Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International neurological journal №7 (109), 2019

Back to issue

Alexithymia in multiple sclerosis

Authors: Старинець Н.Г., Старинець Г.О.
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

Categories: Neurology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Найменш вивченою при розсіяному склерозі (РС) є така незалежна психологічна особистісна характеристика, як алекситимія. Метою цього дослідження стало визначення рівня алекситимії у хворих на РС та ступеня впливу на неї різних соціальних і демографічних характеристик пацієнтів, що включали стать, вік, місце проживання, сімейний стан, рівень освіти, клінічні параметри захворювання, депресію та тривогу. Матеріали та методи. Обстежені 88 стаціонарних хворих із різним ступенем тяжкості та типом перебігу РС відповідно до критеріїв McDonald, 2010. Для оцінки ознак депресії, тривоги та алекситимії застосовували шкали депресії Бека (BDI), самооцінки рівня реактивної та особистісної тривожності Спілбергера — Ханіна (STAI), Торонтську алекситимічну шкалу (TAS-26). Результати. Поширеність алекситимії у хворих на РС становила 36,36 %, тоді як 34,09 % пацієнтів становили граничну групу. Встановлений статистично значущий позитивний кореляційний зв’язок алекситимії з депресією та тривогою у хворих на РС. Високі рівні алекситимії були виявлені з високим ступенем депресії за шкалою BDI. Алекситимічними виявились пацієнти з більш високим ступенем тяжкості за шкалою інвалідизації Kurtzke. Жоден наведений соціально-демографічний і клінічний показник статистично вірогідно не впливав на наявність алекситимічного типу особистості. Висновки. Алекситимія може бути ключовим психологічним фактором, що перешкоджає істинній емоційній інтеграції змін, пов’язаних з хворобою.

Актуальность. Наименее изученной при рассеянном склерозе (РС) является такая независимая психологическая личностная характеристика, как алекситимия. Целью этого исследования стало определение уровня алекситимии у больных РС и степени влияния на нее различных социальных и демографических характеристик пациентов, включающих пол, возраст, место жительства, семейное положение, уровень образования, клинические параметры заболевания, депрессию и тревогу. Материалы и методы. Обследованы 88 стационарных больных с разной степенью тяжести и типом течения РС в соответствии с критериями McDonald, 2010. Для оценки признаков депрессии, тревоги и алекситимии использовали шкалы депрессии Бека (BDI), самооценки уровня реактивной и личностной тревожности Спилбергера — Ханина (STAI), Торонтскую алекситимическую шкалу (TAS-26). Результаты. Распространенность алекситимии у больных РС составила 36,36 %, тогда как 34,09 % составляли пограничную группу. Установлена статистически значимая положительная корреляционная связь алекситимии с депрессией и тревогой у больных РС. Высокий уровень алекситимии был обнаружен с высокой степенью депрессии по шкале BDI. Алекситимичными оказались пациенты с болью высокой степени тяжести по шкале инвалидизации Kurtzke. Ни один из приведенных социально-демографических и клинических показателей статистически достоверно не влиял на наличие алекситимического типа личности. Выводы. Алекситимия может быть ключевым психологическим фактором, препятствующим истинной эмоциональной интеграции изменений, связанных с болезнью.

Background. An independent psychological construct such as alexithymia is the least studied in multiple sclerosis (MS). The objective of this study was to determine the level of alexithymia in patients with MS and the degree of influence on it of different social and demographic characteristics of patients, including gender, age, place of residence, marital status, level of education, clinical parameters of the disease, depression and anxiety. Materials and methods. Eighty-eight in-patients with varying degrees of severity and type of MS were examined according to 2010 McDonald criteria. The following scales were used to assess the signs of depression, anxiety and alexithymia: the Beck Depression Inventory, the State-Trait Anxiety Inventory, the Toronto Alexithymia Scale. Results. The prevalence of alexithymia in patients with MS was 36.36 %, while 34.09 % represented the marginal group. A statistically significant positive correlation was established between alexithymia and depression and anxiety in patients with MS. High levels of alexithymia were detected with a high degree of depression on the Beck Depression Inventory. Patients with a higher severity on the Kurtzke disability scale were found to be alexithymic. None of the above socio-demographic and clinical variables influenced statistically significantly the presence of alexithymia. Conclusions. Alexithymia can be a key psychological factor that impedes the true emotional integration of disease-related changes.


Keywords

розсіяний склероз; алекситимія; депресія; тривога

рассеянный склероз; алекситимия; депрессия; тревога.

multiple sclerosis; alexithymia; depression; anxiety


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Шмидт Т.Е., Яхно Н.Н. Рассеянный склероз: руководство для врачей. М.: МЕДпресс-информ, 2010. 272 с.

2. Feinstein A. The clinical neuropsychiatry of multiple sclerosis. Cambridge University Press, 2007. 265 p.

3. Arnett P.A. Neuropsychological presentation and treatment of demyelinating disorders. Handbook of clinical neuropsychology. Oxford: Oxford University Press, 2003. P. 528-543.

4. Minden S.L., Feinstein A., Kalb R.C., Miller D., Mohr D.C., Patten S.B. et al. Evidence-based guideline: assessment and management of psychiatric disorders in individuals with multiple sclerosis. Report of the guideline development subcommittee of the american academy of neurology. Neurology. 2014. Vol. 82. P. 174-181.

