedinkin V.A. [The method of perioperative infusion therapy in patients with urgent pathology of the abdominal cavity]. 2019. Ukrainian patent 128084, Aug 27. Ukrainian.

12. Hoste E.A., Maitland K.C., Brudney C.S., Mehta R., Vincent J.L., Yates D. et al. Four phases of intravenous fluid therapy: a conceptual model. British Journal of Anaesthesia. 2014. 113(5). 740–47. doi: 10.1093/bja/aeu300.

13. Kyle U.G., Bosaeus I., De Lorenzo A.D., Deurenberg P., Elia M., Manuel Gómez J. et al. Bioelectrical impedance ana–lysis — part II: utilization in clinical practice. Clin. Nutr. 2014. 23(6). 1430–53. doi: 10.1016/j.clnu. 2004.09.012.

14. Barzegari H., Delirooyfard A., Moatamedfar A., Sohani S., Sohani M. A new point of care ultrasound in disposition of patients with small bowel obstruction in emergency department. International Journal of Pharmaceutical Research & Allied Sciences. 2016. 5(2). 200–07. doi: 10.1155/2018/3684081.

15. Hollerweger A., Wüstner M., Dirks K. Bowel obstruction: Sonographic evaluation. Ultraschall in der Medizin/European Journal of Ultrasound. 2015. 36(3). 216–38. doi: 10.1055/s–0034–1399292.

Similar articles

Assessment of the state of water sectors and central hemodynamics during restrictive protocol of perioperative infusion therapy in patients undergoing emergency laparotomy
Authors: O.V. Kravets, O.M. Klygunenko
State Institution “Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine”, Dnipro, Ukraine

"Emergency medicine" №6(93), 2018
Date: 2018.12.04
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Perioperative infusion therapy with different volume protocols in patients with moderate surgical risk undergoing emergency laparotomy
Authors: O.V. Kravets
State Institution “Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine”, Dnipro, Ukraine

"Emergency medicine" №5(92), 2018
Date: 2018.10.11
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Evaluation of baseline pathophysiological changes in patients with emergency abdominal pathology
Authors: O.V. Kravets
State Institution “Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine”, Dnipro, Ukraine

"Emergency medicine" №4(99), 2019
Date: 2019.08.07
Categories: Medicine of emergency
Sections: Specialist manual
Оptimal strategy of perioperative infusion: pros and cons
Authors: Кравец О.В., Клигуненко Е.Н.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина

"Emergency medicine" №3(98), 2019
Date: 2019.05.14
Categories: Medicine of emergency
Sections: Specialist manual

Back to issue