Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" №7(102), 2019

Back to issue

Changes of serum phosphorus level in critically ill children with acute respiratory failure: a prospective observational cohort study

Authors: Філик О.В.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Тяжка гіпофосфатемія призводить до загрожуючих життю порушень. Даних про те, як впливає гіпофосфатемія на кінцеві результати лікування дітей із гострою дихальною недостатністю, до сьогодні залишається мало. Метою даного дослідження було встановити поширеність, причини та фактори ризику гіпофосфатемії в дітей із гострою дихальною недостатністю. Матеріали та методи. Із травня 2018 р. по травень 2019 р. нами проведено проспективне когортне одноцентрове дослідження на клінічній базі кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КНП «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ») серед пацієнтів віком від 1 міс. до 3 років. Рівень фосфору сироватки крові оцінювали в 1-шу (d1), 3-тю (d3), 5-ту (d5), 7-му та 9-ту добу (d7 та d9). Клінічні дані, що публікуються в даній статті, є частиною результатів клінічного дослідження «Diaphragm ultrasound and trends in electrolyte disorders and transthyretin level as a method to predict ventilation outcome in children: the prospective observational cohort study» (ISRCTN84734652; https://doi.org/10.1186/ISRCTN84734652). Упродовж часу дослідження у відділення були прийняті 57 пацієнтів із гострою дихальною недостатністю, у 4 із них рівень фосфору не моніторували. Таким чином, до дослідження були включені 53 пацієнти. Результати. Причинами гострої дихальної недостатності в дітей були: гостра серцева недостатність — 2 пацієнти (3,8 %), сепсис — 5 хворих (9,4 %), септичний шок — 10 хворих (18,9 %), енцефалопатія — 4 пацієнти (7,5 %), пневмонія — 36 хворих (67,9 %), гострий обструктивний бронхіт/бронхіоліт/бронхіальна астма — 6 пацієнтів (11,3 %), бронхолегенева дисплазія — 2 пацієнти (3,8 %). Ми розподілили всіх пацієнтів на групи відповідно до рівня фосфору при надходженні. У пацієнтів із нормофосфатемією при надходженні на лікування (n = 6) рівень фосфору поступово знижувався і на 3-й день становив 0,9 ммоль/л, на 5-й — 0,75 ммоль/л та на 7-й та 9-й дні — 0,72 і
0,65 ммоль/л відповідно. У пацієнтів із легкою гіпофосфатемією при надходженні на лікування (n = 31; рівень фосфору — 0,68 ± 0,09 ммоль/л), на етапах дослідження d3 та d5 рівень фосфору становив 0,42 ± 0,05 та 0,40 ± 0,07 ммоль/л відповідно, а до етапу d7 досягав тяжкої гіпофосфатемії і становив 0,30 ± 0,04 ммоль/л; на етапі d9 дещо збільшувався до 0,38 ± 0,08 ммоль/л. У пацієнтів із тяжкою гіпофосфатемією при надходженні на лікування (n = 16; рівень фосфору — 0,22 ± 0,04 ммоль/л), на етапі d3 рівень фосфору незначно збільшувався до 0,28 ± 0,03 ммоль/л, на етапах дослідження d5, d7 і d9 залишався практично незміненним. Висновки. Частота виявлення гіпофосфатемії в дітей із гострою дихальною недостатністю при надходженні на лікування становила 88,7 %, а на 5-й день лікування — 100 %. Причинами гіпофосфатемії в даній когорті пацієнтів було поєднання різних механізмів: перехід фосфору в клітини внаслідок респіраторного алкалозу та метаболічного ацидозу при сепсисі, використання бета-адреноміметиків та кортикостероїдів, рефідинг-синдром, а також неможливість забезпечити корекцію гіпофосфатемії при ентеральному харчуванні.