5. Simmons R.D. Life issues in multiple sclerosis. Nat. Rev. Neurol. 2010. Vol. 6. P. 603-610.

6. Asghar A.A., Taber K.H., Hurley R.A. et al. Pure neuropsychiatric presentation of multiple sclerosis. Am. J. Psychiatry. 2004. Vol. 161. P. 226-231.

7. Dahl O.P., Stordal E., Lydersen S. et al. Anxiety and depression in multiple sclerosis. A comparative population-based study in Nord-Trondelag Country, Norway. Multiple Sclerosis. 2009. Vol. 15(12). P. 1495-1501.

8. Marrie R.A., Horwitz R., Cutter G. еt al. The burden of mental comorbidity in multiple sclerosis: frequent, underdiagnosed, and undertreated. Multiple Sclerosis. 2009. Vol. 15. P. 385-392.

9. Johansson S., Gottberg K., Kierkegaard M., Ytterberg C. Variation in and predictors of the occurrence of depressive symptoms and mood symptoms in multiple sclerosis: a longitudinal two-year study. Art. BMC Neurol. 2016. Vol. 16(32).

10. Murphy R., O’Donoghue S., Counihan Т. et al. Neuropsychiatric syndromes of multiple sclerosis. J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. 2017. Vol. 88. P. 697-708.

11. Almeida O.P., Draper B., Pirkis J., Snowdon J., Lautenschlager N.T. et al. Anxiety, depression, and comorbid anxiety and depression: risk factors and outcome over two years. Int. Psychogeriatr. 2012. Vol. 24(10). P. 1622-1632.

12. Старинець Н.Г. Депресивні розлади у хворих на множинний склероз. Вісник морфології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. 2010. Т. 16, № 3. С. 657-661.

13. Beal C.C., Stuifbergen A.K., Brown A. Depression in multiple sclerosis: a longitudinal analysis. Arch. Psychiatr. Nurs. 2007. Vol. 21. P. 181-191.

14. Viner R., Fiest K.M., Bulloch A.G., Williams J.V., Lavorato D.H., Berzins S. et al. Point prevalence and correlates of depression in a national community sample with multiple sclerosis. Gen. Hosp. Psychiat. 2014. Vol. 36. P. 352-354.

15. Koch M., Patten S., Berzins S., Zhornitsky S., Greenfield J. et al. Depression in multiple sclerosis: a longitudinal study. Multiple Sclerosis. 2015. Vol. 21(1). P. 76-82.

16. Jefferies K. The neuropsychiatry of multiple sclerosis. Adv. Psychiatr. Treat. 2006. Vol. 12. P. 214-220.

17. Korostil M., Feistein А. Anxiety disorders and their clinical corrаlates in multiple sclerosis patients. Multiple Sclerosis. 2007. № 17. P. 67-72.

18. Garfield A.C., Lincoln N.B. Factors affecting anxiety in multiple sclerosis. Disabil. Rehabil. 2012. Vol. 34(24). P. 2047-2052.

19. Hartoonian N., Terrill A.L., Beier M.L., Turner A.P., Day M.A., Alschuer K.N. Predictors of anxiety in multiple sclerosis. Rehabil. Psychol. 2015. Vol. 60(1). P. 91-98.

20. Wood B., van der Mei I.A., Ponsonby A.L., Pittas F., Quinn S., Dwyer T. et al. Prevalence and concurrence of anxiety, depression and fatigue over time in multiple sclerosis. Mult. Scler. J. 2012. Vol. 19. P. 217-224.

21. Gay M.C., Vrignaud Р., Garitte С., Meunier С. Predictors of depression in multiple sclerosis. Acta Neurol. Scand. 2010. Vol. 121. P. 161-170.

22. Nemian J.C., Sifnoes P.E. Psychosomatic illness and problem of communication. Psychother Psychosom. 1970. Vol. 18. P. 154-160.

23. Taylor G.J., Ryan D., Bagby R.M. Toward the development of a new self-report alexithymia scale. Psychother. Psychosom. 1985. Vol. 44(4). P. 191-199.

24. Chalah M.A., Ayache S.S. Alexithymia in multiple sclerosis: A systematic review of literature. Neuropsychologia. 2017. Vol. 104. P. 31-47.

25. Eboni J. ACB, Cardoso M., Dias F.M., Gama P.D., Gomes S. et al. High levels of alexithymia in patients with multiple sclerosis. Dementia neuropsychologia. 2018. Vol. 12. P. 212-215.

26. Kurtzke J.F. Rating neurologic impairment in multiple sclerosis: an expanded disability status scale (EDSS). Neurol. 1983. Vol. 33. P. 1444-1452.

27. Grynberg D., Luminet О., Corneille О., Grezes J., Berthoz S. Alexithymia in the interpersonal domain: a general deficit of empathy? Personality Individ. Differ. 2010. Vol. 49. P. 845-850.

Similar articles

Фактори суїцидальності при множинному склерозі
Authors: Старинець Н.Г. - Кафедра нервових хвороб Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова
International neurological journal 6 (60) 2013
Date: 2013.10.29
Categories: Neurology, Psychiatry
Sections: Clinical researches
Factors for suicide in multiple sclerosis
Authors: Starynets N.G. - Department of Nervous Diseases of Vinnitsa National Pirogov Memorial Medical University
International neurological journal 6 (60) 2013
Date: 2013.10.30
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches
Authors: Старинець Н.Г., Кафедра нервових хвороб Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова
International neurological journal 7 (37) 2010
Date: 2011.01.13
Categories: Neurology

Back to issue