Актуальность. Тяжелая гипофосфатемия приводит к угрожающим жизни нарушениям. Данных о том, как влияет гипофосфатемия на конечные результаты лечения детей с острой дыхательной недостаточностью, до сих пор остается мало. Целью данного исследования было установить распространенность, причины и факторы риска гипофосфатемии у детей с острой дыхательной недостаточностью. Материалы и методы. С мая 2018 г. по май 2019 г. нами проведено проспективное когортное одноцентровое исследование на клинической базе кафедры анестезиологии и интенсивной терапии Львовского национального медицинского университета имени Данила Галицкого (отделение анестезиологии с койками интенсивной терапии КНП «Львовская областная детская клиническая больница «ОХМАТДЕТ») среди пациентов в возрасте от 1 мес. до 3 лет. Уровень фосфора сыворотки крови оценивали в 1-е (d1), 3-и (d3), 5-е (d5), 7-е и 9-е сутки (d7 и d9). Клинические данные, публикуемые в данной статье, являются частью результатов клинического исследования «Diaphragm ultrasound and trends in electrolyte disorders and transthyretin level as a method to predict ventilation outcome in children: the prospective observational cohort study» (ISRCTN84734652; https://doi.org/10.1186/ISRCTN84734652). В отделение были приняты 57 пациентов с острой дыхательной недостаточностью, у 4 из них уровень фосфора не мониторировали. Таким образом, в исследование были включены 53 пациента. Результаты. Причинами острой дыхательной недостаточности у детей были: острая сердечная недостаточность — 2 пациента (3,8 %), сепсис — 5 больных (9,4 %), септический шок — 10 больных (18,9 %), энцефалопатия — 4 пациента (7,5 %), пневмония — 36 больных (67,9 %), острый обструктивный бронхит/бронхиолит/бронхиальная астма — 6 пациентов (11,3 %), бронхолегочная дисплазия — 2 пациента (3,8 %). Мы разделили всех пациентов на группы в соответствии с уровнем фосфора при поступлении. У пациентов с нормофосфатемией при поступлении на лечение (n = 6) уровень фосфора постепенно снижался и на 3-й день составлял 0,9 ммоль/л, на 5-й — 0,75 ммоль/л и на 7-й и 9-й дни — 0,72 и 0,65 ммоль/л соответственно. У пациентов с легкой гипофосфатемией при поступлении на лечение (n = 31, уровень фосфора — 0,68 ± 0,09 ммоль/л), на этапах исследования d3 и d5 уровень фосфора составлял 0,42 ± 0,05 и 0,40 ± 0,07 ммоль/л, соответственно, а к этапу d7 достигал тяжелой гипофосфатемии и составлял 0,30 ± ± 0,04 ммоль/л; на этапе d9 несколько увеличивался до 0,38 ± 0,08 ммоль/л. У пациентов с тяжелой гипофосфатемией при поступлении на лечение (n = 16, уровень фосфора — 0,22 ± 0,04 ммоль/л), на этапе d3 уровень фосфора незначительно увеличивался до 0,28 ± 0,03 ммоль/л, на этапах исследования d5, d7 и d9 оставался практически неизмененным. Выводы. Частота выявления гипофосфатемии у детей с острой дыхательной недостаточностью при поступлении составляла 88,7 %, а на 5-й день лечения — 100 %. Причинами гипофосфатемии в данной когорте пациентов было сочетание различных механизмов: переход фосфора в клетки вследствие респираторного алкалоза и метаболического ацидоза при сепсисе, использование бета-адреномиметиков и кортикостероидов, рефидинг-синдром, а также невозможность обеспечить коррекцию гипофосфатемии при энтеральном питании.

Background. Severe hypophosphatemia lead to life-threatening complications. There is a little knowledge about impact of hypophosphatemia on long-term outcomes in children on mechanical ventilation. The aim of this study was to investigate the prevalence, causes and risk factors of hypophosphatemia in children with acute respiratory failure. Materials and methods. We complete a prospective single-center cohort study (May 2018 — May 2019) at the Department of Anesthesiology and Intensive Care, Danylo Halytsky Lviv National Medical University; Department of Anesthesiology and Intensive Care, Lviv Regional Children’s Hospital “OCHMATDYT”. We have examined patients aged 1 month to 3 years old with acute respiratory failure on invasive mechanical ventilation. Serum phosphorus level was evaluated on days 1, 3, 5, 7 and 9. Results described in this article is the part of the clinical study “Diaphragm ultrasound and trends in electrolyte disorders and transthyretin level as a method to predict ventilation outcome in children: the prospective observational cohort study”; ISRCTN84734652. We enrolled 57 patients with acute respiratory failure, in 4 patients, phosphorus level data weren’t monitored. Thus, we included 53 children in study results analysis. Results. The causes of acute respiratory failure in children were: acute heart failure — 2 cases (3.8 %); sepsis — 5 (9.4 %); septic shock — 10 (18.9 %); encephalopathy — 4 (7.5 %); pneumonia — 36 (67.9 %); acute obstructive bronchitis/bronchiolitis/bronchial asthma — 6 (11.3 %); bronchopulmonary dysplasia — 2 (3.8 %). All patients were divided into groups according to phosphorus level at admission. As a result, in 6 patients with normophosphatemia at admission, phosphorus level decreased to 0.9 mmol/l on day 3, to 0.75 mmol/l on day 5 and to 0.72 mmol/l and 0.65 mmol/l on days 7 and 9, respectively. In patients with mild hypophosphatemia at admission (n = 31; phosphorus level 0.68 ± 0.09 mmol/l), levels of phosphorus on days 3 and 5 were 0.42 ± 0.05 mmol/l and 0.40 ± 0.07 mmol/l, respectively. Moreover, on day 7 it reached level of severe hypophosphatemia (0.30 ± 0.04 mmol/l), and on day 9 slightly increased to 0.38 ± 0.08 mmol/l. In patients with severe hypophosphatemia at admission (n = 16; phosphorus level 0.22 ± 0.04 mmol/l), phosphorus level on day 3 increased to 0.28 ± 0.03 mmol/l, and remained virtually unchanged on days 5, 7 and 9. Conclusions. The incidence of hypophosphatemia in children with acute respiratory failure at admission was 88.7 %, and on day 5 of treatment increased to 100 %. The causes of hypophosphatemia were combinations of different mechanisms: phosphorus transport into the cells as a result of respiratory alkalosis, metabolic acidosis and sepsis; use of beta-adrenomimetics and steroids; refeeding syndrome as well as the inability to provide correction of hypophosphatemia with enteral nutrition alone.


Keywords

гіпофосфатемія; гостра дихальна недостатність; діти

гипофосфатемия; острая дыхательная недостаточность; дети

hypophosphatemia; acute respiratory failure; children


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Ahmed Nabih El Shazly, Doaa Refaey Soliman, Effat Hussien Assar, Eman Gamal Behiry, Ibrahim Abd El Naby Gad Ahmed. Phosphate disturbance in critically ill children: Incidence, associated risk factors and clinical outcomes. Annals of Medicine and Surgery. 2017. 21. 118e123. http://dx.doi.org/10.1016/j.amsu.2017.07.079.

2. Brotfain E., Schwartz A., Boniel A., Koyfman L., Boyko M., Kutz R. et al. Clinical outcome of critically ill patients with thrombocytopenia and hypophosphatemia in the early stage of sepsis. Anaesthesiology Intensive Therapy. 2016. 48(5). 294–299. ISSN 0209–1712 10.5603/AIT.a2016.0053.

3. Yuliang Zhao, Zhihai Li, Yinjun Shi, Gungke Cao, Fanying Meng, Wang Zhu, et al. Effect of hypophosphatemia on the withdrawal of mechanical ventilation in patients with acute exacerbations of chronic obstructive pulmonary disease. Biomedical Reports. 2016. 4. 413–416. DOI: 10.3892/br.2016.605.

4. Haider D.G., Lindner G., Wolzt M., Ahmad S.S., Sauter T., Leichtle A.B. et al. Hyperphosphatemia Is an Independent Risk Factor for Mortality in Critically Ill Patients: Results from a Cross–Sectional Study. PLoS ONE. 2015. 10(8). e0133426. doi:10.1371/journal.pone.0133426.

5. Rianne B., Koekkoek Kristine W.A.C., Arthur van Zan–ten R.H. Refeeding syndrome: relevance for the critically ill patient. Current Opinion in Critical Care. 2018. 24(4). 235–240. doi: 10.1097/MCC.0000000000000514.

6. Arthur van Zanten R.H. Changing paradigms in metabolic support and nutrition therapy during critical illness. Current Opinion in Critical Care. 2018. 24(4). 223–227. doi: 10.1097/MCC.0000000000000519.

7. Senterre T., Abu Zahirah I., Pieltain C., de Halleux V., Rigo J. Electrolyte and mineral homeostasis after optimizing early macronutrient intakes in VLBW infants on parenteral nutrition. J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. 2015. 61. 491e8.

8. Rigo J., Mohamed M.W., De Curtis M. Disorders of calcium, phosphorus and magnesium. In: Martin R.J., Fanaroff A.A., Walsh M.C., editors. Fanaroff and Martin neonatal–perinatal medicine. 9th ed. St. Louis: Elsevier Mosby, 2011. 1523e55.

9. Mihatsch W. et al. ESPGHAN/ESPEN/ESPR/CSPEN guidelines on pediatric parenteral nutrition: Calcium, phosphorus and magnesium. Clinical Nutrition. 2018. https://doi.org/10.1016/j.clnu.2018.06.950.

10. Suzuki S. at al. Hypophosphatemia in critically ill patients. J. Crit. Care. 2013. 28(4). 536. 9–19. doi: 10.1016/j.jcrc.2012.10.011. Epub 2012, Dec 21.

Similar articles

Hidden dangers of the perioperative period: focus on hypophosphatemia
Authors: Галушко О.А.(1), Бабак С.І.(2), Болюк М.В.(1)
(1) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) — КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня», м. Київ, Україна

"Emergency medicine" №5(92), 2018
Date: 2018.10.10
Categories: Medicine of emergency
Sections: Specialist manual
Case report of refeeding syndrome in a child
Authors: Собко Р.Ю., Щуровська І.П., Бойко Я.Є.
Комунальний заклад Львівської обласної ради «Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр», м. Львів, Україна

"Emergency medicine" №3(90), 2018
Date: 2018.05.03
Categories: Medicine of emergency
Sections: Specialist manual
Порушення обміну калію, магнію, фосфору у хворих на діабетичний кетоацидоз
Authors: Галушко О.А. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ
"Emergency medicine" 6 (53) 2013
Date: 2013.11.13
Categories: Medicine of emergency, Endocrinology
Sections: Clinical researches
Authors: Світлик Ю.О., Підгірний Я.М., Гарбар М.О., Світлик Г.В., Сало В.М.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

"Emergency medicine" №2(97), 2019
Date: 2019.04.15
Categories: Medicine of emergency
Sections: Medical forums

Back to issue